Постанова

від 26.03.2019 по справі 808/1248/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/1248/16

адміністративне провадження №К/9901/35443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у складі судді Дуляницької С.М.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М.

у справі №808/1248/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрнасінняпром

до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрнасінняпром (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2015 року № 0001591530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2882694 грн за вересень 2015 року, та № 0001601530, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 226600,50 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 151067 грн та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у сумі 75533,50 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2015 року № 0001591530 та № 0001601530.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції висновувалися з неправомірності прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У квітні 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

03 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 808/1248/16 витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду.

23 травня 2017 року справа №808/1248/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

07 березня 2018 року справа №808/1248/16 та матеріали касаційного провадження №К/9901/35443/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 06 листопада 2015 № 101/15-03/36415181 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що у декларації за вересень 2015 року значення рядка 20.1 завищено на 3033761 грн, при тому, що у декларації за серпень 2015 року згідно з актом від 08 жовтня 2015 року № 87/15-03/36415181 значення рядка 24, яке переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду, дорівнює 0 грн, у зв'язку з чим Товариством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та занижено суму податку на додану вартість.

06 листопада 2015 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням форми В4 №001591530 за порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2882694 грн за вересень 2015 року.

Податковим повідомленням-рішенням форми Р №0001601530 за порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 226600,50 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 151067 грн та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у сумі 75533,50 грн.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (чинного на дату подання звітності), сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, згідно з вказаної норми, значення рядка 20.1 декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року повинно відповідати значенню рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у декларації від 19 жовтня 2015 року №9214025811 за вересень значення рядка 20.1 дорівнює 3033761 грн. У декларації за серпень 2015 року від 16 вересня 2015 року №9192031621 значення рядка 24 дорівнює 0,00 грн.

З наявних в матеріалах справи копій декларації та уточнюючих розрахунків вбачається, що у декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 значення рядка 20.1 дорівнює 3033761 грн, а значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 дорівнює 3033761 грн.

Тобто, з наявних в матеріалах справи копій декларацій вбачається, що значення рядка 20.1 декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року відповідає значенню рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2015.

Розбіжності, на переконання контролюючого органу, виникли у зв'язку з тим, що позивач повинен був врахувати при заповненні показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року висновки акта перевірки від 08 жовтня 2015 року № 87/15-03/36415181, згідно з якими контролюючим органом встановлено, що значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 дорівнює 0,00 грн.

Разом з тим, 15 жовтня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок № 9211563384, в якому виправлено описку в рядку 24, проте фахівцями податкового органу зазначеного не взято до уваги.

Крім того, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі № 808/537/16, яка набрала законної сили 08 грудня 2016 року, підтверджено правомірність значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та протиправність висновків акта перевірки від 08 жовтня 2015 року № 87/15-03/36415181.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженими судами доказами спростовується твердження відповідача про порушення позивачем пункту 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (чинного на дату складання декларації та акта перевірки), оскільки, позивач виконав обов'язок щодо повноти заповнення податкової звітності, а саме в декларації з податку на додану вартість заповненні рядки 22.1 та 23.3, які мають первинний характер.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі №808/1248/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер