Постанова

від 26.03.2019 по справі п/811/2406/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №П/811/2406/17

адміністративне провадження №К/9901/61390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №П/811/2406/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Фірми Корвет у формі приватного підприємства про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Фірми Корвет у формі приватного підприємства (далі - відповідач, ПП Фірма Корвет ) про стягнення податкового боргу у розмірі 223 104,60 грн.

2. Позивач у позовній заяві посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку у розмірі 223 104,60 грн. Позивач також вказує, що ним відповідачу направлялась вимога про сплату боргу, однак зазначені дії не призвели до погашення заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року задоволено адміністративний позов. Стягнуто кошти з Фірми Корвет у формі приватного підприємства, з рахунків в обслуговуючих банках, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 223 104,60 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанцій та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують факт направлення відповідачу податкової вимоги 08.10.2015 №44850-23, що за приписами пункту 95.2 статті 95 ПК України виключає можливість стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на адресу контролюючого органу була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначене податкове зобов'язання розмірі 24 789,40 грн щомісяця у період з лютого по жовтень 2017 року.

Відповідно до витягу з картки особового рахунку відповідача заборгованість ПП Фірма Корвет у період з лютого по жовтень 2017 року становить 223 104,60 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач, вказує на неврахування судом доводів контролюючого органу щодо наявності у відповідача податкового боргу, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань у сумі 223 104,60 грн, крім того, при формуванні податкової вимоги та її направленні на адресу відповідача, контролюючим органом дотримано положення п.59.1 ст.59, 58.3 ст.58 та 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.

9. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на порушення позивачем вимог податкового законодавства у частині ненадіслання податкової вимоги, що унеможливлює стягнення податкового боргу у судовому порядку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

10.2 Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

10.3 Пункт 42.2 статті 42

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

10.4 Пункт 46.1 статті 46

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

10.5 Пункт 56.11 статті 56

Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

10.6 Пункт 58.3 статті 58

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

10.7 Абзац 1 пункту 59.1 статті 59

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10.8 Пункт 95.1 статті 95

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

10.11 Пункт 287.3 статті 287

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11. Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

11.1 Пункт 3.5.

Після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

11.2 Пункт 3.6.

Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

11.3 Пункт 3.7

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

11.4 Абзац б пункт 3.9.

Дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення-рішення.

12. Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

12.1 Пункт 62

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Платник податків, який самостійно визначив податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки.

Несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання (вручення) платникові податків податкової вимоги.

У разі наявності податкового боргу після надіслання попередньої податкової вимоги не встановлено обов'язку надсилати нову.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у контролюючого органу відсутнє право на стягнення податкового боргу, зважаючи на невиконання ним приписів податкового законодавства щодо надіслання платникові податків податкової вимоги, оскільки з квитанції пошти та рекомендованого повідомлення неможливо встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялась на адресу ПП Фірма Корвет 17 листопада 2015 року і яка була отримана працівником фірми 18 листопада 2015 року; опис відправленої кореспонденції до суду позивачем не надавався, а безпосередньо на зазначених документах відомості про вид кореспонденції відсутні; дати формування податкової вимоги та квитанції про відправлення поштової кореспонденції відрізняються більше ніж на місяць.

15. Виходячи з аналізу Порядку №1236, вбачається, що після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення (вимога) передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. У день отримання податкового повідомлення-рішення (вимоги) від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення (вимогу) платнику податків. Дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення (вимоги).

Таким чином, податковий орган при направленні податкової вимоги засобами поштового зв'язку повинен відобразити дату відправлення на корінці податкової вимоги та прикріпити до нього повернуте повідомлення про вручення, в якому зазначається дата вручення або причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не дотримано вказані вимоги податкового законодавства, зважаючи на відсутність інформації щодо дати відправлення (вручення) на корінці податкової вимоги.

Враховуючи дату податкової вимоги 08 жовтня 2015 року, така вимога повинна була бути надіслана відповідачу наступного дня після її складення, тоді як зворотне поштове повідомлення підтверджує факт надіслання документів 18 листопада 2015 року, що викликає обґрунтовані сумніви щодо надсилання цим листом саме податкової вимоги.

Викладене свідчить про те, що контролюючим органом не дотримано положень Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків та не зазначено на корінці податкової вимоги дати її відправлення та отримання платником податків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про непідтвердження контролюючим органом факту направлення відповідачу податкової вимоги, а отже відсутності права у такого на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

17. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми 16, 20, 42, 46,58, 59, 95, 287 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у справі №П/811/2406/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду