Ухвала

від 29.10.2020 по справі 826/8404/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/8404/17

адміністративне провадження № К/9901/26464/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м .Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №826/8404/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2019 року відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку, у якій необхідно вказати підстави для поновлення строку та сплати судового збору у розмірі 2400,00 грн. та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали на усунення вказаних недоліків.

Згідно зворотного поштового повідомлення, копії ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, отримано представником апелянта - 16.07.2020.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2019 року - відмовлено.

Вказана ухвала мотивована тим , що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не подано заяву про поновлення строку, у якій би було вказано обставини, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2400 грн. При цьому вказано, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України .

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення .

Так, за правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку .

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження .

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством .

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом .

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки .

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків .

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно -правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій .

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається .

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання .

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що скаржником обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

Як обгрунтовано зазначене апеляційним судом, зазначені апелянтом обставини щодо причин пропуску строку подачі апеляційної скарги через велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малою чисельністю відповідальних осіб за супроводження судових справ свідчать про неналежну організацію роботи Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та є внутрішніми організаційними питаннями уповноважених осіб такої юридичної особи, а відтак, не можуть бути поважною причиною пропуску строку подачі апеляційної скарги.

Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків та не є такою, що пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи, та як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення .

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою .

Таким чином, подана скарга Головного управління ДПС у м .Києві касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі .

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України ,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м .Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №826/8404/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ваніла Скай до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення .

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає .

Суддя -доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко