Рішення

від 26.03.2019 по справі 826/8404/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2019 року № 826/8404/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві третя особаДержавна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 01.06.2017, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай (далі - позивач, ТОВ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001851201 від 01.06.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8404/17 та призначено до судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2017 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну фіскальну службу України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки грошове зобов'язання на час визначення розміру штрафу не було узгодженим. Також зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням строків давності застосування штрафних санкцій та порушенням п.п.6,7 розділу ІІ, п.1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи під час судового розгляду справи проти позову заперечували та зазначили, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених в запереченні на адміністративний позов.

У судовому засіданні 16.11.2017 на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України в приміщенні відповідача проведено перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ Ваніла Скай .

За результатами проведення перевірки, складено Акт №7150/26-54-12-01-11 від 15.12.2016, яким встановлено несплату позивачем самостійно визначено грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у встановлені Податковим кодексом України строки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 19.01.2017 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001061201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1148, 1117, 1086, 1057, 484, 442, 417, 391, 350, 330, 329, 300, 263, 235, 204, 172, 139, 111, 85, 56 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 79 079,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у розмірі 15 815,80 грн.;

- №0001071201, яким за затримку на 19 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 725,00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у розмірі 172,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 22.03.2017 №110/261510-01-35 про результати розгляду первинних скарг скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.01.2017 №0001071201, №0001061201, а скаргу позивача від 08.02.2017 №6 (вх. від 09.02.2017 №4757/10) частково задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся 31.03.2017 до ДФС України зі скаргою від 29.03.2017 вих. №11 на податкове повідомлення-рішення від №0001061201 на суму 15 815,80 грн.

За результатами розгляду скарги, ДФС України 24.05.2017 прийняла рішення №11072/6/99-99-11-03-01-25, яким залишила податкове повідомлення-рішення №0001061201 без змін, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

01 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0001851201, яким відповідно до акта перевірки №1150/26-54-12-01-11 від 15.12.2016 та рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у м. Києві від 22.03.2017 №5897/10/26-15-10-01-35 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1148, 1117, 1086, 1057, 484, 442, 417, 391, 350, 330, 329, 300, 263, 235, 204, 172, 139, 111, календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 75941,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у розмірі 15 188,20 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивачем в обґрунтування правової позиції зазначено, що податкове повідомлення-рішення № 0001851201 від 01.06.2017 підлягає скасуванню з огляду на те, що згідно з актом перевірки від 15.12.2016 в якості підстави та нарахування штрафних санкцій в розмірі 20 % зазначено ППР від 14.02.2013.

При цьому вважає, що оскільки на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року було подано скаргу до контролюючого органу, але рішення по ній прийнято не було, відтак така скарга є задоволеною на користь платника податків та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 є таким, що не підлягає сплаті.

Проте, представник ДФС України зазначив, що у ході розгляду скарг (від 28.02.2013 №02-01 та №02-01, що зареєстровані контролюючим органом за вх. №1414/10, 1415/10 від 07.03.2013), податковим органом було встановлено, що первинні скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270 розглянуті, та за результатами їх розгляду прийнято рішення від 25.04.2013 №4017/10/12-1-03, яким вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

За результатами розгляду скарг позивача до Міністерства доходів і зборів України, прийнято рішення від 04.06.2013 №4223/6/9-99-10-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пункту 56.8 статті 56 наведеного Кодексу контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9 цієї ж статті керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження (абзац 2 підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270, позивач 20.05.2013 подав скаргу до Держаної податкової служби України.

Проте, як зазначено позивачем вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги у встановлений Податковим кодексом України строк позивач не отримав.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року по справі № 826/7805/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061201 від 19.01.2017 року встановлено, що скарга на податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270 вважається повністю задоволеною та вказані податкові повідомлення-рішення вважається скасованими.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовим рішенням від 26.04.2018 року по справі № 826/7805/17 було встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013, не були узгодженими.

Зворотного відповідачем в процесі розгляду адміністративної справи не доведено.

Щодо податкового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем в поданій декларації з податку на додану вартість, суд зазначає, що ТОВ "Ваніла Скай" надано до суду платіжні доручення, які підтверджують сплату вказаного зобов'язання.

Судом встановлено, що податковим органом при прийнятті оскаржуваного позивачем рішення не враховано всі обставини справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001851201 від 01.06.2017 за несвоєчасну сплату суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013, які не були узгодженими, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів обставин та доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай (04065, м. Київ, вул. В.Хвойки, буд. 18/14, офіс 715, код ЄДРПОУ 37035934) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0001851201 від 01.06.2017.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай (04065, м. Київ, вул. В.Хвойки, буд. 18/14, офіс 715, код ЄДРПОУ 37035934) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа