Постанова

від 11.03.2019 по справі 910/8424/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"11" березня 2019 р. Справа№ 910/8424/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. (повний текст складено 23.10.2018р.)

у справі №910/8424/18 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства Схід - 2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадської організації Барви життя

про розірвання договору оренди земельної ділянки

встановив:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Схід-2 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007р. за №63-6-00409, укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством Схід-2 та зобов'язання ПрАТ Схід-2 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3827 га (кадастровий номер 8000000000:63:257:0007) на вул. Соромовській, 7 у Дарницькому районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано п. 8.4. договору оренди щодо термінів забудови земельної ділянки, а тому договір оренди має бути розірвано, а земельна ділянка повернута орендодавцеві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. по справі №9108424/18 в позові - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було зазначено, в чому полягає вина та чи заподіяна шкода Київській міській раді у зв'язку із не завершенням будівництва у встановлений договором строк. Матеріали справи не містять доказів того, що уповноваженим органом (Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та встановлено наявність допущених порушень під час здійснення будівництва.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. по справі №910/8424/18.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання в частині пайової участі, своєчасності забудови земельної ділянки, адже був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов'язку закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через 3 роки після державної реєстрації договору оренди.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. у справі №910/8424/18.

Приватне акціонерне товариство Схід-2 заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що відсутні докази завдання Київській міській раді та територіальній громаді істотної шкоди; позивач вчасно сплачує орендну плату за спірну земельну ділянку; не доведено істотного порушення умов договору.

В матеріалах справи наявні всі докази, які встановлюють, що ПрАТ Схід-2 вчиняє всі дії для завершення забудови спірної земельної ділянки, зокрема, відповідач отримав дозвільну документацію укладає договори з підрядниками, які здійснюють будівництво на спірній земельній ділянці.

Також відповідач посилається на порушення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Київської міської ради від 21.12.2006р. № 417/474 земельна ділянка площею 0,3827 га (кадастровий номер 8000000000:63:257:0007) передана закритому акціонерному товариству СХІД-2 в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом на вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі м. Києва. /а.с. 17, т.1/.

23.03.2007р. між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством СХІД-2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007р. за № 63-6- 00409, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006р. № 417/474, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди), визначену цим Договором. /а.с. 18, т.1/.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул.Сормовська, 3 у Дарницькому районі м. Києва; розмір - 3827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:63:257:0007.

Договір укладено на 25 років. (п. 3.1. договору).

Абзацом 2 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Згідно з п. 11.4. договору оренди він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, зокрема, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 Договору.

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору. (п. 11.5. Договору).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

05.08.2011р. між відповідачем та ПрАТ Комплексне підприємство широко профільного будівництва-2 було укладено договір №07/11, за умовами якого сторони домовились направляти свої сили на будівництво та введення в експлуатацію Об'єкта будівництва (житловий комплекс з будовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом на вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі міста Києва) на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Сормовська, 3 у Дарницькому районі м. Києва за рахунок залучених коштів юридичних та фізичних осіб, а також на передачу об'єктів інвестування у цьому Об'єкті будівництва у власність Інвесторам. /а.с. 161, т.1/.

Згідно з п. 1.3. договору №07/11 початок будівельних робіт - ІІ квартал 2012р.; закінчення робіт - ІІ квартал 2014 року.

Згідно з п. 2.3. договору №07/11 ПрАТ Комплексне підприємство широко профільного будівництва-2 зобов'язалось забезпечити розробку та фінансування проектно-кошторисної документації; погодити проектно-кошторисну документацію; отримати дозвіл та ордер на виконання будівельних робіт; забезпечити підключення інженерних мереж; забезпечити фінансування, спорудження та введення об'єкта будівництва в експлуатацію; обирати генпідрядні та субпідрядні організації для виконання будівельно-монтажних робіт, укладати договори, тощо.

Таким чином, для отримання проектно-кошторисної документації, отримання дозволу та ордеру на виконання будівельних робіт відповідачем було залучено ПрАТ Комплексне підприємство широко профільного будівництва-2 .

Відповідно до ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Таким чином, відповідач відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не міг розпочати будівельні роботи за відсутності містобудівної документації.

10.10.2011р. відповідачем було отримано технічні умови №04/888 на приєднання до теплових мереж житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом за адресою: вул.Сормовська, 3; 19.06.2017р. відповідачем отримані технічні умови №4480 від 19.06.2017р. (замість ТУ - 4480 від 18.04.2012р.) на каналізування об'єкта. /а.с. 48-51, т.1/.

23.07.2013р. відповідачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115132050470 на Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом по вул.Сормовська, 3 у Дарницькому районі м. Києва . /а.с. 52, т. 1/.

12.07.2013р. відповідачем отримано висновок погодження місця розташування та висоти об'єкта Державіаслужби України №1.19-8012. /а.с. 23, т.1/.

05.07.2012р. погоджено абсолютну позначку житлового комплексу ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль . /а.с. 54, т. 1/.

07.07.2012р. Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було надано висновок щодо умов розміщення об'єкта. /а.с. 55, т. 1/.

12.06.2013р. висновок Державного підприємства АНТОНОВ №066/30, погодження будівництва об'єкта Командування повітряних сил ЗСУ від 13.06.2013р. №350/3/943/пс, погодження КП Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни) від 26.06.2013р. № 1.9-5/63. /а.с. 56-58, т.1/.

20.07.2015р. додатковою угодою №1 до договору №07/11 від 05.08.2011р. сторони внесли зміни, зокрема, до п. 1.3. договору, а саме: початок будівельних робіт - листопад 2013р., закінчення будівельних робіт - ІV квартал 2016 року. /а.с. 165, т.1/.

22.03.2017р. додатковою угоду №2 до договору №07/11 від 05.08.2011р. про розірвання договору №07/11 від 05.08.2011р., якою також було передбачено здійснення повернення відповідачем витрат ПАТ Комплексне підприємство широко профільного будівництва-2 , які останній поніс в зв'язку з виконанням договору в розмірі 3 940 000,00 грн. /а.с. 170, т.1/.

06.03.2017р. відповідачем було укладено з ТОВ Білдинг Плюс (генеральний підрядник) договір генерального підряду №1/2703/17С, за умовами якого генеральний підрядник зобов'язався виконати комплекс будівельних робіт по Будівництву житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом по вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі м. Києва . /а.с. 182, т.1/.

Із викладеного вбачається, що відповідач вчиняє дії, необхідні для здійснення та закінчення забудови спірної земельної ділянки, здійснює відповідні витрати на проведення будівельних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи, однак тривалість процедур та значна кількість дозвільних документів сповільнює здійснення забудови земельної ділянки.

Зазначене свідчить про відсутність вини відповідача щодо належного виконання п. 8.4. договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Рішенням Київської міської ради від 23.07.2015р. №761/1625 Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було утворено відповідний Департамент.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №291 від 11.05.2016р. було створено комісію з передачі документації та вирішення питань, пов'язаних із функціонуванням структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), на який покладено виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю.

11.10.2016р. було підписано акт приймання-передавання документів між Держархбудінспекцією та Київською міською радою, відтак саме 11.10.2016р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розпочав свою роботу та виконання покладених на них повноважень.

Таким чином, саме на Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено функції здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на території міста Києва щодо об'єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності); надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, на території міста Києва, незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що уповноваженим органом - Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та встановлено наявність допущених порушень під час здійснення будівництва.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідач має на спірній земельній ділянці нежитлові будівлі: нежитлова будівля, літ. А , загальною площею 568,5 кв.м.; сарай, літ. Б загальною площею 38,6 кв.м., придбані на підставі договору купівлі-продажу №251 від 25.03.1999р. /а.с. 8, т.2, а.с.157, т.1/.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

За обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства (рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року), заявник в 1969 році уклав договір оренди земельної ділянки строком на 22 роки. Відповідно до умов цього договору він за власні кошти побудував на цій земельній ділянці кілька будівель для легкої промисловості, які здав в суборенду. Договір оренди також надавав йому право в подальшому продовжити оренду ще на 21 рік. У 1990 році заявник повідомив місцеву владу про намір продовжити договір оренди, в процесі переговорів він погодився на збільшення орендної плати. Однак, орган місцевої влади повідомив заявника, що продовження договору оренди відбутися не може, оскільки, погодившись з умовою договору про можливість його пролонгації орган місцевої влади перевищив свої повноваження.

Застосовуючи положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції до обставин цієї справи Європейський суд з праві людини вказав на таке. Заявник погодився з умовами договору оренди з огляду на те, що надалі він зможе продовжити термін його дії, і жодна із сторін не знала, що існувала якась юридична перешкода цій умові. У ситуації, яка склалася, заявник мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди.

Дії місцевої влади Європейський суд з прав людини розцінив як порушення права заявника на законне очікування виконання певних умов і, таким чином, вони утворювали акт втручання у реалізацію його права власності.

Вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

За таких обставин цієї справи Європейський суд з прав людини виніс рішення на користь заявника.

Судом встановлено, що в порядку місцевої ініціативи до Київської міської ради звернулась ініціативна група з письмової пропозицію щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007р. за №63-6-00409 та зупинення будівельних робіт на вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі м. Києва, в зв'язку з незаконністю будівництва та порушенням права мешканців району на забезпечення соціальних та побутових потреб. /а.с. 33, т.2/.

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 07.11.2017р. підтримано місцеву ініціативу та проект рішення Київської міської ради Про врегулювання питання використання земельної ділянки площею 0,3827 га на вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі міста Києва . /а.с. 36, т.2/.

08.02.2018р. Київською міською радою прийнято рішення №10/4074 та доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,3827 га (кадастровий номер 8000000000:63:257:0007) від 30.03.2007р. та зареєстрованого за N63-6-00409, укладеного між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством СХІД-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, офісами та підземним паркінгом на вул. Сормовській, 3 у Дарницькому районі м. Києва. /а.с. 39, т. 2/.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Серков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) визначено три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (1) чи є втручання законним; (2) чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися значною свободою розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Таким чином, враховуючи те, що спірній земельній ділянці наявне майно, яке належить відповідачу, виконання відповідачем умов договору оренди щодо здійснення будівництва, судом першої інстанції обґрунтованого встановлено, що у даній справі не дотримано критеріїв, які дають право на втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, наданими статтею 1 Першого протоколу.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову та скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів Київської міської ради щодо своєчасної забудови, то як встановлено судом апеляційної інстанції, у відповідача відсутня вина, адже останнім було вжито всіх заходів, які від нього залежали щодо належного виконання зобов'язання, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Щодо застосування пропуску строку позовної давності, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, тільки в разі наявності порушеного права суд може застосувати сплив строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. у справі №910/8424/18.

керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. у справі №910/8424/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/8424/18 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова