Рішення

від 25.03.2019 по справі 640/18872/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2019 року № 640/18872/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія АЙ.БІ.ТЕК про стягнення податкового боргу у сумі 415 905,10 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія АЙ.БІ.ТЕК (далі також - відповідач, ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК ), в якому просить стягнути кошти платника податків - відповідача з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та стягнути кошти за рахунок готівки, що належить такому платнику, на суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 415 899,40 грн. та податку на додану вартість у розмірі 5,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 415 899,40 грн. та податку на додану вартість у розмірі 5,70 грн., що виник у зв'язку з несплатою (несвоєчасною сплатою) ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК узгоджених у досудовому/судовому порядку грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом в порядку ст. 54 Податкового кодексу України згідно податкових повідомлень-рішень від 14.04.2015 за №38826552208 і від 04.06.2018 №0318251207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі №640/18872/18 за вказаним позовом ГУ ДФС у м. Києві та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Надіслана на адресу ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 2), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом №0105103294378 копія вказаної ухвали була отримана уповноваженою особою товариства 24.11.2018.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову.

Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та жодні додаткові документи до суду не подав.

За змістом норм ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Зокрема, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія АЙ.БІ.ТЕК (код ЄДРПОУ 37242013, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 2) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

З тексту позовної заяви, довідки ГУ ДФС у м. Києві від 22.10.2018 №32064/9/26-15-17-02-38, розрахунків суми податкового боргу, витягів з інтегрованих карток платника податку на додану вартість (2018 року) і податку на прибуток приватних підприємств (2016 - 2018 років) вбачається, що загальний розмір податкового боргу відповідача перед державним бюджетом станом на день звернення позивача із цим позовом до суду становить 415 901,10 грн.

За даними контролюючого органу заявлена до стягнення податкова заборгованість виникла у зв'язку з неповною сплатою ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК узгодженого у судовому порядку (а саме - за результатами розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/20502/15 за позовом цього Товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень) грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки №225/26-55-22-08/37242013 від 25.03.2015 та згідно податкового повідомлення-рішення від 14.04.2015 №38826552208 на суму 330 745 грн. Крім того, 20.06.2018 у зв'язку з несвоєчасним погашення суми узгодженого в досудовому порядку грошового зобов'язання (штрафу) з податку на додану вартість (5 102,95 грн.), визначеного платнику контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0318251207, в інтегрованій картці відповідача відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у сумі 5,70 грн.

14.06.2017 ГУ ДФС у м. Києві сформувала та виставила ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК податкову вимогу за №38038-17, згідно якої станом на 13.06.2017 сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням за платежем: код класифікації доходу бюджету 11021000 становила 415 889,40 грн. (з них: недоїмка - 330 561,75 грн., пеня - 85 337,65). Дана Вимога від 14.06.2017 була надіслана контролюючим органом за адресою місцезнаходження Товариства та отримана уповноваженим представником платника 22.06.2017, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Жодні документальні докази оскарження платником податків вказаної податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0318251207 у судовому порядку, скасування їх у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.

Також відповідно до даних комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №826/20502/15 за позовом ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2015 №38726552208 і №38826552208 відмовлено у задоволені такого позову товариства. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 (копія якої надана позивачем до матеріалів справи) ця постанова суду першої інстанції від 16.11.2015 залишена без змін. В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2016 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ПМК АЙ.БІ.ТЕК на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 826/20502/15.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень суд постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 у справі № 826/20502/15 набрала законної сили 15.02.2016.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом норм п. 54.3 і 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В свою чергу у відповідності до норм п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, у силу норм абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Одночасно згідно з п. 95.4 цієї ж статті ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду даної справи відповідач доказів сплати сум грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2015 №38826552208, у повному обсязі, та своєчасної сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2018 №0318251207, у встановлені ПК України строки до суду не подав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що суми узгоджених у досудовому/судовому порядку грошових зобов'язань з податку на додану вартість (5 102,95 грн.) та податку на прибуток (330 745 грн.) набули статусу податкового боргу, та відповідно про наявність у позивача правових підстав для виставлення податкової вимоги від 14.06.2017 №38038-17 та нарахування сум пені в порядку ст. 129 ПК України за несвоєчасну (несвоєчасну часткову) сплату таких грошових зобов'язань.

Станом на день розгляду справи в суді доказів сплати заявленої до стягнення суми податкового боргу у розмірі 415 899,40 грн. сторонами суду не надано.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.34 і п. 20.1.46 ч. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість в сумі 415 899,40 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-монтажна компанія АЙ.БІ.ТЕК (код ЄДРПОУ 37242013, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 2), та за рахунок готівки, що належить цьому товариству, в дохід державного бюджету податковий борг у розмірі 415 905,10 грн. (чотириста п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 10 копійок), який складається з: податку на прибуток приватних підприємств у сумі 415 899,40 грн. (чотириста п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 40 копійок) та податку на додану вартість у сумі 5,70 грн. (п'ять гривень 70 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок