Постанова

від 20.03.2019 по справі 357/7834/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року м. Київ

Справа №357/7834/18-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 20 березня 2019 року

Повний текст постанови складено 25 березня 2019 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

учасники справи позивач Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші

відповідачі ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлія Юріївна

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ГрунськогоВолодимира Олеговича, який діє на підставі ордеру в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року постановлену суддею Бондаренко О.В., повний текст складено 21 грудня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

Справа №357/7834/18-ц № апеляційного провадження:22-ц-824/4151/2019 Головуючий у суді першої інстанції: Бондаренко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ТДВ Агрофірма Матюші звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТзДВ Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового рапава на нерухоме майно.

19 грудня 2018 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, а також заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо спірної земельної ділянки, площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, мотивуючи тим, що існує реальна загроза настання обставин, що можуть унеможливити виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог та істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року в задоволенні заяви ТОВ Агрофірма Матюші про забезпечення позову, відмовлено.

Не погоджуючись з у хвалою суду, представником ТОВ Агрофірма Матюші - ГрунськимВ.О. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суд першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує про те, що позивач оспорює правочини щодо оренди земельної ділянки, на яке просить накласти арешт, а невжиття заходу забезпечення позову може в подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги стосуються права користування земельною ділянкою на підставі укладених цивільно-правових договорів, а не переходу права власності на земельну ділянку. Заходи забезпечення позову, які просить застосувати ТОВ Агрофірма Матюші , порушує його право на володіння та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні представник скаржника ТОВ Агрофірма Матюші - ГрунськийВ.О. підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явлились.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 вчиняє дії щодо відчуження чи поділу земельної ділянки, а також до заяви про забезпечення доказів додано матеріали, які не стосуються предмету спору та не містять доказів, які стосуються як предмету спору, так і земельної ділянки, яка є предметом договору оренди.

Проте, колегія суддів не може погодить з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, у липні 2018 року позивач ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ТДВ Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю.., в якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди (а.с.2-12).

18 грудня 2018 року позивач ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову ТОВ Агрофірма Матюші у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Вжити заходи забезпечення позову ТОВ Агрофірма Матюші у даній справі шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 20-25).

В обґрунтування заяви позивач ТОВ Агрофірма Матюші вказав, що неправомірними діями відповідачів порушено права позивача на оренду земельної ділянки. Вказував, що відповідач ОСОБА_3 може поділити земельну ділянку, яка перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди, що унеможливить у подальшому виконання рішення суду про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма Матюші про забезпечення позову відмовлено (а.с.77-81).

Як зазначається в позовній заяв ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

25 червня 2014 року ОСОБА_7 уклав з ТОВ Агрофірма Матюші договір оренди землі, за яким передав в оренду позивачу земельну ділянку строком на 10 років. 28 січня 2015року державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію зазначеного договору. 22 вересня 2017 року ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Матюші уклали додаткову угоди до договору оренди землі б/н від 25 червня 2014 року, якою, зокрема продовжили строк оренди до 14 років.

Наприкінці березня 2018 року позивачу стало відомо з відомостей ДРРПНМ, що 02 березня 2018 року ОСОБА_3 уклав з Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод договір оренди № б/н,за яким передав останньому в оренду зазначену земельну ділянку, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 02 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод і 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з індексним номером 40138742 .

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції, і доходить висновку про співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, оскільки предметом оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, є безпосередньо земельна ділянка, відносно якої позивач просить суд накласти арешт.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки позивач оспорює правочини щодо оренди земельної ділянки, а тому невжиття заходу забезпечення позову може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть передати майно в користування іншим особам, знищити чи знецінити майно, поділити спірну земельну ділянку утворивши нові об'єкти цивільного права тощо.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що заява ТОВ Агрофірма Матюші про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення заяви у частині накладення арешту на спірну земельну ділянку.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма Матюші про забезпечення позову, і не дотримався положень статті 150 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 389, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного виконавця Грунського Володимира Олеговича ,який діє на підставі ордеру в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року скасувати, постановити нове судове рішення наступного змісту.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, площею 2,15 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У задоволенні іншої частині заяви відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (ідентифікаційний код 03755348; місцезнаходження: 09100 Київська область, місто Біла Церква, вулиця Олеся Гончара,1/42,офіс 509).

Боржник: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І.Шкоріна