Рішення

від 18.03.2019 по справі 908/2850/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/18/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Справа № 908/2850/18

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Лінчук А.В.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2850/18

За позовом: Кам'янського міжрайонного управління водного господарства (71304, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, вул. Щаслива, 105)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; адреса зазначена в позові як поштова: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 04/176 від 18.02.2019 р.;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 56 від 01.01.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 04/1287 від 26.12.2018 р.) Кам'янського міжрайонного управління водного господарства до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості в сумі 52484,98 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2850/18 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.01.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху; позивачу наданий строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До господарського суду від Кам'янського міжрайонного управління водного господарства надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. відкрито провадження у справі № 908/2850/18 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/18/19, підготовче засідання призначено на 19.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 18.03.2019 р.

У судове засідання 18.03.2019 р. з'явилися представники сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Представники сторін у судовому засіданні з розгляду справи по суті підтримали свої доводи та заперечення.

У судовому засіданні 18.03.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 11-1/1 від 01.09.2012 р. щодо сплати за спільне використання технологічних електричних мереж на підставі підписаних сторонами актів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52484,98 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору 11-1/1 від 01.09.2012 р.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, однак підтвердив наявну заборгованість у сумі 52484,98 грн., яка виникла за договором № 11-1/1 від 01.09.2012 р. Підтримав клопотання, викладене у письмовому відзиві, та просив розстрочити виконання рішення в частині сплати суми основного боргу та судового збору на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.

08.02.2019 р. від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив. Просив відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 р. між Кам'янським міжрайонним управлінням водного господарства (власник мереж за договором, позивач) та Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (користувач, відповідач) укладений договір № 11-1/1 по спільне використання технологічних електричних мереж, за умовами якого власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з додатковою угодою № 9 від 06.02.2017 р. сторони замінили в преамбулі та додатках до договору найменування ВАТ Запоріжжяобленерго на ПАТ Запоріжжяобленерго

Згідно п. 3.1 договору, власник мереж має право на отримання від користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж , затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. № 691, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 р. № 732/15423, величина якої зазначена у додатку № 4 Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж .

Користувач зобов'язався (п. 4.1) здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком 4 Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж .

У розділі 7 договору сторони врегулювали порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до п. 7.1 розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Згідно з п. 7.3 договору (у редакції додаткової угоди № 8 від 01.11.2016 р.) за підсумками розрахункового періоду власник мереж у термін до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу рахунок та підписані уповноваженою особою власника мереж та скріплені його печаткою два примірники Акту прийому-здачі наданих послуг (додаток № 5). Сума платежу визначається виходячи з додатку № 4 Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж .

Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого Акта прийому-здачі наданих послуг у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання документів, зазначених у п. 7.3 договору.

Згідно п. 11.5 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Укладення між сторонами у справі вказаного договору та отримання актів за договором, які покладені у підставу позову, визнано відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов вказаного вище договору між сторонами підписані акти прийому-здачі виконаних робіт:

- за 2016 р. на загальну суму 17329,20 грн.: від 31.01.2016 р., від 29.02.2016 р., від 31.03.2016 р., від 30.04.2016 р., від 31.05.2016 р., від 30.06.2016 р., від 31.07.2016 р., від 31.08.2016 р., від 30.09.2016 р., від 31.10.2016 р., від 31.12.2016 р. на суму 1575,40 грн. за кожним актом;

- за 2017 р. на загальну суму 15372,48 грн.: від 31.01.2017 р., від 28.02.2017 р., від 31.03.2017 р., від 30.04.2017 р., від 31.05.2017 р., від 30.06.2017 р., від 31.07.2017 р., від 31.08.2017 р., від 30.09.2017 р., від 31.10.2017 р., від 30.11.2017 р., від 31.12.2017 р. на суму 1281,04 грн. за кожним актом;

- за 2018 р. на загальну суму 19783,10 грн.: від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р., від 31.03.2018 р., від 30.04.2018 р., від 31.05.2018 р., від 30.06.2018 р., від 31.07.2018 р., від 31.08.2018 р., від 30.09.2018 р., від 31.10.2018 р. на суму 1978,31 грн. за кожним актом.

У зазначених актах міститься посилання на договір № 11-1/1 від 01.09.2012 р., зазначено, що сторони претензій одна до іншої не мають. Усі акти підписані без зауважень та заперечень представником відповідача, підпис якого скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи.

Позивач звернувся до відповідача з письмовими претензіями (від 28.03.2018 р. вих. № 04/300, від 04.10.2018 р. вих. № 04/1010) щодо сплати заборгованості за договором № 11-1/1 від 01.09.2012 р.

У письмових відповідях на вказані претензії відповідач вказав про неможливість своєчасного виконання умов договору у зв'язку з критичним фінансовим станом товариства.

Враховуючи наявну заборгованість у сумі 52484,98 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач укладення договору № 11-1/1 від 01.09.2012 р. не заперечив, як і не заперечив наявної заборгованості у сумі 52484,98 грн.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали дійсної справи не містять доказів сплати відповідачем суми заборгованості за договором № 11-1/1 від 01.09.2012 р. у загальному розмірі 52484,98 грн. за переліченими вище актами прийому-здачі виконаних робіт. Відповідач, як зазначено вище, наявність даної заборгованості не заперечив.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача повністю у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з якого на користь позивача стягується сума 1762,00 грн. судового збору.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення в частині сплати суми основного боргу та судового збору на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що ПАТ Запоріжжяобленерго перебуває у тяжкому фінансовому стані та не може вчасно виконувати свої зобов'язання за договором. Однак така ситуація склалася не з вини відповідача. Єдиним джерелом отримання відповідачем коштів на оплату послуг з спільного використання технологічних електричних мереж є тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами. Однак, внаслідок встановленого НКРЕКП з 2015 р. або нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки, або додаткових щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідача, ПАТ Запоріжжяобленерго фактично не отримує кошти на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, які закладено в тариф на передачу електроенергії. На сьогоднішній день на підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати, розмір якої станом на 10.12.2018 р. складає 245776 тис.грн. (у т.ч. податки, пов'язані з виплатою заробітної плати). У відповідача наявний податковий борг, який станом на 07.12.2018 р. становить 537,2 млн.грн. Станом на 01.11.20128 р. відповідач має кредиторську заборгованість за роботи, послуги, товарно-матеріальні цінності у сумі 96,9 млн.грн. На рахунках ПАТ Запоріжжяобленерго відсутні грошові кошти. Відповідач також не може розраховувати на кошти, що надходять на його рахунки, оскільки на ці рахунки постановою від 28.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 50684873 накладено арешт. За результатами 2017 р. збиток підприємства склав 14,1 млн.грн. Станом на 01.11.2018 р. дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електроенергію складає 1932,1 млн.грн. Загальний розмір заборгованості відповідача перед ДП Енергоринок становить 592,8 млн.грн. Відповідач зі свого боку здійснює всі можливі заходи, спрямовані на погашення заборгованості. Згідно з висновком судового експерта від 17.05.2018 р. фінансовий стан ПАТ Запоріжжяобленерго характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. Відповідач вважає, що він навів об'єктивні обставини, які підтверджують відсутність вини відповідача у належному виконанні договірних зобов'язань за договором. Враховуючи наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання або роблять виконання рішення неможливим, відповідач має всі наявні підстави для звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду. Невикористання судом права на надання розстрочки виконання рішення суду, на думку відповідача, призведе до погіршення скрутного фінансового становища відповідача, оскільки позивачем буде здійснюватися примусове виконання рішення суду, що призведе до накладення додаткових арештів на рахунки відповідача, стягнення виконавчого збору та, як наслідок, загрози у функціонуванні об'єднаної енергетичної системи України. Заява обґрунтована ст.ст. 239, 331 ГПК України.

На підтвердження викладених обставин, відповідач долучив до відзиву відповідні докази. Відповідно до довідки відповідача заборгованість по заробітній платі станом на 10.12.2018 р. складає 245776 тис.грн. Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018 р. збиток ПАТ Запоріжжяобленерго становить 49539 тис.грн.

Представник позивача просив відмовити у розстроченні виконання судового рішення. У письмовій відповіді на відзив зазначив, що відповідач не тільки не сплатив та не сплачував існуючу заборгованість, але й не сплачує поточні платежі за договором № 11-1/1. Вважає, що відповідач не надав належних доказів того, що у нього винятковий випадок, тобто обставини, які істотно ускладнюють або роблять неможливими виконання рішення суду, що є підставою для розстрочення судового рішення. Відповідач не обґрунтував, яким чином він планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу з огляду на те, що його рахунки арештовані та на той факт, що він не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму НКРЕКП.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

У зв'язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка (розстрочка) виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..". У системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, з метою дотримання балансу інтересів сторін, врахування можливих негативних наслідків для боржника при одномоментному виконанні рішення у встановлений строк та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, враховуючи, що сума боргу є незначною, вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково, розстрочивши на 3 місяці виконання судового рішення у частині стягнення з відповідача 52484,98 грн. основного боргу та 1762,00 грн. судового збору, шляхом стягнення з ПАТ Запоріжжяобленерго щомісячно по 18082,32 грн. до останнього числа місяця включно та суми 18082,34 грн. до останнього числа останнього місяця розстрочки.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кам'янського міжрайонного управління водного господарства до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Кам'янського міжрайонного управління водного господарства (71304, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, вул. Щаслива, буд. 105, код ЄДРПОУ 36238357) 52484 (п'ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 98 коп. основного боргу, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору, розстрочивши виконання судового рішення на 3 (три) місяці, шляхом стягнення по 18082 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 32 коп. щомісячно - до останнього числа місяця включно та суми 18082 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 34 коп. до останнього числа останнього місяця розстрочки.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 56, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 22 березня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко