П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2240/3402/18
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
18 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Зозулі К.Т.,
представника позивача: Федькина О.А.,
представника відповідача: Пятковського А.М.,
представника третьої особи: Карповича В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Смарт Ліфт" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
в жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 31054/42194936/2 від 17 вересня 2018 року та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства "Смарт Ліфт" № 2 від 02 серпня 2018 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем, під час розгляду скарги позивача, не взято до уваги додатково надані пояснення та докази, оскільки надано документи, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, тому рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 31054/42194936/2 від 17 вересня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись із прийнятим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт також зазначив про те, що наданий позивачем пакет документів до податкової накладної не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, вказав що оскаржуване рішення не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки пункт 18 Порядку № 117 передбачає те, що рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, приватне підприємство "Смарт Ліфт" перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області та займається електромонтажними роботами (код КВЕД 43.21), іншими будівельно-монтажними роботами (код КВЕД 43.29), діяльністю посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (код КВЕД 46.14), оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням та приладдям до нього (код КВЕД 46.74), неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВЕД 46.90), ремонтом і технічним обслуговуванням машин і устаткуванням промислового призначення (код КВЕД 33.12).
Між приватним підприємством "Смарт Ліфт" (продавець) та приватним підприємством "Статус Скай" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2 від 26 червня 2018 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю ліфт електричний (далі - товар) з характеристиками, наведеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар.
На виконання умов пунктів 2.2, 2.3 вказаного договору сторонами погоджено умови оплати товару, а саме: покупцем здійснюється оплата товару у безготівковій формі на банківський рахунок продавця в національній валюті - гривні.
Сторони погодили наступний порядок розрахунків:
- протягом трьох банківських днів після підписання договору покупець перераховує на банківський рахунок продавця аванс у розмірі 30 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору;
- протягом трьох днів після отримання від продавця повідомлення про готовність продукції до відвантаження з країни виробника покупець перераховує на банківський рахунок продавця наступний платіж у розмірі 40 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору;
- кінцевий розрахунок в розмірі 30 відсотків від вартості товару покупець здійснює в день доставки товару за адресою, вказаною у пункті 3.2 цього договору.
Сторонами договору купівлі-продажу досягнуто згоди про те, що загальний термін виготовлення та поставки товару не повинен перевищувати 48 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати, або не більше ніж 10 робочих днів з моменту зарахування на банківський рахунок продавця повної оплати за товар після надсилання повідомлення про готовність товару до відвантаження.
На виконання умов вказаного договору приватне підприємство "Статус Скай" перерахувало на поточний рахунок позивача попередню оплату за товар у розмірі 234 273,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 502 від 02 серпня 2018 року.
Приватним підприємством "Смарт Ліфт" по факту першої події оформлено в електронній формі податкову накладну № 2 від 02 серпня 2018 року на загальну суму 234 273,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 39 045,53 грн.
В подальшому реєстрацію податкової накладної № 2 від 02 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується квитанцією від 15 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної, реєстраційний номер документа 9172796122.
Зазначено, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Зважаючи на це, позивачем направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено.
Комісією Головного управління Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 07 вересня 2018 року № 908246/42194936 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02 серпня 2018 року.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме:
- договір купівлі-продажу від 26 червня 2018 року № 2, укладений між приватним підприємством "Смарт Ліфт" та приватним підприємством "Статус Скай" підписаний заступником керівника приватного підприємства "Смарт Ліфт" ОСОБА_5, який відповідно до повідомлення про прийняття на роботу працівника від 21 серпня 2018 року згідно із наказом № 6 від 21 серпня 2018 року приступає до роботи 02 вересня 2018 року;
- відповідно до пункту 2.3.1 договору купівлі-продажу від 26 червня 2018 року № 2 оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання вказаного договору у розмірі 30 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору (загальна вартість 571 144,00 грн.). В той же час, оплата здійснена 02 серпня 2018 року в сумі 234 273,20 грн., що складає 41,02 відсотки від суми вказаної в договорі, що не відповідає умовам договору.
07 вересня 2018 року позивач оскаржив вказане рішення до комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України.
17 вересня 2018 року комісія з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України прийняла рішення № 31054/42194936/2, яким скаргу приватного підприємства "Смарт Ліфт" залишила без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Підставами для прийняття такого рішення слугували:
1) відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання товарів у нерезидента та те, що документи надані не в повному обсязі;
2) відсутність копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів та/або документи надані не в повному обсязі.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Пунктами 12-17 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Державної фіскальної служби України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній фіскальній службі України.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у період, протягом якого виникли спірні правовідносини, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок № 117).
Пунктами 13-15 Порядку № 117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Колегією суддів встановлено, що реєстрацію податкової накладної № 2 від 02 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується квитанцією від 15 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної, реєстраційний номер документа 9172796122.
Зазначено, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає Державна фіскальна служба та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає Державній фіскальній службі на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, Державна фіскальна служба інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Державна фіскальна служба оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Згідно з пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податків комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь Державної фіскальної служби в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом Державної фіскальної служби, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Скарги подаються платником податку на додану вартість до Державної фіскальної служби протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 даного Порядку).
Відповідно до пункту 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 31054/42194936/2 від 17 вересня 2018 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальне твердження, що причиною його прийняття є відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання товарів у нерезидента та те, що документи надані не в повному обсязі та відсутність копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів та/або документи надані не в повному обсязі.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Однак, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.
Отже, таке рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.
Колегія суддів зауважує, що у подібних правовідносинах, приймаючи 23 жовтня 2018 року постанову у справі № 822/1817/18, Верховний Суд зробив висновок, що вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Проте, в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає, тобто останнє не містить чіткого визначення підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної приватного підприємства "Смарт Ліфт" № 2 від 02 серпня 2018 року.
Також колегія суддів зазначає, що договір купівлі-продажу № 2 від 26 червня 2018 року, укладений між позивачем та приватним підприємством "Статус Скай" не суперечить чинному законодавству України та пов'язаний з господарською діяльністю позивача.
На виконання умов вказаного договору приватне підприємство "Статус Скай" перерахувало на поточний рахунок позивача попередню оплату за товар у розмірі 234 273,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 502 від 02 серпня 2018 року.
Позивачем по факту першої події оформлено в електронній формі податкову накладну № 2 від 02 серпня 2018 року на загальну суму 234 273,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 39 045,53 грн.
При цьому, документів про відвантаження товару покупцю, чи його придбання у іноземного контрагента на момент складання податкової накладної не було, оскільки договором купівлі-продажу № 2 від 26 червня 2018 року передбачено попередню оплату товару та тривалий процес виготовлення замовленого обладнання (48 робочих днів).
Товар (ліфт) отримано позивачем від іноземного виробника лише 04 жовтня 2018 року, що підтверджується митною декларацією UA400030/2018/018766 від 04 жовтня 2018 року та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №609855.
На наступний день відбулась передача товару приватному підприємству "Статус Скай", що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 2 від 05 жовтня 2018 року.
22 серпня 2018 року за договором купівлі-продажу № 2 від 26 червня 2018 року приватне підприємство "Статус Скай" перерахувало на банківський рахунок позивача черговий платіж у розмірі 234273,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 39045,53 грн., що підтверджується банківською випискою від 22 серпня 2018 року.
На цю операцію позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 5 від 22 серпня 2018 року, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Враховуючи, що оскаржуваним рішенням комісія Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг залишила скаргу позивача без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, не взявши до уваги додатково надані позивачем пояснення та докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність вказаного рішення та необхідність його скасування.
Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення не створює для позивача будь-яких правових наслідків колегія суддів відхиляє, оскільки пункт 18 Порядку № 117 передбачає те, що рішення комісії Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 березня 2019 року.
Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2019 |
Оприлюднено | 26.03.2019 |
Номер документу | 80661274 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Загороднюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні