Рішення

від 27.03.2019 по справі 533/1370/18

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.03.2019 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №533/1370/18

Провадження №2/533/34/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства Галещина , Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, встановлення початків фактичних трудових відношень, скасування розпорядження селищного голови про прийом на посаду від 05.11.2018 року за № 53, зобов'язання видати розпорядження про прийом на посаду директора від 29.10.2018 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

04.12.2018 року позивач звернувся з позовом, в якому, з врахуванням уточнення ( а.с.37-47 Том1), заяви про збільшення позовних вимог ( а.с.190-193 Том1), просить суд:

- встановити факт виконання позивачем обов'язків на посаді директора комунального підприємства Галещина з 29.10.2018 року;

- визнати розпорядження голови Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №53 від 05.11.2018 року про прийняття на роботу з випробувальним терміном незаконним та його скасування;

- зобов'язати Новогалещинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області видати розпорядження про прийняття позивача на роботу на посаду директора комунального підприємства Галещина з 29.10.2018 року;

- визнати рішення Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №56 від 09.11.2018 року про звільнення з посади незаконним та скасувати його;

-поновити позивача на роботі на посаді директора комунального підприємства Галещина ;

- стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5226 грн;

- стягнути з Новогалещинської селищної ради Полтавської області моральну шкоду в сумі 50000 грн;

-зобов'язати Новогалещинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області направити трудову книжку позивача до КП Галещина .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за усним договором з головою Новогалещинської селищної ради 29.10.2018 року фактично приступив до виконання обов'язків директора комунального підприємства Галещина , був представлений головою селищної ради трудовому колективу вказаного підприємства. Документального оформлення трудових відносин здійснено не було у зв'язку із посиланням селищного голови на зайнятість головного бухгалтера підприємства.

Позивач продовжив виконання функцій керівника підприємства.

05.11.2018 року до позивача прибула працівник з кадрових питань виконкому селищної ради, яка запропонувала написати позивачу заяву про прийом на роботу з 06.11.2018 року та із вказівкою про випробувальний термін 1 місяць. Позивач під тиском був вимушений підписати таку заяву.

Розпорядженням голови Новогалещинської селищної ради №53 від 05.11.2018 року позивача прийнято на посаду в.о. директора КП Галещина з 06.11.2018 року з випробувальним терміном один місяць.

Позивач вважає розпорядження незаконним, оскільки датою початку трудових відносин є 29.10.2018 року, так як з цієї дати він фактично був допущений до роботи на посаді керівника підприємства. Вимогу щодо випробувального терміну позивач вважає незаконною, оскільки він має статус внутрішньо переміщеної особи. Тимчасове покладання обов'язків, тобто в.о.директора , позивач також вважає незаконним, оскільки посада директора була вакантною.

Позивач продовжував виконання функцій директора підприємства, зокрема, призначив інвентаризацію майна підприємства, приймав рішення з кадрових питань, підписував фінансові документи, утримував печатку підприємства.

В подальшому, в результаті дій позивача по викриттю злочинів у попередній діяльності підприємства, з боку селищного голови до позивача виникли неприязні стосунки.

09.11.2018 року селищний голова повідомила позивачу про прийняття селищною радою рішення про його звільнення.

28.11.2018 року позивачем отримано лист виконкому Новогалещинської селищної ради з повідомленням про його звільнення.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки відсутні будь-які підстави для цього.

До теперішнього часу позивач не отримав трудову книжку, не отримав кінцевий розрахунок з оплати праці.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачем обраховано з 12.11.2018 року по 17.12.2018 року, виходячи з окладу 4623 грн за місяць.

Вимога про стягнення моральної шкоди обґрунтована позивачем наявністю страждань та переживань, життєвими незручностями, пов'язаними з неможливістю влаштуватися на роботу у зв'язку із неповерненням трудової книжки, необхідністю докладати додаткові зусилля до організації свого життя.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.49-51 Том1 ).

14.01.2018 року судом отримано відзив Новогалещинської селищної ради на позовну заяву (а.с.56-61 Том1 ).

12.02.2019 року судом отримано відзив КП Галещина на позовну заяву (а.с.220-226 Том1 ).

Відповідачі позов не визнали, зазначили наступне.

Твердження позивача про фактичне виконання обов'язків директора КП Галещина не відповідає дійсності, оскільки до 06.11.2018 року на посаді в.о.директора КП Галещина перебував ОСОБА_5, який зокрема здійснював як директор закупівлю товарів для господарських потреб підприємства. В свою чергу, позивачем добровільно написано заяву про прийняття на роботу з 06.11.2018 року, яка задоволена розпорядженням селищного голови №53 від 05.11.2018 року.

09.11.2018 року голова селищної ради звернулась до Новогалещинської селищної ради з пропозицією щодо призначення позивача на посаду директора КП Галещина , але рішенням ради пропозиція була відхилена.

У зв'язку з рішенням Новогалещинської селищної ради про непогодження кандидатури позивача селищним головою видано розпорядження №56 від 09.11.2018 року про звільнення позивача на підставі п.11 ст.40 КЗпП України.

Про звільнення позивачу повідомлено, але позивач ухиляється від отримання розпорядження про звільнення, від отримання трудової книжки та кінцевого розрахунку в сумі 845,80 грн.

Щодо моральної шкоди, на думку відповідача, позивачем не обґрунтовано її наявність та розмір шкоди, не наведено відповідних доказів.

23.01.2019 року судом отримано відповідь на відзив відповідача 2 (а.с.184-185 Том 1), який фактично не містить пояснень по суті справи.

Судом також отримано заперечення Новогалещинської селищної ради на відповідь позивача, які також фактично не містять пояснень по суті справи. (а.с.196 Том1).

Ухвалою суду від 19.02.2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, представники відповідачів позов не визнали, надали пояснення, аналогічні із викладеними в заявах по суті справи.

Справу розглянуто в загальному позовному провадженні.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Щодо оформлення трудових відносин

Комунальне підприємство Галещина є юридичною особою, зареєстрованою згідно з законодавством України. Засновником підприємства є Новогалещинська селищна рада (а.с.11, 23-29,228-231 Том 1).

Згідно п.1.3. Статуту підприємства майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади селища ОСОБА_6 Галещина Козельщинського району Полтавської області та закріплюється за ним на праві оперативного управління (а.с.229 Том 1).

Відповідно до п.6.3. Статуту підприємства керівництво поточною діяльністю Підприємства здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється розпорядженням Новогалещинського селищного голови (а.с.230).

Відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Таким чином, положення статуту КП Галещина відповідає закону та відноситься призначення та звільнення керівника підприємства до особистої компетенції голови Новогалещинської селищної ради.

Суд відхиляє посилання Новогалещинської селищної ради на обов'язковість погодження кандидатури керівника комунального підприємства на сесії селищної ради, що передбачено Положенням про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунального підприємства Новогалещинської селищної ради, затвердженого рішенням Новогалещинської селищної ради від 06.10.2017 року, оскільки таке погодження не передбачено законодавством України (а.с.86-94 Том 1).

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч.4 ст.65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Таким чином, з керівником комунального підприємства укладається контракт, який є підставою для видання селищним головою відповідного розпорядження про призначення на посаду та подальшого фактичного допуску до виконання повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наказом від 29.10.2018 року позивач прийняв посаду директора комунального підприємства Галещина з окладом 4623 грн. Підпис на наказі скріплено печаткою підприємства (а.с.16 Том 1).

Зазначені обставини, свідчать про те, що позивач був фактично допущений власником підприємства до виконання обов'язків директора підприємства.

В свою чергу, часткове документальне оформлення трудового договору відбулось лише розпорядженням Новогалещинського селищного голови №53 від 05.11.2018 року, яким позивача прийнято на роботу з 06.11.2018 року на посаду в.о.директора КП Галещина з випробувальним терміном 1 (один) місяць (а.с.12 Том1). Контракт не укладено.

Суд відхиляє посилання Новогалещинської селищної ради на те, що позивачем надано заяву про прийняття його на роботу лише 05.11.2018 року, оскільки це не спростовує факту допуску позивача до роботи з 29.10.2018 року (а.с.69 Том 1).

Суд відхиляє посилання Новогалещинської селищної ради на те, що у вказаний позивачем період виконання обов'язків директора КП Галещина здійснював ОСОБА_5, який зокрема, здійснював закупівлю товарів для господарських потреб підприємства за рахунок коштів підприємства (а.с.65-68 Том1), та якого звільнено лише 06.11.2018 року (а.с.63-64 Том1). Вказане посилання відхиляється, оскільки ці обставини також не спростовують факт допуску позивача до роботи з 29.10.2018 року (а.с.69 Том1).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про встановлення факту виконання позивачем обов'язків на посаді директора комунального підприємства Галещина з 29.10.2018 року по 05.11.2018 року включно, такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Оскільки згідно штатного розпису оклад керівника підприємства складає 4623 грн (а.с.15 Том1 ), суд вважає необхідним прийняти також рішення про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за вказаний період, виходячи із вказаного окладу, на умовах праці повний робочий час, та про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Щодо визнання розпорядження голови Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №53 від 05.11.2018 року про прийняття на роботу з випробувальним терміном незаконним та його скасування.

Розпорядженням Новогалещинського селищного голови №53 від 05.11.2018 року, яким позивача прийнято на роботу з 06.11.2018 року на посаду в.о.директора КП Галещина з випробувальним терміном 1 (один) місяць (а.с.12 Том 1).

Як зазначено судом вище, дата прийняття на роботу, яка зазначена в розпорядженні, не відповідає даті фактичного допуску до роботи.

Крім цього, згідно довідки від 10.01.2018 року №00004547712 Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (а.с.14 Том 1).

Відповідно до ч.3 ст.26 КЗпП України випробування не встановлюється при прийнятті на роботу, в тому числі, внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, встановлення для позивача випробувального строку не відповідає вимогам закону.

Крім того, згідно з пунктом 1 роз'яснення Державного комітету ОСОБА_7 Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати та Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_7 Професійних Спілок від 29 грудня 1965 року N 30/39 "Про порядок оплати тимчасового заступника" (далі - роз'яснення), зокрема, тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. Тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) підприємства, установи чи організації.

Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку проводиться вищим органом управління (пункт 2 роз'яснення).

Вказане роз'яснення може бути застосовано в даному випадку, оскільки призначення працівника виконуючим обов'язки фактично є укладанням невизначеного строкового трудового договору, що суперечить ч.2 ст.23 КЗпП України.

Таким чином, вимога позивача про визнання розпорядження незаконним та його скасування підлягає задоволенню частково, а саме в частині дати прийняття на роботу та встановлення випробувального строку.

Повне скасування розпорядження не є виправданим, оскільки вказаним розпорядженням позивача здійснено оформлення трудових відносин.

Щодо визнання Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №56 від 09.11.2018 року про звільнення з посади незаконним та скасувати його.

Розпорядженням Новогалещинського селищного голови №56 від 09.11.2018 року позивача звільнено за п.11 ст.40 КЗпП України, тобто у зв'язку із встановленням невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування (а.с.149 Том 1).

Суд не надає оцінку доказам щодо неналежного виконання позивачем обов'язків директора (а.с.79-85 Том1), оскільки, як зазначено вище, встановлення випробувального строку не відповідало вимогам закону.

Таким чином, вимога позивача про визнання розпорядження незаконним та його скасування, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо поновлення позивача на роботі на посаді директора комунального підприємства Галещина .

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки позивача звільнено незаконно, вимога про поновлення на роботі підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо зобов'язання Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області видати розпорядження про прийняття позивача на роботу на посаду директора комунального підприємства Галещина з 29.10.2018 року.

Як зазначено судом вище, відповідно до статуту КП Галещина та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження щодо прийняття на роботу директора комунального підприємства віднесено до компетенції Новогалещинського селищного голови, а не Новогалещинської селищної ради.

Крім цього, видання розпорядження про прийом на роботу є стадією виконання рішення суду, яке ще не розпочалось, тому така вимога є передчасною.

Таким чином, в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позивачем заявлено про стягнення середнього заробітку за 26 днів вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В даному випадку, наведений позивачем розрахунок середнього заробітку не є коректним, оскільки розрахований за певну кількість днів, які позивач міг би працювати, якби не був звільнений. Таке припущення не відповідає вимогам законодавства у зв'язку з наступним.

Згідно з правовими позиціями, які висловлені ВСУ у справі №6-419цс16 від 14 вересня 2016 року, ВС/КЦС у справі № 569/10189/16-ц від 31 жовтня 2018 року, відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Позивач прийняти на роботу з окладом 4623,00 грн.

Середньомісячне число робочих днів на КП Галещина в жовтні-вересні 2018 року склало (понеділок-п'ятниця): 21 день ((20+22)/2) http://www.buhoblik.org.ua/kadry-zarplata/vremya/1700-robochi-dni-zhovten.html .

Середньоденна заробітна плата позивача складає 220,14 грн без відрахувань податків та зборів (а.с.104 Том1).

Середньомісячний заробіток позивача складає 220,14 грн х 21 день = 4622,99 грн.

Сума заборгованості за жовтень місяць 3 (робочі дня) х 220,14 грн = 660,42 грн.

Сума заборгованості березень місяць 16 (робочих днів) х 220,14 грн = 3 522,24 грн.

Загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу за три дні жовтня місяця, листопад - грудень 2018 року та за січень, лютий та 16 днів березня 2019 року складає (660,42 грн +4 622,99 грн + 4 622,99 грн +4622,99 грн +4622,99 грн + 3 522,24 грн)= 22 674,62 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Оскільки позивач здійснив розрахунок за період, який охоплює частково жовтень, листопад та грудень 2018 року, таким чином, суд не вийшов за межі позовних вимог, незважаючи на перевищення суми, зазначеної позивачем.

Щодо стягнення з Новогалещинської селищної ради Полтавської області моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди з Відповідача 2, тобто з Новогалещинської селищної ради.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як зазначено вище, комунальне підприємство Галещина є юридичною особою, зареєстрованою згідно з законодавством України (а.с.11, 23-29,228-231).

Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч.3 ст.96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави для покладання відповідальності за моральну шкоду на Новогалещинську селищну раду, тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку із неналежним відповідачем.

Щодо зобов'язання Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської направити трудову книжку позивача до КП Галещина .

Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області направити трудову книжку позивача до КП Галещина .

Під час судового засідання представник Новогалещинської селищної ради підтвердив, що трудова книжка позивача знаходиться в селищній раді.

Як зазначено вище, комунальне підприємство Галещина є юридичною особою, зареєстрованою згідно з законодавством України (а.с.11, 23-29, 228-231 Том1).

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п.6.2. розділу 6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі.

Таким чином, трудова книжка має перебувати за місцем знаходження КП Галещина .

Суд, в даному випадку, не вбачає підстав для оцінки доказів щодо причин неотримання позивачем трудової книжки, оскільки, судом вирішено питання про поновлення позивача на роботі.

В той же час, місце перебування трудової книжки, за обставинами справи має значення для позивача та стосується його прав та обов'язків, тому суд, вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі відповідну вимогу позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, кім.17 А , селище ОСОБА_6, Козельщинського району Полтавської області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА (місцезнаходження: вул. Жовтнева, буд.119, селище ОСОБА_6, Козельщинського району Полтавська область, 39140, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36718811), Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд.95, селище Козельщина, Козельщинського району Полтавська область, 39140, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21053101) про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, встановлення початків фактичних трудових відношень, скасування розпорядження селищного голови про прийом на посаду від 05.11.2018 року за № 53, зобов'язання видати розпорядження про прийом на посаду директора від 29.10.2018 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Встановити факт виконання ОСОБА_4 обов'язків на посаді директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА з 29 жовтня 2018 року.

Зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ГАЛЕЩИНА нарахувати та виплатити ОСОБА_4 заробітну плату з 29 жовтня 2018 року, виходячи із місячного посадового окладу 4 623 (чотири тисячі шістсот двадцять три грн), на умовах праці повний робочий час, та нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №53 від 05.11.2018 року про прийняття ОСОБА_4 на роботу з випробувальним терміном незаконним в частині дати прийняття на роботу та в частині встановлення випробувального строку.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №56 від 09.11.2018 року про звільнення ОСОБА_4 з посади.

Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА .

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за три дні жовтня місяця, листопад та грудень 2018 року, за січень, лютий та 16 днів березня 2019 року в сумі 22 674,62 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Зобов'язати Новогалещинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області направити трудову книжку ОСОБА_4 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАЛЕЩИНА .

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Роз'яснити сторонам, що повний текст рішення буде виготовлений 27.03.2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 27.03.2019 року.

Суддя