Ухвала

від 25.03.2019 по справі 910/3428/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.03.2019Справа № 910/3428/19

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДЕНА"

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" (далі- відповідач) про визнання недійсним Договору управління від 27.06.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДЕНА" та посвідчений Пашинською О.М. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3238.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІС" позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" який носить виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер зазначено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 44946 від 19.03.2019 про сплату судового збору у розмірі 192, 10, яка не підписана уповноваженою посадовою особою і не скріплена печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Таким чином, додана позивачем до позовної заяви копія квитанції № 44946 від 19.03.2019 про сплату судового збору в сумі 192, 10 грн., не є належним доказом сплати судового збору .

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах від 14.02.2019 у справі № 918/702/18, від 23.01.2019 у справі № 904/1081/18, від 12.02.2019 у справі № 924/491/17 та багатьох інших.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів "Згідно з оригіналом", - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Не є доказом засвідчення ксерокопій документів належним чином, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу свідчить напис, передбачений п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).

Проте, додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, а тому не можуть бути прийняті судом в якості доказів.

Разом з цим, додатки додані позивачем до позовної заяви, а саме копія Договору управління майном від 27 червня 2008 року, копія Додатку № 1 до Договору управління майном від 27.06.2008 року, копія Акту приймання - передачі нерухомого майна в управління за Договором управління майном від 27.06.2008 року містять не читабельні копії, які долучені позивачем до позовної заяви.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІС" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТІС" строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТІС" спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- подання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1 921, 00 грн., підписаного уповноваженою посадовою особою і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення;

- читабельних копій, а саме: Договору управління майном від 27 червня 2008 року, копія Додатку № 1 до Договору управління майном від 27.06.2008 року, копія Акту приймання - передачі нерухомого майна в управління за Договором управління майном від 27.06.2008 року, завірених належним чином;

- подання копій письмових доказів доданих до позовної заяви, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством;

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТІС", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили 25.03.2019 року та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.Є. Літвінова