Рішення

від 22.03.2019 по справі 300/146/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2019 р. справа № 300/146/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

при секретарі судового засідання Ткачуку І.М.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1Я, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсним наказу № 366 від 19.10.2018 в частині анулювання ліцензії, як такий, що був прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арган" звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсним наказу № 366 від 19.10.2018 в частині анулювання ліцензії, як такий, що був прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування та зобов'язання до вчинення дій (а.с. 5-8).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

11.02.2019 року Міністерство екології та природних ресурсів України направило на адресу суду відзив в якому, окрім іншого, просило розглядати дану справу за участю представника в судовому засіданні (а.с. 43-49).

Ухвалою від 12.02.2019 року клопотання представника Міністерства екології та природних ресурсів України задоволено, призначено судовий розгляд справи та визнано обов'язкову явку представників сторін у судове засідання (а.с. 108-109).

11.02.2019 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства екології та природних ресурсів №366 від 19.10.2018 року в частині анулювання ліцензії ТОВ Арган серії АЕ №199219 від 04.03.2013 року до ухвалення рішення у даній справі (а.с. 93-95).

Ухвалою від 12.02.19 року в задоволенні заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" відмовлено (а.с. 105-107).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерством екології та природних ресурсів України проведено планову перевірку з питань дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами за період з 08.10.2018 року по 12.10.2018 року, за результатами якої складено відповідні акти. На підставі акту №123/18-1 від 12.10.2018 року Міністерство екології та природних ресурсів України видало наказ №366 від 19.10.2018 року Про анулювання ліцензії ТОВ Арган серії АЕ №199219 від 04.03.2013 року на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами . Позивач вважає що даний наказ був прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства та зазначає, що твердження відповідача про відмову ліцензіата у проведенні перевірки є невірним, оскільки посадовими особами була проведена така перевірка, про що свідчить складений акт про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержанням суб'єктом господарювання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами №123/18 від 12.10.2018 року. Стосовно відсутності документів, які зазначені в Акті №123/18-1 від 12.10.2018 року, позивач вказав, що відсутність таких документів не свідчить про відмову в їх наданні, а є підставою для усунення цих порушень. Також, позивач зазначив, що відповідачем всупереч ч. 4 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності порушено строки прийняття рішення про анулювання ліцензії. На підставі наведеного позов просив задовольнити повністю.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.02.2019 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 43-49). Зазначив, що в складених посадовими особами органу нагляду (контролю) актах зафіксовані порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, а саме не надання позивачем копій підтверджуючих документів, засвідчених належним чином, що надають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу, за допомогою якої позивачем здійснюється господарська діяльність, складські приміщення не забезпечені вентиляцією, а промислові майданчики для зберігання відходів не забезпечені зливовідводом. На твердження позивача про порушення відповідачем ч. 4 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , зазначив, що днем виявлення посадовими особами органу нагляду (контролю) підстав для анулювання ліцензії, є день складання атів перевірок, а саме - 12.10.2018 року (п'ятниця), 13-15.10.2018 року - субота, неділя, понеділок - вихідні дні, тому 19.10.2018 року є останнім днем видачі наказу про анулювання ліцензії, що і відбулося. Також зазначив, що згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього підстав (зокрема, не надання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, або відсутності протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки). Отже, позивачем не надано посадовим особами органу нагляду (контролю) під час проведення перевірки, витребуваних письмовою вимогою доказів, що і стало підставою для видання оскаржуваного наказу. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач 22.02.2019 року подав суду відповідь на відзив, яким підтвердив свої позовні вимоги (а.с. 165-168). У відповіді на відзив зазначив, що відсутні правові підстави скасування ліцензії на підставі акту №123/18-1 від 12.10.2018 року, оскільки даний акт не відповідає методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 року. Також, позивач вказав, що, посадовими особами органу нагляду (контролю) в акті №123/18 від 12.10.2018 року відсутні будь-які посилання, щодо відмови ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, що і стало підставою для скасування ліцензії. Позивачем були надані всі наявні в нього документи щодо предмета перевірки, а документи, що надають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу, за допомогою якої позивачем здійснюється господарська діяльність, не було надано через їх відсутність, а не через відмову. Вважає що відповідно до ч. 15 ст. 19 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , відповідач повинен був видати розпорядження про усунення ліцензійних умом, а не наказ про скасування ліцензії. Просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2019 року позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві, надавши усні пояснення. Просила в задоволенні позову відмовити. В наступне судове засідання 22.03.2019 року представник відповідача без поважних причин не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення (а.с. 230). Будь-яких клопотань з приводу відкладення судового засідання від відповідача не надійшло про причини неявки представника не повідомлено. З врахуванням вимог п.1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, а також пояснення сторін у судовому засіданні встановив наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 даного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, абзац 2 частини 1 статті 1 даного Закону №877-V.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання) частина 11, 12 статті 4 Закону №877-V.

Згідно ч. 1, 4 статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) - частина 5 статті 7 Закону №877-V.

Згідно частини 6 статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арган" зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності та отримало ліцензію Мінприроди від 04.03.2013 року на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) та належить до незначного ступеня ризику. Основними видами економічної діяльності позивача згідно коду КВЕД 38.12 збирання небезпечних відходів, КВЕД 38.22 оброблення та видалення небезпечних відходів, КВЕД 39.00 інша діяльність щодо поводження із небезпечними відходами.

Досліджено, що відповідно до Наказу Мінприроди від 28.11.2017 року №447 Про затвердження план-графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю) рекомендованим листом від 31.08.2018 року №7/4555-18 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило ТОВ Арган про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами у період з 08.10.2018 року по 12.10.18 року (а.с. 127-129).

Директору ТОВ Арган ОСОБА_1 10.10.2018 року вручено посвідчення (направлення) від 04.10.2018 року №123/18 (а.с. 130-131), наказ від 28.11.2018 року №477 Про затвердження План-Графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю) (а.с. 125-126), письмову вимогу та перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (а.с.132-139).

У період з 08.10.2018 року по 12.10.2018 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю) проведено захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами про що складено відповідні акти від 12.10.2018 року №123/18-1 та від 12.10.2018 року №123/18 (уніфікована форма) (а.с. 12-30, 31-32).

Враховуючи вказане суд констатує, що відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом провів у відношенні до позивача планову перевірку.

В подальшому, в акті за №123/18 від 12.10.2018 року, посадовими особами органу нагляду (контролю) зазначені порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №466, а саме не надання позивачем: копій підтверджуючих документів, засвідчених печаткою та підписом керівника суб'єкта господарювання, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу, за допомогою якої позивачем здійснюється господарська діяльність; відомостей про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварій на об'єкті; технічного регламенту; дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; копій документів, що підтверджують наявність екологічних знань у працівників підприємства; копій посвідчень, що підтверджують знання працівників вимог правил та норм з санітарно-гігієнічних та правил протипожежного захисту; схем розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення); складські приміщення не забезпечені вентиляцією; промислові майданчики для зберігання відходів не забезпечені автономним зливовідводом; не забезпечено наявність встановленої помаркованої тари, відсіків, бункерів та чіткого позначення виду відходів, їх класу небезпеки; спеціальний паспорт на кожне місце небезпечних відходів не містить відомостей про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Поряд з цим, 12.10.2018 року на підставі частини 2 пункту 8 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності посадовими особами органу нагляду (контролю) складено акт №123/18-1 про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" в проведенні планової перевірки додержання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

В даному акті №123/18-1 від 12.10.2018 року зазначено, що в порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених Постановою КМУ №466 від 13.07.2016 року, ліцензіатом не надано: копій підтверджуючих документів, засвідчених печаткою та підписом керівника суб'єкта господарювання, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу; відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварій на об'єкті; технічний регламент підприємства; дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; складські приміщення не забезпечені вентиляцією; копій документів, що підтверджують наявність екологічних знань у працівників підприємства; копій посвідчень, що підтверджують знання працівників вимог правил та норм з санітарно-гігієнічних та правил протипожежного захисту; схем розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення); промислові майданчики для зберігання відходів не забезпечені автономним зливовідводом; не забезпечено наявність встановленої помаркованої тари, відсіків, бункерів та чіткого позначення виду відходів, їх класу небезпеки; спеціальний паспорт на кожне місце небезпечних відходів не містить відомостей про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

На підставі Акту про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" у проведенні планової перевірки дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 12.10.2018 року №123/18-1, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності Міністерством екології та природних ресурсів України видано оскаржуваний наказ від 19.10.2018 року №366, яким анулювано ліцензію ТОВ Арган на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (а.с. 9).

При цьому, безпідставними є твердження позивача з приводу порушення строків прийняття органом ліцензування вказаного рішення про анулювання ліцензії.

Так, суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулюються Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі Закон №222-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закон №222-VIII анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Згідно п. 4 ч. 4 ст. 16 Закону №222-VIII передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом п'яти робочих днів з дня виявлення підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті.

Судом встановлено, що днем виявлення посадовими особами органу нагляду (контролю) підстав для анулювання ліцензії у спірних правовідносинах, є день складання атів перевірок, а саме - 12.10.2018 року (п'ятниця), 13-15.10.2018 року - субота, неділя, понеділок - вихідні дні, тому 19.10.2018 року є останнім днем видачі наказу про анулювання ліцензії, що і відбулося.

Не погодившись із виданим Міністерством екології та природних ресурсів України наказом від 19.10.2018 року №366, позивач 15.11.2018 року оскаржив даний наказ до Держаної регуляторної служби України. 28.12.2018 року Держана регуляторна служба України, розпорядженням №149 відхилила апеляцію Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" від 15.11.2018 року (а.с. 11, 240-242).

Щодо наявності та законності підстав для винесення оскаржуваного наказу, слід зазначити, що згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону №222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

Поряд з цим, частиною 7 статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, частиною 8 статті 7 Закону №877-V.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом, абзац 1, 2 частини 9 статті 7 Закону №877-V.

Відповідно до абзацу 3, 4 частини 9 статті 7 Закону №877-V, розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 15 статті 19 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 2 березня 2015 року № 222-VIII передбачено, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень вимог ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення зазначених у такому акті порушень, частина 16 статті 19 Закону №222-VIII.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, частина 11 статті 7 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач допустив представників контролюючого органу до перевірки. Дані обставини підтверджуються журналом реєстрації перевірок (а.с. 36) та іншими матеріалами справи. Також, позивач зазначив в позовній заяві та у судовому засіданні, що при проведенні перевірки надав усі наявні в нього документи на провадження господарської діяльності. А відсутні документи, які зазначені в актах перевірки, були ним не надані через їх відсутність, а не через відмову.

Щодо порушень встановлених а акті перевірки позивач зазначив, що копії підтверджуючих документів, засвідчених належним чином, що надають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу, за допомогою якої позивачем здійснюється господарська діяльність була надана для перевірки в формі таблиці. Також комісія проводила фотозйомку матеріально-технічної бази. Декларування об'єктів підвищеної небезпеки проводиться у разі необхідності, а складські приміщення забезпечені вентиляцією та зливовідводом, що підтверджується актом перевірки державної служби України з питань праці від 16.10.2018 року №178/0164 (а.с. 237-239). Встановлено, що експлуатація навантажувача проводиться відповідно до вимог законодавчих актів про охорону праці. На момент здійснення перевірки на тарі зберігання відходів було відсутнє чітке позначення виду відходу та класу небезпеки, однак ці дані були наявні в паспорті відходів, які були в кожному місці зберігання відходів. Щодо копій посвідчень про наявність екологічних знань працівників, санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог та правил, позивач зазначив що вони були відсутні оскільки не вимагались при подачі заяви на отримання ліцензії. План-схеми спеціально відведених, обладнаних місць була відсутня на момент перевірки і знаходилась в орендодавця (власника) складських приміщень, водночас її було надано з пакетом документів при подачі заяви на отримання ліцензії. Спеціальний паспорт на кожне місце небезпечних відходів не містив відомостей про методи контролю та безпечної експлуатації. Технологічний регламент підприємства був відсутній.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що позивачем представлені всі наявні в нього документи, які витребовувались посадовими особами органу нагляду (контролю), а документи, які не надані ним або не вимагались органом ліцензування при подачі заяви на отримання ліцензії або були відсутні на час проведення перевірки.

Отже, суд приходить до висновку, що відсутність документів зазначених у актах є порушенням ліцензійних умов, виявлених під час здійснення заходу, а не відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" від проведення перевірки. Оскаржуваний наказ від 19.10.2018 року №366, яким анульовано ліцензію ТОВ Арган на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами є передчасним. Прийняттю даного наказу передує процедура усунення порушень вимог законодавства у сфері господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. А тому, орган державного нагляду повинен був вжити заходів передбачених статтею 7 Закону №877-V.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України

В даному випадку суд констатує, що з врахуванням спірних правовідносин для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог. В позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України наказ від 19.10.2018 року №366 в частині анулювання ліцензії, як такий, що був прийнятий з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування. Однак, позивачем невірно зазначено дану позовну вимогу. Правильним способом відновлення порушеного права відповідно до вимог КАС України, є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 366 від 19.10.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статі 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач в позовній заяві зазначив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 тис. грн. Однак, розрахунків вказаних витрат та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивач та його представник до позовної заяви та у судовому засіданні не надали, а також відсутня вимога щодо їх стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 366 від 19.10.2018 року в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" серії АЕ № 199219 від 04.03.2013 року.

Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України поновити права Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" у лізензуванні провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами з направленням повідомлення до Єдиного ліцензійного реєстру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства екології та природних ресурсів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арган" сплачений судовий збір в розмірі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арган" (код ЄДРПОУ 38140443), вул. Грушевського, 27, с. Ковалівка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78293;

Міністерство екології та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552996), вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Рішення складене в повному обсязі 27 березня 2019 р.