П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/2625/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна
Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.
26 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Мацького Є.М. Капустинського М.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал СМ" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал СМ" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. 02 квітня 2018 року по зазначеній адміністративній справі видано виконавчий лист.
08 квітня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року у задоволенні заяви Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал СМ" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року та поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №802/2625/17-а.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судове рішення у справі №802/2625/17-а набрало законної сили 27.03.2018 року, строк пред'явлення до примусового виконання сплинув 28.06.2018 року, виконавчий лист виданий 02.04.2018 року, при цьому отриманий Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку поштою лише 22.12.2018 року за вх. №40652, тобто після закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Таким чином, позивач з незалежних від нього обставин не мав можливості щодо своєчасного подання виконавчого листа по справі 802/2625/17-а .
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2018 року позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал СМ" про стягнення до державного бюджету України штрафу у розмірі 3400 грн. згідно постанови комісії про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.08.2017 року №256-ЦА-УП-КУА- задоволено повністю.
Згідно до частини 1 статті 295 КАС України, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі №802/2625/17-а набрала законної сили негайно після її проголошення.
05.03.2018 року заявник звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа по справі №802/2625/17-а. Встановлено, що строк пред'явлення виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 02 квітня 2018 у справі № 802/2625/17-а до виконання, встановлено до 28 червня 2018 року.
Заявник обґрунтовує свою заяву про поновлення пропущеного строку тим, що 05 березня 2018 року комісією було направлено до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про видачу виконавчого листа в адміністративній справі № 802/2625/17-а. Однак, комісія виконавчий лист не отримала оскільки розташована у м. Києві, тому повторно направила заяву від 06 грудня 2018 року. 22 грудня 2018 року Комісією було отримано виконавчий лист, однак, у зв'язку із зазначеним, комісія з незалежних від неї обставин немала можливості щодо своєчасного подання виконавчого листа до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою несвоєчасного звернення за виконанням судового рішення.
Поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями представника заявника, оскільки листом від 12 грудня 2018 року Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку було повідомлено, що згідно ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до п. п. 18.1 п.18 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Підпунктом 6.2.4 "Інструкції з діловодства в адміністративних судах України" виконавчий лист видається особисто стягувачу або його представникові, який на заяві про видачу виконавчого листа ставить свій підпис. Дані про видачу виконавчого листа вносяться до Журналу обліку видачі виконавчих листів.
Відповідно до заяви про видачу виконавчого листа поданої вперше 05.03.18 року №14/04/6963 - 02.04. 2018 року був виготовлений виконавчий лист. Комісію було повідомлено, що вона має право отримати даний виконавчий лист у приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду для пред'явлення до органу державної виконавчої служби.
Позивач посилається на доводи викладені в заяві і пояснюючи, що орган управління знаходиться в м. Києві на віддаленій відстані від м. Вінниця, а тому представник не зміг вчасно отримати виконавчий лист.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено поважних підстав пропущення строку для пред'явлення виконавчого листа. Інші належні та переконливі докази, які свідчать про зворотне в матеріалах справи відсутні.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України .
Зокрема, ЄСПЛ указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі Рябих проти Росії ).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України ).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі Пономарьов проти України ).
Повноваження вищих судових органів щодо перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі Пономарьов проти України ).
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є неналежне ставлення представника заявника до своїх процесуальних прав та обов'язків, причини наведені заявником для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання судом не можуть бути визнані поважними, тому заяву слід вважати необґрунтованою та такою, яка задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи наведене та враховуючи, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку при ухваленні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 березня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Мацький Є.М. Капустинський М.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 27.03.2019 |
Номер документу | 80698849 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Охрімчук І.Г.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні