Ухвала

від 18.03.2019 по справі 920/70/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2019 Справа № 920/70/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/70/19 в порядку загального позовного провадження,

за позовом: заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Сумської районної державної адміністрації, м. Суми,

до відповідача: Приватного підприємства Євро-бізнес , смт. Степанівка Сумського району Сумської області,

про повернення земельної ділянки,

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 22.03.2018 № 911),

відповідача - не з'явився,

прокурор - Мороз А.В. (посвідчення від 26.01.2018 № 031733)

від позивача - не з'явився;

від позивача - ОСОБА_2 (ордер від 18.01.2018 серія СМ № 1801/18);

прокурор - Дубова О.В. (посвідчення від 24.10.2017 № 048448).

ВСТАНОВИВ:

18.01.2019 заступник керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Сумської районної державної адміністрації подав до суду позовну заяву від 18.01.2019 № 80-290вих19, в якій просить суд: зобов'язати Приватне підприємство «Євро-бізнес» повернути Сумській районній державній адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером: 5924780900:01:001:0246 площею 0,3000 га, яку було надано в оренду згідно договору від 19.12.2007 та яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району; стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 1921 грн 00 коп на користь прокуратури Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/70/19, призначено підготовче засідання на 25.02.2019.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2019 відкладено підготовче засідання в даній справі, зобов'язано прокурора додатково обґрунтувати підстави для звернення до суду в інтересах Сумської районної державної адміністрації; докази повноважень позивача щодо розпорядження спірною земельною ділянкою; докази на підтвердження неналежного виконання або невиконання позивачем своїх повноважень, що стало підставою відповідного звернення до суду прокурора; інформацію про місцезнаходження та цільове призначення спірної земельної ділянки. А також позивачу - надати пояснення щодо зазначених питань.

15.03.2019 прокурором подано через відділ діловодства суду пояснення (№ 80-933вих19), згідно з якими уповноваженим органом в даних правовідносинах вважає Сумську районну державну адміністрацію, як орендодавця земельної ділянки, яка не здійснює захист інтересів держави, що полягає в усвідомленій пасивній поведінці, доказами чого вважає листи прокуратури до Сумської районної державної адміністрації та відповіді на них. Додатково повідомляє на виконання ухвали суду від 25.02.2019, що прокурором при поданні позову помилково зазначено місцезнаходження земельної ділянки на території Садівської сільської ради Сумського району згідно з даними Публічної кадастрової карти України. Дійсним розташуванням її є Бездріцька сільська рада Сумського району, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та послуг відповідно до інформації Бездрицької сільської ради Сумського району та міськрайонного управління Держгеокадастру у м. Сумах та Сумському районі.

18.03.2019 до суду надішли пояснення позивача - Сумської районної державної адміністрації від 15.03.2019 (Вих. № 936), в яких додатково обґрунтовано відсутність повноважень даного суб'єкта щодо повернення земельної ділянки у власність держави, а отже помилкове визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Представник позивача в судовому засіданні також зазначив про відсутність повноважень даного суб'єкта щодо повернення земельної ділянки у власність держави, а також про відсутність підстав для подання в його інтересах прокурором даного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений за належною адресою.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти відсутності повноважень позивача щодо повернення земельної ділянки у власність держави, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши надані в судовому засіданні прокурором та представником позивача пояснення, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 19.12.2007 між Сумською районною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством Євро-бізнес (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстровано у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007 № 040761305316.

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (під будівництво автозаправочного комплексу) на території Бездрицької сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3000 га, яка вільна від забудови.

Невід'ємними частинами договору є план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості). Згідно кадастрового плану земельна ділянка, надана в оренду відповідачу, має кадастровий номер 5924780900:01:001:0246.

Відповідно до п.7 Договору його укладено строком на 10 років. Після закінчення строку його дії Орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто строк дії Договору закінчився 19.12.2017. Доказів його поновлення на новий строк у вищевстановлений спосіб, користування відповідачем даною земельною ділянкою після закінчення строку його дії прокурором та сторонами не суду надано.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Зі змісту ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (п.4 ч.5 цієї ж статті).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

У п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України «Про прокуратуру» .

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до абзацу 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Тобто, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні та в письмових поясненнях від 15.03.2019 (Вих. № 936) зазначила про відсутність повноважень даного суб'єкта щодо повернення земельної ділянки у власність держави, а також про відсутність підстав для подання в його інтересах прокурором даного позову.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2018 Сумською місцевою прокуратурою надіслано лист-запит (а.с. 23) до Сумської районної державної адміністрації з метою надання інформації щодо повернення земельної ділянки до державної власності як орендодавцем за договором оренди, укладеним 19.12.2007 з ПП Євро-бізнес .

Листом від 14.12.2018 (Вих.№ 1821-06/4359) Сумська районна державна адміністрація відповіла, що у неї станом на час звернення прокурора відповідні повноваження щодо повернення земельної ділянки відсутні (а.с. 24).

02.01.2019 Сумська місцева прокуратура листом повідомила Сумську районну державну адміністрацію про подання нею позову в інтересах останньої у випадку невжиття заходів щодо повернення земельної ділянки (а.с. 31).

Листом від 16.01.2019 (Вих.№ 1821-06/4359) Сумська районна державна адміністрація повторно відповіла, що у неї відповідно до вимог діючого законодавства повноваження щодо повернення земельної ділянки відсутні (а.с. 32).

17.01.2019 Сумською місцевою прокуратурою згідно фіскального чеку (а.с. 33) поштою направлено лист-повідомлення (а.с. 34) Сумській районній державній адміністрації про подання нею до суду позову в інтересах останньої. Наступним же днем - 18.01.2019 згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду прокурором було подано позовну заяву в даній справі, без перевірки отримання позивачем даного листа та очікування відповіді.

Суд звертає увагу, що пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

15.03.2019 прокурором подано через відділ діловодства суду пояснення (№ 80-933вих19), згідно з якими уповноваженим органом в даних правовідносинах вважає Сумську районну державну адміністрацію, як орендодавця земельної ділянки, яка не здійснює захист інтересів держави, що полягає в усвідомленій пасивній поведінці, доказами чого вважає листи прокуратури до Сумської районної державної адміністрації та відповіді на них.

Натомість, суд не може погодитися із таким твердженням прокурора, оскільки здійснювати усвідомлену пасивну поведінку з невиконання захисту інтересів держави відповідний орган може лише маючи відповідні повноваження, в той же час обставини справи свідчать про протилежне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , районні державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності.

З 01.01.2013 частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України чітко визначені земельні ділянки державної власності, розпорядником яких є районні державні адміністрації. Так, районні державні адміністрації передають у власність або користування у межах сіл, селищ, місті районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва. Спірна земельна ділянка не відноситься до категорії земель, визначених у частині 3 статті 122 Земельного кодексу України.

Частина 5 статті 122 Земельного кодексу України визначає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, з вищезазначеного можна зробити висновок, що на момент закінчення дії вказаного договору і до тепер, спірною земельною ділянкою розпоряджається Сумська обласна державна адміністрація. До того ж, відповідно до пункту 3 Перехідних положень Земельного кодексу України, у випадках коли, земельні ділянки передані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органом, що мають право падання вказаних земельних земель за цим Кодексом.

Ураховуючи вищезазначене, керуючись статтею 122 та Перехідними положеннями Земельного кодексу України, земельна ділянка, передана приватному підприємству Євро-бізнес в користування на підставі договору оренди від 19.12.2007, не відноситься до об'єктів, перерахованих у вищевказаній статті. Станом на сьогодні у Сумської районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо повернення даної земельної ділянки у власність держави. Тобто в розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" відсутній виключний випадок, коли прокурор може представляти інтереси відповідного суб'єкта.

Крім іншого, суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Сумською районною державною адміністрацією, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади або держави.

Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами, без відповідних доказів порушень позивачем вимог чинного законодавства щодо невиконання або неналежного виконання своїх повноважень, з'ясування їх обсягу, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 в справі № 927/246/18.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що Сумська районна державна адміністрація, в особі якої в інтересах держави звернувся заступник керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, не є уповноваженим органом в даних правовідносинах, крім того, має можливість для самостійного захисту своїх прав у випадку їх порушення.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі не доведено передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави в особі такого органу, який визначив прокурор, а твердження заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, що Сумська районна державна адміністрація неналежним чином здійснює захист інтересів держави не підтверджено належними доказами.

Згідно зі ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

За приписами ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Сумської районної державної адміністрації, не обґрунтував належним чином наявності підстав для здійснення такого представництва в суді.

Керуючись ст. 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Позов від 18.01.2019 заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської районної державної адміністрації до Приватного підприємства Євро-бізнес про повернення земельної ділянки - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено 25.03.2019.

Суддя ОСОБА_4