Постанова

від 25.03.2019 по справі 914/1945/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р. Справа №914/1945/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді: Якімець Г.Г.

суддів: Бойко С.М. Хабіб М.І

в порядку письмового провадження без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області, б/н та б/д

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року (суддя Фартушок Т.Б.)

про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Мостиська, Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 міської ради Львівської області, м. Мостиська, Львівська область

про відшкодування коштів за матеріальні цінності, які перебувають на балансі відділу ОСОБА_2 РДА

у справі № 914/1945/18

за позовом ОСОБА_2 міської ради Львівської області, м. Мостиська, Львівська область

до відповідача ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Мостиська, Львівська область

про виселення відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації з кабінетів 2 та 11 у будівлі №3 по вул. Грушевського у м. Мостиська Львівської області

встановив:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 міської ради Львівської області від 30 листопада 2018 року №1331/01-14 (вх.№2389) до ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області про відшкодування коштів за матеріальні цінності, які перебувають на балансі ОСОБА_1 ОСОБА_2 РДА.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем у поданій до суду зустрічній позовній заяві не обґрунтовано належними, достатніми та допустимими доказами того, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а також, того, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, а відтак не доведено суду взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів, що суперечить ч.2 ст.180 ГПК України, та у відповідності до ч.6 ст.180 ГПК України є підставою для повернення зустрічного позову заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року у справі №914/1945/18 та передати зустрічну позовну заяву до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду. Зокрема, зазначає, що зустрічний та первісний позови є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин. Апелянт вказує, що підставою звернення до суду із зустрічною позовною заявою є те, що спір виник з володіння майном, а саме: володіння будинком, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 3, м. Мостиська, в якому і знаходяться матеріальні цінності, щодо яких заявник просить відшкодувати кошти, які перебувають на балансі відділу ОСОБА_2 РДА. З огляду на наведене, заявник вважає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, ним виконано загальні правила, передбачені ст.180 ГПК України для подання зустрічного позову, відтак, у суду першої інстанції не було підстав застосовувати ч.6 ст.180 ГПК України та повертати зустрічний позов заявнику.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 914/1945/18.

28 лютого 2019 року від ОСОБА_2 міської ради Львівської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (б/н від 26.02.2019 року), в якому остання просить суд ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року у справі №914/1945/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що зустрічний позов ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 РДА про відшкодування коштів за матеріальні цінності, які перебувають на балансі заявника не є пов'язаним з первісним позовом про виселення ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 РДА з кабінетів 2 та 11 у будівлі №3 по вул. Грушевського у м. Мостиська Львівської області.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року у справі №914/1945/18 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

14 березня 2019 року від апелянта до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 міської ради, (б/н від 01.03.2019 року), в якій скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про пропущення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, що не заперечує позивач у відзиві. Крім того, наголосив, що спір виник з володіння майном - будинком, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 3 у м. Мостиська Львівської області, в якому і знаходяться матеріальні цінності, щодо яких апелянт просить відшкодування коштів за зустрічним позовом.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2018 року ОСОБА_2 міська рада Львівської області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про виселення відповідача - ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації з кабінетів 2 та 11 у будівлі №3 по вул. Грушевського у м. Мостиська Львівської області. Позивач, зазначає, що він є власником спірних приміщень, а відповідач ухиляється від звільнення таких приміщень, не зважаючи на те, що здійснює свою діяльність за іншою адресою: по вул. Грушевського, 22 у м. Мостиська.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 міської ради Львівської області залишено без руху.

Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1945/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04 грудня 2018 року. Поряд з тим, вказаною ухвалою відповідачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали суду) відповідно до ст.165 ГПК України для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 09 листопада 2018 року надіслана сторонам 14 листопада 2018 року та отримана відповідачем - 15 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22 січня 2018 року.

05 грудня 2018 року до місцевого господарського суду надійшов зустрічний позов (вих.№1331/01-14 від 30 листопада 2018 року) ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області до відповідача ОСОБА_2 міської ради Львівської області про відшкодування коштів за матеріальні цінності, які перебувають на балансі відділу освіти ОСОБА_2 РДА, проте, знаходяться за адресою: вул. Грушевського, 2 у м. Мостиська, в сумі 100 000 грн. Підставою зустрічного позову відповідач зазначає не вирішення позивачем питання передачі матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області із ОСОБА_2 районною радою, оскільки відповідач не є власником таких матеріальних цінностей та не має права ними розпоряджатися, що підтверджується листом ОСОБА_2 районної ради №02-15/370 від 16 листопада 2018 року.

У відповідності до вимог п.3 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 ст.180 ГПК України встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Строк на подання відзиву на позовну заяву та відповідно і на подання зустрічного позову, встановлено відповідачу ухвалою Господарського суду Львівської області від 09 листопада 2018 року, а саме: 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Вказану ухвалу відповідач отримав - 15 листопада 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду, що знаходиться у матеріалах справи.

Отже, процесуальний строк на подання зустрічного позову слід обраховувати з 16 листопада 2018 року, та такий закінчився 30 листопада 2018 року.

Згідно з ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач подав зустрічний позов - 30 листопада 2018 року, тобто в межах строку, встановленого на вчинення такої процесуальної дії. Вказане підтверджується відтиском поштового штемпеля на поштовому конверті з трек-номером 8130001673521.

Відтак, відповідачем не пропущено строк на подання зустрічного позову, що правильно встановлено і судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про пропуск такого строку є безпідставними та не відповідають висновкам, викладеним в ухвалі Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року.

Поряд з тим, згідно з ч.2 ст.180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним , зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Предметом первісного позову є вимога ОСОБА_2 міської ради Львівської області як власника приміщення про виселення ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області з кабінетів 2 та 11 у будівлі №3 по вул. Грушевського у м. Мостиська Львівської області. Вирішуючи такий спір суду необхідно встановити чи є позивач власником спірного приміщення та чи відсутні підстави у відповідача для користування таким приміщенням (знаходження у приміщенні).

Предметом зустрічного позову є вимога ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області про відшкодування ОСОБА_2 міською радою коштів за матеріальні цінності, які перебувають на балансі ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 РДА, проте, знаходяться за адресою вул. Грушевського, 3 у м. Мостиська, в сумі 100 000 грн. У зустрічній позовній заяві відповідач зокрема, зазначає, що матеріальні цінності на загальну суму 100 000 грн. передані ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області, відповідно до інвентаризаційних описів запасів від 01 січня 2017 року та інвентаризаційних описів необоротних активів від 01 січня 2017 року та від 03 січня 2017 року, ОСОБА_1 освіти культури і туризму, молоді та спорту ОСОБА_2 міської ради Львівської області неправомірно.

Колегія суддів, порівнюючи зміст первісного та зустрічного позовів, дійшла висновку, що між підставами та предметом цих позовів не вбачається зв'язку, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів. Тобто результат розгляду зустрічного позову по суті не впливатиме на розгляд первісного позову.

В процесі розгляду спору про виселення відповідача з приміщення, суд не досліджує правомірність чи не правомірність передачі ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 освіти культури і туризму, молоді та спорту ОСОБА_2 міської ради Львівської області матеріальних цінностей, про відшкодування яких просить відповідач у зустрічному позові.

В даному випадку, заявлена відповідачем, зустрічна позовна вимога не підлягає спільному розгляду разом з первісним позовом про виселення, а може бути розглянута судом, шляхом подання позовної заяви в загальному порядку.

Суд звертає увагу, що місцевий господарський суд, повертаючи зустрічну позовну заяву, правильно зазначив, що у відповідності до ч.8 ст.174 ГПК України, повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області (вих.№1331/01-14 від 30 листопада 2018 року), на підставі ч.6 ст.180 ГПК України, відповідно до якої зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову ухвалити додаткове рішення.

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.276 ГПК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2018 року у справі №914/1945/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №914/1945/18 повернути до Господарського суду Львівської області .

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Хабіб М.І.