Рішення

від 30.01.2019 по справі 922/2673/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2673/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт", м. Вишгород

до Приватного підприємства "Харківспецпостач", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Українські автомобілі", м. Київ

про стягнення 4 220 794,52 грн. та розірвання договору

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 22.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2223 від 26.06.2018

відповідача - ОСОБА_3, ордер серії ХВ № 674 41 від 17.01.2019

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" 27.09.2018 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Харківспецпостач" заборгованість у розмірі 4220794,52 грн., яка згідно з позовною заявою складається з 2000000,00 грн. основного боргу та 220794,52 грн. пені. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2018р. відкрито провадження у справі № 922/2673/18, розглядати якої призначено в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2018 року по справі № 922/2673/18 було задоволено заяву ТОВ "Новий асфальт" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 29553 від 11 жовтня 2018 року) та накладено арешт на грошові кошти в розмірі 4 220 794,52 грн., які знаходяться на всіх поточних/розрахункових рахунках приватного підприємства "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ".

27.11.2018 на адресу суду позивачем надано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. 33263), в якій позивач, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2. ст. 651, 783 ЦК України, та наголошуючи на встановленій цими нормами закону можливості розірвати договір найма (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, та унормоване ст. 782 ЦК України право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, просить суд задовольнити заяву про збільшення розміру позовних вимог. Позивач нові позовні вимоги викладає наступним чином: просить стягнути з Приватного підприємства "Харківспецпостач" заборгованість зі сплати орендних платежів за Договором оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2017 р. у розмірі 2000000,00 грн., пеню за прострочення сплати платежів за договором у розмірі 220794,52 грн., а також просить суд розірвати Договір оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2017 р., укладеним між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" та Приватним підприємством "Харківспецпостач" у зв'язку з істотним порушенням умов договору з боку ПП "Харківспецпостач".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2018р. прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, продовжено розгляд справи з її урахуванням; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 30.12.2018 р. включно та відкладено проведення підготовчого засідання.

Разом з тим, приватне підприємство "ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ" не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2018 року подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 16 жовтня 2018 року.

29.11.2018 року на адресу суду надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 р. про витребування у Господарського суду Харківської області матеріалів справи № 922/2673/18 у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 листопада 2018 року провадження у справі 922/2673/18 було зупинено до повернення матеріалів справи зі Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2019 р. провадження у справі № 922/2673/18 поновлено та призначено проведення підготовчого засідання у справі № 922/2673/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2019 р. задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Українські автомобілі".

Крім того, у підготовчому засіданні 24.01.2019 р. постановлено, у зв'язку з закінченням граничного строку проведення підготовчого засідання, протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/2673/18 до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 30 січня 2019 року о 10:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, зокрема посилаючись на те, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2018 р. в частині своєчасного внесення орендних платежів за користування орендованим майном за період травня 2018 - серпень 2018 р. Сторони не дійшли згоди щодо погашення існуючої заборгованості, у зв'язку із чим заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку з урахуванням пені нарахованої відповідно до приписів п. 9.5. договору. Крім того, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору щодо сплати орендних платежів, посилаючись на приписи ст. 291 ГК України та ст. 651, 782-783 ЦК України, позивач просить суд розірвати спірний договір оренди. З метою документального підтвердження своєї позиції позивачем надано копії договору оренди, додатку № 1 до договору оренди, акту приймання-передачі до договору оренди.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду заявах по суті спору заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що задля здійснення власної господарської діяльності ПП "Харківспецпостач" спочатку уклало договір оренди майна з ТОВ "Новий асфальт", а саме оренди установки асфальтозмішувальної КДМ20667, а подальшому з метою одержання прибутку від здійснення власної господарської діяльності, Підприємство уклало договір поставки з ПП "БУДГАРАНТ-7" № 2018.06.01 від 01.06.2018 р., умовами якого передбачалося, що виробництво (виготовлення) асфальтобетону, який в подальшому буде поставлятися Покупцю, здійснюватися на орендованому майні. Однак, через порушення Позивачем договірних зобов'язань за Договором оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2018 р., відповідач не зміг виконати своїх обов'язків перед контрагентами щодо поставки асфальтобетону, і, відповідно, зазнав збитків та втратив можливість отримати дохід. Також заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що власником спірного устаткування асфальтозмішувальної КДМ20667 є ТОВ "Українські автомобілі", на підтвердження чого відповідач надає докази того, що 10 січня 2019 року останній отримав лист від ТОВ "Українські автомобілі", з якого стало відомо, що 01-02 серпня 2018 року між ТОВ "Новий асфальт" та ТОВ "Українські автомобілі" було укладено договори купівлі-продажу установки асфальтозмішувальної КДМ20667 (окремими частинами), п. 2.2.2. яких узгоджено, що право власності у покупця на об'єкт виникає з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту. В свою чергу, акти приймання-передачі об*єкту були підписані сторонами договорів у день підписання самих договорів, а відтак право власності на об'єкт оренди з 02.08.2019 року набуто саме ТОВ "Українські автомобілі" до якого перейшли права та обов'язки орендодавця.

