Справа № 640/2266/19
н/п 2/640/1402/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження №640/2266/19 (н/п 2/640/1402/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості ПІВДЕНДІПРОШАХТ про стягнення заборгованості по заробітній платі , -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь 70 183,64 грн., як борг по нарахованій, але не сплаченій заробітній платі за період з жовтня 2016 р. по лютий 2018 р. включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.10.1973 р. на підставі Наказу №146к від 27.09.1973 р. його було прийнято на роботу до інституту ПІВДЕНДІПРОШАХТ до електромеханічного відділу на посаду інженера, де позивач працює і до сьогодні. Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України №534 від 20.12.2010 р. інститут Південдіпрошахт преобразовано в Державне підприємство Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості ПІВДЕНДІПРОШАХТ . Починаючи з жовтня 2016 р. по лютий 2018 р. включно відповідач не сплатив заробітну плату, яка кожного місяця нараховувалась, загальний борг складає 70 183, 64 грн., у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України , у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.02.2019 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, 27.02.2019 р. подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.16).
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.14, 17), причин неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позов до суду не подано.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ухвали суду від 26.03.2019 р., враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
На підставі Наказу №146к від 27.09.1973 р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу до інституту ПІВДЕНДІПРОШАХТ до електромеханічного відділу на посаду інженера (а.с.6).
На підставі Наказу №46к від 25.03.2015 р. ОСОБА_1 переведений на посаду інженера 1 категорії відділу електромеханічного, автоматизації та зв'язку.
На підставі Наказу №83к від 02.06.2015 р. ОСОБА_1 переведений на посаду головного спеціаліста того ж відділу (а.с.7).
Станом на лютий 2018 р. борг за підприємством на кінець місяця із заробітної плати складає 70 183,64 грн., що підтверджується розрахунковим листком за лютий 2018 р. (а.с.8 на звор.).
Суми нарахувань заробітної плати ОСОБА_1., зазначених в наданих ним розрахункових листах, підтверджуються індивідуальними відомостями про застраховану особу з Пенсійного фонду України у формі ОК-5 облікової картки відносно ОСОБА_1 (а.с.9-10).
Вказаний розрахунок відповідачем спростований не був, доказів, що він є недостовірним та неналежним до суду також надано не було.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП Проектування будівництв підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед ОСОБА_1
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України Про оплату праці ).
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості із заробітної плати, які зазначені позивачем у позовній заяві є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 70 183,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вимогами майнового характеру за позовом фізичної особи).
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України , ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України Про оплату праці , Законом України Про судовий збір , суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт (код ЄДРПОУ 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК №492787 виданий Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.05.1997 р., РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61121 АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року включно в сумі 70183 (сімдесят тисяч сто вісімдесят три) гривні 64 копійки.
Стягнути з Державного підприємства Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт (код ЄДРПОУ 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК №492787 виданий Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.05.1997 р., РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 61121 АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державне підприємство Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт , код ЄДРПОУ 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5.
Повне судове рішення складено 26.03.2019 р.
Суддя Чередник В.Є.
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 27.03.2019 |
Номер документу | 80702156 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Чередник В. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні