Постанова

від 26.03.2019 по справі 826/14275/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №826/14275/16

адміністративне провадження №К/9901/35488/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 (суддя Вовк П.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

у справі № 826/14275/16

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мірада Плюс та підприємства Благодар Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України

про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мірада Плюс та підприємства Благодар Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України про визнання недійсним правочину № 4 від 29.08.2013, укладеного між відповідачами.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 14.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017, позов ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишив без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що початковою датою обрахунку строку позовної давності є дата набрання законної сили ухвали Господарського районного суду м. Києва від 22.10.2014. З адміністративним позовом ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до суду 12.09.2016, тобто в межах трирічного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 відкрито касаційне провадження.

Відповідачі не скористалися своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

07.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та не наведено жодних поважних підстав для поновлення цього строку.

Так, за правилами статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог (частина друга).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що при зверненні до суду ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з даним адміністративним позовом мають бути дотримані законодавчо встановлені вимоги щодо такого звернення протягом шестимісячного строку, який обраховується з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність обставин, які є підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійним правочину № 4 від 29.08.2013.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач дізнався про наявність визначених наведеною нормою Цивільного кодексу України підстав для визнання в судовому порядку недійсним укладеного між відповідачами правочину № 4 від 29.08.2013 з ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2014 у справі №752/8634/14-к, якою директора ТОВ Мірада Плюс ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

При цьому, на думку ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом становить три роки з огляду на приписи частини першої статті 257 Цивільного кодексу України, який обчислюється з дати набрання законної сили вищевказаним рішенням суду.

Однак колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, адже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, застосуванню у даному випадку підлягають положення статті 99 КАС України, в той час як норми статті 257 Цивільного кодексу України не визначають строк звернення до суду податкового органу з адміністративним позовом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, та ненаведення позивачем жодних поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова