Рішення

від 19.03.2019 по справі 914/313/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 Справа №914/313/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Міського комунального підприємства “Жидачівтеплокомуненерго”, м.Жидачів Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову – 20945,48грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Міського комунального підприємства “Жидачівтеплокомуненерго” про стягнення заборгованості в сумі 20945,48грн., з якої 1,15грн. – пеня, 5183,18грн. – 3% річних, 15761,15грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та розгляд справи призначено на 11.03.2019р. Ухвалою суду від 11.03.2019р. відкладено розгляд справи на 19.03.19 р.

В судове засідання 19.03.2019р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано клопотання за вх.№11657/19 від 19.03.2019р. про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

В судове засідання 19.03.2019р. відповідачем явки повноважного представника не забезпечено, хоча було належним чином повідомлено про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання, реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення №8170005601292. Від відповідача подано відзив на позов за вх.№10082/19 від 07.03.2019р.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу № 5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. в частині оплати товару у встановлений договором строк.

Відповідач позовні вимоги заперечив з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що розрахунки за спожитий природний газ протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року на суму 3116870,00грн. проводились шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету відповідно до ПКМ України від 11.01.2005 року № 20 “Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №2686 від 11.11.2016р., №3028 від 08.12.2016р., №157 від 13.01.2017р., №800 від 09.02.2017р., №1535 від 14.03.2017р., №2295 від 20.04.2017р., оскільки держава заборгувала підприємству за надання пільг і субсидій. Відповідач зазначає, що на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №2686 від 11.11.2016р. згідно платіжного доручення №262 від 18.11.2016р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за жовтень 2016 року на суму 338 661,42 грн.; на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №3028 від 08.12.2016р. згідно платіжного доручення №304 від 26.12.2016р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за листопад 2016 року на суму 564 633,38 грн.; на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №157 від 17.01.2017р. згідно платіжного доручення №16 від 25.01.2017р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за грудень 2016 року на суму 636 889,38 грн.; на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №800 від 09.02.2017р. згідно платіжного доручення №64 від 28.02.2017р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за січень 2017 року на суму 527 051,00 грн.; на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №1535 від 14.03.2017р. згідно платіжного доручення №92 від 23.03.2017р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за лютий 2017 року на суму 577 468,00 грн.; на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №2295 від 20.04.2017р. згідно платіжного доручення №229 від 21.08.2017р. МКП „Жидачівтеплокомуненерго” було проведено розрахунки з позивачем за спожитий природний газ за березень 2017 року на суму 472 100,00 грн. Відповідач стверджує, що підписавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків позивач тим самим погодився на зміну умов, порядку та відповідальності з оплати за поставлений природний газ протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року та вказані документи встановлюють інші (нові) строки та умови оплати за природний газ поставлений протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року і відповідальність за недотримання вже цих документів. Таким чином, як зазначає відповідач, після підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків розрахунки за природний газ поставлений протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року проводилися вже не на підставі договору від 08.09.2016 року укладеного між МКП “Жидачівтеплокомуненерго” та НАК «Нафтогаз України», а відповідно до спільних прокольних рішень про організацію взаєморозрахунків. Відповідач зазначає, що МКП «Жидачівтеплокомуненерго» не порушувало строків проведення розрахунків за спожитий природний газ протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року передбачених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, тому штрафні санкції за несвоєчасну оплату за поставлений природний газ протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-березня 2017 року нараховані відповідно до договору від 08.09.2016 року є необгрунтованими та безпідставними.

Обставини, встановлені судом.

08.09.2016р. між Публічним акціонерним товариством “Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (постачальник) та Міським комунальним підприємством “Жидачівтеплокомуненерго” (споживач) укладено договір №5041/1617-ТЕ-21 постачання природного газу (далі по тексту – договір), згідно до умов (п.1.1., 1.2., 1.3. договору) якого, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором може поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством “Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” на митну територію України).

Згідно із п. 6.1. договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до Розділу 12 договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 2.1 договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 650 тис.куб.м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): жовтень 40, листопад 100, грудень 150, IV кв. 2016р. 290; січень 150, лютий 110, березень 1000, I кв. 2017р. 360.

Публічним акціонерним товариством “Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (постачальник) та Міським комунальним підприємством “Жидачівтеплокомуненерго” (споживач) укладено Додаткову угоду №1 від 23.01.2017р. до договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р., зокрема відповідно до якої, сторони дійшли згоди доповнити розділ 1 «Предмет договору після пункту 1.2 пунктом 1.3» в такій редакції: необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно.

На виконання п.2.1 договору позивач поставив протягом жовтня 2016р. – березня 2017р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3116870грн. 00коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 року передано 57,106тис. куб.м. газу на загальну суму 338661грн. 42коп. (з ПДВ), від 30.11.2016 року передано 95,210тис. куб.м. газу на загальну суму 564633грн. 38коп. (з ПДВ), від 31.12.2016 року передано 107394тис. куб.м. газу на загальну суму 636889грн. 38коп. (з ПДВ), від 31.01.2017 року передано 115,253тис. куб.м. газу на загальну суму 683496грн. 40коп. (з ПДВ), від 28.02.2017 року передано 89,178тис. куб.м. газу на загальну суму 528861грн. 22коп. (з ПДВ), від 31.03.2017 року передано 61,434тис. куб.м. газу на загальну суму 364328грн. 20коп. (з ПДВ), акти підписані та скріплені печатками сторін.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, зобов'язання у строк визначений договором не виконав, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п.6.1 договору, тому просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 15761,15грн. за період з 01.04.2017р. по 31.07.2017р., 3% річних в розмірі 5183,18грн. за період з 28.02.2017р. по 22.08.2017р. та пеню в розмірі 1,15грн. за період з 28.03.2017р. по 26.04.2017р.

Як вбачається із матеріалів справи між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Львівській області (сторона 1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона 2), Міським комунальним підприємством “Жидачівтеплокомуненерго” (сторона 3), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України №2686 від 11.11.2016р. за жовтень 2016р. на кошти в сумі 338661,42грн., №3028 від 08.12.2016р. за листопад 2016р. на кошти в сумі 564633,38грн., №157 від 17.01.2017р. за грудень 2016р. на кошти в сумі 636889,38грн., №800 від 09.02.2017р. за січень 2017р. на кошти в сумі 527051,00грн., №1535 від 14.03.2017р. за лютий 2017р. на кошти в сумі 577458,00грн., №2295 від 20.04.2017р. за березень 2017р. на кошти в сумі 472100,00грн., предметом яких була організація проведення сторонами взаєморозрахунків, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (зі змінами).

За змістом пункту 2.6. спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторона остання перераховує кошти до загального фонду Державного бюджету України, або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За умовами розділу 3 спільних протокольних рішень, з метою реалізації спільних протокольних рішень сторони зобов'язуються: перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України, або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.

Пунктом п.5.2 спільних протокольних рішень визначено, що останні набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями. Дата та номер спільних протокольних рішень присвоюється останнім учасником розрахунків після його підписання всіма сторонами.

Відповідачем на виконання спільних протокольних рішень сплачено на рахунок позивача кошти згідно платіжних доручень №262 від 18.11.2016р. на суму 338661,42грн. згідно із СПР №2686 від 11.11.2016р.; №304 від 26.12.2016р. на суму 564633,38грн. згідно із СПР №3028 від 08.12.2016р.; №16 від 25.01.2017р. на суму 636889,38грн. згідно із СПР №157 від 17.01.2017р.; №64 від 28.02.2017р. на суму 527051,00грн. згідно із СПР №800 від 09.02.2017р.; №92 від 23.03.2017р. на суму 577468,00грн. згідно із СПР №1535 від 14.03.2017р.; №229 від 21.08.2017р. на суму 472100,00грн. згідно із СПР №2295 від 20.04.2017р., всього на загальну суму 3116803,18грн. Крім того, як вбачається банківських виписок по рахунку ПАТ “НАК „Нафтогаз України” за спірний період, зокрема банківської виписки від 27.04.2017р., 27.04.2017р. відповідачем здійснено оплату в розмірі 66,82грн. за поставлений природний газ, яка не включена у спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем, за період з жовтня 2016р. по березень 2017р. що включає спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, які підписані протягом спірного періоду виконав у повному обсязі, що підтверджується сальдо МКП “Жидачівтеплокомуненерго”, операціями МКП “Жидачівтеплокомуненерго” по договору №5041/1617-ТЕ-21 з 31.10.2016р. по 31.08.2017р., банківськими виписками по рахунку ПАТ “НАК „Нафтогаз України” за спірний період, проведеними позивачем розрахунками заявлених до стягнення сум, та визнається сторонами.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. сторони встановили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Так, згідно п.8.2. договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р., позивач за період з 28.03.2017р. по 26.04.2017р. нарахував відповідачу за зобов'язаннями лютого пеню у розмірі 1грн. 15коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу за період з 01.04.2017 року по 31.07.2017 року інфляційні втрати у розмірі 15761,15грн. та за період з 28.02.2017р. по 22.08.2017р. 3% річних в розмірі 5183,18грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Однак, позивачем при проведенні нарахувань не враховано, що підписавши вищезазначені спільні протокольні рішення, сторони змінили порядок та строк проведення розрахунків за поставлений природний газ відповідно до договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р.

При цьому, така зміна порядку і строку проведення розрахунку за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, яка є предметом врегулювання спільних протокольних рішень. Для застосування санкцій, передбачених п.8.2 договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р. та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, у даному випадку необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених у протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків, відповідно до яких сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків .

У постановах Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справах № 3-101гс14, № 3-102гс14, № 3-105гс14 та постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі №910/9806/16 зазначено, що для застосування санкцій у вигляді пені та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 року, від 30.11.2016 року, від 31.12.2016 року, від 31.01.2017 року, від 28.02.2017 року, від 31.03.2017 року позивач за вказаним договором поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3116870грн. 00коп. Сума в розмірі 3116803,18 погашена відповідачем на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №2686 від 11.11.2016р., №3028 від 08.12.2016р., №157 від 17.01.2017р., №800 від 09.02.2017р., №1535 від 14.03.2017р., №2295 від 20.04.2017р.

В січні поставлено згідно із актом приймання-передачі від 31.01.2017 року природного газу на загальну суму 683496грн. 40коп. При цьому, спільним протокольним рішенням №800 від 09.02.2017р. врегульовано поставку за січень в сумі 527051,00грн. Тобто спільним протокольним рішенням №800 від 09.02.2017р. не врегульовано оплати за поставлений природний газ на суму 156445,4грн. В подальшому спільним протокольним рішенням №1535 від 14.03.2017р. врегульовано поставку за лютий в сумі 577468,00грн., при цьому в лютому поставлено згідно із актом приймання-передачі від 28.02.2017 року природного газу на загальну суму 528861грн. 22коп., тобто спільним протокольним рішенням №1535 від 14.03.2017р. врегульовано оплату за поставлений природний газ на 48606,78грн. більше від поставленого. Спільним протокольним рішенням №2295 від 20.04.2017р. врегульовано поставку за березень в сумі 472100,00грн., при цьому в березні поставлено згідно із актом приймання-передачі від 31.03.2017 року природного газу на загальну суму 364328грн. 20коп., тобто спільним протокольним рішенням №2295 від 20.04.2017р. врегульовано оплату за поставлений природний газ на 107771,18грн. більше від поставленого у звітному періоді. Решта заборгованості на суму 66,82грн., яка не включена у спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, оплачена відповідачем 27.04.2017р. власними коштами в розмірі 66,82грн.

З огляду на вказані обставини, перевіривши проведені позивачем розрахунки, судом встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, не врахувавши при обрахунку зміни порядку і строків оплат в межах підписаних сторонами спільних протокольних рішень.

Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду у розрахунках, враховуючи заборгованість, яка не була предметом врегулювання спільних протокольних рішень, строк щодо якої з оплати настав, згідно умов договору №5041/1617-ТЕ-21 від 08.09.2016р., та кошти, які оплачені відповідачем самостійно із порушенням строків оплати, підставними є вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 472,55грн., інфляційних витрат в розмірі 969,95грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат, 3% річних та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 472грн. 51коп. – 3% річних, 969грн. 95коп. – інфляційних втрат, 1грн. 15коп. – пені є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства “Жидачівтеплокомуненерго” (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Грушевського, 28-А, ідентифікаційний код 13812691) на користь Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1грн. 15коп. – пені, 969грн. 95коп. – інфляційних втрат, 472грн. 55коп. – 3% річних та 132грн. 40коп. – судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.03.2019р.

          Суддя Іванчук С.В.