Рішення

від 15.03.2019 по справі 487/2108/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2108/17

Провадження № 2/487/116/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі судді Біцюка А. В. за участю секретаря Демиденко Н.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Профспілки працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту (місце знаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) до Державного підприємства Адміністрація морських портів України (місце знаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; Миколаївська філія ДП АМПУ : 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23), треті особи - Міністерство інфраструктури України (місце знаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14), Профспілка робітників морського транспорту України (об'єднана) (місце знаходження: 68026, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 54) про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

13.04.2017 року Профспілка працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Адміністрація морських портів України , треті особи - Міністерство інфраструктури України, Профспілка робітників морського транспорту України (об'єднана), про скасування наказу, в якому посилаючись на протиправність та незаконність винесеного відповідачем наказу, просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. начальника Миколаївської філії ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту), ОСОБА_2, №30 від 17 січня 2017 року Про внесення змін до штатного розпису .

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що наказом т.в.о. начальника Миколаївської філії ДП Адміністрації морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) ОСОБА_2 за №30 від 17.01.2017 року Про внесення змін штатного розпису скорочено із штатного розпису з 23 січня 2017 року Служби загальної охорони та режиму: загону загальної охорони: команди охорони: 66 одиниць керівного та оперативного складу. Із зазначеним наказом позивач не згоден вважає його протиправним, оскільки його видано в порушення вимог ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . Зазначеними нормами передбачено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції державним органам, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду.

Також посилається на те, що відповідно до п. 4.1.1. Колективного договору на 2013-2018 роки, укладеного між МФ ДП АМПУ та представниками профспілок адміністрація зобов'язується у разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі звільнення найманих працівників з ініціативи адміністрації, забезпечити проведення звільнень за умови попереднього (не пізніше ніж за три місяці) письмового повідомлення профкомів про причини, строки їх проведення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, а також про заходи, які спрямовані на працевлаштування працівників, що підлягають вивільненню.

Однак наведені норми не були дотримані, оскільки отриманий лист від 17.01.2017 року, яким відповідач повідомив позивача про намічувані звільнення, не є завчасним в розумінні закону, не містить інформації щодо об'єктивних причин звільнення працівників, строки проведення звільнення, а також заходи, які спрямовані на працевлаштування працівників. Крім того позивач не провів консультацій з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням, чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Також посилався на те, що наказ видано неповноважною особою. За наведених обставин просив задовольнити позов.

Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнавала, проти задоволення позову заперечувала, суду надала відзив на позовну заяву в якій суду пояснювала, що 17.01.2017 року начальником Миколаївського морського порту видано наказ №30 Про внесення змін до штатного розпису , згідно з яким з 23.03.2017 року відбулись скорочення зі штатного розпису. Зміни до штатного розпису погоджені ДП АМПУ листами від 07.11.2016 №6691 та від 15.12.2016 №7597, згідно вимог статуту. Повідомлення профспілки за 3 місяці до намічуваних звільнень - ОСОБА_1 від 17.01.2017 №18-11/222 - відбулось за 2 місяці до намічуваних скорочень. Крім того, відповідач має повне право приймати рішення про скорочення штату та видавати відповідний наказ, як засіб документального оформлення прийнятого рішення, а тому твердження позивача про те, що спірний наказ є протиправним - безпідставні. Також позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний провести консультації, проте не наводить жодного нормативного акту, згідно з яким встановлено обов'язок ініціювання таких консультацій саме у відповідача. Позивач з такою ініціативою до відповідача не звертався, відповідач не відмовлявся та не ухилявся від проведення консультацій, протилежного позивачем не наведено. За такого, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його право порушене та що він має право оскаржувати спірний наказ. На підставі викладеного просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники третіх осіб до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно належним чином, причин неявки суду не повідомили.

З'ясувавши позиції сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Наказом т.в.о. начальника Миколаївської філії ДП Адміністрації морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) ОСОБА_2 за №30 від 17.01.2017 року Про внесення змін штатного розпису скорочено із штатного розпису з 23 січня 2017 року Служби загальної охорони та режиму: загону загальної охорони: команди охорони: 66 одиниць керівного та оперативного складу.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням, чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

В позовній заяві позивач посилається на те, що зазначений наказ було видано з порушенням вимог частин третьої, четвертої статті 22 Закону України Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності та пункту 4.1.1 Колективного договору на 2013-2018 роки, укладеного між ДП Адміністрації морських портів України та представниками профспілок, а лист, яким працівників повідомили про майбутнє вивільнення, не є завчасним у розумінні чинного законодавства, не містить інформації щодо об'єктивних причин звільнення працівників, строків проведення звільнення, а також заходів, спрямованих на працевлаштування працівників.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, листом №18-11/222 від 17.01.2017 року профспілку було повідомлено про намічувані звільнення за 2 місяці до намічуваних скорочень. Крім того, вказаний лист містить всю необхідну інформацію, передбачену ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та п. 4.1.1 Колективного договору, а саме:

1. Об'єктивні причини для звільнення - скорочення штату, згідно наказу №30 від 17.01.2017 року.

2. Повідомлення профспілки за 3 місяці до намічуваних звільнень - лист №18-11/222 від 17.01.2017 року, який містить наступну інформацію:

- причини - скорочення посад;

- строки - найближчим часом;

- кількість та категорії працівників, яких це може стосуватись - команда охорони загону загальної охорони служби загальної охорони та режиму: 4 од. начальників команди; 4 од. заступників начальників команди; 12 од. старших контролерів; 46 од. контролерів;

- заходи - філія гарантує суворе дотримання діючого законодавства України, Генеральної, Галузевої Угоди, Колективного договору. Працівникам будуть запропоновані вакантні посади відповідно до їх кваліфікації за умови наявності таких вакансій.

Таким чином, твердження Позивача, що ОСОБА_1 від 17.01.2017 №18-11/222 не відповідає вимогам закону та Колективного договору повністю спростовується наведеною в ОСОБА_1 інформацією.

Крім того, зі змісту ст. 13 Конвенції МОП N 158 Про припинення трудовим відносин з ініціативи роботодавця вбачається, що конкретний строк повідомлення профспілок про припинення трудових відносин не визначений та позначений в ст. 13 як своєчасно . Конвенція МОП N 158 є міжнародним договором, котрий Україна ратифікувала 04.02.94р., а відповідно до ст. 8-1 КЗпП України, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Також Позивач стверджує, що Відповідач зобов'язаний провести консультації, проте не наводить жодного нормативного акту, згідно з яким встановлено обов'язок ініціювання таких консультацій саме у Відповідача. Позивач з такою ініціативою до Відповідача не звертався, Відповідач не відмовлявся, не ухилявся від проведення консультацій, протилежного Позивачем не наведено. Таким чином, порушення прав Позивача об'єктивно відсутнє.

Щодо твердження позивача про протиправність наказу №30 від 17.01.2017 року Про внесення змін штатного розпису , суд приходить до наступного.

Право роботодавця самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис не потребує додаткового доведення, оскільки воно прямо встановлене законодавчо (п.3 ст.64 ГКУ Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.). Філії не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 95 ЦК України, ч. 4 ст. 64 ГК України).

Так, згідно із п. 4, 5, 7 ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. При цьому, внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України, власник або уповноважений ним орган має право самостійно визначати штат і чисельність працівників, структуру підприємства. Таким правом він може скористатися в будь-який час, у тому числі , враховуючи потреби виробництва, вносити відповідні зміни. Зміни, а також процедура звільнення працівників за зазначеною вище підставою мають бути здійснені в межах чинного законодавства. Перелік змін в організації праці та виробництв, згідно чинного законодавства, не має вичерпного переліку.

При цьому, позиція Судової палати у цивільних справах Верховного Суду висловлена в ухвалі від 28.01.2009 у справі №6-14292св08 - право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу, тому доцільність скорочення чисельності або штату працівників судом не може обговорюватися, оскільки вирішення даного питання стосується внутрішньогосподарської діяльності підприємства і не є предметом доказування у судових спорах.

Питання щодо наявності підстав (чи мало місце скорочення штату та чисельності працівників та інше) суд перевіряє при розгляді спору про поновлення на роботі.

Ані трудовим законодавством, ані законодавством про профспілки не встановлено повноваження профспілок оскаржувати накази по господарській діяльності підприємства.

За такого, відповідач мав повне право, надане законом приймати рішення про скорочення штату та видавати відповідний наказ, як засіб документального оформлення прийнятого рішення.

17.01.2017 року начальником Миколаївського морського порту видано наказ №30 Про внесення змін до штатного розпису , згідно з яким з 23.03.2017 року відбулись скорочення зі штатного розпису.

Зміни до штатного розпису погоджені ДП АМПУ листами від 07.11.2016 №6691 та від 15.12.2016 №7597, згідно вимог статуту.

Так, відповідно до п. 6.1.1 Статуту ДП АМПУ , затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України №149 від 02.04.2018, підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації, забезпечує виконання державних контрактів та укладених договорів.

Пунктом 6.1.3 Статуту передбачено, що Підприємство має право за погодженням з Уповноваженим органом управління відповідно до законодавства України створювати, реорганізовувати та ліквідувати філії (адміністрації морських портів), які не мають статусу юридичної особи, наділяються майном Підприємства, можуть мати окремий баланс та діють на підставі положень, які затверджуються Уповноваженим органом управління.

Пунктом 6.1.5. Статуту встановлено, що Підприємство самостійно встановлює чисельність працівників та штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом.

Функції, права та обов'язки структурних та відокремлених підрозділів Підприємства визначаються положеннями про них.

В п.3.1 Положення про Миколаївську філію Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрацію Миколаївського морського порту) - філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статуту юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.3. вказаного Положення до складу Філії відповідно до її штатного розпису можуть входити без балансові структурні підрозділи (відділи, служби тощо, далі - структурні підрозділи), які діють на підставі Положень, затверджених Начальником Філії.

Відповідно до п. 5.1, 5.2, 5.7 керівництво Філією на принципах єдино начальства здійснює Начальник Філії, який підпорядковується Голові Підприємства та діє на підставі цього Положення, яке затверджується Уповноваженим органом управління, довіреності на право вчинення дій, виданої Головою Підприємства, та розпорядчими документами Підприємства. Начальник Філії самостійно встановлює чисельність працівників та затверджує штатний розпис. Організаційна структура Філії та штатний розпис в частині керівного складу затверджується начальником Філії за погодженням з Головою Підприємства.

Твердження позивача про відсутність у т.в.о. начальника адміністрації ОСОБА_2 повноважень на видання оскаржуваного наказу через відсутність довіреності спростовуються наданою відповідачем довіреністю, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, законного інтересу у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, у спосіб передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України.

У судовому засіданні не встановлено, які саме права працівників та на захист яких діє позивач, порушено оскаржуваними наказами, що унеможливлює встановлення факту наявності порушеного права.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що спірний наказ №30 від 17.01.2017 року Про внесення змін штатного розпису виданий уповноваженою особою та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Профспілки працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту про визнання незаконним та скасування вказаного наказу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Профспілці працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту у задоволені позову до Державного підприємства Адміністрація морських портів України про скасування наказу, відмовити повністю.

Інформація про сторони:

Позивач: Профспілка працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту. Місце знаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23. ЄДРПОУ 25990667;

Відповідач: Державне підприємство Адміністрація морських портів України ; місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ЄДРПОУ 38727770.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або до того ж суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.03.2019 року.

Суддя Біцюк А.В.