ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2019 р. Справа№ 920/51/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Козир Т.П.
розглянувши у порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Керівника Конотопської місцевої прокуратури
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.01.2019
у справі №920/51/19 (суддя Соп'яненко О.Ю.)
за позовом Керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
до 1) Духанівської сільської ради Конотопського району
Сумської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма
"Козацька"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельних ділянок комунальної власності
ВСТАНОВИВ:
Керівник Конотопської місцевої прокуратури (далі за текстом - прокуратура) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі за текстом - позивач) до Духанівської сільської ради Конотопського району Сумської області (далі за текстом - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Козацька" (далі за текстом - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Духанівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 19.04.2018 "Про передачу в оренду земельних ділянок територіальної громади Духанівської сільської ради ";
- визнати недійсним договір оренди землі від 21.06.2018, укладений між відповідачами, відповідно до якого передано в користування земельні ділянки площею 52,52 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Конотопського району Сумської області;
- зобов'язати відповідача-2 повернути територіальній громаді в особі Духанівської сільської ради вищевказані земельні ділянки, а також стягнути з відповідачів судові витрати у справі на користь прокуратури Сумської області.
Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, але в порушення вимог чинного законодавства відповідач-1 прийняв рішення про передачу відповідачу-2 в оренду земельних ділянок комунальної власності без проведення земельних торгів, а також без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати за землю, що є підставою для визнання такого рішення незаконним та скасування його.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2019 у справі №920/51/19 вказаний позов повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), зазначаючи про відсутність у даній справі передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави та безпідставність твердження Керівника Конотопської місцевої прокуратури про неналежний захист Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області своїх прав.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, прокуратура подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.01.2019 у справі №920/51/19 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 13, 14, 131-1, 142 Конституції України, ст. ст. 86, 174 ГПК України, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про недоведеність прокуратурою виключності підстав представництва інтересів держави, невиконання або неналежне виконання суб'єктом владних повноважень відповідних функцій у спірних правовідносинах, як це передбачено у ст. 23 Закону України Про прокуратуру .
Прокуратура в апеляційній скарзі зазначає про те, що поданню позову передувало порушення вимог чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності, яке триває протягом значного проміжку часу та було виявлено саме прокуратурою, а не органом державної влади, уповноваженим захищати інтереси держави у сфері земельних відносин, а також зволікання у проведенні відповідних перевірок та зверненні з відповідним позовом до суду, попри інформування прокуратурою про наявні порушення, що на думку скаржника свідчить про нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області захисту інтересів держави та територіальної громади, тобто його бездіяльність.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Сумської області від 15.01.2019 у справі №920/51/19 та вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені в ст. 162 ГПК України, згідно з частиною 2 якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позов подано керівником Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив про те, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при укладенні цивільно-правових договорів, зокрема, щодо надання земельних ділянок у користування, оренду (Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308). Тобто, Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, в особі якого в інтересах держави звернувся Керівник Конотопської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави та можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірної земельної ділянки.
За висновком місцевого господарського суду, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак у даній справі відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження Керівника Конотопської місцевої прокуратури про неналежне здійснення Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області захисту своїх прав є безпідставним.
Оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, вказана позовна заява повернута місцевим господарським судом без розгляду на підставі п.4 ч.5 ст. 174 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", відповідно до ч.ч.3 ст. 23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Порядок участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначений в ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України). Згідно з частинами 3-5 названої статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
При цьому, слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відтак, тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
З огляду на викладене можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Тобто, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
В даному випадку прокуратура здійснює представництво інтересів держави в особі позивача у зв'язку з неналежним здійсненням контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель комунальної власності у Сумській області. При цьому прокуратура зазначає про те, що порушення вимог чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності є триваючим та виявлено саме прокуратурою, а не Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, яке є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідний нагляд (контроль).
Апеляційним господарським судом досліджено та встановлено, що у матеріалах справи наявні докази дотримання прокурором ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.
Так, Конотопська місцева прокуратура звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з листом №78-1206вих18 від 11.12.2018, в якому повідомляла про виявлені порушення Духанівською сільською радою (відповідачем-1) у сфері земельних правовідносин та просила висловити свою позицію з цього приводу, повідомити причини самостійного невжиття управлінням заходів захисту інтересів держави в суді (причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом).
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом №10-18-0.44-9046/2-18 від 19.12.2018 повідомила прокуратуру про те, що планові перевірки рішень Духанівської сільської ради у 2017-2018 роках не проводилися, звернень фізичних та юридичних осіб щодо перевірки рішень Духанівської сільської ради до управління не надходило. Водночас, у разі наявності у плані роботи на І квартал 2019 року пункту дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади - районними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування - сільськими, селищними радами з питань регулювання земельних відносин буде включено вищезазначену раду та здійснена перевірка.
Конотопська місцева прокуратура листом №78-10535вих18 від 28.12.2018 повідомила Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про те, що прокуратурою готується позовна заява до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Духанівської сільської ради Конотопського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Козацька" про визнання незаконним і скасування рішення 26 сесії 7 скликання Духанівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 19.04.2018 "Про передачу в оренду земельних ділянок територіальної громади Духанівської сільської ради" та визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі від 21.06.2018, а також повернення переданої у користування земельної ділянки.
З наведеного вбачається, що попри інформування місцевою прокуратурою позивача про наявні порушення, жодних дій з цього приводу (ініціювання перевірок, подання позову, тощо) для усунення чи перевірки наявності порушень вчинено не було, що в свою чергу свідчить про нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області захисту інтересів держави та територіальної громади.
Відтак, перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави, колегія суддів дійшла висновку про те, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокуратурою належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.
Місцевим господарським судом не враховано наведене у позові обґрунтування підстав звернення прокуратури, що в свою чергу призвело до невірного застосування норм матеріального (Конституція України, Закон України Про прокуратуру ) та процесуального права і постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду згідно зі ст. 280 ГПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Сумської області від 15.01.2019 у справі №920/51/19 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду Сумської області.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, у даному випадку - повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 280-282, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Керівника Конотопської місцевої прокуратури задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.01.2019 у справі №920/51/19 скасувати.
3. Справу №920/51/19 передати на розгляд Господарському суду Сумської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Т.П. Козир
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 27.03.2019 |
Номер документу | 80717714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні