Ухвала

від 27.03.2019 по справі 563/1953/18

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 563/1953/18

У Х В А Л А

27.03.2019 року

Корецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Степанюк Л.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ТзОВ "Горинь Агро" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТзОВ "Горинь Агро" до ОСОБА_1, ТзОВ "Гоща-Мілк" про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 04.02.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ "Гоща-Мілк" строком на 10 років щодо земельної ділянки розміром 2,02 га, кадастровий номер 5623081000:05:007:0049, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області.

Після подачі вказаного позову позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити будь-яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5623081000:05:007:0049, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області до набрання рішення суду по даній справі законної сили.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач може безліч разів переукладати свій договір оренди землі між собою, або ж укладати їх із іншими юридичними особами, аби не допустити виконання можливого рішення суду.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є договір №б/н від 04.02.2016 року.

Як передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, а саме, заборони державним реєстраторам вчиняти будь які реєстраційні дії може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії з державної реєстрації будь-яких речових прав по відношенню до зазначеного майна.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ТзОВ "Горинь Агро" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТзОВ "Горинь Агро" до ОСОБА_1, ТзОВ "Гоща-Мілк" про визнання договору оренди землі недійсним - задоволити.

Заборонити будь-яким особам або суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5623081000:05:007:0049, площею 2,02 га, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя