Ухвала

від 21.03.2019 по справі 826/17919/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/17919/17

адміністративне провадження №К/9901/7223/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №826/17919/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

14.03.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка, однак не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки, всупереч приписів частини четвертої цієї статті, не додано документ про сплату судового збору.

Водночас позивач порушує питання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на зниження показників його платоспроможності, доходу компанії, що обумовлено скороченням обсягів замовлень (на підтвердження чого подано копії виписок з банківського рахунку).

Так, згідно з приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Також за змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

У відповідності до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд наголошує й на тому, що пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Названі положення правових норм процесуального закону перекликаються з частиною першою статті 44 КАС України, якою встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

При цьому як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

В свою чергу статтями 42, 46 КАС України визначено склад учасників справи до яких віднесено сторін (позивач та відповідач), третіх осіб.

Тобто передбаченим процесуальним законом правом на відстрочення сплати судового збору, звуження змісту і обсягу якого не допускається (частина третя статті 22 Конституції України), в однаковій мірі користуються усі без виключення сторони у справі, однак лише з підстав та на умовах, встановлених законодавством.

Втім особа, яка порушує таке питання, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції.

У контексті ж вказаних позивачем мотивів та в обсязі наданих на їх підтвердження доказів, з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами правового режиму регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов і підстав для цього, подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек" клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана юридичною особою у 2017 році, а спір у справі носить майновий характер (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10503 гривень, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2239650 гривень, в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 2166869 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 72781 гривень, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 895318,50 гривень, в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 596879 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 298439,50 гривень, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1717351 гривень).

За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 145884,67 гривень (4862822,50 гривень*1,5 відсотка ціни позову*200 відсотків).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; код банку отримувача (МФО) 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку - 207; призначення платежу - 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з положеннями частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек" про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №826/17919/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія Ай.Бі.Тек до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С. С. Пасічник