ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2892/17 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху 25 березня 2019 року м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Агрома» про визнання протиправним та скасування приписів і постанов, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним судовим рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу, яка оформлена без дотримання вимог, встановлених ст. 296 КАС України, оскільки до неї не доданий документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо спорів, у яких поєднано немайнові та майнові вимоги. У тексті апеляційної скарги міститься клопотання скаржника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що скаржником здійснено заходи, необхідні для сплати судового збору, однак, не отримано документу про таку сплату. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Перевіряючи наявність підстав для відстрочення або розстрочення відповідачу сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути здійснено вказані дії. Апеляційний суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17. У вказаному судовому рішенні зазначено, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання юридичною особою адміністративного позову адміністративного позову майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 грн 00 коп. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є: припис від 24 липня 2017 року № С-2407/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; припис від 24 липня 2017 року № С-2407/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; постанова від 04 серпня 2017 року № З-0408/1-10/10-25/0408/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1515600 грн 00 коп.; постанова від 04 серпня 2017 року № З-0408/2-10/10-26/0408/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75780 грн 00 коп. Таким чином, звертаючись до суду з позовом позивач, зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 27070 грн 70 коп. (3200 грн 00 коп. (1600 грн 00 коп. * 2) – за подання позову, що містить дві немайнові вимоги та 23870 грн 70 коп – за подання позову, що містить майнові вимоги). Відповідно, звертаючись із апеляційною скаргою відповідачу належало сплатити судовий збір у розмірі 40606 грн 05 коп. (27070 грн 70 коп. * 1,5 (150 %)). У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. У зв'язку з викладеним вважаю необхідним апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без руху та запропонувати усунути вказаний недолік апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 40606 грн 05 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, – УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Агрома» про визнання протиправним та скасування приписів і постанов – залишити без руху. Встановити Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги – сім днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя Н.М. Літвіна
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2019 |
Оприлюднено | 26.03.2019 |
Номер документу | 80682656 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Літвіна Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Літвіна Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Літвіна Наталія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні