Справа № 503/1691/18
Провадження № 2/503/77/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюк Б.С.,
при секретарі Клемпуш Ю.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача Козак О.В., Трегубчака Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика", в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ про накладення дисциплінарного стягнення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2016 року вона працює вихователем у Комунальному закладі "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика". 26.06.2018 року був винесений наказ № 38 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину). Позивач зазначає, що під час тихої години вона не спала, крім того жодні документи, які б це підтверджували відсутні, а тому вважає, що її безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому просить визнати незаконним та скасувати вищезазначений наказ.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали та заперечували проти його задоволення, вказуючи, що факт сну позивача на робочому місці в тиху годину, був виявлений безпосередньо керівником дошкільного закладу, яка зателефонувала та запросила зайти до приміщення спальні медичну сестру, яка також стала свідком того, що позивач спала на робочому місці. Також зазначили, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення всі вимоги трудового законодавства були дотримані.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу завідуючої Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" № 37-К від 22.12.2016 року, ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя.
Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією вихователя та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджується її особистим підписом на вищевказаній інструкції та в списку ознайомлення працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Пунктом 5.2 Посадової інструкції вихователя встановлено, що вихователь несе відповідальність, у порядку встановленому законом за охорону життя і здоров`я дітей, виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку, попередження травматизму під час навчально-виховного процесу.
З пояснень керівника Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" Козак О.В. встановлено, що вона 20.06.2018 року, здійснюючи контроль за дотриманням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, приблизно о 13 год. 20 хв. зайшла до групи дітей середнього дошкільного віку, згідно режиму якої, з 13:00 до 15:00 передбачено сон, тобто тиха година, та виявила, що вихователь ОСОБА_1 спала в цей час на дитячому ліжку та ніяким чином на її появу не реагувала. Виявивши дану ситуацію, вона зателефонувала медичній сестрі ОСОБА_5 та попросила її зайти до групи, оскільки бажала щоб вона також стала свідком того, що вихователь спала на робочому місці. Коли ОСОБА_5 зайшла до групи вона також стала свідком того, що ОСОБА_1 спала разом з дітьми. Через деякий час ОСОБА_1 прокинулась та почала заперечувати факт сну на робочому місці.
З письмових пояснень медичної сестри ОСОБА_5 викладених в пояснювальній записці, вбачається, що 20.06.2018 року до неї зателефонувала завідуюча та сказала піднятися в старшу групу, коли вона зайшла побачила, що завідуюча вказує на годинник, який показував 13:45 год. і сказала подивитись в спальню. Вихователь ОСОБА_1 спала в цей час на ліжку звісивши ноги, двоє дітей в цей час не спали, завідуюча сказала не будити вихователя.
Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_5 надала пояснення аналогічні тим, які нею були викладені в доповідній записці, а також зазначила, що дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 в той час спала, оскільки її очі були закриті і вона ніяким чином не відреагувала на її присутність. Ознаки, які б свідчили про наявність у неї в той час проблем зі здоров`ям, були відсутні.
З посадової інструкції вихователя та правил внутрішнього трудового розпорядку судом встановлено, що вони не дозволяють працівникам спати під час робочого часу на робочому місці.
Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, тобто винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.
Згідно ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
В судовому засіданні було встановлено, що на вимогу керівника про надання письмових пояснень з приводу порушення трудової дисципліни, а саме сну в тиху годину, ОСОБА_1 відмовилася їх надати у присутності трьох свідків, про що було складено акт фіксації відмови від надання письмових пояснень.
На підставі наказу завідуючої Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" № 38 від 26.06.2018 року, ОСОБА_1 за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину) оголошено догану.
Від підписання розписки про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відмовилася, у присутності трьох свідків, що підтверджується актом фіксації відмови від 27.06.2018 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, за вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 2, ст. 10, ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки факт порушення позивачем трудової дисципліни знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а порядок притягнення її до дисциплінарної відповідальності, визначений законодавством про працю, був дотриманий.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що з метою швидкого захисту можливого порушення трудових прав позивача, судом було відкрито провадження за позовом в якому позивачем не було сплачено судовий збір, суд вважає за необхідне вирішити дане питання під час ухвалення рішення та у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, покласти сплату судового збору на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір, в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальний заклад "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика": 66000, м. Кодима, вул. Північна, 1А, Одеська область, код ЄДРПОУ 38096726.
Повне рішення суду складено 25 березня 2019 року
Суддя Б.С. Сердюк
Суд | Кодимський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2019 |
Оприлюднено | 27.03.2019 |
Номер документу | 80696773 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кодимський районний суд Одеської області
Сердюк Б. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні