Ухвала

від 20.03.2019 по справі 910/15701/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2019Справа №910/15701/18

За позовомГромадської організації "Київська міська організація Українського товариства сліпих" до 1. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" провизнання договору недійсним

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивачаБойчук І.В. від відповідача-1Жуковський В.П. від відповідача-2Маляр В.В., Біліченко А.І.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Київська міська організація Українського товариства сліпих" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою №00140-17/9 від 05.12.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний договір укладено з порушенням вимог п.п.13.1.1 п.13.1 та п.13.2.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/15701/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 09.01.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

09.01.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2019 у порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином посвідчену копію договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою №00140-17/8 від 26.06.2017 та відкладено підготовче засідання на 31.01.2019.

10.01.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та, зокрема, вказав на те, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом порушено предметну юрисдикцію, яка визначена ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

30.01.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній навів свої заперечення щодо тверджень відповідача-1, викладених ним у відзиві на позов.

Також 30.01.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить визнати недійсним договір №00140-18/11 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладеного 12.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 прийнято до розгляду заяву Громадської організації "Київська міська організація Українського товариства сліпих" про зміну предмета позову; продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.02.2019; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову - до 08.02.2019.

11.02.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов з урахуванням зміни предмета позову, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що договір №00140-18/11 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладений 12.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для розміщення тимчасової споруди, а відображає механізм прибирання території, прилеглої до тимчасової споруди, а отже, на думку відповідача-2 визнання недійсним означеного правочину не усуне перепони до реалізації позивачем його прав.

У підготовчому засіданні 20.02.2019 було оголошено перерву до 28.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/15701/18 до судового розгляду по суті на 20.03.2019.

20.03.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання 20.03.2019 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні 20.03.2019 проти заявлених позовних вимог заперечили, просили суд в задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадська організація "Київська міська організація Українського товариства сліпих" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою №00140-17/9 від 05.12.2017.

Громадська організація "Київська міська організація Українського товариства сліпих" діє зі статусом юридичної особи, створюється рішенням президії Центрального правління, є місцевим осередком і відокремленим підрозділом Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих", є неприбутковою організацією і діє без мети отримання прибутку (п.1 статуту позивача, затвердженого постановою президії ЦП УТОС №10-50 від 25.10.2016).

Київська міська організація Українського товариства сліпих є громадською організацією людей з інвалідністю по зору, яка здійснює свою діяльність на території м.Києва відповідно до Конституції України, Конвенції ООН про права інвалідів, Законів України "Про громадські об'єднання", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статуту УТОС. Організація є юридичною особою, має рахунки в банках, печатку та штамп із зазначенням свого найменування, іншу атрибутику, зразки яких затверджуються президією Центрального правління і реєструються у встановленому порядку. Організація здійснює свою діяльність в тісному контакті з державними органами та іншими громадськими організаціями України, товариствами та спілками сліпих інших держав (п.2 статуту позивача).

Організація має право у встановленому законом порядку вносити пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з її діяльності та з питань щодо участі організації при підготовці відповідними державними органами законопроектів та інших законодавчих (підзаконних) нормативних актів, що регулюють правовідносини, які стосуються людей з інвалідністю по зору (п.3 статуту позивача).

Основною метою діяльності організації є забезпечення рівних прав і можливостей людей з інвалідністю по зору та їх соціального захисту, соціально-трудової та медичної реабілітації, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх на рівні з іншими громадянами до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг на умовах і в порядку, визначених законодавством, залучення людей з інвалідністю по зору до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав людей з інвалідністю по зору, представництва їхніх інтересів та усунення будь - яких проявів дискримінації стосовно людей з інвалідністю по зору (п.6 статуту позивача).

Для здійснення поставленої мети організація у порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, спільно з органами державної влади України і органами місцевого самоврядування створює інвалідам по зору необхідні умови для реалізації громадянських і соціально - економічних прав і можливостей участі у формуванні доступного середовища життєдіяльності та забезпечення без бар'єрного доступу інвалідів по зору до соціальних та комунальних об'єктів (п.7.3 статуту позивача).

Отже, за висновками суду позивач є неприбутковою громадською організацією, основною метою діяльності якої є забезпечення рівних прав і можливостей людей з інвалідністю по зору та їх соціального захисту, соціально-трудової та медичної реабілітації, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що оскаржуваний договір порушує права інвалідів зору на безперешкодний доступ на рівні інших до громадського транспорту, а сам правочин укладено з порушенням вимог п.п.13.1.1 п.13.1 та п.13.2.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Господарський суд міста Києва керується таким.

Статтею 1 та ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ст.45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.21. Господарського процесуального кодексу України).

Підстави закриття провадження у справі визначені ст.231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п.1 ч.1 якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Застосування наведеної вище норми пов'язано з необхідністю вилучати з процесу господарського судочинства справи, відкриті за позовами, що подані внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, чи право або інтерес не підлягають судовому захисту.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як уже зазначалося вище, за змістом позовної заяви, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір №00140-18/11 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладеного 12.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хай-Тек Буд" та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушує права інвалідів зору на безперешкодний доступ на рівні інших до громадського транспорту, а сам правочин укладено з порушенням вимог п.п.13.1.1 п.13.1 та п.13.2.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Ознаками господарського спору, який відноситься до юрисдикції господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З наведеного вбачається, що правильне визначення юрисдикційності спору в цій справі залежить від установлення наявності чи відсутності господарських відносин між сторонами в цій справі та (або) від установлення наявності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, чи відсутності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої, зокрема, адміністративної юрисдикції.

За змістом ст.1 Господарського кодексу України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Стаття 2 Господарського кодексу України визначає, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частинами 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України унормовано, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Слід відзначити, що господарські відносини знаходять свій безпосередній прояв через господарську діяльність, яка характеризується специфікою мети здійснення, особливістю суб'єктного складу та специфічністю умов її здійснення та реалізації. Із наведеного визначення можна виокремити наступні ознаки господарської діяльності: 1) сфера здійснення та реалізації результатів такої діяльності - економіка держави; 2) особливий суб'єктний склад - суб'єкти господарювання, відповідно до ст.55 (суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці); предмет діяльності - виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд відзначає, що з огляду на положення ст.20 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи підстави заявлених вимог, визначені позивачем у позовній заяві, поданий Громадською організацією "Київська міська організація Українського товариства сліпих" позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Так, правовідносини, про які йде мова у позовній заяві, не виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності позивача, між сторонами у справі (позивачем та відповідачами) відсутні господарські відносин, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також немає спору про право, що виникає з відповідних відносин.

На думку суду, відносини, які склалися між сторонами мають публічно-правовий характер. При цьому право позивача звернутися з позовом про усунення порушень законодавства не виключає можливості залучення у цьому спорі як співвідповідачів виконавчих органів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу та Департаменту міського благоустрою та збереження міського середовища.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/15701/18 на підставі п.1 ч.1 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн, сплачений позивачем за розгляд позовної заяви до відповідача, підлягає поверненню з державного бюджету за умови подання клопотання особою, яка його сплатила відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 231, 234 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі закрити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Ю.М. Смирнова