Постанова

від 04.03.2020 по справі 503/1691/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 503/1691/18

провадження № 61-14751св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Комунального закладу Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі суддів: Гірняк Л. А., Журавльова О. Г., Цюра Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Комунального закладу Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика (далі - КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика ) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, щоз 2016 року ОСОБА_1 працює вихователем у КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика . 26 червня 2018 року був винесений наказ № 38 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).

Позивач зазначала, що під час тихої години вона не спала. Тому, оскільки відповідач порушив порядок притягнення її до дисциплінарної відповідальності та притягнув її до такої відповідальності безпідставно, звернулась з вказаним позовом до суду.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ завідуючої КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика № 38 від 26 червня 2018 року про притягнення вихователя старшої дошкільної групи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібраними у справі доказами підтверджено порушення позивачем своїх трудових обов`язків. Суд зазначив, що відповідач як роботодавець довів належними та допустимими доказами наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та дотримання ним такого порядку, визначеного законодавством про працю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ завідуючої КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика № 38 від 26 червня 2018 року про притягнення вихователя старшої дошкільної групи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалене рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика залишити без задоволення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

05 лютого 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі наказу завідуючої КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика № 37-К від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя.

ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією вихователя та Правилами внутрішнього трудового розпорядку КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика , що підтверджується її особистим підписом на вищевказаній інструкції та відповідно до списку про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

26 червня 2018 року винесений наказ № 38 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності була доповідна від 21 червня 2018 року медичної сестри КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика ОСОБА_4 , яка засвідчила, що вихователь ОСОБА_1 спала 20 червня 2018 року на робочому місці.

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика (далі - КЗ КДНЗ ясла-садок Гвоздика ) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з цим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП України) .

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки.

Апеляційний суд, переглядаючи справи в апеляційному порядку, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, з урахуванням встановлених обставин та з огляду на вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суду не надано , а сама по собі відмова ОСОБА_1 від надання письмових пояснень не може бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за недоведеністю самого факту порушення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач як роботодавець не довів невиконання позивачем покладених на неї посадових обов`язків, не надав доказів того, що при виконанні позивачем своїх обов`язків мав місце дисциплінарний проступок, не зазначив достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі суд апеляційної інстанції не порушив норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального закону, то рішення суду є законним і обґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Гвоздика залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило