Ухвала

від 27.03.2019 по справі 160/2193/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 березня 2019 року Справа № 160/2193/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Офісу великих платників податків ДФС України про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/2193/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання дій Офісу великих платників податків ДФС України щодо винесення Наказу від 27.02.2019 № 454 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" протиправними; визнання протиправним та скасування Наказу Офісу великих платників податків ДФС України від 27.02.2019 № 454 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року відкрито провадження у справі №160/2193/19; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 березня 2019 року позивачем та відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.ч. 5, 6, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Статтею 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

1)оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2)оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що зважаючи на ту обставину, згідно із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 р. у справі №160/2193/19 судове засідання призначено через 27 днів після відкриття провадження у справі, то, відповідно, справа №160/2193/19 не є справою незначної складності, а отже, за твердженням позивача, розгляд даної справи може бути проведено з викликом сторін для повного і об'єктивного з'ясування обставин у справі та постановлення об'єктивного судового рішення.

Відповідачем в клопотанні зазначено про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження доказів.

Суд вважає такі доводи представника позивача, представника відповідача необґрунтованими.

Законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

При цьому, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Перше судове засідання у таких справах проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.4 ст. 262 КАС України).

Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України. А призначення судового засідання через 27 днів після відкриття провадження у справі відповідає ч. 4 ст. 262 КАС України.

Крім того, законодавець не пов'язує законність та об'єктивність судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Враховуючи викладене, а також положення ч. 4 ст.257, ч.4, ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з викликом сторін та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/2193/19 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст. ст. 12, 257, 262, 263, 248, 256 України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Офісу великих платників податків ДФС України про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя О.С. Рябчук