Рішення

від 20.03.2019 по справі 120/667/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 березня 2019 р. Справа № 120/667/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" (далі - ТОВ "Омега-Агро", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2). Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №1063475/40501873 від 30 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 17 грудня 2018 року, подану ТОВ "Омега-Агро" (податковий номер: 40501873), в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконав вимоги, вказані в квитанції ГУ ДФС у Вінницькій області про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 17 грудня 2018 року, виписаної покупцю фермерському господарству "Пролісок Калинівщини" (далі - ФГ "Пролісок Калинівщини"), однак оскаржуваним рішенням було відмовлено у реєстрації вказаної накладної з підстави ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкові накладній, реєстрація якої зупинена. На переконання позивача, оскільки контролюючому органу були надані всі передбачені законодавством документи та письмові пояснення, ГУ ДФС у Вінницькій області не мало правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 17 грудня 2018 року.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

20 березня 2019 року на адресу суду від ГУ ДФС у Вінницькій області та від ДФС України надійшли відзиви на позовну заяву. ГУ ДФС у Вінницькій області у відзиві не визнає позовні вимоги та просить відмовити в задоволенні позову повністю. Свою позицію мотивує тим, що позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Оскільки платник податку не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкові накладній, відтак прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 17 грудня 2018 року. ДФС України у відзиві також просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті оскаржуваного рішення комісія регіонального рівня діяла на підставі та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні 20 березня 2019 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. При цьому уточнив, що просить скасувати рішення саме Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а не ГУ ДФС у Вінницькій області.

Представник відповідачів у судовому засіданні 20 березня 2019 року заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладенні у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ТОВ "Омега-Агро" 17 грудня 2018 року уклало договір поставки кукурудзи з ФГ "Пролісок Калинівщини". Того ж дня, 17 грудня 2018 року, позивачем було сформовано податкову накладну № 1 на загальну суму 18000 грн., в т. ч. ПДВ 3600 грн. та податкову накладну № 2 на загальну суму 36000 грн., в т.ч. ПДВ 7200 грн. та направлено їх для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до надісланих квитанцій про реєстрацію придаткової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 1 була прийнята, реєстрація податкової накладної № 2 була зупинена, зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація ПН/РК № 2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Вказано, що ПН/РК не відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 "Критеріїв ризиковості платника". Запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вимог позивач 28 січня 2019 року подав відповідачу 1 письмове пояснення та низку документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції з контрагентом ФГ "Пролісок Калинівщини", а саме:

договір оренди земельної ділянки № 12/57-18-ДО від 30 березня 2018 року;

податкову декларацію з орендної плати за землю за 2018 рік;

платіжні доручення зі сплати орендної плати за землю на 2018 рік: № 8 від 02 квітня 2018 року та № 9 від 03 квітня 2018 року;

звіт 4-сг про посівні площі с/г культур під урожай 2018 року;

звіт 29-сг про збори с/г культур за 2018 рік;

договір оренди комбайна з водієм № 0109-2 від 01 вересня 2018 року;

акт виконаних робіт № 2310 від 23 жовтня 2018 року;

договір перевезення вантажів автотранспортом № 6 від 01 вересня 2018 року

акт наданих послуг № 33 від 31 жовтня 2018 року;

ТТН на перевезення вантажу з поля на склад № 41-82;

звіт виробництва за зміну № 1 від 22 жовтня 2018 року;

договір про надання с/г послуг № 16/04-18 від 16 квітня 2018 року;

специфікацію (додаток № 1 до договору № 16/04-18 від 16 квітня 2018 року;

акт виконаних робіт № 35 від 03 грудня 2018 року;

договір відповідального зберігання № 2 від 15 жовтня 2018 року;

акт передачі № 2 від 25 жовтня 2018 року до договору відповідального зберігання № 2 про 15 жовтня 2018 року;

акти № 3 та № 4 передачі № 2 від 17 грудня 2018 року про повернення з відповідального зберігання до договору відповідального зберігання № 2 про 15 жовтня 2018 року;

договір поставки № 1 від 17 грудня 2018 року;

довіреність № 83 від 17 грудня 2018 року;

акт передачі № 3 до договору поставки № 1 від 17 грудня 2018 року;

видаткову накладну № 1 від 17 грудня 2018 року;

рахунок до сплати № 1 від 17 грудня 2018 року;

податкову накладну № 1 від 17 грудня 2018 року;

акт передачі № 4 до договору поставки № 1 від 17 грудня 2018 року;

видаткову накладну № 2 від 17 грудня 2018 року;

рахунок до сплати № 2 від 17 грудня 2018 року;

податкову накладну № 2 від 17 грудня 2018 року;

платіжне доручення № 680 від 28 грудня 2018 року на часткову оплату відповідно до договору поставки від 17 грудня 2018 року.

Однак, комісією ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1063475/40501873 від 30 січня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Омега-Агро" № 2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як видно з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимог п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане дає підстави для висновку про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку № 117 ДФС України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

В даному ж випадку відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як видно із п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як випливає з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як видно із рішення № 1063475/40501873 від 30 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 грудня 2018 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахуку коригування, реєстрація якої зупинена.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області № 1063475/40501873 від 30 січня 2019 року містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення № 1063475/40501873 від 30 січня 2019 року.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 17 грудня 2018 року.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення №1063475/40501873 від 30 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 грудня 2018 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовної вимоги зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну позивача № 2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1063475/40501873 від 30 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 17 грудня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" (податковий номер: 40501873), в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Коцюбинського, 68, код ЄДРПОУ 40501873)

Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197)

Рішення у повному обсязі виготовлено 26.03.2019

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович