Рішення

від 06.02.2019 по справі 910/10951/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2019Справа № 910/10951/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , при секретарі судового засідання Мартинюк М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська,10, м. Київ, 01010)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" (вул. Боричів Тік, 25, м. Київ, 04070)

про розірвання договору, повернення сплачених коштів та сплату штрафних санкцій

За участю сторін:

від позивача: Команський О.С. - довіреність № 1068/5/11-18 від 25.07.2018 року;

від відповідача: Мілетич О.О. - на підставі ордеру КС №357471 від 05.11.2018 року;

від відповідача: Кононенко В.І. - довіреність № б/н від 05.11.2018 року;

свідок: ОСОБА_4 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Радянським РУ ГУ МВД України в місті Києві від 26.03.1997 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне агентство України з питань кіно звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЗЕМЛЯ ПЛЮС" про розірвання договору, повернення сплачених коштів та сплату штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору на виробництво та розповсюдження фільму "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення (Реєстр № 369 від 29.10.2007 року від 29.10.2007 року), в редакції Додаткової угоди № 8 від 28.04.2016 року (Реєстр № 29/369/8) в частині строку завершення виробництва фільму, що, за твердженням позивача, є підставою для розірвання вказаного правочину в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, повернення позивачу сплачених на виробництво фільму коштів в сумі 3367900,00 грн. та стягнення нарахованих за невиконання умов вказаного договору штрафних санкцій в сумі 852079,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10951/18, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.11.2018 року.

29.10.2018 року відповідачем через канцелярію суду подано попередній відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на форс - мажорні обставини як на підставу припинення виробництва фільму та відсутність підстав для повернення перерахованих позивачем коштів.

У судовому засіданні 06.11.2018 року представником відповідача подано клопотання про витребування доказів та клопотання про виклик свідків.

У підготовчому засіданні 06.11.2018 року оголошено перерву до 20.11.2018 року.

08.11.2018 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив відповідача, яка містить пояснення щодо наведених відповідачем у своєму відзиві заперечень та прохання щодо задоволення позовних вимог, викладених в позовній заяві, оскільки наведені відповідачем обставини форс - мажору, а саме: а) військові дії на Сході України, де проживає виконавець головної ролі ОСОБА_7, б) судові рішення, які на думку Відповідача не виконувались Позивачем, в) втрачену користь від ненадання дозвільного посвідчення на прокат в Україні фільму На краю безодні виробництва відповідача та г) несприятливу економічну ситуацію в Україні та інфляцію не є обставинами непереборної сили та жодним чином не звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю Фест-Земля Плюс від цивільно-правової та господарсько- правової відповідальності, визначеної Договором та чинним законодавством України за порушення та невиконання ним своїх зобов'язань перед Держкіно щодо своєчасного завершення виробництва фільму Лицарі Дикого Поля в строк до 25.12.2017 року.

16.11.2018 року відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив із запереченнями проти нарахування штрафних санкцій та невідповідність обґрунтувань позивача фактичним обставинам справи, зокрема, відсутності істотних порушень умом Договору з боку відповідача.

16.11.2018 року позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів, яке судом задоволено.

Розглянувши у судовому засіданні 20.11.2018 року клопотання відповідача, подані 06.11.2018 року, заслухавши думку представників сторін та дослідивши письмові заперечення позивача, суд не видаляючись до нарадчої кімнати постановив ухвали про 1) відмову у задоволенні клопотання про витребування у Київської місцевої прокуратури №6 інформації про відкриті кримінальні провадження пов'язані із фінансуванням з державного бюджету кінопроектів за 2007-2018 року; 2) відмову у задоволенні клопотання про витребування у Міністерства культури України стенографування (технічного запису) засідання Колегії № 9 від 28.09.2017р. у місті Києві Міністерства культури України; 3) відмову у задоволенні клопотання про виклик та допит сторони в особі керівника юридичної особи - ОСОБА_8; 4) відмову у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків в частині допиту свідка - ОСОБА_9, які внесено до протоколу судового засідання від 20.11.2018 року, як це передбачено вимогами частини 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 183 ГПК України в попередньому засіданні 20.11.2018 року судом оголошено перерву до 11.12.2018 року, на підставі ст. 81 ГПК України витребувано у Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури України додаткові докази по справі, а також викликано для допиту в якості свідка представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" за довіреністю - ОСОБА_4.

11.12.2018 року позивачем через канцелярію суду подано уточнюючі пояснення щодо відсутності обставин непереборної сили як підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умом спірного Договору, а також додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 1 місяць в порядку, визначеному ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання у справі № 910/10951/18 на 16.01.2019 року.

В судовому засіданні 16.01.2019 року, враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/10951/18 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 06.02.2019 року.

В судове засідання 06.02.2019 року з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 06.02.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 06.02.2019 року заперечували проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 06.02.2019 року судом здійснено допит свідка ОСОБА_4 щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06.02.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України для правочинів (за змістом ч.2 ст. 202 ЦК України договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 29 жовтня 2007 року між Державною службою кінематографії (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фест-Земля Плюс (виконавець, продюсер-виконавець за договором, відповідач у справі) укладено Договір на виробництво та розповсюдження фільму лицарі дикого поля на умовах державного замовлення Реєстр № 369 від 29.10.2007 року (далі Договір), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а продюсер-виконавець зобов'язується створити на умовах державного замовлення фільм: назва - "Лицарі Дикого поля", автор оригінального літературного сценарію - ОСОБА_8, кінорежисер-постановник - ОСОБА_8.

Пунктом 1.2 Договору визначені характеристики фільму: вид - кінофільм, ігровий, художній, кольоровий; жанр - історична драма; метраж - 5000 корисних метрів; частин - 16; формат кадру - 35 мм кашетований (1:1,66); формат запису фонограми - Dolby; виробництво фільму здійснюється українською мовою.

Виробництво фільму включено до Програми виробництва та розповсюдження фільмів за державним замовленням на 2006 - 2007 роки, затвердженої постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 30.08.2007 №8/58-г (п. 1.3 Договору).

Згідно п.1.4 Договору строк запуску фільму у виробництво - грудень 2007 року.

Строк здачі фільму на одній плівці - квітень 2009 року (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору строк здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів фільму - липень 2009 року.

Як визначено сторонами в п.1.7 Договору вартість виробництва фільму 19 322 754,00 грн., включаючи ПДВ. Дольова участь сторін в оплаті виробництва фільму визначається в таких обсягах: за рахунок замовника - 9 987 232,00 грн., разом з ПДВ; за рахунок продюсера-виконавця - 9 335 522 грн., разом з ПДВ.

Строки і вартість виробництва фільму визначені на підставі літературного сценарію та орієнтовного ліміту витрат і уточнюються після написання режисерського сценарію календарно-постановочним планом і генеральним кошторисом на виробництво фільму та оформлюються додатковою угодою (п.1.8 Договору).

У відповідності до п.4.4 Договору оплата виробництва фільму здійснюється замовником за періодами виробництва (період режисерської розробки, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний періоди (в тому числі ліквідаційний) згідно з погодженими календарним-постановочним планом та генеральним кошторисом на підставі рахунків, наказів, актів про виконання робіт за періодами виробництва та звітів про фактичне використання коштів, отриманих від замовника; в разі відсутності вказаних документів замовник має право призупинити оплату виробництва фільму.

Згідно п.4.5 Договору оплата робіт режисерської розробки при запуску фільму в режисерський період - попередня оплата в розмірі 70% кошторисної вартості режисерського періоду (з урахуванням ПДВ); остаточний розрахунок за проведення робіт режисерського періоду проводиться після надання акта про закінчення режисерського періоду та звіту про фактичне використання коштів на роботи режисерського періоду (з урахуванням планового фіксованого відсотку загально студійних витрат та ПДВ); розрахунок проводиться замовником у сумі не більше, ніж затверджено кошторисом на проведення робіт режисерського періоду.

Оплата робіт підготовчого періоду здійснюється замовником у такому порядку:

- попередня оплата в розмірі 70% кошторисної вартості підготовчого періоду (з урахуванням ПДВ) при підписанні Договору; оплата здійснюється на підставі наказу про запуск у підготовчий період;

- остаточний розрахунок за проведення робіт підготовчого періоду проводиться після надання акта про закінчення підготовчого періоду та звіту про фактичне використання коштів на роботи підготовчого періоду (з урахуванням ПДВ), в сумі не більше, ніж визначено кошторисом на проведення робіт підготовчого періоду (п. 4.6 Договору).

Згідно п. 7.9 Договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В подальшому Додатковою угодою № 1 від 19.03.2008 року до Договору строк дії Договору продовжено до 31.12.2008 року, Додатковою угодою № 2 від 06.06.2008 року до Договору - до 31.12.2009 року.

15.02.2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою було призупинено дію Договору в частині виконання сторонами своїх юридичних та фінансових зобов'язань на строк до відновлення фінансування Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України з Державного бюджету України.

Укладеною між сторонами Додатковою угодою № 5 від 24.06.2009 року до Договору поновлено дію Договору в частині виконання Державною службою кінематографії Міністерства культури і туризму України як замовником своїх фінансових зобов'язань з оплати кредиторської заборгованості за 2008 рік, призупинених дією Додаткової угоди № 4 від 15.02.2009 року до Договору.

Окрім цього, 29 листопада 2011 року між Державний агентством України з питань кіно (замовник за договором, позивач у справі), Державною службою кінематографії та Товариством з обмеженою відповідальністю Фест-Земля Плюс (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено Додаткову угоду №5/1 до Договору (далі - Додаткова угода №5/1), за умовами п. 1 якої відповідно до пункту 8 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", а також у зв'язку з ліквідацією державної служби кінематографії замовник приймає від Державної служби кінематографії права та обов'язки щодо виконання Державного контракту на виробництво національного фільму Лицарі дикого поля на умовах державного замовлення реєстр № 369 від 29.10.2007 року (Договір).

Права та обов'язки за Додатковою угодою №5/1 переходять до замовника в повному обсязі (п. 2 Додаткової угоди №5/1).

Всі інші положення Договору залишаються без змін (п. 4 Додаткової угоди №5/1).

Також Додатковою угодою №6 від 05.06.2014 року до Договору (далі - Додаткова угода №6), укладеною між Державним агентством з питань кіно (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фест-Земля Плюс (продюсер-виконавець за договором, відповідач у справі), викладено у новій редакції, зокрема, такі пункти Договору:

Строки виробництва фільму визначаються календарно-постановочним планом (до його складення - виробничо-економічними показниками), затвердженими продюсером-виконавцем та погодженими замовником (п. 3.1 Договору): строк запуску фільму у виробництво - грудень 2007 року (п.3.1.1), строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП Національний центр Олександра Довженко - червень 2015 року (п.3.1.2), строк надання замовнику акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) - липень 2015 року (п.3.1.3).

Кошторисна вартість виробництва фільму складає 16 920 142 грн., в тому числі ПДВ 552 983 грн.: за рахунок замовника 8 589 033 грн., в тому числі ПДВ - 552 983 грн.; за рахунок продюсера-виконавця 8 331 109 грн. без ПДВ (п. 4.1 Договору).

Вартість послуг з виробництва фільму зазначена згідно з генеральним кошторисом (до його складення - орієнтовним лімітом витрат), затвердженим продюсером-виконавцем та погодженим замовником (п. 4.2 Договору).

Замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму у сумі 8 589 033 грн., в тому числі з ПДВ - 552 983 грн., що є сумою Договору (п. 4.4 Договору).

Замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму в розмірі, передбаченому п.4.4 Договору, за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою "Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" у сумі 8 589 033 грн., в тому числі ПДВ - 552 983 грн., згідно з планом фінансування виробництва фільму: 2007 рік - 0,00 грн.; 2008 рік - 2 987 900 грн., в тому числі ПДВ; 2009 рік - 330 000 грн., в тому числі ПДВ; 2014 рік - 3 267 181 грн. без ПДВ; 2015 рік - 2 003 952 грн. без ПДВ (п. 5.1 Договору).

Згідно п.13.1 Договору в новій редакції Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.08.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою № 8 від 28.04.2016 року до Договору (далі - Додаткова угода № 8) сторони виклали умови Договору в новій редакції, зокрема, згідно п.1.1 Договору замовник доручає, а продюсер-виконавець зобов'язується створити на умовах державного замовлення аудіовізуальний твір - "Лицарі Дикого поля", назва робоча: Лицарі дикого поля , автор сценарію - ОСОБА_8, режисер - ОСОБА_8 вид - ігровий, хронометраж - 187,5 хвилин.

Згідно п.3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 строки виробництва фільму визначаються календарно-постановочним планом (до його складення - виробничо-економічними показниками), затвердженими продюсером-виконавцем та погодженими замовником: строк запуску фільму у виробництво - грудень 2007 року (п.3.1.1), строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП Національний центр Олександра Довженко - 8 грудня 2017 року (п.3.1.2), строк надання замовнику акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) - 25 грудня 2017 року (п.3.1.3).

Відповідно до п.4.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 кошторисна вартість виробництва фільму складає 40 367 900,00 грн., в тому числі ПДВ: за рахунок замовника 3367 900,00 грн., в тому числі ПДВ; за рахунок продюсера-виконавця 37 000 000,00 грн. без ПДВ.

Вартість послуг з виробництва фільму зазначена згідно з орієнтовним лімітом витрат, затвердженим продюсером-виконавцем та погодженим замовником (п. 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8).

Замовник здійснив оплату послуг з виробництва фільму у сумі 3 367 900,00 грн., в тому числі з ПДВ, що є сумою Договору (п. 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 8).

Згідно п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 замовник здійснив оплату послуг з виробництва фільму в розмірі, передбаченому п.4.3 цього Договору, за рахунок видатків загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства Національний центр Олександра Довженка (КПКВ 1806030), в тому числі: в 2008 році за виконані роботи періоду режисерської розробки та частково виконі роботи підготовчого періоду продюсеру - виконавцю сплачено 2 987 900,00 грн. в тому числі ПДВ; в 2009 році за частково виконані роботи підготовчого періоду 330 000,00 грн. в тому числі ПДВ; в 2014 році за частково виконані роботи підготовчо - знімального періоду 50 000,00 грн. без ПДВ.

За умовами п.5.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 замовник не несе жодних зобов'язань з оплати послуг з виробництва фільму, крім передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 продюсер - виконавець повинен передати замовнику фільм відтворений у носіях - вихідних фільмових матеріалах, якість (комплектність) яких має відповідати характеристикам, визначеним Додатком № 1 до цього Договору. Підтвердженням якості фільму та вихідних матеріалів є акт прийому - передачі вихідних фільмових матеріалів ДП Національний центр Олександра Довженка .

Розділом 8 Договору в редакції Додаткової годи № 8 сторони узгодили права та обов'язки сторін.

Зокрема, згідно п.8.3.4 Договору виконавець зобов'язався організувати та забезпечити повний комплекс робіт (послуг) з виробництва фільму на підставі цього Договору і додатків до нього, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно п.8.3.6 Договору в редакції Додаткової годи № 8 передбачений обов'язок продюсера - виконавця до 25 грудня 2017 року надати замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) та звіт про фактичне використання коштів на виробництво фільму з боку замовника та продюсера - виконавця для визначення фактичних внесків у виробництво фільму.

Відповідно до п.9.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 в разі припинення виробництва фільму з власної вини продюсера - виконавця, останній протягом 30 календарних днів від дати припинення виробництва фільму відшкодовує замовнику отримані від нього кошти.

При цьому за умовами п. 8.3.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 продюсер - виконавець зобов'язаний протягом трьох днів з моменту відповідної події письмово інформувати замовника про надзвичайні обставини, що мали місце в процесі виробництва фільму, що можуть вплинути на хід його виробництва.

Згідно умов пунктів 10.1, 10.2, 10.3, 10.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 сторони за цим Договором звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, у разі виникнення обставин непереборної сили; під обставинами непереборної сили розуміються зовнішні надзвичайні обставини, політичні або економічні зміни, які виникли та існують незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, страйки, війни, масові заворушення, хвороба режисера, виконавців головних ролей, затримка коштів та інші обставини) які безпосередньо впливають на можливість виконання сторонами зобов'язань, але які не були і не могли бути передбачені на момент підписання цього Договору; сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі; доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженим органом. Уповноважений орган визначається в залежності від конкретної обставини непереборної сили.

Відповідно до умов п. 12.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 розірвання та припинення Договору відбувається відповідно до положень Договору та відповідно до чинного законодавства.

Згідно п.13.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до укладеної між сторонами Додаткової угоди № 9 від 25.05.2017 року до Договору, п.1.1 Договору викладено в наступній редакції: замовник доручає, а продюсер-виконавець зобов'язується створити аудіовізуальний твір - "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення, назва робоча: Лицарі дикого поля , автор сценарію - ОСОБА_8, режисер - ОСОБА_8, ОСОБА_4, вид - ігровий, хронометраж - 187,5 хвилин, … в порядку і на умовах, визначених цим Договором .

Як встановлено судом за матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, на виконання умов спірного Договору відповідачем виконувалися, а позивачем приймалися роботи, що підтверджується:

- проміжним актом з підготовки періоду двосерійного повнометражного художнього фільму "Лицар Дикого поля" від 24.09.2008 року, відповідно до якого станом на 24.09.2008 року роботи підготовчого періоду виконані на суму 2 711 536 грн.;

- проміжним актом виконаних робіт підготовчого періоду двосерійного повнометражного художнього фільму "Лицар Дикого поля" від 10.12.2008 року, відповідно до якого станом на 10.12.2008 роботи підготовчого періоду виконані на суму 3 041 536 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця та скріплені їх печатками.

Як вбачається із наданих позивачем актів, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт та надання послуг за вказаними актами відсутні.

Факт виконання робіт (надання послуг) за вказаними актами виконаних робіт у зазначеному в актах обсязі згідно умов Договору сторонами не заперечувався.

Доказів пред'явлення позивачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання робіт у вказаній в актах частині до суду не надходило, будь-які докази відмови позивача від приймання виконаних робіт та підписання актів, а також заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фест-Земля Плюс умов Договору в частині, зазначеній у вказаних актах, з боку позивача відсутні.

В свою чергу на виконання умов Договору позивачем було виконано свої зобов'язання в частині фінансування виробництва фільму в загальній сумі 3 367 900,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме №9 від 26.03.2008 року на суму 276 364,00 грн., №108 від 23.06.2008 року на суму 2 711 536,00 грн., №20 від 23.06.2009 року на суму 330 000,00 грн. та №47 від 01.07.2014 року на суму 50000,00 грн., та відповідних виписок банку.

Окрім цього здійснення позивачем у відповідності до умов п.п. 4.1, 4.3 розділу 4, п.п. 5.1,5.2,5.3 розділу 5 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 оплати за Договором в сумі 3 367 900,00 грн. підтверджено сторонами шляхом підписання Додаткової угоди № 8 до Договору, тобто позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем та не несе жодних зобов'язань з оплати послуг Відповідача з виробництва фільму, крім передбачених Договором, а відповідач здійснює фінансування виробництва фільму в обсязі, визначеному п. 4.1 Договору та орієнтованим лімітом витрат за рахунок власних та залучених коштів.

Отже, виходячи з умов Договору, подальше фінансування виробництва фільму в сумі 37000000,00 грн. мало здійснюватись відповідачем.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 07.07.2017 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив про неможливість забезпечити фінансування виробництва фільму без залучення додаткових коштів через форс - мажорні обставини, водночас зробивши запит щодо 100% фінансування виробництва фільму за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач листом № 1536/4-1/11-17 від 04.08.2017 року повідомив відповідача про необхідність наведення конкретних обставин непереборної сили, які перешкоджають виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, та надання документів, що підтверджують такі обставини.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 17.08.2017 року товариство як на форс - мажорні обставини посилалось на: військові дії та окупацію території, де проживає виконавець головної ролі фільму ОСОБА_7; судові рішення на користь ТОВ Фест-Земля Плюс , що не виконувались Держкіно України; втрачену користь від ненадання Дозвільного посвідчення на прокат в Україні фільму на краю безодні виробництва відповідача; несприятливу економічну ситуацію в Україні та інфляційні процеси тощо.

В свою чергу позивач за результатами розгляду вказаного листа відповідача позивач у відповіді від 13.09.2017 року № 1697/4-1/11-17 звернув увагу відповідача на необхідність документального підтвердження наведених відповідачем форс - мажорних обставин, повідомлення про ці обставини протягом 3 (трьох) днів з дня їх виникнення та необхідність завершення виробництва фільму в строк, визначений Договором - 25.12.2017 року.

Окрім цього, у зв'язку зі зверненням відповідача в 2017 році до Держкіно з проханням розглянути можливість збільшення до 59,9 млн. грн. обсягів фінансування виробництва фільму як просвітницького на умовах стовідсоткового державного замовлення, позивач у вересні 2017 року звернувся до Міністерства культури України щодо можливості розглянути на засіданні колегії міністерства питання до фінансування фільму Лицарі Дикого поля .

Згідно пункту 3 рішення №9/3 Колегії Міністерства культури України Про внесення змін до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2017/2018 роки та дофінансування фільму "Лицарі Дикого Поля" від 28.09.2017 року, Колегією Міністерства культури України було вирішено зняти з розгляду питання дофінансування за державний кошт фільму Лицарі Дикого Поля .

Отже, обсяги фінансування фільму Лицарі Дикого поля залишено відповідно до умов Договору та строк завершення виробництва фільму залишено без змін - 25.12.2017 року.

У зв'язку з простроченнями відповідачем виконання зобов'язань щодо завершення виробництва фільму 25.12.2017 року та ненаданням акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) позивачем у відповідності до п.п. 11.1, 11.2 Договору 29.01.2018 року було направлено на адресу відповідача претензію №132/5/11-18.

Проте, відповідачем залишено претензію позивача без відповіді та задоволення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, обов'язок щодо виконання робіт (надання послуг),а саме завершення виробництва фільму у визначений строк, всупереч умовам Договору, вимогам цивільного та господарського законодавства відповідач не виконав та припинив виробництво фільму, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3367900,00 грн. внесених позивачем на виробництво фільму коштів, яку позивач просив стягнути в позовній заяві на підставі п. 9.2 Договору.

Окрім того, враховуючи невиконання виконавцем (відповідачем) зобов'язань з виробництва фільму в повному обсязі та у встановлені Договором строки, тобто невиконання ТОВ Фест-Земля Плюс умов Договору, позивачем в позовній заяві заявлено також позовні вимоги про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем Договору згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України в зв'язку з істотним порушенням відповідачем зобов'язань за Договором.

Також у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань за Договором в редакції Додаткової угоди № 8, позивачем на підставі ч. 1 ст. 624 ЦК України, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 230, ч. 2 ст. 231 ГК України та пункту 9.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 852 079 грн. 00 коп., а саме 616 325,70 грн. пені за період з 26.12.2017 року по 26.06.2018 року та 235 753,00 грн. штрафу в розмірі 7% від суми прострочення, які позивач просить суд стягнути згідно наданого розрахунку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що предметом даного спору є позовні вимоги замовника до виконавця за Договором в редакції Додаткової угоди № 8 про розірвання укладеного між сторонами правочину у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині завершення виробництва фільму в строк 25.12.2017 року та ненадання акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), що стало підставою для розірвання Договору та стягнення з відповідача перерахованих позивачем на виробництво фільму коштів, а також нарахування передбачених умовами Договору та чинним законодавством штрафних санкцій.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, на виконання умов Договору позивач перерахував на виробництво фільму грошові кошти в загальній сумі 3 367 900,00 грн., що належним чином підтверджено матеріалами справи.

Факт отримання вказаних коштів та їх розмір відповідачем не заперечувався.

Судом встановлено відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача відносно повного та належного виконання Державним агентством України з питань кіно умов Договору щодо внесення грошових коштів в розмірі 3 367 900,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

При цьому також встановлено факт виконання відповідачем згідно умов спірного Договору, та, відповідно, прийняття позивачем робіт згідно проміжних актів в обсягах, зазначених у вказаних актах, без заперечень та претензій, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім цього, обставини частково фактичного виконання обома сторонами умов спірного правочину були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/32176/15 за позовом Державного агентства України з питань кіно до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" про стягнення на користь державного бюджету 1 283 300 грн. коштів, використаних не за цільовим призначенням, за результати якого рішенням від 22.02.2016 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, фактичні обставини (в частині, що стосується виконання сторонами умов спірного Договору) як такі, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року у справі № 910/32176/15, яке набрало законної сили, зокрема, обставини виконання і передачі товариством, та, відповідно, прийняття та оплати позивачем частково виконаних робіт за Договором без будь-яких зауважень.

Проте, як свідчать матеріали справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, в порушення зазначених умов Договору відповідачем виконання робіт в обсязі та в строки, передбачені Договором в редакції Додаткової угоди № 8, здійснене не було, виробництво фільму в строк 27.12.2015 року не завершене, акт здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) позивачеві як замовнику не надано.

Доказів виконання робіт та завершення виробництва фільму Лицарі дикого поля відповідач під час розгляду справи не надав.

Отже, невиконання відповідачем умов Договору свідчить про порушення останнім умов п.п.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 8.3.5, 8.3.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 8.

Натомість, посилаючись у своїх листах від 07.07.2017 року та від 17.08.2017 року на обставини непереборної сили, які перешкоджають завершити виробництво фільму, відповідач не повідомив належним чином позивача як замовника на виконання п.10.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 протягом 3 днів з дня виникнення про вказані обставини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів визнання недійсним Договору на виробництво та розповсюдження фільму "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення (Реєстр № 369 від 29.10.2007 року від 29.10.2007 року) та/або Додаткових угод до нього суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору та Додаткових угод до нього на час їх підписання з боку сторін відсутні.

Суд звертає увагу, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (ч.7 ст. 180 ГК України).

Зокрема, положеннями п.п. 3.1.3. та 8.3.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 відповідачу було встановлено строк для виконання ним своїх зобов'язань перед позивачем як замовником - 25.12.2017 року для завершення виробництва фільму Лицарі Дикого Поля до цього строку та надання Позивачу акту прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п.13.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 вказаний Договір діє до 31.12.2017 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та зазначалось вище, позивач як замовник повністю виконав свої фінансові зобов'язання за спірним Договором, перерахувавши грошові кошти в сумі 3 367 900,00 грн. на виробництво фільму, однак відповідач, всупереч взятим на себе за Договором зобов'язанням здійснити виробництво фільму Лицарі Дикого поля за державним замовленням та надати до 25.12.2017 року акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг), у 2017 році припинив виробництво фільму, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором.

Наразі, як встановлено судом, відповідач в обгрутування підстав неможливості забезпечити виконання своїх зобов'язань за Договором в частині закінчення виробництва фільму Лицарі Дикого поля посилається на наявність форс - мажорних обставин та необхідність залучення додаткових коштів держави у зв'язку з неможливістю забезпечити фінансування виробництва фільму за власні кошти.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що згідно статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Узагальнюючими обставинами непереборної сили є їх об'єктивна і абсолютна дія, яка розповсюджується на невизначене коло осіб та неможливість передбачення та відвернення цих обставин. До таких обставин відносяться перш за все природні та техногенні явища катастрофічного характеру (землетрус, повінь, пожежі тощо), а також соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо).

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до Закону України Про торгово-промислові палати в Україні завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Згідно положень ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (в редакції, чинній на дату укладення спірного Договору) засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників). Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (ч. 2 ст. 3 цього Закону).

Водночас, згідно положень пункту 3.2. розділу 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України № 44(5) від 18.12.2014 року, не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків і контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Виходячи з аналізу статті 218 Господарського кодексу України звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Слід зазначити, що за результатами аналізу норм діючого законодавства суд дійшов висновку, що інші документи, окрім сертифікату Торгово-промислової палати України, який є єдиним належним та достатнім доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце під час виконання умов Договору, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, доказами наявності таких обставин вважатися не можуть.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги в якості доказів наявності форс - мажорних обставин посилання на військові дії та окупацію території (місто Луганськ), на якій проживає виконавець головної ролі у фільмі Лицарі Дикого поля ОСОБА_7, з яким відповідачем відзнято 25 хвилин корисного хронометражу, з огляду на відсутність доказів вимушеного проживання та неможливості виїзду останнього з м. Луганська, а також втрачену користь від ненадання дозвільного посвідчення на прокат в Україні фільму виробництва відповідача На краю безодні , зважаючи на відсутність доказів порушення прав чи законних інтересів відповідача внаслідок такої відмови та відповідно завданих збитків. Окрім того враховуючи відсутність доказів наявності судових рішень, які мали бути виконані позивачем на користь відповідача, відповідні посилання на наявність таких судових прецедентів в якості форс - мажорних обставин судом до уваги не приймаються як бездоказові та необґрунтовані.

Частиною 4 ст. 219 Господарського кодексу України визначено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Так, за умовами п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, у разі виникнення обставин непереборної сили.

Згідно п. 10.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 під обставинами непереборної сили розуміються зовнішні надзвичайні обставини, політичні або економічні зміни, які виникли та існують незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, страйки, війни, масові заворушення, хвороба режисера, виконавців головних ролей, затримка коштів та інші обставини) які безпосередньо впливають на можливість виконання сторонами зобов'язань, але які не були і не могли бути передбачені на момент підписання цього Договору.

Положеннями п. 10.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 визначено, що сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 3 (трьох) днів моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Згідно п. 10.4. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, видаються уповноваженим органом. Уповноважений орган визначається залежності від конкретної обставини непереборної сили.

Разом з тим, доказів надання позивачу сертифікатів (висновків) Торгово - промислової палати України на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору) при виконанні Договору відповідачем не надано.

Таким чином, посилання відповідача на: а) військові дії на Сході України, де проживає виконавець головної ролі ОСОБА_7, б) судові рішення, які на думку відповідача не виконувались позивачем, в) втрачену користь від ненадання дозвільного посвідчення на прокат в Україні фільму На краю безодні виробництва відповідача та г) несприятливу економічну ситуацію в Україні та інфляцію як обставини непереборної сили, що заважають виконавцю завершити виробництво фільму є необґрунтованими та такими, що не підтверджені відповідно до чинного законодавства України належними та допустимими доказами.

Окремо суд звертає увагу на відсутність під час укладення сторонами Додаткової угоди № 9 від 25.05.2017 року до Договору жодних заперечень щодо визначеної умовами правочину дати завершення виконання робіт (виробництва фільму) - 25.12.2017 року та повідомлень відповідача про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором і відсутності грошових коштів.

Отже, беручи до уваги фактичні обставини справи, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами той факт, що невиконання ним зобов'язання щодо завершення виробництва фільму Лицарі Дикого поля до 25.12.2017 року у відповідності до умов Договору відбулося поза волею останнього і за обставин, що мають надзвичайний характер (непереборна сила) в розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, що, в свою чергу, зумовило об'єктивну неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, суд зазначає про наявність правових підстав для застосування до відповідача положень пунктів 9.1 та 9.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 щодо відшкодування позивачу як замовнику отриманих від нього коштів в сумі 3 367 900,00 грн.

В свою чергу суд звертає увагу сторін, що цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина третя статті 653 ЦК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Ця норма узгоджується з приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання виконавцем його зобов'язань, передбачених законом або Договором.

При цьому судом встановлено за матеріалами справи, підтверджено позивачем та відповідачем не спростовано факт порушення останнім обов'язку щодо завершення виробництва фільму Лицарі Дикого поля в строк, визначений умовами Договору, що, з урахуванням вищевикладеного, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного Договору.

В свою чергу судом не приймається в якості доказів належного виконання умов Договору наявність проміжних актів від 24.09.2008 року, 10.12.2008 року та 07.09.2009 року, позаяк останні підтверджують часткове виконання робіт з виробництва фільму та не свідчать про повне завершення підготовчого періоду виробництва фільму та перехід до знімального періоду виробництва, що не відповідає визначеному ст.3 Закону України Про кінематографію поняттю виробництва фільму як процесу створення кінофільму, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб'єктів кінематографії, який складається з періодів (етапів) виробництва (розвиток кінопроекту, розробка режисерського сценарію, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний), а також змісту поняття фільму - аудіовізуального твору (у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників.

Господарський суд вважає, що припинення виробництва фільму за відсутності документально підтверджених підстав правомірності такого припинення в період дії спірного Договору є, в розумінні частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, істотним порушенням Договору, достатнім для його розірвання, оскільки в даному випадку порушення умов виконавцем та ненадання вихідних матеріалів фільму свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного Договору.

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов Договору, що полягає у невиконанні зобов'язань щодо закінчення виробництва фільму Лицарі Дикого поля , у зв'язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного Договору, а також враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку не спростував встановлених обставин справи, суд на підставі вищезазначених норм чинного законодавства дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині розірвання Договору на виробництво та розповсюдження фільму "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення (Реєстр № 369 від 29.10.2007 року від 29.10.2007 року), в редакції Додаткової угоди № 8 від 28.04.2016 року, підлягає задоволенню.

Як встановлено судом за матеріалами справи, позивачем в позовній заяві зазначено також вимогу про стягнення з відповідача за невиконання та порушення своїх зобов'язань перед замовником за Договором в редакції Додаткових угод № 8 від 28.04.2016 року та № 9 від 25.05.2017 року щодо своєчасного завершення виробництва фільму Лицарі Дикого Поля до 25.12.2017р., відповідно до положень п.п. 9.1, 9.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8, ст. 549 ЦК України та ч. 2 ст. 231 ГК України, штрафних санкцій (пені та 7% штрафу), а саме за період з 26.12.2017 року по 26.06.2018 року пені в сумі 616 325,70 грн. та 7% штрафу в сумі 235 753,00 грн.

Суд зазначає, що згідно приписів ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ст. 218 Господарського кодексу України).

Так, виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк не завершив виробництво фільму Лицарі Дикого поля , а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Так, як зазначалось судовище, пунктом 9.1 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

При цьому умовами Договору конкретні санкції за невиконання/неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасного виробництва фільму не передбачені.

Відтак, за порушення своїх зобов'язань за Договором в редакції Додаткової угоди № 8 щодо незавершення в строк виробництва фільму та ненадання 25.12.2017 року позивачу як замовнику акту здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) позивачем заявлено до стягнення з відповідача згідно положень п. 9.1 спірного правочину та ст.ст. 546, 549, 550, 551, 624 ЦК України, ст.ст. 199, 230, 231, 232 ГК України штрафні санкції у сумі 852 079,00 грн. (616 325,70 грн. пені в розмірі 0,1% вартості робіт, послуг (3 367 900,00 грн. * 0,1% *183 дні) та 235 753,00 грн. 7% штрафу від такої вартості (3 367 900,00 грн. *7% ).

За приписами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Судом встановлено, що відповідачем дійсно допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, а саме незавершення робіт з виробництва фільму Лицарі Дикого поля , на виробництво якого позивачем здійснено перерахування коштів в загальній сумі 3 367 900,00 грн., та нездійснення фінансування виробництва в сумі 37 000 000,00 грн. (п.п. 4.1, 5.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 8), проте позивачем здійснено застосування штрафних санкцій (пені та штрафу) у розмірі, встановленому приписами ч. 2 ст. 231 ГК України, виходячи саме з суми 3 367 900,00 грн., що становить вартість робіт режисерського, частково підготовчого та підготовчо - знімального періодів, факт виконання яких відповідачем та прийняття позивачем підтверджується сторонами та наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, оскільки сума 3 367 900,00 грн. перерахована позивачем в оплату виконаних виконавцем за Договором робіт, грошове зобов'язання з відшкодування якої виникло у відповідача згідно п. 9.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 8, зазначене виключає у даному випадку можливість нарахування штрафу та пені на вказану суму здійсненої позивачем оплати на підставі ст. 231 Господарського кодексу України та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів завершення виробництва фільму Лицарі Дикого поля , а також відшкодування замовнику отриманих від нього коштів відповідач суду не представив, як і достатніх доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання спірного Договору в редакції Додаткової угоди № 8 у зв'язку з порушенням відповідачем як виконавцем істотних умов правочину та стягнення 3 367 900,00 грн. відшкодування замовнику отриманих коштів позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач частково довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зважаючи на наявні правові підстави, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовних вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір на виробництво та розповсюдження фільму "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення (Реєстр № 369 від 29.10.2007 року від 29.10.2007 року), в редакції Додаткової угоди № 8 від 28.04.2016 року (Реєстр № 29/369/8), укладений між Державним агентством України з питань кіно (вул. Лаврська,10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37508051) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" (вул. Боричів Тік, 25, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 05593401).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" (вул. Боричів Тік, 25, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 05593401) на користь Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська,10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37508051) 3 367 900,00 грн. (три мільйони триста шістдесят сім тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.), перерахованих Державним агентством України з питань кіно на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" у 2007-2014 роках на підставі Договору на виробництво та розповсюдження фільму "Лицарі Дикого поля" на умовах державного замовлення (Реєстр № 369 від 29.10.2007 року від 29.10.2007 року).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля Плюс" (вул. Боричів Тік, 25, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 05593401) на користь Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська,10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37508051) 52280,50 грн. (п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят грн. 50 коп.) судового збору.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 15.03.2019 року.

Суддя М.М. Якименко