Постанова

від 19.03.2019 по справі 640/402/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження: 33/818/179/19 Головуючий І інстанції -

Справа № 640/402/19 ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - ОСОБА_2

за участю секретаря - Ілюхіної К.А.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2018 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 342171 стосовно ОСОБА_3 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом серії БД № 342171, 10 жовтня 2018 року о 00-01 годині, в м. Харкові, по вул. Салтівське шосе, 80, водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року, провадження у справі закрити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що постанова судді є незаконною, безпідставною та такою, яку прийнято без належного дослідження матеріалів адміністративної справи. Зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглянута суддею у його відсутність, а тому підлягає безумовному скасуванню.

Вважає, що в день складання протоколу про адміністративне правопорушення він автомобілем не керував, що підтверджується поясненнями свідків.

Зазначає, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а з матеріалів справи не зрозуміло від якого саме огляду ОСОБА_3 відмовлявся. Окрім того наполягає, що погодився проходити огляд на стан сп'яніння але поліцейськими не було проведено огляд з невідомих ОСОБА_3 підстав.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя виходив з того, що в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та вина в його діях підтверджується дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи.

З зазначеними висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП .

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі- Інструкція 2) передбачає що, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Судовим розглядом встановлено, що 10 жовтня 2018 року о 00-01 годині, в м. Харкові, по вул. Салтівське шосе, 80, водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування з працівниками поліції у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На пропозицію поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного за допомогою технічних засобів або у закладі охорони здоров'я, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Зазначені обставини підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 342171 від 10 жовтня 2018 року.

Відмова водія ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, крім протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується:

- поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які 09 жовтня 2018 року були залучені працівниками поліції в якості свідками та в присутності яких, водій ОСОБА_3 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння. Пояснення були прийняті поліцейським ОСОБА_7 та підписані свідками 10 жовтня 2018 року;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що

у ОСОБА_3 дійсно наявні ознаки алкогольного сп'яніння, такі як млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 пропонує поліцейським від'їхати в інше місце та там вирішити питання. На пропозицію поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів або у закладі охорони здоров'я, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків;

- даними про відсторонення водія ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку передбаченому частиною 1 статті 266 КУпАП та відповідно до розписки ОСОБА_8, останній отримав під керування автомобіль НОМЕР_1, та зобов'язався доставити авто на місце постійної стоянки.

Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_3 таким правом не скористався, пояснень не надав, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 342171 від 10 жовтня 2018 року підписав, зі змістом ознайомився, про що міститься відповідний запис в протоколі, копію отримав. При цьому заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП, порушення порядку огляду чи невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 342171 від 10 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_3 складений в установленому законом порядку, протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції 2.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 суддею відповідно до статей 251 , 252 КУпАП на підставі доказів наявних в матеріалах справи повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280 , 283 КУпАП .

Доказів щодо спростування висновків судді про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і апеляційному суду.

Щодо заявленого в судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисником клопотання про допит свідків, апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження вини в діях ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд також критично оцінює пояснення ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, що 09 січня 2019 року ОСОБА_3 зателефонувала особа та повідомила про час судового розгляду справи стосовно нього, на що останній повідомив, що не зможе з'явитися в судове засідання, тому що знаходиться в травматологічній лікарні, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження знаходження ОСОБА_3 у лікарні, не надано таких доказів й апеляційному суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо позбавлення його можливості скористатися правом, передбаченим статтею 268 КУпАП та розгляду справи за його відсутності судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суддя неодноразово вживав заходи в порядку, передбаченому статтею 277-2 КУпАП для повідомлення ОСОБА_3 про судовий розгляд справи, окрім того суддя неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням ОСОБА_3 та його захисника.

Апеляційний суд приходить до висновку, що така поведінка правопорушника направлена на затягування розгляду справи, зловживання своїми правами та не є підставою для скасування постанови судді.

Посилання апелянта, що матеріали справи не містять даних від якого саме огляду відмовився ОСОБА_3 апеляційний суд не приймає, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейських, ОСОБА_3 було належним чином роз'яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.

З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 245, 266, 278, 280, 283, 294, 295 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду ОСОБА_2