Рішення

від 11.03.2019 по справі 440/3779/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3779/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" /далі - позивач, ТОВ "ТД "БІЗАРТ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0011771401 від 03 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 299244,38 грн (в тому числі за основним платежем на суму 239395,50 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 59848,88 грн);

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0011781401 від 03 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) на загальну суму 32946,25 грн (в тому числі за основним платежем на суму 26357,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 6589,25 грн).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що реальність господарських операцій за договором №01/07-1 від 01 липня 2016 року, укладеним з ФОП ОСОБА_3, про надання послуг з підбору персоналу підтверджується заявками на посади, актами наданих послуг та наказами про прийняття 24 осіб на роботу, а наявність в актах наданих послуг інформації по предоставленню кадидатів на вакансії згідно вимог замовника, відомостей про кандидатів та їх резюме, графіків проведення співбесід, не є обов'язковою в силу дії норми частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Реальність господарської операції за договором №65523 від 02 вересня 2016 року, укладеним з ФОП ОСОБА_4, щодо надання послуг по організації робочої поїздки у Сполучені Штати Америки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується актом виконаних робіт (послуг) №65799 від 11 жовтня 2016 року та іншими документами щодо перебування цих осіб у відрядженні, а відсутність в акті виконаних робіт (послуг) інформації про склад та місце проведеної роботи та незазначення такого виду послуг у переліку зареєстрованих видів діяльності ФОП ОСОБА_4 жодним чином не свідчить про ненадання цих послуг взагалі. Реальність господарських операцій за договором №0211/2 від 02 листопада 2015 року, укладеним з ФОП ОСОБА_7, щодо надання послуг із завантаження та розвантаження товару підтверджується актами наданих послуг, в яких, дійсно, не зазначено інформацію про техніку, якою проводились роботи, та місце проведення робіт, проте чинне законодавство України таку вимогу до первинних документів не встановлює. Наявність у виконавця робіт достатньої кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів підтверджується документами, надісланими виконавцем на прохання позивача, а саме: копіями трудових договорів № 2 та № 3 від 02 листопада 2015 року щодо працевлаштування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та видатковою накладною № 00000019 від 30 жовтня 2015 року щодо придбання автонавантажувача Komatsu FG15T-20. Також постачальником ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" на підставі договорів-заявок надавались ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" послуги з перевезення вантажу, виконання яких підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами наданих послуг, рахунками на оплату, а тому суму вартості наданих послуг позивачем правомірно включено до витрат підприємства, а суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту /а.с.77-98 т.3/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на недоведеність ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" правомірності формування фінансового результату та податкового кредиту у 2016-2017 роках, оскільки по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за договором №01/07-1 від 01 липня 2016 року акти наданих послуг не містять відомостей про надання кандидатів на вакансії згідно вимог замовника, надання їх резюме та відомостей про кандидатів та узгодження графіків проведення співбесід; по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 за договором №65523 від 02 вересня 2016 року акти наданих послуг не містять інформації про склад проведеної роботи та місце проведення робіт, а також надані згідно вказаного договору послуги не входять у перелік зареєстрованих видів діяльності ФОП ОСОБА_4; по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_7 за договором №0211/2 від 02 листопада 2015 року акти наданих послуг не містять інформації про техніку, якою виконувались роботи, та місце проведення робіт; по взаємовідносинам з ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" за договорами-заявками акти надання послуг з перевезення вантажу складені у м. Києві, проте згідно баз даних місцезнаходження ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" - Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, буд. 48, та в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних частково відсутні печатки перевізника, посада та печатка вантажоодержувача. Крім того, зареєстрованим видом діяльності ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" значиться 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу та у товариства відсутні трудові ресурси та воно не звітується /а.с. 235-240 т.5/.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заявленого позову, а представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 37844996 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Миргородській ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області.

Зареєстрованим видом діяльності товариства за КВЕД є: 46.21. оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин /а.с. 99-100 т.3/.

У період з 24 липня 2018 року по 06 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року.

За результатами перевірки складено акт № 1081/16-31-14-01-09/37844996 від 20 серпня 2018 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" вимог:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.2, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України №39 від 25 лютого 2000 року "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", наказу Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" 9 "Запаси", наказу Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" 16 "Витрати", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 239395,50 грн, в т. ч. за І квартал 2016 року - на 9925,20 грн, ІІ квартал 2016 року - на 6614,64 грн, ІІІ квартал 2016 року - на 33135,66 грн, IV квартал 2016 року - на 81262,26 грн, І квартал 2017 року - на 38212,74 грн, ІІ квартал 2017 року - на 17271,00 грн, ІІІ квартал 2017 року - на 24003,00 грн, IV квартал 2017 року - на 23328,00 грн, І квартал 2018 року - на 5643,00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму -26357,00 грн, у т.ч. за січень 2017 року - на 5570,00 грн та червень 2017 року - на 20787,00 грн /а.с. 1-22 т.6/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року, яким збільшено ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 299244,38 грн (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 239395,50 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59848,88 грн);

- №0011781401 від 03 вересня 2018 року, яким збільшено ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 32946,25 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 26357,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6589,25 грн) /а.с. 246-247 т. 5/.

Не погодившись із прийняттям вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" звернулося до суду з цим позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість оспорюваних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу справляння податку на прибуток та податку на додану вартість унормовані Податковим кодексом України /далі - ПК України, у відповідній редакції/.

Так, згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту з податку на додану вартість відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилом пункту 198.2 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Пункт 44.1 статті 44 ПК України встановлює, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правовий аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що підставою для формування показників податкової звітності є належним чином оформлені первинні документи та інші документи, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Статтею 1 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Господарські операції, які фактично не відбулись, не можуть бути обвЂ�єктом оподаткування.

А відтак, документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

У своїх судових рішеннях Верховний Суд неодноразово вказував, що за відсутності факту придбання товару/послуг наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не є безумовним доказом реальності господарських операцій та не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

З огляду на викладене, у справах, поввЂ�язаних з визначенням податкових зобоввЂ�язань внаслідок здійснення платником податків безтоварних господарських операцій та/або неналежного оформлення первинних документів, Верховний Суд звертає увагу на необхідність звЂ�ясування судами при розгляді справ можливості реального здійснення сторонами договору господарських операцій. Лише у разі реального вчинення господарських операцій, наявність певних недоліків в оформленні первинних документів не тягне за собою понесення податкової відповідальності.

Надаючи оцінку правомірності включення позивачем витрат у загальній сумі 236000,00 грн до фінансових звітів за ІІІ квартал 2016 року - IV квартал 2017 року по взаємовідносинам із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір №01/07-1 (далі - Договір) /а.с. 63-64 т. 4/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.6-2.8, 3.1-3.3 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги з підбору і представлення кандидатів на вакансії згідно вимог замовника, вказаним у додатках до договору. Послуги виконавця з пошуку, підбору і представлення кандидатів на вакансії згідно вимог замовника, включають в себе: 1.1.1 надання замовнику (при необхідності) консультативної допомоги в процесі заповнення бланка заявки; 1.1.2 надання замовнику резюме та відомостей про кандидатів, бажаючих отримати роботу; 1.1.3 узгодження із замовником графіків проведення співбесід, вибір дати, місця і часу, зручного для Замовника і кандидатів; 1.1.4 виконання повного комплексу послуг з персонального пошуку і остаточного підбору заявлених спеціалістів, на основі кадрових методик виконавця /пункт 1.1/.

Послуги можуть бути надані виконавцем тільки після підписання договору та додатку до нього - заявки на підбір спеціаліста /пункт 2.1/.

Надання послуг виконавцем оформляється актом (або актами) виконаних робіт, в якому фіксуються відомості про надані послуги та їх вартість. Акт виконаних робіт надається протягом трьох днів з моменту виконання послуг /пункт 2.6/.

Акт виконаних робіт повинен бути підписаний замовником не пізніше 3-х робочих днів з дати його передачі уповноваженому працівнику замовника. У випадку відмови підписати акт, замовник письмово повідомляє виконавцю про причини такої відмови /пункт 2.7/.

Замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг, наданих виконавцем, згідно умов цього договору /пункт 2.8/.

Вартість послуг виконавця визначається на основі заявки на надання послуг /пункт 3.1/.

Сторони домовились про наступний порядок оплати послуг виконавця: оплата в розмірі 100% вартості послуг здійснюється замовником шляхом банківського перерахунку на поточний рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт /пункт 3.2/.

Робота виконавця з підбору спеціаліста на конкретну посаду вважається виконаною з моменту прийняття спеціаліста на конкретну посаду (в письмовій чи усній формі) і фактичного початку його роботи у замовника. В такому випадку замовник підписує протягом 3-х банківських днів акт виконаних послуг і оплачує виконавцю вартість наданих послуг згідно пункту 3.2 договору /пункт 3.3/.

Додатком № 1 від 01 липня 2016 року до цього Договору визначено перелік і вартість послуг з пошуку і підбору персоналу, які надаються виконавцем замовнику, а саме: послуги з пошуку кандидатів на посади: менеджера з продаж, менеджера ЗЕД - (вартість послуги -12000,00 грн); консультанта зі складання раціону кормів для тварин (вартість послуги 12000,00 грн); водія (вартість послуги 6000,00 грн); менеджера з логістики (вартість послуги 7000,00 грн); бухгалтера (вартість послуги 5000,00 грн); економіста ( вартість послуги 6000,00 грн); офіс-менеджера, помічника керівника (вартість послуги 12000,00 грн); офіс-менеджера (з обмеженими можливостями) (вартість послуги 12000,00 грн) /а.с.65 т.4/.

На підтвердження надання послуг за цим договором позивачем під час проведення перевірки надано інспекторам:

- акти надання послуг №1 від 14 липня 2016 року, №2 від 15 липня 2016 року, №3 від 26 липня 2016 року, №4 від 15 серпня 2016 року, №5 від 19 серпня 2016 року, №6 від 20 вересня 2016 року, №7 від 21 вересня 2016 року, №8 від 18 жовтня 2016 року, №9 від 24 жовтня 2016 року, №10 від 28 листопада 2016 року, №11 від 09 грудня 2016 року, №12 від 13 грудня 2016 року, №13 від 15 грудня 2016 року, №1 від 22 січня 2017 року, №2 від 08 лютого 2017 року, №4 від 07 березня 2017 року, №5 від 23 березня 2017 року, №6 від 04 квітня 2017 року, №7 від 16 травня 2017 року, №8 від 01 червня 2017 року, №9 від 12 червня 2017 року, №10 від 19 вересня 2017 року, №11 від 24 жовтня 2017 року, №12 від 10 листопада 2017 року, №13 від 20 листопада 2017 року;

-платіжні доручення №М0000002430 від 28 грудня 2016 року, №М0000000713 від 31 березня 2017 року, №М0000001190 від 24 травня 2017 року, №М0000001546 від 31 червня 2017 року, №М0000003110 від 20 грудня 2017 року, №М0000000212 від 30 січня 2018 року /а.с. 66-90 т. 4, а.с. 3-4 т.6/.

Зі змісту положень статті 44 Податкового кодексу України слідує, що при формуванні показників податкової звітності можуть бути враховані лише ті господарські операції, які підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, відповідно до частини другої цієї статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Хоч вказана норма закону не встановлює конкретного переліку вимог до змісту господарської операції та не вимагає деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім відсутність максимальної деталізації господарської операції не дозволяє розкрити в повній мірі зміст господарської операції та дійти однозначного висновку про те, що витрати понесені платником податків саме із вчиненням такої господарської операції та показники податкової звітності сформовані за наслідками цієї господарської операції.

Враховуючи, що акти надання послуг є первинними документами, вони повинні мати всі обов'язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та наводити конкретний перелік наданих послуг та їх результатів. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 804/9481/15.

Натомість, в актах надання послуг №1 від 14 липня 2016 року, №2 від 15 липня 2016 року, №3 від 26 липня 2016 року, №4 від 15 серпня 2016 року, №5 від 19 серпня 2016 року, №6 від 20 вересня 2016 року, №7 від 21 вересня 2016 року, №8 від 18 жовтня 2016 року, №9 від 24 жовтня 2016 року, №10 від 28 листопада 2016 року, №11 від 09 грудня 2016 року, №12 від 13 грудня 2016 року, №13 від 15 грудня 2016 року, №1 від 22 січня 2017 року, №2 від 08 лютого 2017 року, №4 від 07 березня 2017 року, №5 від 23 березня 2017 року, №6 від 04 квітня 2017 року, №7 від 16 травня 2017 року, №8 від 01 червня 2017 року, №9 від 12 червня 2017 року, №10 від 19 вересня 2017 року, №11 від 24 жовтня 2017 року, №12 від 10 листопада 2017 року, №13 від 20 листопада 2017 року лише зазначено, що виконавцем на підставі договору №01/07-1 від 01 липня 2016 року надані послуги з пошуку персоналу.

Отже, досліджені судом акти надання послуг за договором №01/07-1 від 01 липня 2016 року не описують які саме роботи виконані виконавцем та які результати надані замовнику, а містять лише загальне найменування послуг без жодної їх деталізації, тобто вказані акти мають знеособлений характер та не містять конкретної інформації щодо переліку наданих послуг та їх результатів.

Так, з актів надання послуг неможливо встановити ані найменування та обвЂ�єм конкретно вчинених дій виконавця, ані результати таких дій, ані характеристику результатів, яка б дозволила встановити на які саме посади знайдені кандидати і у якій кількості, чи відповідають кандидати вимогам замовника і які саме кандидати направлені до замовника, чи обумовлено дату та місце зустрічі цих кандидатів та замовника, чи погоджено графік співбесід кандидатів з замовником, чи працевлаштовані кандидати на підприємстві замовника.

Необхідність зазначення в актах надання послуг такої інформації набуває особливого та вагомого значення, адже додаток № 1 від 01 липня 2016 року до Договору №01/07-1 від 01 липня 2016 року не визначав кількість вакансій та відповідно кількість кандидатів, пошуку яких потребував замовник, та окрім актів надання послуг, платіжних доручень та заявок на підбір спеціаліста №№ 1-3 від 01 липня 2016 року, №№4-5 від 01 серпня 2016 року, №№6-7 від 01 вересня 2016 року, №№б\н, 8 від 01 жовтня 2016 року, №10 від 01 листопада 2016 року, №№11-13 від 01 грудня 2016 року, №1 від 08 січня 2017 року, № 2 від 01 лютого 2-17 року, №4 від 28 лютого 2017 року, №5 від 02 травня 2017 року, №2 від 25 травня 2017 року, №7 від 01 травня 2017 року, №8 від 20 травня 2017 року, №2 від 10 липня 2017 року, №2 від 05 вересня 2017 року, №2 від 010 жовтня 2017 року, №3 від 05 листопада 2017 року, №4 від 15 листопада 2017 року та накази про прийняття на роботу №28/к від 13 липня 2016 року, №29/к від 15 липня 2016 року, №33/к від 25 липня 2016 року, №38/к від 08 серпня 2016 року, №40/к від 18 серпня 2016 року, №46/к від 19 вересня 2016 року, №49/к від 20 вересня 2016 року, №53/к від 17 жовтня 2016 року, №67/к від 28 листопада 2016 року, №69/к від 08 грудня 2016 року, №70/к від 13 грудня 2016 року, №71/к від 14 грудня 2016 року, №2/к від 23 січня 2017 року, №9/к від 07 лютого 2017 року, №14/к від 06 березня 2017 року, №17/к від 21 березня 2017 року, №19/к від 03 квітня 2017 року, №33/к від 15 травня 2017 року, №38/к від 29 травня 2017 року, №40/к від 09 червня 2017 року, №78/к від 18 вересня 2017 року, №85/к від 24 жовтня 2017 року, №87/к від 13 липня 2017 року, №89/к від 20 листопада 2017 року /а.с. 91-139 т. 4/ інші документи не надавалися, зокрема документи на підтвердження виконання сторонами умов підпунктів 1.1.2 та 1.1.3 пункту 1 договору, якими передбачалося надання замовнику резюме та відомостей про кандидатів, бажаючих отримати роботу; узгодження із замовником графіків проведення співбесід, вибір дати, місця і часу, зручного для Замовника і кандидатів.

За змістом пункту 3.3 договору №01/07-1 від 01 липня 2016 року послуги з пошуку персоналу вважаються наданими з моменту прийняття спеціаліста на конкретну посаду і фактичного початку його роботи.

За відсутності в актах надання послуг інформації про результат наданих послуг (прізвищ кандидатів, які направлені до замовника) неможливо встановити, що надані суду накази про прийняття на роботу певних працівників були складені саме за результатами наданих послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

З наданих документів також неможливо встановити, що вказані у наказах про прийняття на роботу особи відповідали вимогам замовника, наведеним у заявках на підбір спеціаліста, та що фактично були працевлаштовані на підприємстві позивача, оскільки трудові книжки, дипломи про освіту тощо ані під час перевірки, ані суду не надавалися.

Аргумент позивача про те, що міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарських операцій та їх оформлення, суд вважає неспроможним, адже така деталізація у будь-якому випадку має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів і витрат, пов'язаних з нею.

За відсутності належним чином оформлених первинних документів суд дійшов висновку, що позивачем завищено витрати у вищевказаній сумі та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" з податку на прибуток на загальну суму 53100,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 42480,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 10620,00 грн /а.с. 60 -61 т. 7/, відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності включення позивачем витрат у сумі 258240,00 грн до фінансового звіту за ІV квартал 2016 року по взаємовідносинам із фізичною особою- підприємцем ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 02 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір №65523 (далі - договір) /а.с. 140 т. 4/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.9 та 3.10 договору замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги по організації робочої поїздки до Сполучених Штатів Америки для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /пункт 1.1/.

Програму поїздки наведено в Специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного договору /пункт 1.2/.

Виконавець зобов'язується організувати програму робочої поїздки до США, яка включає: міжнародний переліт (м.Бориспіль-м. Чикаго, м. Чикаго-м.Бориспіль, з пересадкою в Європі), проживання протягом перебування в США (двомісне розміщення в готелі 3-4 зірки), транспортування по маршруту, харчування, відвідування сільськогосподарських підприємств США, послуги перекладача, координація протягом терміну дії контракту, медичне страхування на період перебування в США, візова підтримка) /пункт 2.1/.

Замовник зобов'язується своєчасно провести розрахунки за виконану виконавцем роботу /пункт 2.2/.

Вартість послуг виконавця за цим договором складає суму у розмірі 258240,00 грн - гривневий еквівалент 9600,00 доларів США згідно комерційного курсу долара США (продаж) до гривні на день складання договору /пункт 3.1/.

Розрахунки між виконавцем та замовником проводяться виключно у національній валюті України - гривні на умовах попередньої оплати на основі рахунка, надісланого виконавцем поштою чи за допомогою факсимільного зв'язку /пункт 3.3/.

Форма оплати по договору є банківський переказ. Банківські комісії з переказ коштів здійснюються за рахунок замовника /пункт 3.9/.

Протягом 10-ти днів після завершення поїздки виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг), який протягом 5-ти днів після отримання замовник підписує або надає вмотивовану відмову /пункт 3.10/.

Специфікацією № 1 до цього договору визначено місце проведення програми: США; період проведення програми: 03 жовтня 2016 року - 11 жовтня 2016 року; кількість учасників програми: 2 особи; загальну вартість: 258240,00 грн, у яку включено міжнародний переліт (м.Бориспіль-м. Чикаго, м. Чикаго-м.Бориспіль, з пересадкою в Європі), проживання протягом перебування в США (двомісне розміщення в готелі 3-4 зірки), транспортування по маршруту, харчування, відвідування сільськогосподарських підприємств США, послуги перекладача, координація протягом терміну дії контракту, медичне страхування на період перебування в США, візова підтримка); програму заходу: 1-й день - прибуття в м.Чикаго, розміщення в готелі, 2-й день - відвідування заводу по виробництву приміщень для вирощування телят, 3-й день - відвідування молочнотоварної ферми поблизу м. Вісконсін Деллс; 4-й день - відвідування виставки World Diary Expo; 5-й день- технічні візити на молочний кооператив, 6-й день відвідування молочної ферми, 7-й день- зустріч із представниками Agri-Stat, 8-й день - переїзд до аеропорту, відліт в Україну /а.с.140-141 т.4/.

На підтвердження надання послуг за цим договором позивачем під час проведення перевірки надано інспектору:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №65799 від 11 жовтня 2016 року;

- платіжні доручення №М0000001447 від 07 вересня 2016 року та №М0000001542 від 20 вересня 2016 року /а.с. 5 т.6/.

Про надання будь-яких інших документів, що підтверджують виконання договору, в акті перевірки № 1081/16-31-14-01-09/37844996 від 20 серпня 2018 року не зазначено.

Зі змісту положень статті 44 Податкового кодексу України слідує, що при формуванні показників податкової звітності можуть бути враховані лише ті господарські операції, які підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, відповідно до частини другої цієї статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Хоч вказана норма закону не встановлює конкретного переліку вимог до змісту господарської операції та не вимагає деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім відсутність максимальної деталізації господарської операції не дозволяє розкрити в повній мірі зміст господарської операції та дійти однозначного висновку про те, що витрати понесені платником податків саме із вчиненням такої господарської операції та показники податкової звітності сформовані за наслідками цієї господарської операції.

Враховуючи, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є первинним документом, він повинен мати всі обов'язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та наводити конкретний перелік наданих послуг та їх результат. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 804/9481/15.

Натомість, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №65799 від 11 жовтня 2016 року лише зазначено, що виконавцем на підставі договору №45433 від 04 серпня 2016 року надані послуги по організації робочої поїздки в США з 03 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2016 року /а.с. 155 т. 4/.

Отже, досліджений судом акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №65799 від 11 жовтня 2016 року містить посилання на інший договір та не розкриває змісту господарської операції, а лише вказує загальне найменування послуг без їх належної деталізації, тобто має знеособлений характер.

Так, з акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити ані найменування та обвЂ�єм конкретно вчинених дій виконавця, ані результати таких дій, ані характеристику результатів, яка б дозволила встановити які саме послуги надані та які результати передані замовнику: кому саме (з зазначенням прізвищ) організована поїздка та якими конкретно визначеними документами підтверджується результат (з посиланням на реквізити придбаних квитків, візи, назв та адрес місць проживання та харчування, дні та адреси відвідування заводів, виставки World Diary Expo, молочного кооперативу та молочної ферми, дату та місце зустрічі із представниками Agri-Stat тощо).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №65799 від 11 жовтня 2016 року має дефекти у своєму змісті та не відповідає вимогам первинного документу, зазначеним у частині другій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не може бути належним доказом факту здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 та підставою для формування показників податкової звітності у відповідний період.

В якості додаткових доказів фактичного надання послуг за вказаним договором у ході розгляду справи в суді позивачем надано наказ "Про службове відрядження" №217/В-1 від 30 вересня 2016 року про відправлення у відрядження до США ОСОБА_5 та ОСОБА_6, звіти про відрядження ОСОБА_5 від 12 жовтня 2016 року та ОСОБА_6 від 12 жовтня 2016 року, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №319 від 12 жовтня 2016 року та № 365 від 12 жовтня 2016 року, рахунки-квитанції №2119 від 02 жовтня 2016 року та № 2119 від 02 жовтня 2016 року, квитки міжнародного перельоту, видані на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, копії закордонних паспортів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з візами до США та світлинами /а.с. 142-155 т. 4/.

Разом з тим, зі змісту цих документів також неможливо встановити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у США саме в організованій ФОП ОСОБА_4 поїздці та що ними виконано програму заходу, зазначену в специфікації №1 до договору №65523 від 02 вересня 2016 року, і що дійсно було організовано та оплачено ФОП ОСОБА_4 проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом перебування у США у двомісних номерах в готелях 3-4 зірки, транспортування вказаних осіб по маршруту та забезпечення їх харчуванням, відвідування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільськогосподарських підприємств США, зокрема заводів по вирощуванню телят, молочнотоварної ферми поблизу м. Вісконсін Деллс, виставки World Diary Expo, молочного кооперативу та молочної ферми, та організована зустріч із представниками Agri-Stat, а також було надано послуги перекладача.

Також актом перевірки № 1252/16-31-14-01-10/33189983 від 21 вересня 2018 року встановлено, що в період існування взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" зареєстрованим видом діяльності ФОП ОСОБА_4 було: 73.20 дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, що також ставить під сумнів фактичне надання послуг з організації поїздки ФОП ОСОБА_4

За таких обставин суд дійшов висновку про завищення позивачем витрат у вищевказаній сумі та про відповідність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" з податку на прибуток на загальну суму 58104,13 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 46483,30 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 11620,83 грн /а.с. 60-61 т. 7/, частині другій статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності включення позивачем витрат у загальній сумі 769625,00 грн до фінансових звітів за І квартал 2016 року - І квартал 2018 року по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 02 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (виконавець) укладено договір №0211/2 (далі - Договір) /а.с. 156 т. 4/.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2, 2.1-2.3, 2.5-2.6, 3.2 цього договору виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із завантаження та розвантаження товару, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги /пункт 1.1/.

Послуги завантаження та розвантаження надаються виконавцем самостійно з використанням своєї техніки, за місцезнаходження складів замовника за адресою: Дніпропетровський район, с. Партизанське, віл. Нова, буд.58 /пункт 1.2/.

Вартість послуг із завантаження/розвантаження товару виконавцем становить: з використанням техніки - 150,00 грн за 1 тону/палету, без використання техніки - 10,00 грн за 1 місце /пункт 2.1.1/.

Ціна цього договору становить сукупну суму за надані та прийняті послуги, яка зазначається в акті приймання-передачі послуг /пункт 2.2/.

Оплата послуг здійснюється замовником до 15 числа наступного місяця на підставі оформленого рахунку та актів приймання-передачі наданих послуг /пункт 2.3/.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюються актом приймання-передачі послуг, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками в кінці кожного місяця протягом дії договору /пункт 2.5/.

Підписання акта приймання-передачі послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку до наданих послуг /пункт 2.6/.

Замовник зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акта приймання-передачі послуг, якщо надані послуги відповідають умовам цього договору, та оплачувати їх вартість у розмірі та строки передбачені цим договором /пункт 3.2/.

На підтвердження надання послуг за цим договором позивачем під час проведення перевірки надано інспекторам:

- акти надання послуг №3 від 31 січня 2016 року, №6 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 травня 2016 року, №13 від 30 квітня 2016 року, №19 від 31 травня 2016 року, №22 від 30 червня 2016 року, №23 від 31 липня 2016 року, №26 від 31 серпня 2016 року, №33 від 30 вересня 2016 року, №38 від 31 жовтня 2016 року, №40 від 30 листопада 2016 року, №49 від 30 грудня 2016 року, №3 від 31 січня 2017 року, №5 від 28 лютого 2017 року, №12 від 31 березня 2017 року, №19 від 30 квітня 2017 року, №20 від 31 травня 2017 року, №23 від 30 червня 2017 року, №25 від 31 липня 2017 року, №29 від 31 серпня 2017 року, №30 від 30 вересня 2017 року, №40 від 31 жовтня 2017 року, №41 від 30 листопада 2017 року, №42 від 31 грудня 2017 року, №1/01 від 31 січня 2018 року, №2/02 від 28 лютого 2018 року, №3/03 від 31 березня 2018 року;

-платіжні доручення №00000000083 від 25 січня 2016 року, № б/н від 11 березня 2016 року, №М0000002147 від 24 листопада 2016 року, №М0000002432 від 28 грудня 2016 року №М0000001168 від 23 травня 2017 року, №М0000001782 від 27 липня 2017 року, №М0000002058 від 28 серпня 2017 року, №М0000002925 від 01 грудня 2017 року, №М0000000529 від 03 березня 2018 року /а.с. 157-183 т. 4, а.с. 6-8 т.6/.

Зі змісту положень статті 44 Податкового кодексу України слідує, що при формуванні показників податкової звітності можуть бути враховані лише ті господарські операції, які підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, відповідно до частини другої цієї статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Хоч вказана норма закону не встановлює конкретного переліку вимог до змісту господарської операції та не вимагає деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім відсутність максимальної деталізації господарської операції не дозволяє розкрити в повній мірі зміст господарської операції та дійти однозначного висновку про те, що витрати понесені платником податків саме із вчиненням такої господарської операції та показники податкової звітності сформовані за наслідками цієї господарської операції.

Враховуючи, що акти надання послуг є первинними документами, вони повинні мати всі обоввЂ�язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та наводити конкретний перелік наданих послуг та їх результат. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 804/9481/15.

Натомість, в актах надання послуг №3 від 31 січня 2016 року, №6 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 травня 2016 року, №13 від 30 квітня 2016 року, №19 від 31 травня 2016 року, №22 від 30 червня 2016 року, №23 від 31 липня 2016 року, №26 від 31 серпня 2016 року, №33 від 30 вересня 2016 року, №38 від 31 жовтня 2016 року, №40 від 30 листопада 2016 року, №49 від 30 грудня 2016 року, №3 від 31 січня 2017 року, №5 від 28 лютого 2017 року, №12 від 31 березня 2017 року, №19 від 30 квітня 2017 року, №20 від 31 травня 2017 року, №23 від 30 червня 2017 року, №25 від 31 липня 2017 року, №29 від 31 серпня 2017 року, №30 від 30 вересня 2017 року, №40 від 31 жовтня 2017 року, №41 від 30 листопада 2017 року, №42 від 31 грудня 2017 року, №1/01 від 31 січня 2018 року, №2/02 від 28 лютого 2018 року, №3/03 від 31 березня 2018 року лише зазначено, що виконавцем на підставі договору №0211/2 від 02 листопада 2015 року надані послуги з вантажо-розвантажувальних робіт за відповідний місяць, кількість навантаженого-розвантаженого товару у тонах, ціна послуг за одиницю 150,00 грн за 1 тонну та ціна наданих послуг за відповідний місяць /а.с. 157-183 т. 4/.

Зі змісту вказаних актів можна зробити висновок, що всі вантажо-розвантажувальні роботи ФОП ОСОБА_7 надані позивачу з використанням техніки, оскільки ціна, яка визначена в актах надання послуг, відповідає ціні, визначеній у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 договору - 150,00 грн за 1 тону /а.с.156-178 т.4/.

Разом з тим, з актів надання послуг неможливо встановити місце навантаження та розвантаження товару за адресою, вказаною сторонами у пункті 1.2 договору №0211/2 від 02 листопада 2015 року; в які дні виконувалися вантажо-розвантажувальні роботи та час виконання цих робіт в такі дні; який конкретно товар був навантажений та розвантажений та які транспортні засоби і техніка для цього використовувалися, враховуючи, що сам договір №0211/2 від 02 листопада 2015 року не визначає ані найменування товару, ані його кількість, ані транспортні засоби (техніку), які забезпечать виконання договору. Зазначення в актах надання послуг техніки, якою виконувалися вантажо-розвантажувальні роботи, має істотне значення, адже від цього залежить обґрунтованість визначення вартості наданих послуг відповідно до умов підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору №0211/2 від 02 листопада 2015 року.

Таким чином, акти надання послуг №3 від 31 січня 2016 року, №6 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 травня 2016 року, №13 від 30 квітня 2016 року, №19 від 31 травня 2016 року, №22 від 30 червня 2016 року, №23 від 31 липня 2016 року, №26 від 31 серпня 2016 року, №33 від 30 вересня 2016 року, №38 від 31 жовтня 2016 року, №40 від 30 листопада 2016 року, №49 від 30 грудня 2016 року, №3 від 31 січня 2017 року, №5 від 28 лютого 2017 року, №12 від 31 березня 2017 року, №19 від 30 квітня 2017 року, №20 від 31 травня 2017 року, №23 від 30 червня 2017 року, №25 від 31 липня 2017 року, №29 від 31 серпня 2017 року, №30 від 30 вересня 2017 року, №40 від 31 жовтня 2017 року, №41 від 30 листопада 2017 року, №42 від 31 грудня 2017 року, №1/01 від 31 січня 2018 року, №2/02 від 28 лютого 2018 року, №3/03 від 31 березня 2018 року мають дефекти у своєму змісті та не відповідають вимогам первинного документу, зазначеним у частині другій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути належними доказами факту здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_7 та підставою для формування показників податкової звітності у відповідні періоди.

В якості додаткових доказів фактичного надання послуг за укладеним договором позивачем у ході розгляду справи в суді надано договори найму (суборенди) нежитлових приміщень №3012/б від 30 грудня 2015 року, укладеного з ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД" (ідентифікаційний код 39896792), та № 375 від 01 березня 2018 року, укладеного з ТОВ "ФРЕНДС-714" (ідентифікаційний код 38918707), що засвідчують оренду позивачем нежитлового приміщення площею 500 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Нова, буд.58, а також трудові договори №2 від 02 листопада 2015 року та №3 від 02 листопада 2015 року, укладені ФОП ОСОБА_7 з вантажниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та видаткову накладну №000000019 від 30 жовтня 2015 року на поставку ФОП ОСОБА_7 автонавантажувача Komatsu FG15N-20 /а.с. 184-193 т. 4/.

Проте, вказані документи не є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій по наданню послуг з вантажо-розвантажувальних робіт, та до того ж їх зміст не вказує на те, що ФОП ОСОБА_7 виконувалися вантажо-розвантажувальні роботи для ТОВ ТД Бізарт за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Нова, буд.58, та за допомогою автонавантажувача Komatsu FG15N-20.

Також актом перевірки № 1252/16-31-14-01-10/33189983 від 21 вересня 2018 року встановлено, що зареєстрованим видом діяльності ФОП ОСОБА_7 є: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що також ставить під сумнів фактичне надання послуг з вантажо-розвантажувальних робіт ФОП ОСОБА_7

Таким чином, позивач не підтвердив належним чином оформленими первинними документи витрати на загальну суму 769625,00 грн, у зввЂ�язку з чим суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" з податку на прибуток на загальну суму 173165,63 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 138532,50 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 34633,13 грн /а.с. 60-61 т. 7/, відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності включення позивачем витрат у загальній сумі 66110,00 грн до фінансового звіту за ІV квартал 2016 року та І квартал 2017 року та податку на додану вартість у сумі 26357,00 грн до складу податкового кредиту за січень 2017 року та червень 2017 року по взаємовідносинам із ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС", суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" (перевізник) укладені договори-заявки на перевезення комбікорму №212 від 09 грудня 2016 року, №218 від 12 грудня 2016 року, №219 від 13 грудня 2016 року, №221 від 15 грудня 2016 року, №2 від 12 січня 2017 року, №4 від 12 січня 2017 року, №12 від 23 січня 2017 року, №16 від 26 січня 2016 року, №37 від 09 лютого 2017 року, №45 від 22 лютого 2017 року, №52 від 17 лютого 2017 року, №55 від 09 березня 2017 року, №56 від 14 березня 2017 року, №62 від 20 березня 2017 року, №60 від 21 березня 2017 року, №62 від 22 березня 2017 року, №66 від 23 березня 2017 року, №67 від 24 березня 2017 року, №73 від 03 квітня 2017 року, №85 від 20 квітня 2017 року, №117 від 29 травня 2017 року, № 119 від 31 травня 2017 року, №123 від 02 червня 2017 року, №129 від 14 червня 2017 року, №126 від 13 червня 2017 року, №134 від 19 червня 2017 року, №138 від 22 червня 2017 року, №135 від 21 червня 2017 року, №142 від 29 червня 2017 року, №144 від 30 червня 2017 року, №149 від 03 липня 2017 року (далі - договори-заявки) /а.с. 194-224 т. 4/.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.9 цих договорів-заявок перевізник повинен підтвердити прийняття заявки замовника по факсу в наступному порядку: замовник направляє договір-заявку на факсовий номер перевізника, указаного в цьому договорі; перевізник заповнює отриманий договір-заявку, проставляє печатку, підпис посадової особи та висилає заповнений і підписаний договір-заявку на факсовий номер замовника із зазначенням дати прийняття такої заявки, з обов'язковою передачею оригіналу такого договору замовнику /пункт 1.4/.

Перевізник зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів з дати розвантаження вантажу передати замовнику оригінал договору-заявки, рахунок на оплату послуг з перевезення, акт виконаних робіт, а також заповнену у відповідності до діючого законодавства товарно-транспортну накладну /пункт 1.9/.

На підтвердження надання послуг за цими договорами-заявками позивачем під час проведення перевірки надано інспекторам:

- акти надання послуг № 138 від 13 грудня 2016 року, № 131 від 13 грудня 2016 року, № 144 від 14 грудня 2016 року, № 153 від 16 грудня 2016 року, № ОЛ00035 від 12 січня 2017 року, № ОЛ00033 від 12 січня 2017 року, № 81 від 24 січня 2017 року, № 107 від 26 січня 2017 року, № ОЛ00225 від 14 лютого 2017 року, № 226 від 23 лютого 2017 року, № 294 від 01 березня 2017 року, № 349 від 10 березня 2017 року, № 372 від 16 березня 2017 року, № ОЛ00392 від 20 березня 2017 року, № ОЛ00407 від 21 березня 2017 року, № 417від 27 березня 2017 року, № 414 від 24 березня 2017 року, № 500 від 24 березня 2017 року, № 442 від 25 березня 2017 року, № ОЛ00551 від 22 квітня 2017 року, № ОЛ00811 від 31 травня 2017 року, № ОЛ00823 від 02 червня 2017 року, № ОЛ00828 від 06 червня 2017 року, № ОЛ00884 від 15 червня 2017 року, № ОЛ00893 від 15 червня 2017 року, № ОЛ00911 від 20 червня 2017 року, № ОЛ00920 від 22 червня 2017 року, № ОЛ00915 від 23 червня 2017 року, № ОЛ00940 від 01 липня 2017 року, № 00937 від 01 липня 2017 року;

-платіжні доручення № М0000002349 від 19 грудня 2016 року, № М0000002354 від 19 грудня 2016 року, № М0000002387 від 21 грудня 2016 року, № М0000000049 від 16 січня 2017 року, № М0000000140 від 27 січня 2017 року, № М0000000148 від 30 січня 2017 року, № М0000000317 від 16 лютого 2017 року, № М0000000389 від 24 лютого 2017 року, № М0000000480 від 03 березня 2017 року, № М0000000576 від 15 березня 2017 року, № М0000000614 від 21 березня 2017 року, № М0000000709 від 31 березня 2017 року, № М0000000710 від 31 березня 2017 року, № М0000000746 від 05 квітня 2017 року, № М0000001188 від 24 травня 2017 року, № М0000001328 від 08 червня 2017 року, № М0000001575 від 04 липня 2017 року, № М0000001576 від 04 липня 2017 року, № М0000001655 від 12 липня 2017 року, № М0000001656 від 12 липня 2017 року, № М0000002077 від 29 серпня 2017 року, № М0000002078 від 29 серпня 2017 року, № М0000002076 від 29 серпня 2017 року, № М0000002193 від 11 вересня 2017 року, № М0000002194 від 11 вересня 2017 року;

-податкові накладні № 12 від 15 червня 2017 року, № 13 від 15 червня 2017 року, № 11 від 06 червня 2017 року, № 9 від 02 червня 2017 року, № 3 від 31 травня 2017 року, № 1 від 22 квітня 2017 року, № 11 від 04 квітня 2017 року, № від 27 березня 2017 року, № 7 від 25 березня 2017 року, № 17 від 24 березня 2017 року, № 14 від 23 березня 2017 року, № 18 від 20 березня 2017 року, № 18 від 16 березня 2017 року, № 14 від 10 березня 2017 року, № 4 від 01 березня 2017 року, № 257 від 23 лютого 2017 року, № 230 від 14 лютого 2017 року, № 167 від 26 січня 2017 року, № 159 від 24 січня 2017 року, № 45 від 12 січня 2017 року, № 235 від 12 січня 2017 року, № 116 від 16 грудня 2016 року, № 106 від 14 грудня 2016 року, № 102 від 13 грудня 2016 року, № 104 від 13 грудня 2016 року,

- товарно-транспортні накладні /а.с. 225-250 т.4, а.с. 1-13, 84-227 т.5/.

У відповідності до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом визначено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно із пунктом 11.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом визначено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

З такого нормативного регулювання слідує, що товарно-транспортна накладна є первинним документом бухгалтерського обліку під час надання послуг з перевезення, що підтвердив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № К/9901/4022/18.

Актом перевірки № 1252/16-31-14-01-10/33189983 від 21 вересня 2018 року встановлено, що в товарно-транспортних накладних не зазначено номеру та дати довіреності на отримання ТМЦ, відсутні печатки перевізника, посада та печатка вантажоодержувача.

Суд зазначає, що номер та дата довіреності на отримання ТМЦ, посада вантажоодержувача в товарно-транспортних накладних як первинних документах бухгалтерського обліку не є обоввЂ�язковими реквізитами, за відсутності яких такі документи не можуть бути підтвердженням здійснення господарських операцій.

Вимог до засвідчення товарно-транспортних накладних печаткою перевізника Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом не встановлено.

Надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні дають змогу визначити зміст та обсяг господарських операцій, одиницю їх виміру, а також ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні таких господарських операцій.

Разом з тим, суд не може вважати товарно-транспортні накладні такими, що підтверджують вчинення господарських операцій між ТОВ ТД Бізарт та ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС", виходячи з наступного.

Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року, ухваленої у справі № 826/22154/15, зроблено висновок, що сам факт наявності у платника податків первинних документів, виписаних від імені постачальника товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, так як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до змісту товарно-транспортних накладних /а.с. 225-250 т. 4. а.с 1-13 т. 5/ автомобільним перевізником комбікорму (вагою від 200 кг до 27000 кг) є : ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС".

Між тим, надання послуг з перевезення за змістом статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт вимагає наявності документів, зокрема, документів, що засвідчують використання транспортних засобів на законних підставах; реєстраційних документів на транспортні засоби.

Таких документів у справі немає та актом перевірки № 1252/16-31-14-01-10/33189983 від 21 вересня 2018 року встановлено, що транспортні засоби у вказаного товариства відсутні. Договорів оренди автомобілів або інших договорів на підтвердження залучення автомобілів від сторонніх осіб та користування автомобілями, вказаними в ТТН, на правовій підставі матеріали справи також не містять.

Суд ставить під сумнів і правоздатність ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" здійснювати легальну діяльність з надання послуг перевезення, адже згадане товариство не набуло правового статусу перевізника та зареєстрованим видом діяльності цього товариства є: 14.13 виробництво іншого верхнього одягу.

Водії, які зазначені в товарно-транспортних накладних, в товаристві "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" не працювали та за договорами цивільно-правового характеру до надання послуг не залучалися.

Таким чином, ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС" обвЂ�єктивно не могло здійснювати перевезення вантажів, адже не є перевізником у розумінні статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт , та не володіє ані власними, ані залученими матеріальними та трудовими ресурсами, необхідними для перевезення.

Наведені факти підтверджують висновок контролюючого органу про невідповідність документального підтвердження критеріям реальності господарських операцій.

Також суд враховує, що ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС", яке зареєстровано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 05 жовтня 2016 року з місцезнаходженням: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Фонтанна, буд.48, декларації та звіти не подає.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ОЛІМП ТРАНС ПЛЮС", у зввЂ�язку з чим податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року в частині збільшення грошового зобоввЂ�язання ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" з податку на прибуток на загальну суму 14874,75 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 11899,80 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 2974,95 грн, та податкове повідомлення -рішення №0011781401 від 03 вересня 2018 року, яким збільшено ТОВ "Торговий дім "БІЗАРТ" суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 32946,25 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 26357,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6589,25 грн) відповідають критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Отже, у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 03 вересня 2018 року та №0011781401 від 03 вересня 2018 року слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІЗАРТ" (вул. Гоголя, буд. 45, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 37844996) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд.4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011771401 від 03 вересня 2018 року та №0011781401 від 03 вересня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_10