Ухвала

від 22.03.2019 по справі 202/1268/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1268/19

Провадження № 1-кс/202/2039/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретарясудового засідання ОСОБА_2

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про арештмайна укримінальному провадженні№ 4219042630000014 від 23.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасності внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в Індустріальному ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, вивчено матеріали ЖЄО №1618 від 18.01.2019 року за повідомленням ОСОБА_4 про те, що 18.01.2019 року невідомі особи, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , представляючись новими власниками, намагаються проникнути до квартири АДРЕСА_2 .

Відомості за даним фактом 24.01.2019 року Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією передбаченою ч.1 ст.190 КК України та розпочато досудове розслідування.

Слідчомусудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська надійшлоклопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про арештмайна укримінальному провадженні№ 4219042630000014 від 23.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190КК України.

Згідно матеріалів клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 27.12.2018 року невідомі особи за допомогою підробленого договору дарування шахрайським шляхом незаконно заволоділи квартирою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_5 .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він є головою ЖСК-221, до обслуговування якого входить будинок АДРЕСА_4 . У квартирі № 100 корпусу № 1 вказаному будинку проживає родина ОСОБА_6 , а саме дружина ОСОБА_7 , та чоловік ОСОБА_8 (імені не пам`ятає), які приблизно у 2004 році виїхали за кордон на заробітки, а до квартири на час їх відсутності впустили квартирантів. Дану квартиру у родини ОСОБА_6 винаймав невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_9 травні 2016 року у зв`язку із тим, що дана особа вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, не сплачувала за комунальні послуги, її було виселено із даної квартири. За згодою власників квартири ним замінено замки на її вхідних дверях. Із травня 2016 року та по цей час у квартирі ніхто не проживає. Власники на даний час перебувають за кордоном. 18.01.2019 року від прибиральниці буд. 71 ОСОБА_10 , йому стало відомо, що до неї звернулись раніше невідомі особи, двоє чоловіків та одна жінка, та запитують ключі від квартири АДРЕСА_3 , він побачив раніше невідомих осіб двоє чоловіків та одна жінка, які назвались представниками нового власника квартири АДРЕСА_5 , та їм необхідний доступ до кватири. Він телефоном зв`язався із власниками квартири та повідомив про даний випадок, на що вони повідомили, що їм про це нічого не відомо, вони жодних цивільно-правових угод щодо відчуження даної квартири не укладали та нікому цього не доручали. У зв`язку із чим він відмовив їм у доступі до квартири. Жодних правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 невідомі особи йому не надали.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 11.01.2019 нотаріусом ОСОБА_11 П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області здійснено реєстрацію договору дарування серія та номер 002/612 Н від 30.03.1998 року квартири АДРЕСА_5 , та на даний час, ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником квартири АДРЕСА_6 .

Згідно довідки ОК «ЖБК-221» (код ЄДРПОУ 23644007) про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, до складу сім`ї (зареєстрованих) за адресою АДРЕСА_7 входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, 25.01.2019 року до Індустріального ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що невідомі особи у кількості 8 чоловік за допомогою відмичок намагаються проникнути до квартири сусідів АДРЕСА_8 .

25.01.2019 року за даним фактом Індустріальним ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області зареєстровано ЖЄО № 2254. Дані матеріали ЖЄО приєднано до матеріалів кримінального провадження № 4219042630000014.

ОСОБА_13 показала, що 25.01.2019 року приблизно о 10-30 год., перебуваючи у за адресою АДРЕСА_1 , побачила невідомих осіб у кількості 8 чоловік, які за допомогою відмичок відкрили квартиру її сусідів - родини ОСОБА_14 , які на даний час перебувають за кордоном та замінили замки на вхідних дверях даної квартири. Однак, ОСОБА_6 квартиру не продавали та жодних угод щодо неї не укладали.

Вивченням реєстраційної справи №1740983912101 на квартиру АДРЕСА_5 встановлено, що 27.12.2018 року до державного нотаріуса П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулась ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діяла на підставі довіреності №31/20-н/31-2018-4-2487 від 21.11.2018 року в інтересах ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме щодо державної реєстрації договору дарування квартири АДРЕСА_5 №002/612- Н від 30.03.1998 року.

Однак, відповідно до витягів з Єдиного реєстру довіреностей №№38485099, 38485073 від 06.02.2019 ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довіреності не видавала, інформація в реєстрі відсутня.

Вивченням інвентаризаційної справи №40600 на квартиру АДРЕСА_5 встановлено, що відповідно реєстраційного посвідчення№121 від 07.02.1994 року, виданого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації, володільцем вищевказаної квартири є ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Проте, у реєстраційній справі №1740983912101 на квартиру АДРЕСА_5 відсутні копії довіреності №31/20-н/31-2018-4-2487 від 21.11.2018 року, виданої ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ), договору дарування №002/612- Н від 30.03.1998 року, на підставі яких державним нотаріусом ОСОБА_11 здійснено реєстрацію неіснуючого договору дарування вищевказаної квартири серія та номер 002/612 Н від 30.03.1998 року.

Відповідно до листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №1/9-135 від 29.01.2019 року за даними електронної бази департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність громадянам, шляхом приватизації, квартири АДРЕСА_3 .

У зв`язку із тим, що ОСОБА_7 на теперішній час перебуває за кордоном, а саме у Російській Федерації, нею із Адвокатським бюро «Борбунюк» укладено договір про надання правової допомоги №04 від 24.01.2019 року.

08.02.2019 до Індустріального ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла заява від представника заявника - адвоката ОСОБА_16 (свідоцтво №1908 серія ХВ №000095) в інтересах ОСОБА_7 про те, що 21.01.2019 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_5 .

Таким чином, у діях невідомих осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Ч.1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вважає, що на квартиру повинен бути накладений арешт з огляду на наступне.

Підставою для арешту згідно зі ст. 170 КПК України квартири є те, що квартира є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, набута кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу є забезпечення збереження квартири, як речового доказу, у незмінному стані, уникнення її реалізації або відчуження у інший спосіб злочин, з метою встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Більш того, квартира є доказом злочину та існує ризик її псування, передачі, відчуження або використання у інший спосіб.

Не застосування такої заборони може привести до відчуження квартири або передачі у користування іншим особам, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженню.

З метою забезпечення арешту майна просили розглядати вказане клопотання, на підставі ч.2 ст.172 КПК України, без повідомлення власника майна - ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Прокурор усудовому засіданніклопотання підтримавта просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику власника майна, питання арешту якого порушується.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріаликлопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що майно - квартира АДРЕСА_3 , питання арешту якої порушується прокурором, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, являється об`єктом кримінально протиправних дій, у зв`язку з чим вважає необхідним накласти арешт на вказане майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про арештмайна укримінальному провадженні№ 4219042630000014 від 23.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , шляхом заборони розпорядження та користування даним майном.

Направити ухвалу власнику майна.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1