Третя особа, залучена до участі у справу, ухвалою суду від 24.01.2019 р., у судове засідання не з'явилась, у наданому на електронну адресу клопотанні (вх 270) просить суд розглядати справу № 922/2673/18 без участі представника 3-ї особи, у зв'язку з територіальною віддаленість Господарського суду Харківської області від місцезнаходження ТОВ "Українські автомобілі", рішення прийняти на підставі наданих сторонами доказів. У наданих письмових поясненнях підтверджує, що на сьогоднішній день є власником установки асфальтозмішувальної КДМ20667, придбаної на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 01-02 серпня 2018 року між ТОВ "Новий асфальт" та ТОВ "Українські автомобілі", а відтак відповідно до приписів ст. 770 ЦК України до ТОВ "Українські автомобілі" перейшли права та обов'язки орендодавця за спірним договором оренди.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.05.2018 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Харківспецпостач" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди майна № 2018.02/05, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове володіння та користування майно, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується "майно"), а орендар зобов'язується прийняти майно у строкове володіння та користування, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

У відповідності до п. 1.1.1 договору, найменування майна: Установка асфальтозмішувальна КДМ20667.

Пунктом 1.1.2 Договору обумовлено, що стан (якість) майна на момент його передання за актом приймання-передачі за цим Договором: обладнання та його технологічні вузли є новими та такими, що не були в користуванні (2017 р. виробництва), відповідає сертифікату відповідності, ДСТУ, ТУ та підтверджується прийомкою ВТК виробника - ПАТ "Кременчуцького заводу дорожніх машин".

Відповідно до п. 2.1. договору, передання майна Орендодавцем орендареві проводиться не пізніше двох місяців після підписання договору, про що складається акт приймання-передачі.

Розмір орендної плати та порядок розрахунків обумовлений сторонами у розділі 4 договору, зокрема згідно пункту 4.1 Договору, орендні платежі починають нараховуватись з моменту передачі майна на підставі акта приймання-передачі та сплачуються орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного наступного місяця.

Орендна плата за домовленістю сторін в травні-червні 2018 р. складає 1000000,00 грн. разом з ПДВ за місяць. (п. 4.2 договору.).

Відповідно до пункту 4.3 договору, розмір орендної плати переглядається сторонами з 01 липня 2018 р., за наслідками перегляду розміру орендної плати оформлюється додаткова угода, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.

За приписами пункту 6.1 договору Орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; утримувати майно, що орендується, у повній справності, проводити усі поточні та планові ремонти робіт та обслуговувати орендоване майно за свої кошти.

Пунктом 8.2 вказаного Договору, сторони узгодили, що термін дії договору починається з моменту підписання акту приймання-передачі та діє до 31 грудня 2018 р.

За таких підстав, на думку позивача, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди) № 2018.02/05, та які не виконані з боку відповідача (орендаря) щодо своєчасної сплати орендних платежів.

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2018, яка виникла у зв'язку з несплатою орендарем - ПП "Харківспецпостач" орендної плати за користування майном за період з травня 2018 року по серпень 2018 року у розмірі 4000000,00 грн., на яку в порядку ст.ст. 611. 549 ЦК України та приписів п. 9.5 договору, нараховано пеню у розмірі 220794.52 грн. Крім того, позивач, посилаючись на норми ст.. 291 ГК України та ст..ст. 783, 782, вважає, що у нього виникло право на звернення до суду з вимогою про розірвання спірного договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору з боку відповідача та значною мірою позбавляє позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором наймом (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180 ГК України, встановлено, що господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 2 ст. 640 ЦК України встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 2.1. договору, передання майна Орендодавцем орендареві проводиться не пізніше двох місяців після підписання договору, про що складається акт приймання-передачі.

Факт передачі позивачем майна відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств 02 травня 2018р.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що станом на 02.05.2018 р. між сторонами у справі виникли правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, позивач передав у орендне користування спірне майно, а відповідач зобов'язався його оплатити на умовах визначених у договорі.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Доказів здійснення відповідачем оплат за користування спірним майном за травень та червень 2018 року не надано, а відтак відповідач визнається таким, що прострочив взяте на себе зобов'язання з 16.06.2018 та з 16.07.2018 року відповідно.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди у розділі 4 чітко визначено розмір орендної плати за травень-червень 2018 р., що складає 1000000,00 грн. за місяць.

З'ясувавши обставини орендних правовідносин сторін, дослідивши подані докази, враховуючи відсутність доказів виконання орендарем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати орендних платежів за травень-червень 2018 р. та враховуючи доведеність належними доказами отримання та користування протягом травня-червня 2018 р. майном обумовленим у договорі оренди, суд визнає доведеним позивачем факт прострочення здійснення оплати орендної плати відповідачем на суму 2 000 000,00 грн. за визначений період, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Приймаючи до увагу визнання судом підтвердженою належними доказами та простроченої заборгованості у загальній сумі 2000000,00 грн., суд розглядає позов про стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем договірних зобов'язань з урахуванням встановлених вище судом фактів.

За змістом ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.5. договору, в випадку прострочення сплати платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів оплати орендних платежів за оренду майна у період з травня по червень 2018 р., то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 9.5. договору неустойки за прострочення оплати заборгованості за цей період.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати орендних платежів за період з травня по червень 2018 р. у розмірі 2000000,00 грн., судом здійснено власний розрахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановленої судом дати настання строку виконання зобов'язання з 16.06.18 по 26.09.2018 (дату визначену позивачем як граничну для нарахування пені), судом визначено що розмір пені нарахований судом за цей період на суму 2000000,00 грн. дорівнює 169123,29 грн. та в цій частині вимоги позивача визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині правові підстави для стягнення пені у суду відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення основного боргу за період з липня по серпень 2018 року, суд керується наступним.

За загальним правилом встановленим у статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Умовами договору оренди, сторонами узгоджено, що починаючи з липня 2018 р. розмір орендної плати буде переглянуто та встановлено у Додатковій угоді, укладеній сторонами за наслідками такого перегляду.

До матеріалів справи такої Додаткової угоди не надано, як і не зазначено про існування такої угоди, тобто сторонами не встановлено розмір плати за користування орендованим майном за спірний період. При цьому судом враховано, що позивачем, як заінтересованою стороною щодо узгодження питання розміру орендної плати, в порядку приписів ст.ст. 640-641 ЦК України, не було вчинено жодних дій на урегулювання цього питання, зокрема направлення пропозиції орендарю щодо визначення та узгодження розміру орендної плати на період з 01.07.2018 року.

Таким чином, враховуючи специфіку предмету оренди, неможливість визначення попиту на ринку на подібні речі та звичайних цін, що склалися на ринку відносно подібного товару, враховуючи його штучність, у суду відсутні обґрунтовані обставини щодо застосування до спірних правовідносин п. 2 ч. 1 статті 762 ЦК України.

Разом з цим, відповідач наполягає, що з липня 2018 р. вийшов з ладу блок керування установки асфальтозмішувальної КДМ20667, переданої ТОВ "Новий асфальт" у користування ПП "Харківспецпостач" згідно умов договору від 02.05.18р. № 2018.02/05, про що орендарем було повідомлено орендодавця шляхом направлення листа № 2018.07.04/1 від 04.07.2018 р. В своєму листі відповідач звертав увагу на те, що вихід з ладу асфальтозмішувальної установки призведе до завдання значних збитків відповідачу з огляду на порушення існуючих господарських домовленостей з контрагентами - покупцями (невиконання та/або несвоєчасне виконання обов'язку з виробництва асфальтобетону із залученням вказаної установки). В своєму листі № 2018.07.04/1 від 04.07.2018 р. ПП "Харківспецпостач" з огляду на вище обставини просило ТОВ "Новий асфальт" якнайшвидше направити для виконання необхідних ремонтних робіт і вжиття інших необхідних заходів та повідомлення про строк проведення ремонтних робіт та прибуття фахівців. Як зазначає відповідач, вказані листи залишені поза увагою позивача, внаслідок чого відповідач був змушений звернутися з листом-претензією № 2018.08.08/1 від 08.08.2018 р. до ТОВ "НОВИЙ АСФАЛЬТ", однак претензія залишилася без відповіді. До матеріалів справи надані відповідні копії листів, на які посилався відповідач.

У судовому засіданні на запитання суду щодо надання доказів направлення та отримання позивачем, як орендодавцем, вказаних листів, представник відповідача пояснив що вказані докази наявні у ПП "Харківспецпостач", проте не були надані до матеріалів справи у визначені законом строки, що виключає можливість та доцільність надання їх на стадії судового розгляду.

Одночасно судом встановлено, 01-02 серпня 2018 року між ТОВ "Новий асфальт" та ТОВ "Українські автомобілі" (покупець, 3-я особа) було укладено договори купівлі-продажу установки асфальтозмішувальної КДМ20667 (окремими частинами), п. 2.2.2. яких узгоджено, що право власності у покупця на об'єкт виникає з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту. В свою чергу, акти приймання-передачі об'єкту були підписані сторонами договорів у день підписання самих договорів, а відтак право власності на об'єкт оренди з 02.08.2019 року набуто саме ТОВ "Українські автомобілі" до якого перейшли права та обов'язки орендодавця.

На підтвердження вказаних фактів до матеріалів справи надано: договір купівлі-продажу 2018.08.01 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 1 від 01.08.18 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.01/1 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 2 від 01.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.01/2 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 3 від 01.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.01/3 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 4 від 01.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.01/4 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 5 від 01.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.01/5 від 01.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 01.08.2018 р.; видаткова накладна № 6 від 01.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.02 від 02.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 02.08.2018 р.; видаткова накладна № 7 від 02.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.02/1 від 02.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 02.08.2018 р.; видаткова накладна № 8 від 02.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.02/2 від 02.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 02.08.2018 р.; видаткова накладна № 9 від 02.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.02/3 від 02.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 02.08.2018 р.; договір купівлі-продажу № 2018.08.02/4 від 02.08.2018 р.; акт приймання-передачі від 02.08.2018 р.; видаткова накладна № 11 від 02.08.2018 р.

Доказів на спростування вказаних фактів укладення договорів купівлі-продажу позивачем до матеріалів справи не надано. За загальним правилом цивільного законодавства дійсність правочину призюмується.

Питання правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм урегульовано у статті 770 ЦК України, якою унормовано, що разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З огляду на наведене вбачається, що законодавцем передбачено автоматичний перехід до нового власника речі, переданої у найм, прав та обов'язків наймодавця, тобто судом встановлено, що до ТОВ "Українські автомобілі", як до нового власника установки асфальтозмішувальної КДМ20667 з 02.08.2018 р. автоматично перейшли права та обов'язки попереднього орендодавця.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких підстав, враховуючи відсутність узгодження сторонами у договорі розміру орендної плати за період з 01.07.2018 року, в процесі судового розгляду позивачем належними та допустимими доказами не було доведено факту вчинення дій направлення на таке узгодження розміру орендної плати, враховуючи наявність спору між сторонами щодо якості орендованого майна та не спростування позивачем доказів щодо переходу з 02.08.2018 р. прав орендодавця від ТОВ "Новий асфальт" до ТОВ " Українські автомобілі", суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.07.2018 р. по 31.08.2018 р. у розмірі 2 000 000,00 грн. відсутні, та відповідно і відсутні підстави для задоволення позову в цій частин.

Одночасно не підлягають задоволенню й вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди, враховуючи вищевикладене та виходячи з наступного.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладення. договору.

Положеннями ст. 782 ЦК України унормовано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За змістом ст. 783. ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Враховуючи вищевикладені норми права, наявність доведених доказів прострочення внесення орендної плати за користування річчю протягом 2-х місяців, що не відповідає приписам ст. 782 ЦК України, приймаючи до уваги правовідносини що склались між учасниками справи щодо переходу права власності на об'єкт оренди з 02.08.2018 року до 3-ї особи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2018. При цьому суд наголошує, що втручання суду у право відповідача та нового власника спірного майна на мирне володіння своїм майном шляхом розірвання спірного Договору оренди (в якому новий власник майна набув статусу орендодавця у зв'язку із заміною сторони у зобов'язанні на підставі норми закону), необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України", "East/West Alliance Limited" проти України").

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд керується частиною 2 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Зважаючи на встановлені судом обставини та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір у розмірі 32536,85 грн. та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 124, 129-1 Конституції України, статями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 202, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Харківспецпостач" (61044, м. Харків, пр. Московський, буд. 259; ідент. код 31436081) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" (07300, Київська область, м. Вишгород, пр. Мазепи, буд. 8, к. 204; ідент. код 41625572) 2000000,00 грн. основного боргу, 169123,29 грн. пені та 32536,85 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_4