Рішення

від 04.02.2019 по справі 826/12075/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2019 року № 826/12075/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 12, оф. 601, а/с 4, код ЄДРПОУ 30307207) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996). провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2018 року

за участі представників сторін:

від позивача - Трут Д.В.

від відповідача - Корнейчук О.Л.

На підставі ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч.3 ст.243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників ДФС від 23.07.2018 року №0003264107;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників ДФС від 23.07.2018 року №0003274107.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207 є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач вважає висновки відповідача про заниження позивачем зобов'язань з податку на прибуток підприємств, ПДВ та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ є помилковими, адже реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належною первинною документацією.

На думку представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" не може нести відповідальності за можливі порушення податкового чи іншого законодавства зі сторони його контрагента, оскільки всі вимоги положення податкового законодавства при обчисленні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств, формуванні податкового кредиту податку на додану вартість та заявлені суми від'ємного значення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування ним дотримано.

Представник відповідача надав суду відзив, в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами.

Відповідач вважає, що відображені у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" податкові накладні, виписані за результатами господарських операцій з ТОВ "Аргон Парус", не підтверджують факту придбання товарів, робіт та послуг, не є свідченням реальності таких операцій та містять недостовірні дані щодо їх змісту, товаро-транспортні накладні відсутні або заповнені з ознаками дефектності (заповнена нерозбірливим почерком) інформація, що є обов'язковою до заповнення в документах на перевезення. Намір одержати дохід тільки за рахунок відшкодування податку на додану вартість без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету. Отже, ведення господарської діяльності позивача з вказаним контрагентом не підтверджено належними первинними документами, відомості відображені у бухгалтерському та податковому обліках є недостовірними, відтак, позивач не мав права відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту, у зв'язку з чим, мало місце протиправне завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду). З врахуванням викладеного, відповідач діяв у порядку та у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством, прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що слід залишити в силі, а позов, таким що задоволенню не підлягає.

Представником позивача надано відповідь на відзив в якому зазначено, що доводи відповідача є неправомірними та належним чином не обґрунтованими.

Відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи, копії зібраної податкової інформації, в якій зазначено необхідність відпрацювання господарських взаємовідносин ТОВ "Аргон Парус" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин.

Також відповідач зауважує, що відомості, які містяться в зазначеній податковій інформації свідчать про порушення постачальниками податкового законодавства та здійснення ними нереальної господарської діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, реалізацію товарів та послуг з придбання, відсутність необхідних для виконання операцій з постачання товарів та надання послуг трудових ресурсів, відсутність будь-якої інформації про зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів) відсутність інформації про транспортування, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Офісом великих платників податків ДФС, на підставі направлень на перевірку від 27.02.2018 року №205, №206, №207 та наказу від 27.02.2018 року №297 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (код ЄДРПОУ 30307207) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ "Лима-ЮГ" (код ЄДРПОУ 39887146) за період квітень, травень, червень 2016 року, ТОВ "Аргон Парус" (код ЄДРПОУ 39150333) за період квітень, травень, червень 2016 року, ТОВ "Регіон-Трейд" (код ЄДРПОУ 32676443) за період січень-грудень 2015 року, січень-березень 2017 року.

За результатом проведеної перевірки Офісу великих платників податків ДФС складено акт від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207, в якому зафіксовані виявлені наступні порушення ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна":

1). п.44.1 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на загальну суму 3 534 887 грн., в тому числі за І півріччя 2016 року на суму 3 534 887 грн.;

2). п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення в розмірі 3 927 652 грн., в тому числі:

- за квітень 2016 року в сумі 536 435 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 1 307 613 грн.;

- за червень 2016 року в сумі 2 083 604 грн.

3). п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 844 048 грн., в тому числі:

- за квітень 2016 року в суму 415 994 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 1 428 054 грн.

- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 067 559 грн., в тому числі за червень 2016 року на суму 2 067 559 грн.

Позивач не погодився з викладеними в акті висновками податкового органу, та 18.04.2018 року №7376 подав до Офісу великих платників податків ДФС заперечення та зауваження на акт від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207.

За результатами розгляду заперечення до акту від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207 року Офісом великих платників податків ДФС від 27.04.2018 року № 18604/10/28-10-41-07-16 надано відповідь на заперечення від 18.04.2018 року №7376, якою висновки, викладені в акті перевірки від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207 викладено в новій редакції:

1). п.44.1 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 534 887 грн., в тому числі за І півріччя 2016 року на суму 3 534 887 грн.;

2). п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення в розмірі 3 927 652 грн., в тому числі:

- за квітень 2016 року в сумі 536 435 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 1 307 613 грн.;

- за червень 2016 року в сумі 2 083 604 грн.

3). п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 844 048 грн., в тому числі:

- за квітень 2016 року в суму 415 994 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 1 428 054 грн.;

- за червень 2016 року в сумі 16 045 грн.

- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 067 559 грн., в тому числі за червень 2016 року на суму 2 067 559 грн.

На підставі висновків акта перевірки 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207, Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003254107 (форма "В4") від 03.05.2018 року, яким зменшено розмір від'ємною значення суми податку на додану вартість на суму 2 067 559 грн.;

- №0003264107 (форма "В1") від 03.05.2018 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 860 093 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 465 023,25 грн.;

- №0003274107 (форма "Р") від 03.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 418 608,75 грн., в тому числі за основним зобов'язанням у розмірі 3 534 887 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -883 721,75 грн.

ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" не погодилося з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Офісу великих платників податків ДФС та в порядку адміністративного оскарження подало до ДФС України скаргу від 17.05.2018 року, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.05.2018 року №0003254107, №0003264107, №0003274107.

За результатом адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 16.07.2018 року №23699/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 03.05.2018 року №0003254107, №0003264107, №0003274107 в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Лима-ЮГ" та у відповідній частині штрафні санкції з наведених податків, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

З урахуванням вище зазначеного, 23.07.2018 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі акта перевірки від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207 року та рішення Державної фіскальної служби України від 16.07.2018 року №23699/6/99-99-11-01-02-2 прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- №0003264107 (форма "В1") від 23.07.2018 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 299 212,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 324 803,00 грн.;

- №0003274107 (форма "Р") від 23.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 461 613,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1 169 291,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 292 322,75 грн.

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, є незаконними, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України(далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В розумінні пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.138.2, 138.11 цієї статті, п.140.2-140.5 ст.140, ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрата банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Так, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у т. ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п.198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина була визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Наведену правову позицію висловлено у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі №804/5444/16.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України та з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного суду можна зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (далі-Закон №996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (ст.9 Закону №996), як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум податку на додану вартість (ПДВ) до складу податкового кредиту або бюджетного відшкодування необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону №996, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

При цьому - будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті податку на додану вартість) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару, роботи, послуги суму податку на додану вартість при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму понесених витрат.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

З огляду на зафіксовані податковим органом факти суд перевіряє обставини стосовно руху активів на шляху від покупця до постачальника у процесі виконання спірних операцій, з'ясувавши, яким чином транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, а також встановити посадових осіб постачальника та покупця, безпосередньо задіяних у такому процесі.

Виходячи з норм податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, надані позивачем до суду документи, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи слідує, що у періоді, що перевірявся контролюючим органом періоді між позивачем (Покупець) та його контрагентами (Постачальники) - підприємствами ТОВ "Лима-ЮГ", ТОВ "Аргон Парус", ТОВ "Регіон-Трейд" укладено договори поставки.

Суд звертає увагу, що згідно висновків акту перевірки від 11.04.2018 року №851/28-10-41-07/30307207, податковим органом не поставлено під сумнів господарські операції позивача з ТОВ "Регіон-Трейд" (код ЄДРПОУ 32676443), саме тому оцінка вказаних операцій не досліджувалась.

Також, як вбачається з рішення Державної фіскальної служби України від 16.07.2018 року №23699/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги скасовано податкові повідомлення-рішення в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Лима ЮГ" (код ЄДРПОУ 39887146).

З урахуванням вище зазначеного, предметом доказування у даній справі є реальність (товарність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аргон Парус" (код ЄДРПОУ 39150333) за період квітень-червень 2016 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" (Покупець) та ТОВ "Аргон Парус" (Постачальник) (код ЄДРПОУ 39150333) були укладені договори поставки сільськогосподарської продукції аналогічного змісту за період з 19.04.2016 по 06.06.2016 року.

Відповідно до предмету договорів поставки Постачальник зобов'язується поставити й передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (надалі Товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем вказаних у Договорі, а Покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату Товару .

Згідно п.5.1 Договорів Постачальник зобов'язується передати Товар на умовах СРТ-порт (перевезення оплачено до) - ТОВ МСП "Ніка - Тера", що є пунктом призначення за умовами цього Договору. Умови поставки визначаються й розуміються відповідно до "Інкотермс" 2010 року, за винятком положень, пов'язаних з міжнародним перевезенням. Автотранспорт обов'язково повинен мати можливість розвантажування пшениці через задній борт та/або бокові борти, Максимальна довжина автотранспорту - 13,5м. обов'язкова можливість провести візування вантажу до початку розвантажування.

Відповідно до пункту 5.3 даних договорів При відправленні Товару товарно-транспортні накладні повинні бути оформлені відповідно до інструкцій, наданих Покупцем додатково.

Так, пунктом 5.4 Договорів передбачено, що при відправленні автотранспорту з Товаром повинні бути належним чином оформлені наступні товаросупровідні документи:

- транспортна накладна з печаткою відправника форма 1-ТН (Оригінал) - 4 примірники;

- сертифікат якості або посвідчення якості на партію.

Відповідно до п.6.1. Договору продавець зобов'язується передати разом з товаром наступну документацію:

- рахунок про оплату;

- податкову накладну, належним чином оформленої у відповідності до правил, які встановлені п.201.1 Податкового кодексу України, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або відвантаження Товару) протягом 1 (одного) робочого дня з дати першої події;

- видаткову накладну на кожну партію вивантаженого (прийнятого) Товару, дата видачі якої повинна відповідати даті вивантаження відповідної партії Товару;

- товаро-транспортні накладні на відвантаження Товару з відмітка одержувача про приймання Товару (надається експедитору Покупця в порту ТОВ "ТІС-Зерно");

- письмове повідомлення від одержувача (ТОВ "ТІС-Зерно") про результати перевантаження Товару не пізніше 24 години після розвантаження Товару та підтвердження наявності документів, зазначених в п.5.4.

На підтвердження виконання зазначених договорів за перевіряємий період з 01.04.2016 по 30.06.2016 року позивачем надано копії видаткових накладних пшениця 3-го, 5-го та 6-го класу урожаю 2015 року на загальну суму 6 496 059,84 грн, в тому числі по періодах: ІІ квартал 2016 року на суму 6 496 59,84 грн.

Оплата за поставлений товар ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна " здійснена, про що свідчать надані платіжні доручення за період з 19.04.2016по 06.06.2016 роre/

Також на підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано товаро-транспортні накладні за період з 19.04.2016 по 06.06.2016 року, відповідно до яких транспортування сільськогосподарської продукції, яка надходила на ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ МСП "Ніка - Тера" для ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна " , здійснювалось ТОВ "Аргон Парус" автомобільним транспортом.

Долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, оформлені з порушенням вимог які пред'являються до їх оформлення Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі-Правила перевезення), а саме відсутня або заповнена з ознаками дефектності (заповнена нерозбірливим почерком) інформація, що є обов'язковою до заповнення в документах на перевезення.

Надані товаро-транспортні накладні заповнені з порушенням вимог щодо їх оформлення Правилами перевезення за період з 19.04.2016 по 06.06.2016 року не дають можливість встановити: пункт навантаження, маршрут перевезення та безпосереднього перевізника.

Крім того, в акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "Аргон Парус" згідно ІС "Податковий блок": вид діяльності 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, кількість працюючих за ІІ квартал 2016 року - 4 особи, основні засоби станом 01.04.2016 року відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТТН надані позивачем на підтвердження перевезення пшениці від ТОВ "Аргон Парус" містять недостовірну інформацію, а тому не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні .

Судом також встановлено, що відповідно до умов договорів у ТОВ "Аргон Парус" повинні бути сертифікати якості та посвідчення якості на партію Товару, оскільки оформлення сертифікатів якості передбачено п.5.4. Договорів.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Отже, враховуючи те, що Южний морський торговий порт, ТОВ "ТІС-Зерно", ТОВ МСП "Ніка - Тера", приймаючи зерно, є зерновими складами, то при прийманні зернових культур на зберігання повинні оформлюватись нові документи, що визначають якість товару, не зважаючи на наявність вже оформлених документів.

Судом також встановлено, що відповідно до інформації наданої Державним підприємством "Держреєстри України" листом від 21.02.2018 року №94 (вх.№14228/10 від 26.02.2018 року) на запит Офісу великих платників податків ДФС від 11.01.2018 року №1185/9/28-10-41-07-17 повідомлено, що ТОВ "Аргон Парус" не здійснювало зберігання за перевіряємий період з 01.04.2016 по 30.06.2016 року зернових культур на зернових складах, підключених до основного реєстру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані представником відповідача докази доводять те, що у ТОВ "Аргон Парус" відсутні умови для виконання зобов'язань перед ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна", визначених договорами поставки, оскільки у ТОВ "Аргон Парус" був відсутній товар (зернові культури), що унеможливлює подальшу його реалізацію.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд дійшов висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

З урахуванням викладеного вище суд дійшов висновку, що придбання позивачем у ТОВ "Аргон Парус" товарів (послуг) не мало реального характеру, перед ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" сформовано податковий кредит за червень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ "Аргон Парус" червень 2016 року, який не підтверджено належним чином оформленими податковими документами, внаслідок чого завищено податковий кредит за червень 2016 року в розмірі 2 067 559,00грн.

Щодо посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагента ТОВ "Аргон Парус", суд зазначає таке.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом проведено аналіз бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та встановлено, що ТОВ "Аргон Парус" з моменту державної реєстрації (26.03.2014 року) до жовтня 2015 року не проводило операцій з продажу сільськогосподарської продукції.

Оформлення таких операцій (товар: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) починаючи з жовтня 2015 року, при цьому придбає лише ячмінь (листопад 2015 року).

В січні - березні 2016 року товариство не здійснює господарську діяльність. Податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2016 року не подано, за лютий - березень 2016 року - подано з нульовими показниками.

Починаючи з квітня 2016 року ТОВ "Аргон Парус" різко підвищено ділову активність і протягом трьох місяців оформлює (реєструє податкові накладні) операції з продажу сільськогосподарської продукції на 3 399,95 тон (в тому числі 1 773,2 тон пшениці 2-6 класів на адресу ТОВ "ЛДК Україна", в той час, як за даними ЄРПН за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 року придбано лише 155,08 тон пшениці (травень-червень 2016 року).

У квітні 2016 року ТОВ "Аргон Парус" 100% податкових зобов'язань сформовано за рахунок продажу на адресу ТОВ "ЛДК Україна" 729,18 тон пшениці 2-3, 5-6 класу урожаю 2015 року на суму ПДВ 536 434,87 грн., а податковий кредит сформовано за рахунок придбання товарів відмінних від реалізованих: 13,8% - паливо дизельне (постачальник ТОВ "Укрбуд І.Л.С." (код 39820909), 57,7% - товари різної номенклатури: шланги з пластмаси, килимові покриття, апаратура електрична тощо (постачальник ТОВ "Алькантара Трейд" (код 39733408).

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Аргон Парус" та ТОВ "Укрбуд І.Л.С." фігурують у кримінальному проваджені №22016160000000083 від 29.03.2016 року.

З акту перевірки вбачається, що СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29.03.2016 № 22016160000000083, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, в ТО передбаченого ч.3 ст. 258-5 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до повідомлення ГВ БКОЗ Управління невстановлені посадові особи ТОВ "ТД "Альматея-Луганськ" у м. Одеса, яке здійснює фінансово-господарську діяльність на тимчасового окупованій території України, так званої Луганської народної Республіки (м. Луганськ) здійснюють фінансування тероризму, а саме фінансове і матеріальне забезпечення діяльності незаконних військових формувань та органів влади ЛНР. Для незаконної діяльності з переведення коштів в готівку використовуються підприємства, діяльність яких містить ознаки фіктивності, зокрема, - ТОВ "Укрбуд І.Л.С.". В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Укрбуд І.Л.С." та ПМП "Зета" визнано підприємствами, діяльність яких містить ознаки фіктивності, а директорів вказаних підприємств засуджено та визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

В свою чергу, відповідно до вироку від 29.09.2016 року у кримінальному провадженні, зареєстрованого в ЄРДР 21.07.2016 року № 22016160000000167, встановлено, що використовуючи ТОВ "Укрбуд І.Л.С." для прикриття незаконної діяльності з конвертації безготівкових коштів в готівку, невстановлені особи здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг )на адресу підприємств-контрагентів ТОВ "Укрбуд I.JI.C.", після чого документи передавалися замовникам послуг (підприємствам-контрагентам) для подальшого відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат.

Також ТОВ "Аргон Парус" є фігурантом у кримінальному провадженні №32016100110000029 від 01.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст.212 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Агро Експорт Груп", ТОВ "Скайсід" та ТОВ "Грейн Комодітіз" підконтрольні одній групі осіб та їх діяльність фактично спрямована на надання і мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки за рахунок проведення експортних операцій. ТОВ "Грейн Комодітіз" здійснює перерахування коптів на рахунки СГД з ознаками "фіктивності", зокрема, - ТОВ "Аргон Парус" без відображення таких фінансових операцій в бухгалтерському обліку підприємства.

ТОВ "Алькантара Трейд" фігурує у кримінальному провадження №32015230000000084 від 29.04.2015 року порушеному відносно службових ПП "Біотранспілет" за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України. З матеріалів провадження вбачається, що починаючи з липня 2015 року ПП "Біотранспілет' формує податковий кредит від ТОВ "Златомир-Колос" (код 38926849) постачальником є ТОВ "Алькантара Трейд", яке у 2015 році декларує лише імпортні операції (комплектуючі досантехніки), а оформлює операції з продажу сільськогосподарської продукції.

У травні 2016 року ТОВ Аргон Парус 100% податкових зобов'язань сформовано рахунок продажу ТОВ ЛДК Україна 1020,54т пшениці 3, 5-6 класу урожаю 2015 року на суму податку на додану вартість 746 732,42 грн., в той час як податковий кредит сформовано за рахунок придбання тканини (постачальник ТОВ "Пандеон" (код 38601703).

Згідно з даними ЄДРСР ТОВ "Пандеон" фігурує у кримінальному провадженні №42017000000001760 від 31.05.2017 року, як учасник транзитно - конвертаційної групи, що надає послуги з мінімізації податкових зобов'язань.

Також, в базах ЄДРСР наявне кримінальне провадження №1201616050000687 01.09.2016 року, відносно посадових осіб ТОВ "Пандеон" та ТОВ "Вестфілд", які здійснюють службове підроблення, а саме внесли до вантажно-митних декларацій завідомо неправдиві відомості та службових осіб експедиторської компанії ПП АС-Форсаж .

В період проведення перевірки директором та засновником ТОВ Аргон Парус ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1). За даними ЄДРСР з 26.07.2016 року засновником та керівником ТОВ "Аргон Парус" є ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2) (місце реєстрації: АДРЕСА_1), який є одноосібним засновником також на ТОВ "Миколаївські-ресурси" (код 36536088), яке не звітує починаючи з січня 2015 року.

Після зміни засновника та керівника (з серпня 2016 року) ТОВ Аргон Парус взагалі не звітує. Остання звітність з податку на додану вартість подана за червень 2016 року.

Крім того, по ТОВ "Аргон Парус" наявна податкова інформація від 04.07.2016 року №95/14-03-14-02/39150333 з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень-червень 2016 року складена ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФ Миколаївській області.

Висновками податкової інформації від 04.07.2016 року №95/14-03-14-02/39150333 підтверджено неправомірне визначення ТОВ "Аргон Парус" сум податкового кредиту від "Алькантара Трейд" та ТОВ "Пандеон".

Наведені вище факти вказують на те, що у ТОВ "Аргон Парус" відсутні умови для виконання зобов'язань перед ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" визначених договорами поставки сільськогосподарської продукції, що унеможливлює подальшу їх реалізацію, тобто укладені між ТОВ Аргон Парус та ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" договори поставки за період квітень-червень 2016 року не опосередковані реальним виконанням операції, яка становить їх предмет.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року №21-4781а15, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним . У правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 12.01.2016 року №21-3706а15, вказано, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Ця ж правова позиція надалі конкретизована у низці інших рішень Верховного Суду України. Зокрема, у постанові від 03.11.2015 року у справі №21-4471а15 де ВСУ вказав, що ознакою дефектності первинних документів (у тому числі й податкових накладних) є пояснення посадових осіб постачальника, відібрані у рамках кримінальних справ, котрі заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, укладанні і підписанні первинних документів.

У постанові від 12.01.2016 року у справі №21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що господарські операції фіктивних (нелегальних) підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Викладені у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 року справі №21-170а16, від 12.01.2016 року у справі №21-3706а15 правові позиції у подальшому підтримані у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 16.01.2018 року справі №2а-7075/12/2670, від 27.03.2018 року у справі №2а-1670/5096/12, від 10.04.2018 року у справі №810/6766/14, від 13.06.2018 року у справі №804/15589/13-а, від 26.06.2018 року у справі №2а-12290/12/2670, від 21.08.2018 року у справі №812/1554/15.

Таким чином, перевіривши реальність виконання вказаних договорів, суд дійшов висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат.

Окремо суд зауважує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, або відсутність визнання такого договору недійсним, або нікчемним саме по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

Таким чином, надані позивачем первинні документи не відображають реального руху господарських операцій, на підставі яких ним сформовані дані свого податкового обліку.

Отже, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до визначеної Податковим кодексом України компетенції, в межах та на підставі приписів законодавства.

Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає, згідно частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно.

В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Натомість, позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" та необхідність відмови у їх задоволенні.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 12, оф. 601, а/с 4, код ЄДРПОУ 30307207) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2019 року.

Суддя Н.М. Клименчук