Ухвала

від 25.03.2019 по справі 911/767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"25" березня 2019 р. Справа № 911/767/19

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши

позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі

до Закритого акціонерного товариства Ерлан

про витребування майна та усунення перешкод у користуванні

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Ерлан в якій просить суд:

- визнати неналежним покупцем майна відповідача - Закрите акціонерне товариство Ерлан у вигляді цілісного майнового комплексу - об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: вул. Київська, 2 у селі Красилівка Броварського району Київської області, що складається з промислового корпусу літера А-1 , КНС літера Б , водонапірних башт літери В і Г , огорожі N ., інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та інша інфраструктура, що забезпечує можливість використання об'єкту за призначенням, у тому числі система газопостачання, технічна документація, загальною вартістю 4 072 285,00 грн., яке набуте у неналежного продавця - у Закритого акціонерного товариства Інкон , яке в той же час є власністю позивача - Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі ;

- зобов'язати повернути в натурі позивачу майно у вигляді цілісного майнового комплексу - об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: вул. Київська, 2 у селі Красилівка Броварського району Київської області, що складається з промислового корпусу літера А-1 , КНС літера Б , водонапірних башт літери В і Г , огорожі N ., інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та інша інфраструктура, що забезпечує можливість використання об'єкту за призначенням, у тому числі система газопостачання, технічна документація, загальною вартістю 4 072 285,00 грн.;

- усунути перешкоди з боку відповідача - Закритого акціонерного товариства Ерлан , у здійсненні права власності позивача в частині користування власним майном у вигляді цілісного майнового комплексу - об'єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою; вул. ї Київська, 2, село Красилівка Броварського району Київської області, і всім належним йому майном, що міститься на земельній ділянці з кадастровим номером 3221284401:01:060:0134, за вказаною адресою вул. Київська, 2, село Красилівка Броварського району Київської області, шляхом заборони відповідачу перешкоджати позивачу в здійсненні права власності та звільненні усієї території по периметру зазначеної земельної ділянки від третіх осіб його персоналу та охорони.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

У п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем на вирішення суду ставляться дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, зокрема, про зобов'язання повернути в натурі позивачу майно, у вигляді цілісного майнового комплексу - об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: вул. Київська, 2 у селі Красилівка Броварського району Київської області.

В свою чергу, позивачем в позовній заяві, всупереч вимог встановлених в п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ціна позову в частині майнової вимоги не визначена.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривні.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350,00 грн); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн).

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом раніше, позивачем ставляться на вирішення суду 2 вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачем має бути сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3 842,00 грн.(1 921,00 грн. * 2), а також за майнову вимогу у відсотковому співвідношенні до ціни позову, визначеної позивачем, та згідно встановлених законом граничних розмірів.

Проте, позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд звільнити Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі від сплати судового збору за подання позову до суду у повному обсязі. А також визначити справедливий розмір судового збору та відстрочити сплату судового збору після відкриття провадження або/та стягнути судовий збір з відповідача за результатом розгляду справи.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що останньому завдано збитки, в наслідок вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінальних проваджень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12031100130000537 та № 12018113000000297.

Також, позивач стверджує, що йому завдано шкоду, заподіяну незаконним рішеннями та діями службових осіб Броварської РДА Київської області, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018113000000298. А також, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору у зв'язку із тим, що останнім було подано заяву до Європейського суду з прав людини у цивільній справі, яку, в свою чергу, Європейським судом з прав людини задоволено.

Судом зазначене клопотання розглянуто та відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, позивачем до клопотання не додано доказів щодо існування хоча б однієї із виключних умов, зазначених у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. п. 13, 15 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви: про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.

Наразі, судом зазначається, що позивачем в даній позовній заяві не заявляються вимоги щодо відшкодування шкоди та/або відшкодування матеріальних збитків, а також позивачем не ставиться на розсуд суду клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду, а тому, фактично предмет та підстави даного позову не є тотожними із тими, перелік яких визначено в п. 6 ст. 5., п. 13, 15 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, за змістом норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг ; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір не є обмеженням права на доступ до суду. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі про звільнення від сплати судового збору, з чого випливає про невиконання позивачем вимог ГПК України щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі не зазначено номерів засобів зв'язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; не зауважено, що такі відомості щодо відповідача йому невідомі.

Також, згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п.61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

Отже, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу є касовий чек, який видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку та опис вкладення, які надані в оригіналі .

Разом з тим, з матеріалів зазначеної позовної заяви вбачається, що позивачем було долучено до позовної заяви копії фіскального чеку від 19.03.2019 про відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами та копію опису вкладення у цінний лист від 19.03.2019.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд зазначає, що подані позивачем копії фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист є неналежними доказами направлення позивачем на адресу відповідача позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наразі, суд зазначає, що деякі докази, які долучені позивачем до позовної заяви в якості підтвердження позовних вимог, долучені в копіях, не завірених належним чином, з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що копія договору купівлі-продажу комплексу (незавершеного будівництва) від 21.12.2006, яка долучена позивачем до позовної заяви, виготовлена в дуже поганій якості, що в свою чергу не дає суду можливості дослідити умови зазначеного договору.

Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивачаа на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі залишити без руху.

3. Встановити Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

4. Встановити Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- письмової заяви, яка буде містити визначення ціни позову щодо майнової вимоги; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- доказів сплати судового збору: за вимогу майнового характеру у відсотковому співвідношенні до ціни позову, визначеної позивачем, та згідно встановлених законом граничних розмірів; за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3 842,00 грн.; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- копії договору купівлі-продажу комплексу (незавершеного будівництва) від 21.12.2006, долучену до позовної заяви в копії належної якості та завірену належним чином; докази направлення відповідачу;

- оригіналу розрахункового документу поштової установи про відправлення на адресу учасників справи копій позовної заяви з доданими до неї документами, а також оригіналу опису вкладення із зазначенням повного переліку всіх доданих до позовної заяви документів, які надіслані відповідачу;

- письмової заяви з зазначенням номерів засобів зв'язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, або заяви про те, що такі відомості щодо відповідача позивачу невідомі; докази направлення цієї заяви відповідачу.

5. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Сокуренко