Постанова

від 15.03.2019 по справі 923/609/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/609/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників справи:

від ПрАТ "Дніпровський термінал" - адвокат ОСОБА_1

від ПрАТ "Київ- Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"- адвокат ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018

по справі №923/609/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 Приватне акціонерне товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський термінал» в якому просило зобов'язати відповідача відновити за свій рахунок залізничні колії № 4, 5, 8 та стрілочні переводи № 30, 31, які належать позивачу в особі Херсонської філії, на підставі ст. ст. 16, 391 ЦК України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником залізничних колій та стрілочних переводів, які знаходяться на території відповідача та самочинно ним демонтовані, без погодження з позивачем, у зв'язку з чим останній вважає порушеними права щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном, а відтак відповідач повинен відновити це майно за власний рахунок.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.08.2017 року, залишеним без змін ОСОБА_3 Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року, в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» відмовлено у повному обсязі.

ОСОБА_3 Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.06.2018 року скасовані рішення Господарського суду Херсонської області від 23.08.2017 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський термінал» про зобов'язання відновити за свій рахунок залізничні колії № 4, 5, 8 та стрілочні переводи № 30, 31 відмовлено повністю.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилаючись на наявні у матеріалах справи докази зазначив, що позивачем не доведено того, що під'їзні колії №4,5,8, розташовані за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, б.169 (територія відповідача) отримані позивачем у власність в складі об'єкту нерухомого майна залізничної колії 1450 м, інвентарний №15а, за адресою м. Херсон вул. Заводська, 47, переданого за актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» 30.10.2001 р.

Так, судом першої інстанції відзначено, що посилаючись на передачу під'їзних колій №4,5,8 від Консервного заводу Херсонському об'єднаному транспортному господарству, яке в подальшому було реорганізовано в Херсонське ДМППЗТ, позивачем надано суду постанову від 28.05.1962 р. №101 ОСОБА_3 народного господарства УССР «Про організацію Херсонського об'єднаного транспортного господарства на базі під'їзних колій заводів ім. Петровського, склотарного та консервного, ХБК, ТЕЦ, треста «Херсонстрой» та винзаводу» , на підставі якої організовано з 01.07.1962 р. на базі транспортних цехів заводів ім. Петровського, склотарного, консервного, ХБК, Херсонської ТЕЦ, «Промбази» треста «Херсонстрой» , Херсонського винзаводу - «Херсонське об'єднане транспортне господарство» Управління автомобільного та промислового транспорту ОСОБА_3 народного господарства та зобов'язано керівників зазначених підприємств передати створеному транспортному господарству безкоштовно по балансовій вартості, зокрема, під'їзні колії відповідно до Додатку №1.

Однак, за твердженням місцевого господарського суду, зазначений додаток №1 суду не надано, як не надано і іншу документацію, в тому числі і технічну, на підтвердження передачі від Херсонського консервного заводу Херсонському об'єднаному транспортному господарству та експлуатації під'їзних колій №4,5,8, як складових залізничної колії 1,450 км, інвентарний номер 15а.

Не підтверджують зазначеної обставини, на думку суду першої інстанції, і акт від 29.01.1963 р., витяг із протоколу загальних зборів працівників та службовців Херсонського об'єднаного транспортного господарства від 30.01.1963 р., баланс підприємства на 01.01.1963 р., в переліку основних засобів якого за видами відсутня залізнична колія 1,450 м.

Судом першої інстанції також відхилено посилання позивача на інвентарну картку №15а об'єкта - залізничний шлях 1,45 км, оскільки, вказаний доказ не є первинним документом бухгалтерського обліку, віднесений до облікових регістрів, призначена для накопичення, групування, узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Також, на переконання місцевого господарського суду, технічний паспорт на об'єкт не є правовстановлюючим документом, оскільки має суто технічний характер і не підтверджує права власності позивача на залізничні колії №4,5,8.

Місцевим господарським судом також відзначено, що позивачем не надано технічної документації, передбаченої п. 1.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій на дату передачі у власність ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» об'єкту - залізничної колії 1450 м., інвентарний №15а, адреса: м. Херсон, вул. Заводська, 47, відповідно до акту передачі нерухомого майна від 30.10.2001 р. (запис 819), отже не доведено, що у складі цього об'єкту передано під'їзні колії №4,5,8.

В свою чергу, за твердженням суду першої інстанції, відповідач, є власником земельної ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, яка набута ним за договором купівлі-продажу від 25.01.2008. Будівлі та споруди, у тому числі й залізничні колії під №№ 31, 31-1, 31-2 знаходяться у приватній власності відповідача.

Також, як відзначено судом першої інстанції, колії №№ 31, 31-1, 31-2 були непридатні для експлуатації, тому відповідачем отримано технічні умови на виконання проектних робіт по примиканню під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» до стрілочного переводу №29 Херсонської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» , технічні умови щодо інженерного забезпечення укладання під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» по станції Херсон Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та за наслідками проведеної реконструкції колій, розташованих на земельній ділянці відповідача, ним 07.12.2017 р. отримано технічний паспорт, а 26.01.2018 р. за участю представника Херсонської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» складено акт про прийняття в експлуатацію залізничних колій та стрілочних переводів на території ПрАТ «Дніпровський термінал» , а також акт про відповідність вимогам ПТЕ вагонних ваг, встановлених на під'їзній колії. 01.02.2018 р. між ПрАТ «Дніпровський термінал» та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» укладено договір №18/25 про надання послуг на перевезення вантажів та подання вагонів на під'їзну залізничну колію ПрАТ «Дніпровський термінал» . 02.02.2018 р. між ПрАТ «Дніпровський термінал» та ПАТ «Укрзалізниця» укладено договір про надання послуг на обслуговування засобів вимірювальної техніки - вагонних ваг, розташованих на під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» .

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, місцевим господарським судом зазначено, що позовні вимоги ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Херсонської філії про зобов'язання ПрАТ «Дніпровський термінал» відновити за свій рахунок залізничні колії №4,5,8 та стрілочні переводи №30,31 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено отримання у власність цих під'їзних колій у складі об'єкту нерухомого майна залізничної колії 1450 м, інвентарний №15а, за адресою м. Херсон вул. Заводська, 47, переданого за актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» 30.10.2001 р.

Натомість, відповідачем поданими доказами підтверджено, що він є власником залізничних колії під №№ 31, 31-1, 31-2, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, за технічними умовами, затвердженими позивачем, проведена їх реконструкція, отримано технічний паспорт та прийнято колії в експлуатацію за участю представника позивача, укладено договори про надання послуг на перевезення вантажів та подання вагонів на під'їзну залізничну колію ПрАТ «Дніпровський термінал» з позивачем та на обслуговування засобів вимірювальної техніки. І зазначені обставини позивачем не заперечувались.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 у справі №923/609/17 скасувати та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим господарським судом при грубому порушенні норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Так апелянт зазначає, що правовстановлювальними документами щодо права власності на нерухоме майно є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на майно. Перелік таких документів визначений в ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127. Таким чином, на думку апелянта, до правовстановлювальних документів позивача на залізничні колії належать ОСОБА_3 народного господарства УРСР № 101 від 28.05.1962 р., Акт приймання - передачі скаржнику нерухомого майна у власність, затверджений наказом від 30.10.2001 №746 Міністерства транспорту України та технічний паспорт скаржника на під'їзні залізничні колії.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги постанову ОСОБА_3 народного господарства УРСР № 101 від 28.05.1962 р. у зв'язку з відсутністю додатку №1 до нього, оскільки зазначену постанову ОСОБА_3 народного господарства УРСР скаржник отримав з Державного архіву Херсонської області, останнім жодного додатку № 1 до неї не надано. До того ж, відповідачем не надано жодного доказу на спростування зазначеної постанови ОСОБА_3 народного господарства УРСР, а саме факту передання всіх залізничних колій з балансу Херсонського консервного заводу на баланс новоствореного Херсонського об'єднаного транспортного господарства (правонаступником якого є скаржник), а не на баланс іншого підприємства чи залишення їх на балансі Херсонського консервного заводу.

Як стверджує апелянт, судом першої інстанції не відображено в оскаржуваному рішенні процес реорганізації та правонаступництва підприємства скаржника з 1962 по 2012 роки, на підтвердження якого скаржником надані відповідні докази.

Скаржник також відзначає, що відповідачем, жодного правовстановлювального документа про передачу залізничних колій саме до його статутного капіталу не надано.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції не надано відповідних висновків доказам скаржника щодо отримання Херсонським об'єднаним транспортним господарством в 1962 р від кількох підприємств м. Херсону у тому числі Херсонського консервного комбінату основних засобів, в тому числі залізничних колій, що підтверджується Актом перевірки діяльності ОТГ за 1962 р. Херсонським міськфінвідділом від 29.01.1963 р., довідкою про наявність основних засобів на 01.01.163 р., балансом основної діяльності на 01.01.1963 р., та бухгалтерською довідкою про рух основних засобів ОТГ за 1962 р.

Скаржник також відзначає, що він має відповідний технічний паспорт залізничних колій, який є правовстановлюючим документом на залізничні колії. При цьому, як вважає апелянт, посилання господарського суду у оскаржуваному рішенні на розходження довжин колій не можуть бути прийняті до уваги, оскільки залізничний технічний паспорт періодично оновлюється, а правовстановлювальні документи скаржника, на підставі яких скаржником набуто колії відповідачем не оспорювались та є чинними. Також, на думку апелянта, не є обґрунтованими й посилання суду першої інстанції на розходження адрес колій, оскільки залізничні колії, в силу своєї специфіки та протяжності, іноді навіть через декілька населених пунктів, не мають адреси. До того ж, адреса коліям органами місцевого самоврядування , БТІ та іншими органами взагалі не присвоюється.

Як стверджує апелянт, відповідно до ст. 9 Закону України Про транспорт майно скаржника є загальнодержавною власністю і належить до Єдиної транспортної системи, а згідно Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та постанови КМУ № 83 від 04.03.2015 р. Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки Держави скаржник з усім своїм майном входить до цих переліків.

Скаржник вважає, що він є власником майна, набутого у встановленому законодавством порядку, як внесок до статутного капіталу, переданий йому у власність єдиним засновником і акціонером Міністерством транспорту України, залізничні колії із державної власності не вибували.

Разом з цим, як стверджує апелянт, судом першої інстанції було відхилено, як докази, правовстановлювальні документи скаржника та прийнято, як докази права власності на залізничні колії, свідоцтво про право власності та схематичний план БТІ відповідача. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на залізничні колії. Апелянт відзначає, що судом першої інстанції взагалі не досліджено правовстановлювальні документи на підставі яких відповідачем було набуто право власності на залізничні колії, на підставі яких було винесено рішення Херсонської міської ради та на підставі яких став можливим незаконний перехід цих залізничних колій із державної в комунальну власність Херсонської міської ОСОБА_3.

Також, за твердженням апелянта, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийнято, як правовстановлювальний документ, схематичний план БТІ, але суд взагалі не звернув увагу на законодавчі акти та судову практику, якими передбачено те, що схематичний план БТІ не є правовстановлювальним документом щодо залізничних колій.

Отже, апелянт вважає, що свідоцтво про право власності відповідача в частині залізничних колій та схематичний план БТІ видані в супереч ч. 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р., а тому не можуть бути належними доказами у справі.

Скаржник також вважає, що місцевим господарським судом помилково прийняті до уваги докази відповідача про наявність права власності за останнім на залізничні колії №№31,31-1,31-2, оскільки ці колії є окремим новоствореним об'єктом та взагалі не стосуються предмету позовної заяви.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/609/17 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018.

28.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Міністерства інфраструктури України про розподіл судових витрат в якій третя особа просить судові витрати на загальну суму 52 грн., понесені третьою особою у зв'язку з переглядом судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018.

28.01.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано пояснення до апеляційної скарги від Міністерства інфраструктури України в яких тертя особа просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В своїх поясненнях третя особа, з посиланням на наявні докази зазначає, що позивачем доведено перебування у власності ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" залізничних колій №№4, 5, 8 та стрілочних переводів №№30, 31, які розташовані за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 169, загальною довжиною 629,37 м., на підстав належних, допустимих та достовірних доказів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 призначено справу до розгляду на 19.02.2019.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 р. у справі №923/609/17 було оголошено перерву до 06.03.2019 о 12:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 за клопотання апелянта, доручено Дарницькому районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №923/609/17, розгляд якої призначено на 06 березня 2019 о 12:00 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 у справі №923/609/17 оголошено перерву до 15.03.2019.

Повноважного представника ПрАТ "Дніпровський термінал" про оголошення перерви було повідомлено під розписку у судовому засіданні, представника ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" під час здійснення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник Міністерства інфраструктури України у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду від 06.03.2019.

У судовому засіданні від 15.03.2019 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник ПрАТ "Дніпровський термінал" надав пояснення у відповідності до яких не погоджується з доводами апеляційної скарги. Просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник Міністерства інфраструктури України у судове засідання не з'явився, про причин нез'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Враховуючи законодавчо визначений строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а також те, що явка сторін судом не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає, що нез'явлення у судове засідання представника Міністерства інфраструктури України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Наказом Міністерства транспорту України (правонаступник Мінінфраструктури на підставі Указу Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та Указу Президента України від 16.07.2004 р. №811/2004 «Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України» ) від 25.01.2001 р. №35 корпоратизовані усі державні міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту України. Відповідно до п.4.2. наказу, майно корпоратизованих підприємств надано ДП "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 р. №746 створено ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", шляхом перетворення ДП "Київ-Дніпровське МППЗТ" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. № 210.

Пунктом 9.2.1 Статуту ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» визначено, що вищим органом управління його в період до набуття в процесі корпоратизації прав власності на акції іншими акціонерами та проведення перших загальних зборів акціонерів, є засновник в особі Мінтрансзв'язку, як єдиний акціонер.

Пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1993 р. № 508) встановлено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до ВАТ. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Згідно з актом передачі нерухомого майна від 30.10.2001 р. (додаток до наказу Міністерства транспорту України № 746) засновником (Міністерство транспорту України) було передано у власність створеного ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" залізничні колії та інше нерухоме майно, що увійшло до його статутного фонду.

Позивач є правонаступником ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", підприємством державної форми власності, засновником і єдиним акціонером, вищим органом управління якого є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємства залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.

Міністерством транспорту України (засновником) передано у власність ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» , зокрема, залізничну колію довжиною 1450 погонних метри, інвентарний №15а за адресою: м. Херсон, вул. Заводська, 47, що підтверджується Актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (т.1, а.с.10-13).

Зазначена залізнична колія передана і обліковується на балансі Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Як зазначає позивач, залізничні колії №№ 4, 5, 8 із стрілочними переводами №№ 31, 30, обліковуються на балансі Херсонської філії, що підтверджено інвентарною карткою обліку основних засобів № 15-а (т.1, а.с. 14), розташовані і знаходяться на земельній ділянці відповідача за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 (територія колишнього консервного заводу).

Загальна довжина цих колій разом зі стрілочними переводами складає 629,37 погоних метрів.

На залізничні колії позивачем виготовлено технічний паспорт, затверджений головою правління ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 28.09.2010 р. (т.1, а.с. 16-21).

В процесі проведеного представниками позивача 17.03.2015 р. планового комісійного огляду залізничних колій № 4, 5, 8 та стрілочних переводів № 30, 31, було встановлено, що згідно технічного паспорту довжина залізничної колії складає 489 м., з яких 185 м. відсутні; довжина залізничної колії № 8 згідно даних технічного паспорту складає 83 м., з яких 52 м. відсутні; довжина залізничної колії № 5 згідно даних технічного паспорту складає 129 м., з яких 125 м. відсутні. За наслідками проведеного огляду був складений акт від 17.03.2015 р. (т.1, а.с. 26).

В процесі проведеного представниками позивача 08.02.2017 р. огляду залізничних колій №№ 4, 5, 8 та стрілочних переводів №№ 30, 31, встановлено що їх повністю демонтовано, про що складено відповідний акт від 08.02.2017 р. (т.1, а.с. 27).

Оскільки демонтаж спірних колій здійснено без погодження та за відсутності дозволу власника або уповноваженої ним особи, позивач, на підставі ст. 391 ЦК України звернувся до суду із позовом з вимогами зобов'язати відповідача відновити за власний рахунок демонтоване майно.

Судом першої інстанції позовні вимоги визнано необґрунтованими у зв'язку із чим відмовлено у задоволенні позову.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду підстав для скасування такого рішення не вбачає, з огляду на таке.

Так звертаючись із позовом Приватне акціонерне товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» , як на підтвердження демонтажу відповідачем колій №№ 4, 5, 8 та стрілочних переводів №№ 30, 31 надано акти від 17.03.2015 та 08.02.2017.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так колегія суддів зазначає, що акти від 17.03.2015 та 08.02.2017 (т.1, а.с. 26-27) складені позивачем одноособово, при цьому в акті від 17.03.2015 містяться підписи Директора Херсонської філії ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", в.о. начальника ділянки шляху, підпис представника ПАТ "Дніпровський термінал" відсутній. В зазначених актах не вказано чи запрошувався представник ПАТ "Дніпровський термінал" під час складання таких актів та причини не підписання ним означених актів.

Крім того не містить підпису та причин не підписання представником ПАТ "Дніпровський термінал" й наданий позивачем акт від 27.09.2018 №957 оригінал якого міститься у матеріалах справи (т.2, а.с. 77).

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять, та відповідно позивачем не надано, інших документальних доказів на підтвердження демонтажу спірних колій та стрілочних переводів, та те що такий демонтаж вчинено відповідачем.

Натомість наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем отримано технічні умови №13 від 08.02.2016 р. на виконання проектних робіт по примиканню під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» до стрілочного переводу №29 четвертої колії III маневрового району (т.1, а.с. 66) та технічні умови щодо інженерного забезпечення укладання під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» по станції Херсон (т.1 а.с. 67-69).

07.11.2017 комісією у складі директора Херсонської філії, бригадира (зв.) поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд та представника ПрАТ «Дніпровський термінал» складено акт (т.2, а.с. 90) з якого вбачається, що при проведенні обстеження колійного господарства III маневрового району колій №1, 2, 4, стрічних переводів №№1, 5, 9, 7 та 4 Херсонської філії виявлено недоліки (детально визначено в акті).

07.12.2017 відповідачем отримано технічний паспорт залізничної під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» , що примикає до під'їзної колії Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в якому зазначено, що залізнична під'їзна колія примикає стрілочним переводом №29 до колії №4 Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Межею під'їзної колії є сигнальний знак межа під'їзної колії , який встановлений на узбіччі в створі з стиками рамних рейок стрічного переводу №29 (т.2, а.с. 24-34).

Також, 13.11.2018 між ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (Сторона-1) та ПрАТ «Дніпровський термінал» (Сторона-2) укладено попередній договір №13/11 (т.2, а.с. 88-89) п.п.1,2 якого визначено, що сторони визнають, що відносини, які склалися між ними, стали запорукою їх майбутньої довгострокової і взаємовигідної співпраці з приведення залізничних під'їзних колій III маневрового району Херсонської дільниці Херсонської філії до технічно справного стану, який в подальшому забезпечить перевезення вантажів з залізної станції Херсон РФ Одеська залізниця на вантажні фронти сторони-2 та в зворотному напрямку, локомотивами та локомотиво-складацькими бригадами сторони-1. Сторони визнають, що першим етапом співпраці між ними має стати проведення підготовчих та ремонтних робіт, які забезпечать укладення договору про надання послуг з перевезення вантажів.

У відповідності до п.3 попереднього договору, сторона-1 зобов'язується у строк до 15.11.2017 власними силами провести обстеження технічного стану під'їзної залізничної колії та стрілочних переводів III маневрового району Херсонської дільниці Херсонської філії, які будуть задіяні в обслуговуванні сторони-2 на умовах основного договору та скласти акт обстеження та приблизний кошторис в якому відобразити обсяги необхідних ремонтних робіт та матеріалів.

Згідно з п.п. 4, 5, 6 попереднього договору, погодження сторонами кошторису ремонтних робіт є підставою для виконання стороною-2 власними силами та засобами ремонтних робіт по відновленню колії №2 та стрілочних переводів III маневрового району. Сторони досягли згоди, що всі ремонтні роботи по ремонту залізничних під'їзних колій, які належать стороні-1 виконуються силами за засобами сторони-2 з метою обслуговування на умовах та в порядку, який буде визначений основним договором. Всі покращення та зміни технічного стану залізничної під'їзної колії не впливають на зміну права власності. Власником під'їзних залізничних колій №2, 4 та стрілочних переводів №№29, 1, 5, 7, 9 є сторона-1.

16.11.2017 ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (Сторона-1) та ПрАТ «Дніпровський термінал» (Сторона-2) складено та підписано протокол погодження кошторису ремонтних робіт по договору №13/11 від 12.11.2017 за яким, сторонами досягнуто згоди щодо кошторисної документації на ремонт залізничного переїзду через чотири залізничні колії в районі Ковш , на ремонт залізничних колій №3, 2, 10, 11 залізничного переїзду Ковш , встановлення світлофорної сигналізації та освітлення залізничного переїзду Ковш , ремонт залізничних колій згідно дефектного акту від 07.11.2017 та узгоджено розмір кошторисної вартості робіт в сумі 2541712 грн. (т.2, а.с. 92).

В акті виконаних робіт згідно дефектного акту від 07.11.2017 (т.2, а.с. 92) зазначено, що роботи відповідно до дефектного акту від 07.11.2017 виконані в повному обсязі. Колія №2 та СП №4, СП №9, СП №7, СП №5, СП №1, СП №29 до межі під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» обкатані тепловозом ТЕМ-2 11.01.2018 року. Зауважень немає. Робоча комісія встановила, що ремонт залізничних колій та стрілочних переводів згідно дефектного акту виконаний якісно і забезпечує безпеку руху з перевезення вантажів залізничним транспортом на даній ділянці.

26.01.2018 комісією проведено перевірку відповідності вимогам ПТЕ інженерного забезпечення під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» , що примикає до під'їзної колії Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка у свою чергу примикає до станції Херсон.

Так комісія, на підставі наявної документації, постановила, що укладені колії №№1, 2, 2а, 4, 5, 8 та нецентралізовані стрілочні переводи №№201, 202, 203,208, 209, 211 під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» , що примикає до під'їзної колії Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка у свою чергу примикає до станції Херсон відповідає вимогам ПТЕ та готова до пред'явлення щодо приймання в експлуатацію відповідно до постанови КМУ від 13.04.2011 №461 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів .

При цьому колегія суддів зауважує, що вищевказаний акт від 26.01.2018 (т.2, а.с. 35-36) підписаний, серед іншого, й директором ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Також у наявних матеріалах справи (т.2, а.с. 37-38) міститься акт від 26.01.2018 роботи комісії з перевірки відповідності вимогам ПТЕ вагонних ваг, встановлених на під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» , що примикає до під'їзної колії Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" по станції Херсон регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця якою встановлено, що вагонні ваги тензометричні статичні типу ВЕПВ-150 №47 встановлені на колії №2 під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» на території ПрАТ «Дніпровський термінал» поза межами смуги відведення регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця , встановлення вагонних ваг згідно з технічними умовами на встановлення вагонних ваг на під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» від 30.08.2016 №Н-7/727, робочий проект погоджений головним інженером - першим заступником начальника регіональної філії Одеська залізниця , тощо. З огляду на що комісія прийняла рішення, що об'єкт готовий до здачі в експлуатацію.

25.01.2018 комісією складено акт обстеження умов роботи на під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» , Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (т.2, а.с. 47-49) в якому зазначено, що комісією проведено обстеження транспортного господарства ПрАТ «Дніпровський термінал» для укладення договору на надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом щодо надання яких виникає технологічна необхідність у замовника та встановлено, що загальна довжина під'їзної колії (розгорнута довжина) складає 1492,56 та знаходиться на балансі ПрАТ «Дніпровський термінал» . Технічний паспорт виготовлено у 2017 році.

01.02.2018 між ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (виконавець) та ПрАТ «Дніпровський термінал» (замовник) укладено договір №18/25 (т.2, а.с. 39-46) за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуги пов'язані з перевезення вантажів залізничним транспортом щодо надання яких виникає технологічна необхідність у замовника, а замовник зобов'язується провести розрахунки за надані послуги на умовах цього договору.

Наведеним доказами, на думку колегії суддів, спростовуються твердження позивача щодо демонтажу залізничних колій № 4, 5, 8 та стрілочних переводів №30, 31 та те, що такий демонтаж був здійснений саме відповідачем.

До того ж, означеними доказами підтверджується, що відповідач за власний рахунок, за погодженням з позивачем, здійснив ремонт колій, які були непридатними до використання, та відремонтовані відповідачем колії, за погодженням з позивачем, пройшли перевірку та придатні для використання.

Також колегія відзначає, сторони умовами п. 6 попереднього договору визнали, що власником під'їзних залізничних колій №2, 4 та стрілочних переводів №№29, 1, 5, 7, 9 є саме позивач, й ці обставини не заперечуються відповідачем.

За приписами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст. ст.182, 334 ЦК України, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості (у тому числі й тих об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений, зокрема, під'їзні колії) є державна реєстрація прав на нього.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання й підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 104556, виданим 18.12.2012 Херсонською міською радою, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 74037798 підтверджується, що відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, кадастровий №6510136300:31:001:0041.Земельна ділянка набута відповідачем за договором купівлі-продажу від 25.01.2008 р. №360.

Будівлі та споруди, у тому числі й залізничні колії під №№ 31, 31-1, 31-2 знаходяться у приватній власності відповідача, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ №162768 виданим Херсонською міською радою та схематичним планом з технічної документації БТІ (т.1 а.с. 55-60). Технічна документація на залізничні колії відповідачеві не передавалась.

Отже, Державною визнано за відповідачем право власності на залізничні колії під №№ 31, 31-1, 31-2.

При цьому колегія суддів відзначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження спростування факту наявності у відповідача права власності на означені колії.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" власники залізничних під'їзних колій здійснюють їх утримання на рівні, що забезпечує безпеку виконання робіт, ефективне використання рухомого складу, збереження вагонного парку та вантажу, який перевозиться.

У зв'язку із непридатністю колій №№ 31, 31-1, 31-2 для експлуатації, відповідачем отримано технічні умови №13 від 08.02.2016 р. на виконання проектних робіт по примиканню під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» до стрілочного переводу №29 Херсонської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» , технічні умови щодо інженерного забезпечення укладання під'їзної колії ПрАТ «Дніпровський термінал» по станції Херсон Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (т.1 а.с. 62-69).

За наслідками проведеної реконструкції колій, розташованих на земельній ділянці відповідача, ним 07.12.2017 р. отримано технічний паспорт. 26.01.2018 р. за участю представника Херсонської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» складено акт про прийняття в експлуатацію залізничних колій та стрілочних переводів на території ПрАТ «Дніпровський термінал» , реконструкцію яких здійснено на підставі вищезазначених технічних умов та робочого проекту, а також акт про відповідність вимогам ПТЕ вагонних ваг, встановлених на під'їзній колії. 01.02.2018 р. між ПрАТ «Дніпровський термінал» та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» укладено договір №18/25 про надання послуг на перевезення вантажів та подання вагонів на під'їзну залізничну колію ПрАТ «Дніпровський термінал» . 02.02.2018 р. між ПрАТ «Дніпровський термінал» та ПАТ «Укрзалізниця» укладено договір про надання послуг на обслуговування засобів вимірювальної техніки - вагонних ваг, розташованих на під'їзній колії ПрАТ «Дніпровський термінал» . (т.2 а.с.24-59, 88-132, 134-139).

Згідно з ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Обґрунтовуючи вимоги за позовом, позивач посилається на передавальний акт від 30.10.2001 (позиція № 819) та технічний паспорт під'їзних залізничних колій, виготовлений у 2010 р., витяг з якого додано до матеріалів справи.

В додатку № 1 до технічного паспорту (а.с. 18) зазначено, що коліями №4,5,8 обслуговується підприємство ВАТ «Консервний комбінат» :

- колія №4; ходова, вантажно-розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 489,59 м.; корисна довжина - 259,10 м.;

- колія №5; розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 129,81м.; корисна довжина - 77,25 м.;

- колія №8; розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 83,40 м.; корисна довжина - 33,40 м.

Отже, відповідно до додатку № 1 до Технічного паспорту довжина колій №№ 4, 5, 8 складає 702,80 м.; корисна - 369,75 м. Відповідно до ситуаційного плану та схеми, під'їзні колії №№4,5,8 розташовані на території Консервного комбінату, адреса вул. Перекопська, б.169 (а.с. 19-21).

Також, позивачем було надано постанову від 28.05.1962 р. №101 ОСОБА_3 народного господарства УССР «Про організацію Херсонського об'єднаного транспортного господарства на базі під'їзних колій заводів ім. Петровського, склотарного та консервного, ХБК, ТЕЦ, треста «Херсонстрой» та винзаводу» , на підставі якої організовано з 01.07.1962 р. на базі транспортних цехів заводів ім. Петровського, склотарного, консервного, ХБК, Херсонської ТЕЦ, «Промбази» треста «Херсонстрой» , Херсонського винзаводу - «Херсонське об'єднане транспортне господарство» Управління автомобільного та промислового транспорту ОСОБА_3 народного господарства та зобов'язано керівників зазначених підприємств передати створеному транспортному господарству безкоштовно по балансовій вартості, зокрема, під'їзні колії відповідно до Додатку №1 та акт від 29.01.1963 р., витяг із протоколу загальних зборів працівників та службовців Херсонського об'єднаного транспортного господарства від 30.01.1963 р., баланс підприємства на 01.01.1963 р.

Крім того, позивачем надано акт від 29.01.1963 р., витяг із протоколу загальних зборів працівників та службовців Херсонського об'єднаного транспортного господарства від 30.01.1963 р., баланс підприємства на 01.01.1963 р., інвентарну картку №15а об'єкта - залізничний шлях 1,45 км.

При цьому колегія зауважує, що як позивачем так й відповідачем під час судових засідань у суді апеляційної інстанції визначено, що залізничні колії №№ 4, 5, 8, які просить відновити позивача та залізничні колії №№ 31, 31-1, 31-2, які належать на праві власності відповідачеві не є тотожним майном.

Колегія суддів також відзначає, що в обґрунтування заявлених позовних вимог Приватне акціонерне товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» посилалось на приписи ст. 391 ЦК України, якою визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (статті 387 Цивільного кодексу України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (статті 391 Цивільного кодексу України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (статті 392 Цивільного кодексу України).

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Ця норма регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 918/317/17).

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов'язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення. Якщо на момент подання негаторного позову вчинення перешкод у користуванні майном припинилося, то підстав для його задоволення немає.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем вимоги, а саме щодо зобов'язання відповідача відновити за свій рахунок залізничні колії № 4, 5, 8 та стрілочні переводи № 30, 31, не можуть вважатись негаторним позовом, та, відповідно, бути задоволеними із правових підстав, що наведені у цьому позові.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що за змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у наслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх складників цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини. За відсутності хоча б одного із цих чинників цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на викладене, умовами для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, є протиправна поведінка та вина.

Натомість, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено пошкодження (демонтаж) залізничних колій № 4, 5, 8 та стрілочних переводів № 30, 31 та того, що такі дії були вчинені саме відповідачем.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, встановлені апеляційною інстанцією обставини свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю, з мотивів викладених у даній постанові.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Колегією суддів також, на підставі ч. 13 ст. 129 ГПК України відмовлено третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерству інфраструктури України у задоволенні заяви про стягнення з Відповідача понесених судових витрат у розмірі 52 грн.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 р. у справі №923/609/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_3, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.