Ухвала

від 21.03.2019 по справі 344/18645/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/18645/18

Провадження № 11-сс/4808/79/19

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2018 року про накладення арешту на нерухоме майно,

за участю прокурора ОСОБА_9 ,

представників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить, поновивши строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_9 про накладення арешту на нерухоме майно весь цілісний майновий комплекс ТОВ «Керамік», код ЄДРПОУ 19328967, що за адресою: 80300, м. Жовква, вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, включаючи адміністративні, виробничі, складські та господарські приміщення, рухоме майно та обладнання комплексу.

Посилається на те, що оскаржену ухвалу ні ОСОБА_8 , ні адвокат ОСОБА_7 не отримували, з ухвалою слідчого судді адвокат ознайомився в суді 06 березня 2019 року, що вважає поважними причинами пропуску строку на її апеляційне оскарження. Обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що повністю не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважає її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Вказує, що розгляд клопотання слідчого проведено без участі власника майна та його представника. У даному кримінальному провадженні на момент накладення арешту, власника майна не допитано, про підозру не повідомлено, цивільний позов відсутній. В матеріалах клопотання немає доказів того, що арештована земельна ділянка є предметом злочинної діяльності та/або отримана внаслідок злочинних дій. Зазначає, що слідчий в клопотанні визначив, що метою арешту майна є збереження речових доказів, в той час не довів необхідність накладення арешту саме з цією метою. Вважає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею з порушенням ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки підстави, визначені ч. 2 ст. 172 КПК України, відсутні. Також мотивує тим, що 08 грудня 2013 року Сихівським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області до ЄРДР за № 12012150080000211 внесені відомості про вчинене відносно ОСОБА_12 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 192 КК України, про те, що службові особи ЗАТ «Універсальна будівельна група» разом з посадовими особами ТОВ «Керамік», маючи умисел на заподіяння майнової шкоди, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_12 , перебуваючи у м. Львові по вул. Героїв УПА, 72, схилили останню до підписання договору купівлі-продажу № 07-08/2008 -ЦП про купівлю корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Керамік». 01 грудня 2016 року вироком Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_8 та ОСОБА_13 визнані винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 747000 грн шляхом зловживання довірою. Оскільки, фактично існує вирок по тому самому обвинуваченню, вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні № 12015140040000467 від 17 лютого 2015 року, яке перебуває у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області, проводиться всупереч вимогам КПК України. Крім цього, вказує, що досудове розслідування по даному провадженню повинно здійснюватися органами досудового розслідування у Львівській області, а не в Івано-Франківській. З цих підстав, клопотання про арешт майна вважає незаконним у відповідності до ст. 218 КПК України. На його думку, оскільки органом досудового розслідування порушено правила підслідності, місцевий суд не може розглядати клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2018 року клопотання задоволено, накладено арешт на нерухоме майно весь цілісний майновий комплекс ТОВ «Керамік», код ЄДРПОУ 19328967, що за адресою: 80300, м. Жовква вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, включаючи адміністративні, виробничі, складські та господарські приміщення; рухоме майно та обладнання комплексу.

Слідчий суддя виходив з того, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, власником майнового комплексу, що за адресою: 80300, м. Жовква вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 17 червня 2013, виданого Виконкомом Жовківської міської ради Львівської області значиться ТОВ «Керамік», код ЄДРПОУ 19328967. Постановою слідчого від 08 листопада 2018 року майновий комплекс ТОВ «Керамік» код ЄДРПОУ 19328967, що за адресою: 80300, м. Жовква вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, - визнано речовим доказом, оскільки фактично є об`єктом кримінально протиправних дій. Тому, з метою повного, всебічного та неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.

Під час апеляційного розгляду:

- представники ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна;

- прокурор заперечував з приводу поданої апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вважає її законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвалу слідчого судді було постановлено за відсутності ОСОБА_8 та його представників, її копію вони не отримували, з ухвалою слідчого судді адвокат ознайомився в суді 06 березня 2019 року.

За таких обставин у апелянта виникає право звернення до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді з дня отримання ним її копії.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступні обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ст. 131-132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На думку суду апеляційної інстанції, зміст клопотання про накладення арешту на майно, а саме на весь цілісний майновий комплекс ТОВ «Керамік», код ЄДРПОУ 19328967, що за адресою: 80300, м. Жовква, вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, включаючи адміністративні, виробничі, складські та господарські приміщення, рухоме майно та обладнання комплексу, не дають підстав для висновку, що дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, оскільки стороною кримінального провадження не наведено сукупності підозр вважати, що воно може бути доказом злочинів, можливість його використання у кримінальному провадженні, не надано належного обґрунтування необхідності такого арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, вданому кримінальному провадженні про підозру жодній особі не повідомлено.

При прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції враховує пояснення прокурора про те, що в процесі досудового розслідування перевіряється законність дій стосовно купівлі корпоративних прав у 2008 році.

Протягом тривалого часу відносно цілісного майнового комплексу ТОВ «Керамік» не вживалося жодних дій.

Клопотанням та доданими до нього матеріалами не доведено необхідності виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що арешт майна у даному кримінальному провадженню не є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя при розгляді клопотання не в повній мірі з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на нерухоме майно знайшли своє підтвердження.

В той час, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підстави стверджувати про те, що існує вирок по тому самому обвинуваченню, оскільки кримінальне провадження за № 12012150080000211 здійснювалось стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, а досудове розслідування у даному кримінальному провадженні № 12015140040000467 здійснюється відносно кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України

Доводи про порушення правил підслідності суд апеляційної інстанції теж не вважає слушними, оскільки постановою Генерального прокурора України ОСОБА_14 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015140040000467 доручено СУ ГУПН в Івано-Франківській області.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 170, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2018 року про накладення арешту на нерухоме майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно весь цілісний майновий комплекс ТОВ «Керамік», код ЄДРПОУ 19328967, що за адресою: 80300, м. Жовква, вул. Дорошенка, 15, Жовківського району Львівської області, включаючи адміністративні, виробничі, складські та господарські приміщення, рухоме майно та обладнання комплексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5