Рішення

від 19.03.2019 по справі 904/4404/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. м. Київ Справа № 904/4404/18

за позовом Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче Підприємство Українського товариства Сліпих (50072, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шмідта, 6; код ЄДРПОУ 05477592)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Плаза (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Комсомольська, буд. 45, кв. 293; код ЄДРПОУ 39871340)

про стягнення 129002,68 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

За участю представників сторін:

від Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче Підприємство Українського товариства Сліпих: адвокат Шаповалова М.І.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Підприємство об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче Підприємство Українського товариства Сліпих з позовною заявою від 01.10.2018 № 1160 до ТОВ Дніпро Плаза про стягнення 129002,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем було неналежним чином виконано умови Договору поставки від 18.06.2018 № 18/06/2018 та Додаткової угоди № 1 від 19.06.2018, зокрема не в повному обсязі здійснено поставку товару за договором, відповідно до здійсненої Позивачем попередньої оплати, у зв'язку з чим Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 89569,92 грн. основного боргу, 596,31 грн. 3% річних та 38836,45 грн. збитків за втрачене ПДВ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2018 позовну заяву залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2018 відкрито провадження у справі № 904/4404/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.12.2018; встановлено Відповідачу строк на подачу відзиву на позов до 26.11.2018.

22.11.2018 Відповідачем подано до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про продовження строку на подачу відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 справу № 904/4404/18 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2019 справу № 904/4404/18 прийнято до провадження названого суду; підготовче засідання призначено на 05.02.2019; продовжено ТОВ Дніпро Плаза строк для надання суду відзиву на позовну заяву до 25.01.2019.

05.02.2019 до суду надійшли письмові заперечення Відповідача (відзив) від 31.01.2019 б/№ (вх. № 2362/19) проти позову.

Ухвалою суду від 05.02.2019 підготовче засідання відкладено на 05.03.2019.

В судовому засіданні 05.02.2019 судом було відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про визнання поважними причин пропуску строку для подачі відзиву на позов, та на підставі ст. 118 ГПК України залишено без розгляду відзив Відповідача на позов.

26.02.2019 до суду надійшли письмові пояснення Позивача від 25.02.2019 № 198 (вх. № 3864/19) по справі.

Ухвалою суду від 05.03.2019 закрито підготовче провадження у даній справі; призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 19.03.2019.

У судове засідання 19.03.2019 з'явилась представник Позивача.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Як встановлено судом з відомостей на веб-сайті УДППЗ Укрпошта , поштове відправлення суду № 0103267908994 (копія ухвали від 05.03.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті) було вручене Відповідачу 13.03.2019. Також судом встановлено, що ухвала суду від 05.03.2019 у даній справі була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.03.2019.

Таким чином суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та у зв'язку з тим, що Відповідачем не повідомлено суду причини неявки в судове засідання, суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

Представник Позивача під час судових дебатів позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити позов повністю.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 19.03.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

між ТОВ Дніпро Плаза (постачальник, Відповідач у справі) та Підприємством об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче Підприємство Українського товариства Сліпих (покупець, Позивач у справі) було укладено договір поставки від 18.06.2018 № 18/06/2018 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 19.06.2018), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити папір туалетний із макулатури (основа) розміром 1840 мм (надалі товар ), кількість, ціна за одиницю та технічні параметри якого зазначені у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору визначено, що постачальник поставляє товар партіями на умовах 30% - передоплати, 70% - по факту поставки.

Постачальник не пізніше ніж за десять днів до дати передачі товару покупцю приймає замовлення на партію товару факсимільним або іншим письмовим повідомленням про розмір, кількість та строки поставки.

Строк поставки: 5 (п'ять) банківських днів з моменту отримання замовлення та передоплати 30% (якщо інший порядок розрахунку не встановлений у пункті 4.1. дійсного Договору). В разі неможливості поставки товару у встановлений строк, постачальник зобов'язується повідомити покупця до моменту здійснення передоплати та вказати дату передбаченої поставки товару.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України на умовах 30% передоплати та 70% по факту поставки товару.

На підставі Договору, поставка першої партії товару повинна була відбутися за кількістю: 17276 кг вартістю 233018,69 грн з ПДВ, що підтверджується специфікацією та рахунком на оплату № 5 від 18.06.2018.

Відповідно до встановленого Договором порядку оплати покупцем було здійснено передоплату 30% - 66096,00 грн згідно платіжного доручення № 3680 від 25.06.2018 (призначення платежу: передоплата 30% за Договором згідно рахунку № 5 від 18.06.2018).

Як зазначає Позивач, поставка товару була здійснена Відповідачем 02.07.2018 в повному обсязі на загальну суму 233018,69 грн, на підтвердження чого надано прибуткову накладну № 813 від 02.07.2018.

Після цього Позивачем на виконання своїх обов'язків за Договором було повністю оплачено поставлений за першою партією товар (платіжні доручення від 02.07.2018 № 3780 на суму 44000,00 грн (призначення: часткова сплата згідно рахунку № 5 від 18.06.2018), № 3793 на суму 143653,89 грн (призначення: остаточна сплата згідно рахунку № 5 від 18.06.2018)).

Отже наданими доказами підтверджується, що Позивачем сплачено за першу партію товару загальну суму 253749,89 грн з ПДВ, тоді як передбачена специфікацією та рахунком № 5 від 18.06.2018 вартість товару становила 233018,69 грн з ПДВ (сума без ПДВ 194182,24 грн, сума ПДВ 38836,45 грн).

Таким чином Позивачем було здійснено переплату за першу партію товару на суму 20731,20 грн (253749,89 - 233018,69).

В подальшому Позивачем було замовлено поставку другої партії товару та Відповідачем було виставлено рахунок № 10 від 04.07.2018 на оплату другої партії товару на загальну суму 202320,00 грн.

Позивачем у встановленому Договором порядку було здійснено передоплату 30% - 60696,00 грн за другу партію товару (платіжне доручення № 3830 від 04.07.2018 (призначення платежу: передоплата 30% за Договором згідно рахунку № 10 від 04.07.2018)).

Однак, як зазначає Позивач, Відповідачем не було здійснено поставку другої партії товару, чим порушено умови Договору.

Позивач вказує, що він звертався до Відповідача з претензією від 25.07.2018 № 946 щодо неналежного виконання обов'язків за Договором та досудовою вимогою від 01.08.2018 № 969 про повернення сплачених коштів, штрафних санкцій та збитків.

Разом з тим, Позивачем не надано доказів направлення вказаних претензії і вимоги Відповідачу та в судовому засіданні представник Позивача повідомила про відсутність таких доказів.

Дослідивши подані докази суд дійшов висновку, що Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами обставини щодо здійсненої переплати за першу партію товару на суму 20731,20 грн, а також 30% передоплати за другу партію товару в сумі 60696,00 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів здійснення Відповідачем поставки другої партії товару згідно умов Договору, Відповідачем протягом розгляду справи не було спростовано заявлені Позивачем обставини щодо сплати вказаних вище сум грошових коштів Відповідачу та нездійснення Відповідачем поставки другої партії товару.

Відповідно до ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 693 передбачає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем за Договором за передоплатою в розмірі 60696,00 грн, у зв'язку з нездійсненням поставки другої партії товару.

Щодо заявленої позовної вимоги в частині основного боргу на суму 20731,20 грн, судом встановлено вище, що вказана сума є переплатою Позивача за першу партію товару.

Сплата відповідних коштів (переплата) підтверджена платіжними дорученнями № 3680 від 25.06.2018 на суму 66096,00 грн, від 02.07.2018 № 3780 на суму 44000,00 грн, № 3793 на суму 143653,89 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення вказаної суми переплати за товар Відповідачем на користь Позивача, або врегулювання відповідної заборгованості в договірному порядку.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено переплату Позивачем на користь Відповідача коштів на суму 20731,20 грн, відсутність між сторонами договірного врегулювання зазначеної заборгованості, а також те, що Позивач заявляє дану суму до стягнення з Відповідача, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України

Відповідно до названої статті, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином заявлені позовні вимоги про стягнення вартості непоставленого Відповідачем товару за Договором в сумі 60696,00 грн, а також переплаченої Позивачем суми за першою партією товару в розмірі 20731,20 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 8142,72 грн штрафу на підставі п. 7.1.5. Договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.1.5. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів поставки товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів постачальник сплачує на користь покупця договірну штрафну санкцію у розмірі 10% від непоставленого товару.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу на підставі п. 7.1.5. Договору, судом встановлено, що вказаний розрахунок є необґрунтованим, оскільки 10% нараховуються Позивачем на загальну суму сплачених коштів 81427,20 грн (яка включає 60696,00 грн непоставленого товару і 20731,20 грн переплачених Позивачем коштів за першою поставкою).

Однак враховуючи, що матеріали справи не містять доказів договірного врегулювання сторонами переплаченої суми, дана сума не може вважатись такою, що сплачена в рахунок передоплати на поставку товару, отже відсутні підстави нарахування штрафу в порядку п. 7.1.5. Договору на суму переплати 20731,20 грн.

Таким чином, оскільки згідно матеріалів справи підтверджується невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором щодо поставки товару на суму 60696,00 грн, відповідно до п. 7.1.5. Договору підлягає застосуванню штрафна санкція у вигляді 10% від вартості непоставленого товару (60696,00 * 10% = 6069,60 грн).

У зв'язку з викладеним позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафу 10% вартості непоставленого товару згідно п. 7.1.5. Договору підлягає задоволенню частково, в сумі 6069,60 грн. В інші частині штрафу в розмірі 2073,12 грн (8142,72 - 6069,60 = 2073,12) суд відмовляє з підстав, вказаних вище.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 596,31 грн 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у зв'язку з простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві зазначає початком періоду нарахування 3% - 12.07.2018, тобто через 5 банківських днів з моменту останньої передоплати 04.07.2018 і нараховує 3% річних на загальну суму 89569,92 грн за період з 12.07.2018 по 30.09.2018, в результаті чого визначає суму 3% річних - 596,31 грн.

Як вже вказано вище, матеріали справи не містять доказів направлення Позивачем Відповідачу вимоги про повернення сплаченої суми передоплати, у зв'язку з чим станом на вказану Позивачем дату 30.09.2018 у Відповідача не настав обов'язок повернення коштів за Договором, отже відсутнє грошове зобов'язання Відповідача у визначений Позивачем період.

Таким чином відсутні підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних в заявленому розмірі за період з 12.07.2018 по 30.09.2018, отже вказана позовна вимога залишається судом без задоволення.

Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 38836,45 грн збитків у вигляді втраченого ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач є платником податку на додану вартість (ПДВ) з застосуванням нульової ставки податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації та отримує бюджетне відшкодування ПДВ, у зв'язку з чим умовами Договору (п. 3.4.1.) передбачено, що постачальник складає та надає покупцю податкові накладні в електронній формі. Реєстрація податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється постачальником протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав, в зв'язку з чим Позивачем була подана електронна заява-скарга від 17.08.2018 до Криворізької Південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Про порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної , з якої вбачається фактична сума втраченого ПДВ: 38836,45 грн від обсягу поставленого 02.07.2018 товару.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що Відповідачем 02.07.2018 поставлено Позивачу, а Позивачем оплачено товар, на суму 233018,69 грн, сума ПДВ становить 38836,45 грн.

Отже порушення Відповідачем вказаних вище норм ПК України, зокрема нездійснення реєстрації відповідної податкової накладної позбавили Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 38836,45 грн, тобто Позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, та підлягає врахуванню при вирішенні спору згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Суд констатує, що із встановлених обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у сумі 38836,45 грн, отже вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Беручи до уваги все викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зокрема стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають: 81427,20 грн основного боргу (у тому числі 60696,00 грн за непоставлений товар і 20731,20 грн переплачених коштів), 6069,60 грн штрафу та 38836,45 грн збитків за втрачене ПДВ; в частині 2073,12 грн штрафу і 596,31 грн 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати Позивача у вигляді судового збору в сумі 2086,79 грн покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог, зокрема стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у сумі 1895,00 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Плаза (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Комсомольська, буд. 45, кв. 293; код ЄДРПОУ 39871340) на користь Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче Підприємство Українського товариства Сліпих (50072, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шмідта, 6; код ЄДРПОУ 05477592) 81427 (вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять сім) грн 20 коп. основного боргу, 6069 (шість тисяч шістдесят дев'ять) грн 60 коп. штрафу, 38836 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 45 коп. збитків за втрачене ПДВ та 1895 (одну тисячу вісімсот дев'яносто п'ять) грн 00 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 2073,12 грн штрафу і 596,31 грн 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 22.03.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний