Ухвала

від 27.03.2019 по справі 634/395/19

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2019 рокуСправа № 634/395/19 Провадження № 1-кс/634/203/19

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Сахновщина Харківської області клопотання слідчого СВ Сахновщинського ВП ГУНП у Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220420000120 від 25.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погоджене начальникомСахновщинського відділуПервомайської місцевоїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220420000120 від 25.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 25.03.2019 до чергової частини Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області надійшов письмовий рапорт від оперуповноваженого СКП підполковника поліції ОСОБА_5 про те, що ним в ході розгляду матеріалу ЖЄО №560 від 23.03.2019 за заявою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , було встановлено, що в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

За вказаним фактом відповідно до вимог ст. 214 КПК України відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220420000120 за попередньоюправовою кваліфікацієюза ст.190ч.1 КК України, а саме: шахрайство.

Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_6 повідомив, що з серпня 2018 року на його мобільний телефон приходять смс повідомлення з пропозиціями придбати мінеральні добрива. В одному з смс повідомлень від ТОВ «Азот-Агро» він знайшов для себе вигідну пропозицію, щодо придбання «карбаміду N46,2%». Зателефонувавши за номером мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , йому відповів чоловік, який представився ОСОБА_7 . В ході телефонної розмови вони обговорили ціну та спосіб доставки. Після чого з іншого номеру НОМЕР_2 зателефонував невідомий і представився директором ТОВ «АЗОТ-АГРО», який повідомив, що згоден з ним співпрацювати. Ціна за 1 тонну добрива складала 9683,33 грн. ОСОБА_6 замовив 24 тонни. За домовленістю повинен був перерахувати 40 % від суми замовлення. Так, 19.03.2019 зі свого банківського рахунку відкритому у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_3 , ОСОБА_6 перерахував на рахунок ТОВ «АЗОТ-АГРО» юридична адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунська, 13 код ЄДРПОУ: 41094378, ІПН: 410943726532, який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , 29401,96 грн., а також 19.03.2019 зі свого банківського рахунку відкритому у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» № НОМЕР_5 перерахував на рахунок ТОВ «АЗОТ-АГРО», який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 82150 грн.

Потім, ОСОБА_6 22.03.2019 зателефонував представник ТОВ «АЗОТ-АГРО» і повідомив, що необхідно перерахувати решту грошових коштів за добрива, тобто 60% в сумі 167327 грн., так як автомобіль з добривами повинен був приїхати цього ж дня. ОСОБА_6 зі свого банківського рахунку, відкритому у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_3 , перерахував на рахунок ТОВ «АЗОТ-АГРО», який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 167327 грн. Виконавши всі домовленості, йому не надійшли добрива. Номера мобільних телефонів представників ТОВ «АЗОТ-АГРО» не відповідали. ОСОБА_6 зрозумів, що його ошукали невідомі.

У ході проведення досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на грошові кошти, які були перераховані ОСОБА_6 на рахунок ТОВ «АЗОТ-АГРО», який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 та здійснити вилучення коштів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок власника - ОСОБА_6 відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_5 .

У судовому засіданні прокурор підтримав надане клопотання, просив суд задовольнити його.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників клопотання, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст.131, ч. 1 ст.170 КПК Українизасобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до вимог цьогоКодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ні слідчим, ні прокурором не було обґрунтовано, яке відношенняТОВ «Азот-Агро» має до кримінального провадження № 12019220420000120 від 25.03.2019 року, у якому жодній посадовій особі вказаного товариства не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується у рамкахзазначеного кримінального провадження.

Частиною 2 ст.170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивизначено, що з метою забезпечення збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідност. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, щоКримінальним процесуальним кодексом Україничітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Однак, у клопотанні відсутні відомості щодо визнання грошових коштів речовими доказами по справі, а також щодо наявності заявленого цивільного позову у рамках кримінального провадження, забезпечення якого гарантував би арешт грошових коштів.

Крім того, до матеріалів клопотання додано Специфікацію № 1 до Договору поставки № 002-834 згідно рахунку-фактури № РФ-097678901 від 20.03.2019 року, відповідно до якого строки поставки становлять до 4 х робочих днів з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 1.3 ).

Із платіжного доручення № 97 від 22.03.2019 року вбачається, що платником ФГ «Зьорнишко» здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 167327 на рахунок отримувача ТОВ «Азот-Агро».

Однак, у клопотанні не наведено жодного доказу, який би вказував, що на рахунок ТОВ «Азот-Агоро» було зараховано грошові кошти, що є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, а тому немає підстав вважати, що у діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу злочину, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство). А тому клопотання слідчого про арешт грошових коштів є завчасним.

Також, п.5 ч.2ст.173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Між тим, у клопотанні взагалі не обгрунтовано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя враховує приписи, наведені у ч.3ст. 132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з ч. 1ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1ст. 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132,170,171, 173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У клопотанні старшого слідчого СВ Сахновщинського ВП ГУНП у Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220420000120 від 25.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: