Постанова

від 21.03.2019 по справі 824/869/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/869/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

21 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельна інспекції у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2018 року позивач звернулась до Чрнівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Положеннями статті 129 КАС України передбачено, що виклик (повідомлення) сторін про час, день та місце розгляду справи можливий шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

З матеріалів справи встановлено, що сторони належним чином були повідомлені про час день та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 21.03.2019 року було винесено протокольну ухвалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Капіцькою Ю.І., позивачу на праві приватної власності належать нежилі приміщення загальною площею 31.40 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1. (а.с.10)

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.12.2008 року, позивач є власником нежилих приміщень, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, номер витягу (21148501). (а.с.11)

Згідно витягу з рішення Чернівецької міської ради № 1625 від 04.06.2015р. та договору встановлення сервітуту № 113 від 25 червня 2015р., укладеного між Чернівецькою міською радою, як розпорядником землі та ОСОБА_2, встановлено земельний сервітут відносно земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1, площею 0,0006 га, кадастровий номер НОМЕР_1, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) на право влаштування окремого входу до офісу, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки. (а.с.12-13)

05.04.2016 року позивачу було видано містобудівні умови та обмеження № 1219/16 на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_2 (а.с.20)

Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю ОСОБА_2 видано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) на об'єкт Реконструкція власних нежитлових приміщень під офісні, з влаштуванням окремого входу на АДРЕСА_1. (а.с.18-19)

ОСОБА_2 після отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки подала до інспекції ДАБК Чернівецької міської ради Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт "Реконструкція власних нежитлових приміщень під офісні з влаштуванням окремого входу на АДРЕСА_1".

Головними інспекторами будівельного нагляду Управління, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 "Про затвердження плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на IV квартал 2017", проводилась планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (направлення від 24.11.2017 № 12-Н). (а.с.44-47)

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.12.2017 № 1906 продовжено строк планових заходів, з метою перевірки законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, а також видано направлення на проведення перевірки від 26.12.2017 № 12-Н-Пр.(а.с.47-48 )

10.01.2018 року за результатами проведення планової перевірки посадовими особами складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В ході перевірки встановлено, що (окрім іншого) земельна ділянка, на якій планується розміщення об'єкту будівництва, відноситься до загальноміського центру, зони Г-5- "лікувальні зони". Відповідно до пояснювальної записки до Зонінгу м. Чернівці, до переліку об'єктів, які входять до розділів "Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок", "Супутні види забудови та іншого використання" та "Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок" зона Г-5 не входить до виду запланованого об'єкту будівництва (офісні приміщення). Крім того, у складі МУО №1219/16 відсутні викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000, ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі), фотофіксація земельної ділянки, викопіювання з містобудівної документації, що є порушенням п. 2.2, п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109. (а.с.49-57)

10.05.2018 року посадовими особами відповідача прийнято рішення №15, про скасування рішення Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для об'єкту Офісні приміщення по АДРЕСА_1, № 1219/16 від 05.04.2016 року (а.с.24).

Листом Інспекція ДАБК Чернівецької міської ради від 15.06.2018 р. № 18-02/4-378-14/18 повідомила позивача, що Інспекцією скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, яка внесена до Єдиного реєстру 18.08.2016 року № ЧВ 082162311130, в зв'язку з прийняттям рішення від 10.01.2018 р. №15 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.04.2016р. № 1219/16. (а.с.27)

18.07.2018р Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом № в-4356/004/01 повідомив позивача, що відповідно до містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівці, затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р. №1171 в складі якої розроблено схему зонування території м. Чернівці, житловий будинок на АДРЕСА_1 розташований на озеленених територіях - Л - ландшафтна зона, Л-1 озеленені території. (а.с.28)

Вважаючи рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області № 15 від 10.01.2018 року протиправним, позивач звернулась до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038 (далі - Закон-3038).

Вказаний закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. (ч.8 ст. 1 Закону - 3038)

Відповідно до приписів статті 16 Закону - 3038 встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно статті 17 Закону - 3038 - генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невідємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Статтею 18 Закону - 3038 визначено, що план зонування території, який розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно правомірності дій відповідача під час винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає слідуюче.

Як встановлено з матеріалів справи, земельна ділянка на якій знаходиться об'єкт реконструкції позивача, відноситься до зони - Л ландшафтні зони, Л-1 озеленені території, що підтверджується листом з додатками департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 18.07.2018р № в-4356/004/01.

Колегія суддів зауважує, що ландшафтні зони - Л (Л-1 озеленені території) включають в себе: переважні види забудови та іншого використання земельних; допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, в які входять окрім іншого: пральні, гаражі, склади, магазини, підприємства громадського харчування, лабораторії, та інше.

Так, судом під час апеляційного розгляду справи було досліджено викопіювання з схеми зонування території м.Чернівці, на яких відображено, що земельна ділянка позивача відноситься саме до ландшафної зони -Л-1. Вказане також було підтверджено свідком під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що апелянт помилково відніс об'єкт, на який видано містобудівні умови, до зони Г-5, оскільки такий об'єкт в дійсності, згідно листа департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин та викопіювання до нього, відноситься до зони Л-1, що в свою чергу, є достатнім доказом обґрунтованості доводів позивача. (а.с.28,29,30,68)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу щодо належності земельної ділянки саме до зони Г-А-"лікувальні зони".

Щодо тверджень апелянта про відсутність у складі містобудівних умов та обмежень №1219/16 викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000, ситуаційного плану (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі), фотофіксації земельної ділянки, викопіювання з містобудівної документації, що є порушенням п. 2.2, п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок №109), судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2. Порядку № 109 визначено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Пунктом 3.7 Порядку № 109 передбачено, що графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначені твердження апелянта спростовуються заявою позивача від 28 березня 2016 року про надання містобудівних умов та обмежень забудови (а.с.67), з якої вбачається, що до заяви було подано наступні документи:

- копія паспорта;

- копія ідентифікаційного номера;

- засвідчена в установленому порядку копії документів про право власності або користування земельною ділянкою;

- належним чином завірена копія правовстановлюючого документу на нерухоме майно;

- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва;

- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки - викопіювання М 1: 500 та 1:2000 з топографо - геодезичного плану;

- фотофіксація земельної ділянки. (а.с.67)

Вказаний перелік документів відповідає вимогам Порядку №109, а тому суд апеляційної інстанції відхиляє вищевказані доводи апелянта з огляду на їх необґрунтованість.

Суд також зауважує, що частинами 4 та 5 статті 26 Закону №3038 встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з положеннями статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038 визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача від 10.01.2018 року № 15, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.04.2016р. № 1219/16 внаслідок планової перевірки на об'єкті нагляду управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, перешкоджає позивачу у реалізації його прав на експлуатацію шляхом реконструкції (перебудови) належних йому на праві власності нежилих будівель, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було дотримано абз.2 п.9 Постанови Пленуму ВАС України, яким визначено, що у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, а також оцінку всіх доказі, з яких виходив суд при вирішенні спору.

Однак, колегія не приймає до уваги вказані висновки апелянта, оскільки зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції достеменно встановлено те, що судом першої інстанції під час розгляду справи в повній мірі було надано оцінку усім доказам наданими сторонами, та наведено належне обґрунтування в чому саме була протиправності дій суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення № 15 від 10.01.2018 року.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи наведені апелянтом аргументів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельна інспекції у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.