Рішення

від 14.03.2019 по справі 902/692/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2019 р. Cправа № 902/692/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (вул. Машинобудівників, 1, смт. Чабани, Києво - Святошинський район, Київська область, 08162)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (вул. Шевченка, 1, с. Подорожня, Хмільницький район, Вінницька область, 22024)

про стягнення 967 682, 93 грн.

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності від 08.11.2018 р.;

відповідача: ОСОБА_2 - згідно доручення від 16.01.2019 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" про стягнення 967 682, 93 грн., з яких: 675840,00 грн. - основного боргу, 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати товару на суму 675 840, 00 грн. у строк до 20.12.2017 р., згідно договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № ТМU-344Т-17 від 31.08.2017 р.

Ухвалою від 31.10.2018 р. було відкрито провадження у справі № 902/692/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою було призначено у справі підготовче засідання на 04 грудня 2018 р.

03.12.2018 р. від представника позивача до суду надійшла заява від 30.11.2018 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 691 842, 93 грн., з яких: 591 420, 11 грн. - основний борг, 37 893, 73 грн. - інфляційні втрати, 62 529, 09 грн. - 11% річних, також просить стягнути 10 377, 64 грн. - судового збору та повернути позивачу 4 137, 60 грн. - надмірно сплачений судовий збір.

Заява представника позивача від 30.11.2018 р. про зменшення розміру позовних вимог судом не розглядалася, оскільки остання мала уточнюватися позивачем.

Ухвалою від 04.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/692/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17 січня 2019 р.

Разом з тим, підготовче засідання, призначене на 17 січня 2019 р., не відбулось в зв'язку із перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. на лікарняному.

16.01.2019 р. від представника позивача до суду надійшла заява від 15.01.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог, в зв"язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 275 840, 00 грн. У вказаній заяві представник позивача зазначив, що 275 840, 00 грн. виявилося достатньою сумою для погашення пені в розмірі 191 420, 11 грн. та частини основної заборгованості за договором в сумі 84 419, 89 грн.

Представник позивача у заяві від 15.01.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 691 842, 93 грн., з яких: 591 420, 11 грн. - основного боргу, 37 893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11 % річних, стягнути з відповідача 10 377, 64 грн. - судового збору та повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у сумі 1 266, 29 грн.

16.01.2019 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання від 15.01.2019 р. про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 191 420, 11 грн., у зв"язку із відсутністю предмета спору в цій частині та стягнення з відповідача 2871, 30 грн. судового збору.

Ухвалою від 25.01.2019 р. було призначено підготовче засідання на 19 лютого 2019 року.

19.02.2019 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме бухгалтерської довідки від 16.01.2019 р. Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою від 19.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/692/18 для судового розгляду по суті на 14 березня 2019 р.

14.03.2019 р. від директора відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача адвоката ОСОБА_4 до суду надійшли заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату.

На визначену судом дату - 14.03.2019 р. в судове засідання з"явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив суд заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 30.11.2018 р. залишити без розгляду, оскільки остання подана позивачем помилково.

14.03.2019 р. суд протокольною ухвалою задоволив усне клопотання представника позивача та залишив без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 30.11.2018 р.

В судовому засіданні представник відповідача визнав суму основного боргу. Представник відповідача підтримав заяви про відкладення та просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останнє на його думку подане з метою затягнення розгляду справи та просив суд відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Суд, розглянувши заяви представників відповідача про відкладення розгляду справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні з огляду на наступне.

19.02.2019 р. суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 14.03.2019 р. Згідно ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

14.03.2019 р. в судове засідання з"явився представник відповідача згідно доручення ОСОБА_2 Неявка представника відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд залишити без розгляду заяви та клопотання, які були подані позивачем, а саме: заяву про зменшення розміру позовних вимог від 30.11.2018 р., заяву про зменшення розміру позовних вимог від 15.01.2019 р. та клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 15.01.2019 р. Суд задоволив усне клопотання представника позивача та залишив вказані заяву та клопотання без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в редакції, яка була викладена позивачем в позовній заяві та просив суд врахувати факт здійснення відповідачем погашення суми основного боргу після відкриття провадження у справі, згідно платіжного доручення № 4549 від 31.10.2018 р. в розмірі 275840, 00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.08.2017 р. між позивачем - ТОВ "Тайтен Машинері Україна" (в Договорі - "Продавець") та відповідачем - ТОВ "Явір" (в Договорі - "Покупець") було укладено договір купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № ТМU-344Т-17 (надалі - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору Продавець зобов"язався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (надалі - Товар) згідно з умовами оплати, які викладені в п.2.3. Специфікація на Товар наведена в Додатку № 1, який є невід"ємною частиною Договору.Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010), адреса: Вінницька область, Хмільницький район, с. Подорожняв строк до 20 грудня 2017 р., при умові 100% оплати товару.

На момент підписання цього Договору загальна вартість Товару становила 819456,00 грн., в т.ч.ПДВ 20% - 136576, 00 грн. На момент підписання цього Договору вартість кожної одиниці Товару становить: Подрібнювач рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в. - 819456,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 136576,00 грн. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 32010, 00 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 25,60 гривень за один долар США (п.2.2. Договору).

В п. 2.3. Договору сторони встановили, що протягом терміну дії Договору, грошові зобов"язання Покупця існують і підлягають сплаті в гривнях в наступному порядку:

- платіж в розмірі 143616,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 05 вересня 2017 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 5610,00 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 25,60 гривень за один долар США;

- платіж у розмірі 675840,00 грн. , в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 20 грудня 2017 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 26400, 00 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 25,60 гривень за один долар США.

Згідно п. 2.4. Договору Покупець зобов"язаний здійснити оплату за цим договором на підставі рахунків Продавця, які ним виписані з урахуванням п.2.3. Договору.

При передачі Товару обов"язково складається Акт приймання - передачі, в якому вказується стан Товару на момент передачі (п. 4.4. Договору).

Права та обов"язки сторін цього Договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом (п.5.1. Договору).

У п.п. 7.1., 7.2., 7.3. Договору сторони домовилися, що у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості та суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції протягом 10 календарних днів з моменту пред"явлення відповідної вимоги Продавцем. Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного із платежів), встановлених умовами цього Договору Покупець сплачує Продавцю 11 % річних від простроченої суми протягом 10 календарних днів з моменту пред"явлення відповідної вимоги Продавцем. Керуючись ст.259 ЦК України сторони домовилися, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків (п. 7.2. Договору), у взаєморозрахунках між Продавцем та Покупцем, встановлюється тривалістю п"ять років.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент зарахування 100% вартості Товару на поточних рахунок Продавця та підписання актів приймання - передачі (п.8.2. Договору).

Сторони обопільно підписали Додаток № 1 до Договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № ТМU-344Т-17 від 31.08.2017 р. - Специфікацію, згідно якої Товаром, що поставляється відповідачу на умовах Договору є подрібнювач рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в. У вказаній Специфікації відображено технічні характеристики подрібнювача рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в. та схему транспортної опції до подрібнювача рослинних решток BALZER.

На виконання умов Договору відповідач провів оплату лише частково, 31.08.2018 р. здійснив платіж на суму 143 616, 00 грн. (платіж передбачений підп. 2.3.1. п.2.3. Договору та мав здійснюватися до 05.09.2017 р.). Вказане стверджується випискою по рахунку з 31.08.2017 р. до 31.08.2017 р. (а.с. 40).

Однак платіж на суму 675840,00 грн., який передбачений підп. 2.3.2. п.2.3. Договору та мав здійснюватися до 20.12.2017 р., відповідачем не був здійснений.

23.08.2018 р. відповідачу було надіслано претензію № 354 від 22.08.2018 р. про сплату позивачу простроченої суми вартості Товару, пені, 11% річних, інфляційних втрат у семиденний строк з дня отримання цієї претензії.

У листі № 263 від 06.09.2018 р. відповідач просив позивача відстрочити платежі за Товар до 31.12.2018 р. та зазначав, що платежі в повному обсязі проведе після збору урожаю 2018 року.

Проте, станом на момент подачі позову до суду, відповідач не здійснив платіж на суму 675840, 00 грн., а тому борг перед позивачем складав 675840, 00 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду.

Після подачі позову до суду відповідач 31.10.2018 р. сплатив частину заборгованості у розмірі 275840, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4549 від 31.10.2018 р. із призначенням платежу: " Оплата за подрібнювач BALZER 2000 згідно рах. № 3416 від 31.08.2017 р. у сумі 229866, 67 грн., ПДВ - 20 % 45973, 33 грн.".

Згідно бухгалтерської довідки позивача від 16.01.2019 р. за період з 01.11.2018 р. до 14.01.2019 р. кошти на рахунки позивача від відповідача не надходили. Останній платіж відповідачем було здійснено 31.10.2018 р. на загальну суму 275 840, 00 грн. на підставі платіжного доручення від 31.10.2018 р. № 4549.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір про стягнення 275840, 00 грн., оскільки на момент розгляду справи вказана сума відповідачем сплачена.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З врахуванням вищевказаних, наявних доказів в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 275840, 00 грн. - боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 400 000, 00 грн. (675840,00 грн. - 275840,00 грн.).

Оскільки відповідач 100% оплати Товару не провів, платіж в розмірі 675840,00 грн. до 20 грудня 2017 р. не здійснив, то у позивача не виник обов"язок щодо поставки Товару.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (в Договорі - "Орендодавець") та відповідачем (в Договорі - "Орендар") було укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки № ТМU-152А-17 від 31.08.2017 р. із Додатками № 1, № 2 до Договору.

Відповідно до договору, додатків до нього, об"єктом оренди є подрібнювач рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в., строк оренди - з моменту підписання акту прийому - передачі, але не пізніше 05.09.2017 р. по 20.12.2017 р., розмір орендної плати за весь строк оренди, в т.ч. ПДВ 20% становить 25344,00 грн., строк орендної плати - до 05.09.2017 р., вартість об"єкта оренди на момент підписання договору - 844800,00 грн. в т.ч. ПДВ.

На виконання вказаного Договору, Додатків до нього 29.09.2017 р. позивач передав відповідачеві, а відповідач прийняв подрібнювач рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в., серійний № 3524-0613, рік випуску 2013, що стверджується обопільно підписаним актом № 1 прийому - передачі об"єкта оренди до Договору № ТМU-152А-17 від 31.08.2017 р. оренди сільськогосподарської техніки.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи подрібнювач рослинних решток BALZER 2000 (6,1 м), 2013 р.в. вже знаходиться у відповідача, відповідач користується (орендує) ним, доказів, які б спростовували зазначене, свідчили про зворотне відповідач суду не надав.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі - продажу.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказаною ст. 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за Товар відповідачем не виконане в повному обсязі.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд, прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення 400 000, 00 грн. основного боргу. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Поряд з цим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 7.1. Договору сторони домовилися, що у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості та суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції протягом 10 календарних днів з моменту пред"явлення відповідної вимоги Продавцем.

Відповідно до п. 7.2. Договору, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного із платежів), встановлених умовами цього Договору Покупець сплачує Продавцю 11 % річних від простроченої суми протягом 10 календарних днів з моменту пред"явлення відповідної вимоги Продавцем.

Згідно п. 7.3. Договору, керуючись ст. 259 ЦК України сторони домовилися, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків (п. 7.2. Договору), у взаєморозрахунках між Продавцем та Покупцем, встановлюється тривалістю п"ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором сторони встановили інший розмір процентів - 11%.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені, 11% річних та інфляційних втрат відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Суд, здійснивши за допомогою програми "ЛІГА ЗАКОН", перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені, 11 % річних та інфляційних втрат встановив, що виходячи із суми основного боргу 675840, 00 грн., за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р. розмір пені складає 191420,11 грн., 11% річних - 62529,09 грн., інфляційних втрат - 50027, 20 грн.

Тоді, як позивач заявив до стягнення 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р.

Таким чином, сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявив позивач (позивач заявив - 37893,73 грн.) на 12133, 47 грн.

Тому позов в цій частині обґрунтований позивачем та підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених вимог, а саме: 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач основний борг в сумі 400 000,00 грн. визнав в судовому засіданні. Всупереч наведеним вище нормам, відзиву на позовну заяву, доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних за період прострочення 21.12.2017 р. - 23.10.2018 р. суду не надав.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Окрім того, розмір судового збору з позовної заяви від 24.10.2018 р. становить 14515, 24 грн.

Як доказ сплати судового збору з позовної заяви від 24.10.2018 р. позивачем надано платіжне доручення № 6875 від 10.10.2018 р. на суму 14172, 04 грн. та квитанцію № ПН573 від 25.10.2018 р. на суму 343 грн., що загалом становить 14515,04 грн. - судового збору. З наведеного вбачається, що позивачем не доплачено 0 грн. 20 коп. судового збору.

А тому решта недоплаченого позивачем судового збору в сумі 0 грн. 20 коп. підлягає стягненню з нього в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (вул. Шевченка, 1, с. Подорожня, Хмільницький район, Вінницька область, 22024, код ЄДРПОУ 21731788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (вул. Машинобудівників, 1, смт. Чабани, Києво - Святошинський район, Київська область, 08162, код ЄДРПОУ 383797674) 400 000, 00 грн. - суму основного боргу, 191420, 11 грн. - пені, 37893, 73 грн. - інфляційних втрат, 62 529, 09 грн. - 11% річних, 14515, 24 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 275840, 00 грн. - основного боргу - закрити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (вул. Машинобудівників, 1, смт. Чабани, Києво - Святошинський район, Київська область, 08162, код ЄДРПОУ 383797674) в дохід Державного бюджету України 0 грн. 20 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 березня 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Машинобудівників. 1, смт.Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162)

3 - відповідачу (вул.Шевченка, 1, с.Подорожня, Хмільницький район, Вінницька область, 22024)