Рішення

від 20.03.2019 по справі 460/3184/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2019 року м. Рівне №460/3184/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТРАНССЕРВІС" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотранссервіс» (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0011241405, яким позивачу встановлено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 129 500,00грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на письмовий запит відповідача були надані усі первинні документи щодо господарської операції між ТОВ «Новотранссервіс» та ТОВ «Сантекс-Строй» , а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, передбачені пунктом 78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України. Факт надання документів, податковим органом не заперечується. Позивач вказує, що господарська операція з контрагентом ТОВ «Сантекс-Строй» оформлена у встановлено порядку, договір, укладений з вказаним контрагентом є чинним, розрахунки здійсненні у відповідності до законодавства. Відсутність в обліку контрагента позивача ТОВ «Сантекс-Строй» основних засобів не є підставою вважати його неспроможним здійснювати господарську діяльність, оскільки такі основні засоби могли залучатись останнім на умовах оренди. Крім того, чинне законодавство не ставить можливість здійснення підприємницької, господарської діяльності в залежність від наявності власних основних засобів. В акті перевірки відповідач не навів, яких саме основних засобів не вистачало ТОВ «Сантекс-Строй» для здійснення господарської діяльності з продажу паливних карток. Позивач вказує, що до документів, які можуть бути використані посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки, не відносяться окремі документи кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчого. В акті перевірки відповідач покликається на протокол допиту, в якому зафіксовані відомості про обставини, відомі не особі, яка допитувалась, а третій особі, яка проживає у іншому регіоні. В акті не наведено, яким чином інформація допиту пов'язана з ТОВ «Сантекс-Строй» . Зважаючи на зазначене такі документи та відомості, що містяться в них, не можуть бути покладені в основу акту перевірки. Крім того, за Договором поставки № 28/08 від 28.08.2017 згідно з видатковою накладною від 28.08.2017 № 44 на суму 777 000,00 грн., в тому числі ПДВ 129500 грн., ТОВ «Сантекс-Строй» для ТОВ «Новотранссервіс» передано у власність паливні картки, що дають право на отримання дизпалива на АЗС у кількості 37 000 літрів. Податковому органу двічі надавались документи про походження товару: на письмовий запит у серпні 2017 року та під вас перевірки. Позивач вказує, що фіскальний чек РРО, як вказано в акті, є розрахунковим документом про підтвердження оплати за отримане пальне. Оскільки паливні картки уже були раніше оплачені для ТОВ «Сантекс-Строй» шляхом безготівкового розрахунку платіжним дорученням № 388 від 28.08.2017 на суму 777000 грн, тому провести розрахунок за теж пальне двічі не можливо. Враховуючи викладене висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а рішення, прийняте на його підставі, є протиправним та підлягає скасуванню. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що контролюючим органом проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Новотранссервіс» , про що складено акт перевірки від 27.11.2018 №2581/17-00-14-05/40911166. За наслідками перевірки встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в січні 2018 року на 129 500 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Сантекс-Строй» . Фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання карток на дизпаливо від ТОВ «Сантекс-Строй» і складено податкові накладні всупереч норм чинного законодавства. У ході аналізу ЄРПН ТОВ «Сантекс-Строй» встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів. Так, вказане підприємство не займається повноцінною, самодостатньою підприємницькою діяльністю, а, прикриваючись комерційною юридичною особою, приховує свою незаконну діяльність. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32018180000000044 за фактом фіктивного підприємництва низки підприємств, в т.ч. ТОВ «Сантекс-Строй» за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Слідством встановлено, що, використовуючи реквізити та банківські рахунки в комерційних банках ТОВ «Сантекс-Строй» , невстановлені особи організували документальне оформлення фіктивних фінансово-господарських операцій з метою заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств для суб'єктів реального сектору економіки. У ході аналізу діяльності підприємств встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів. Так, вказані СГД не займаються повноцінною, самодостатньою підприємницькою діяльністю, а, прикриваючись комерційною юридичною особою, приховують свою незаконну діяльність. Крім того, перевіркою встановлено невідповідність оформлених документів щодо змісту господарських операцій з ТОВ «Сантекс-Строй» , а також ненадання всіх документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій. Перевіркою не встановлено джерела походження, виробника товару (емітента карток), придбання якого задокументовано видатковою накладною, виписаною від імені ТОВ «Сантекс-Строй» , та не підтверджено рух товарів в «ланцюгу» постачання від виробника (імпортера), емітента карток до ТОВ «Новотранссервіс» . Позивач у листі від 18.07.2018 №1 повідомив, що є кінцевим споживачем придбаного дизпалива по картках, оскільки основним видом діяльності підприємства є надання послуг з перевезення вантажним автомобільним транспортом. Проте, в наданих до перевірки первинних документах (видаткова та податкова накладні) в номенклатурі поставлених карток на дизпаливо відсутні такі необхідні елементи змісту талона, як його серійний і порядковий номери, не вказано емітента карток. В договорі і первинних документах, виписаних від імені ТОВ «Сантекс-Строй» , не вказано мережу АЗС, що призначена для відпуску дизельного пального ДП-Л-Євро 5 ВО. Крім того, до перевірки не надано фіскальних чеків РРО на відпущене за картками пальне. Виходячи з вищевикладеного, задокументована операція від імені ТОВ «Сантекс-Строй» на поставку для ТОВ «Новотранссервіс» дизельного пального ДП-Л-Євро 5 ВО по картках свідчить про неможливість її здійснення. Сам факт наявності податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Сантекс-Строй» , не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Відповідач вказує, що дизельне пальне ДП-Л-Євро 5 ВО (картки) по даних ЄРПН придбавалось ТОВ «Сантекс-Строй» в основному у ТОВ «КЕНПРОДТОРГ» , проте податковий кредит вказаним підприємством сформовано за рахунок податкових накладних виключно з номенклатурою «Автомобілі» та «Металопрофіль» , основним постачальником є ТОВ "БЕСТКАР", щодо посадової особи якого наявний вирок по кримінальному провадженню №22016000000000463, що свідчить про відсутність джерела поставки вищевказаних карток на дизпаливо. Інші картки на дизпаливо, що реалізовані для ТОВ «Новотранссервіс» , по даних ЄРПН придбавалась ТОВ «Сантекс-Строй» у ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВІС" та ТОВ "КИЇВСПЕЦПАРКСЕРВІС", які зареєстровані, як платники податків у м.Рівному, що ставить під сумнів економічну доцільність вищевказаної торгової операції. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки карток на дизпаливо ТОВ «Сантекс-Строй» для ТОВ «Новотранссервіс» у зв'язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та відповідно, відсутністю одержання ТОВ «Новотранссервіс» цього товару у ТОВ «Сантекс-Строй» . Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржене рішення правомірним.

У запереченні на відзив позивач підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та просив задовольнити його в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 11.02.2019.

Судове засідання 11.02.2019 відкладено на 04.03.2019.

В судовому засіданні 04.03.2019 оголошено перерву до 18.03.2019.

18.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2019.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяві, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотранссервіс» (далі - ТОВ «Новотранссервіс» ) зареєстроване як юридична особа 24.10.2016, код ЄДРПОУ: 40911166; основний вид діяльності за КВЕД: вантажний автомобільний транспорт (а.с.53 т.1).

Судом з матеріалів справи встановлено, що в період з 14.11.2018 по 20.11.2018 на підставі наказу від 12.11.2018 №2787 та направлення від 13.11.2018 №4223/17-00-14-05 (а.с.40-41 т.1, 218 т.2), відповідно до статті 20 розділу І, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1, пункту 78.4 стати 78, статті 82, статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, уповноваженою особою Головного управління ДФС у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Новотранссервіс» (код за ЄДРПОУ 40911166) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Сантекс-Строй» (код ЄДРПОУ 39644444) за серпень 2017 року та січень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2018 №2581/17-00-14-05/40911166 (а.с.26-38 т.1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1 та п.198.3 ст.198, п.201.7 та п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України, а саме: завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість в січні 2018 року на 129 500 грн.

Позивачем подавалося заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого висновки акту залишені без змін (а.с.149-156 т.2).

13.12.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки від 27.11.2018 №2581/17-00-14-05/40911166 прийнято податкове повідомлення-рішення №0011241405, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за січень 2018 року в сумі 129500,00 грн., згідно з декларацією від 19.02.2018 №9024450809 (а.с.24 т.1).

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.14 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Рівненській області 04.07.2018 за №5457/10/17-00-14-03-06 направлено запит ТОВ «Новотранссервіс» з метою отримання пояснень та документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ТОВ «Сантекс-Строй» в серпні 2017 року та повідомленням про можливість відкоригувати завищену суму податкового кредиту згідно п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (а.с.177-178 т.2).

На письмовий запит контролюючого органу, ТОВ «Новотранссервіс» листом від 18.07.2018 №1 надано інформацію та документи на її підтвердження, коригування податкового кредиту не проведено (а.с.146-148 т.2).

Під час проведення даної перевірки, заступнику головного бухгалтера ТОВ «Новотранссервіс» ОСОБА_4 вручено під підпис запит про надання документів (копій документів) №б/н від 13.11.2018 (а.с.31 т.1).

Згідно з листом ТОВ «Новотранссервіс» №14-11 від 14.11.2018, до перевірки надано завірені копії документів, а саме: договір поставки №28/08 від 28.08.2017, виписку банку від 28.08.2017, договори оренди автомобілів на 17 аркушах., оборотно-сальдова відомість по рах.631 по взаєморозрахунках з ТОВ «Сантекс-Строй» за серпень 2017 року та вересень 2017 року, оборотно-сальдова відомість по рах.10 за серпень і вересень 2017 року, оборотно-сальдова відомість по рах.203 з серпня 2017 року по жовтень 2017 року, видаткову накладну №44 від 28.08.2017р., накази на призначення директора та головного бухгалтера (а.с.42 т.1).

Судом встановлено, що позивачем на запит відповідача не надано весь пакет документів зазначений в листі від 13.11.2018, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення перевірки у відповідності до підпункту 78.14 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що згідно з представленими копіями документів та інформаційних ресурсів контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Новотранссервіс» у серпні 2017 року здійснювало документальне оформлення операцій придбання смарт карток на дизпаливо, що дають право на його отримання на АЗС у ТОВ «Сантекс-Строй» .

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки карток на дизпаливо ТОВ «Сантекс-Строй» для ТОВ «Новотранссервіс» у зв'язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та, відповідно, відсутністю одержання ТОВ «Новотранссервіс» цього товару у ТОВ «Сантекс-Строй» . Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

Наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки ТОВ «Сантекс-Строй» постачання карток на дизпаливо фактично не здійснювало, тому оформлена податкова накладна з реквізитами ТОВ «Сантекс-Строй» не є підставою для формування ТОВ ТОВ «Новотранссервіс» податкового кредиту.

В результаті даного порушення податковий ТОВ «Новотранссервіс» завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «Сантекс-Строй» на суму ПДВ 129 500 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість в січні 2018 року на 129500 грн.

На спростування висновків відповідача в частині, що стосується господарських операцій з ТОВ «Сантекс-Строй» , позивачем надано суду посвідчені копії документів, якими такі операції оформлені і які надавались відповідачу під час податкової перевірки, що останнім не заперечується.

Так, 28.08.2017 між ТОВ «Сантекс-Строй» (Постачальник) та ТОВ «Новотранссервіс» (Покупець) укладено Договір поставки №28/08 (а.с.43-44 т.1), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Дизельне Пальне за ціною, з якісними характеристиками та зі строками і умовами поставки неведеними в Специфікаціях до цього Договору.

Розділом 3 вказаного Договору визначено, що кількість та якість товару, що постачається за цим Договором, повинна відповідати вимогам, які зазначені у відповідних Специфікаціях до Договору. Якість товару Постачальник засвідчує посвідченням якості виробника або сертифікатом якості незалежної експертної установи.

Відповідно до розділу 4 Договору поставки від 28.08.2017 №28/08 фактична ціна на поставлений товар для розрахунків з Постачальником є договірною, визначається виходячи з ціни, що узгоджена Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Загальна вартість товару, що продається за цим договором буде розрахована по факту приймання товару з урахуванням положень цього договору. Покупець здійснює оплату товару на умовах передплати запланованої до відвантаження кількості товару, якщо інший порядок не буде передбачений у специфікаціях або додаткових угодах до договору.

Відповідно до Специфікації №1 до Договору від 28.08.2017 №28/08 Постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити дизельне пальне ДП-Л-Євро 5-ВО (картки) 37000 літри на загальну суму 777000,00грн., в тому числі ПДВ в сумі 129500грн. Умови поставки: DDU. Строк поставки: серпень 2017 року (а.с.44 т.1).

Факт виконання умов вказаного Договору підтверджується видатковою накладною від 28.08.2017 №44 на суму 777000,00 грн., в тому числі ПДВ 129500,00 грн. (а.с.45 т.1).

Оплату за поставлений товар проведено безготівково відповідно до платіжного доручення №388 від 28.08.2017, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «Новотранссервіс» (а.с.46 т.1).

ТОВ «Сантекс-Строй» за результатами господарської операції з поставки товару виписано для ТОВ «Новотранссервіс» податкову накладну №103 від 28.08.2017 на суму на суму 777000,00грн., в тому числі ПДВ 129500,00грн., яка зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.01.2018 (а.с.47, 48 т.1).

ТОВ «Новотранссервіс» відобразило право на податковий кредит за вказаною господарською операцією у Декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року (а.с.49-52 т.1).

На підтвердження використання отриманого від ТОВ «Сантекс-Строй» пального у власній господарській діяльності ТОВ «Новотранссервіс» надано договори купівлі-продажу та оренди транспортних засобів, подорожні листи, акти списання пального, документи на підтвердження наявності на підприємстві працівників (60-250 т.1, 1-143 т.2)

Суд звертає увагу на те, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на коригування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В силу вимог підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/ нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п.198.2. цієї статті, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку та належним чином зареєстрована податкова накладна.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція №281).

Згідно з пунктом 3 Інструкції №281 талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування та марки, які позначені на ньому;

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 (далі - Правила № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (пункт 10 Правил №1442).

Слід зазначити, що вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281 на підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки

сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), визначено що, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Слід зазначити, що паливо, в тому числі дизельне пальне, у відповідності до статті 215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром, а тому датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (стаття 216 Податкового кодексу України).

Таким чином, на переконання суду, при здійсненні фактичного відпуску паливно-мастильних матеріалів на підставі паливних карток (талонів) АЗС зобов'язані видати чек РРО.

Даний висновок був підтверджений в судовому засіданні долученим представником відповідача доказом - фіскальним чеком, який підтверджує факт відпуску пального на АЗС на підставі попередньо оплаченого талона на пальне (а.с.9 т.3).

Позивачем не надано суду чеки РРО, видані АЗС при відпуску пального за талонами, придбаними у ТОВ «Сантекс-Строй» .

Також суд зазначає, що талонний спосіб придбання паливно-мастильних матеріалів повинен передбачатися договором між продавцем та покупцем, тобто в договорі має бути чітко прописано, що у власність Покупця передаються талони на певний вид пального. В такому догові повинен бути прописаний момент переходу права власності від продавця до покупця. Це може бути або момент фактичного отримання талонів або паливно-мастильних матеріалів.

Отримані талони покупець оприбутковує на баланс по вартості паливно-мастильних матеріалів, на які вони виписані.

При видачі талону на пальне водію, підприємство повинне оформити відповідний документ, це може бути як накладна (для окремого водія), так і відомість (якщо водіїв декілька). На основі накладних чи відомостей, а також чеків РРО талони списуються з балансу підприємства.

Судом встановлено, що Договір поставки від 28.08.2017 №28/08, укладений між ТОВ «Сантекс-Строй» та ТОВ «Новотранссервіс» , не містить вищевказаних вимог стосовно продажу пального саме по талонах. Крім того, ні договором, ні Специфікацією №1 до договору не передбачено, на яких АЗС має зберігатися придбане пальне, не обумовлений спосіб його отримання та строки. Фактично умови поставки товару, зазначені у договорі - DDU дотримані не було, оскільки дизельне пальне, за твердженням позивача, відпускалося окремими партіями водіями товариства під час заправки автомобілів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт використання придбаного у ТОВ «Сантекс-Строй» пального в господарській діяльності.

Як вже зазначалося судом, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є, зокрема, факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.

Оскільки, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами використання у власній господарській діяльності пального придбаного в ТОВ «Сантекс-Строй» на підставі податкової накладної №103 від 28.08.2017 на суму 777000,00грн., у ТОВ «Новотранссервіс» відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 129500,00грн. по вказаній господарській операції.

Щодо покликань відповідача на кримінальні провадження стосовно фіктивності ТОВ «Сантекс-Строй» , то відповідачем не надано суду відповідного обвинувального вироку суду, яким би було встановлено фіктивність діяльності вказаного підприємства.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Суд зазначає, що, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи наведено об'єктивні доводи щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності та доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведеного, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1 та п.198.3 ст.198, п.201.7 та п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість в січні 2018 року на 129 500 грн., є обґрунтованим.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0011241405 від 13.12.2018 відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а тому адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТРАНССЕРВІС" (вул. Курчатова, 20 а, м. Рівне, 33018; код ЄДРПОУ 40911166) до Головного управління ДФС у Рівненській області ( вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0011241405 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 березня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.