Рішення

від 27.03.2019 по справі 461/121/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/121/18

Провадження № 2/463/836/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі судового засідання - Заставній С.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування наказу про призначення на посаду головного лікаря, та позовом третьої особи із самостійними вимогами головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 до ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про скасування рішення , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просив визнати незаконними дії ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у задоволені вимоги ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова від 13.12.2017р. про розірвання трудового договору (контракту) з третьою особою ОСОБА_3, скасувавши відповідний Наказ начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 01.08.2017р. ОСОБА_4 про призначення ОСОБА_3 на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова. Позов мотивує тим, що призначення ОСОБА_3 на відповідну посаду є незаконним, оскільки останній не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо освіти та стажу роботи. Зокрема, єдині кваліфікаційні вимоги до керівників закладів охорони здоров'я (головних лікарів, директорів) затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 117 від 09.03.2002р. "Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників". Випуск 78 Охорона здоров'я (зі змінами), який погоджений з Міністерством праці та соціальної олітики України (надалі - "Випуск 78"). До розділу "Керівники" Випуску 78 включена, зокрема, посада головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, яким є комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова. Випуск 78 передбачає наступні кваліфікаційні вимоги до осіб для зайняття даної посади: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки Медицина ; проходження інтернатури за однією із спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією з Організації і управління охороною здоров'я ; підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування тощо); наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності; стаж роботи за фахом - не менше 5 років. ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не проходив спеціалізацію з "Організації і управління охороною здоров'я" та підвищення кваліфікації, та йому на даний час не присвоєно жодної кваліфікаційної лікарської категорії. Крім того, при прийнятті на роботу керівниками державних та комунальних медичних закладів встановлюється обмеження для лікарів, які не працювали за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" більше трьох років (наказ МОЗ України № 48 від 17.03.1993р. "Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності"). Ст.ст. 33, 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 247 КЗпП України надають профспілкам право прийняття рішення про скерування вимоги до роботодавця про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори. Вже з перших днів незаконного призначення ОСОБА_3 продемонстрував зверхність і зухвале ставлення до персоналу і інтересів колективу, та відверте нехтування своїми обов'язками, передбаченими колективним договором. Так, в порушення п. 2.1 колективного договору ОСОБА_3 замість спрямування своїх зусиль на створення нормальних умов праці для працівників поліклініки всіляко перешкоджає їхній діяльності шляхом штучного створення нестерпних умов праці. Зокрема, всупереч п.п. 7.6, 7.13, 7.15 колективного договору працівникам поліклініки вже понад 3 місяці не виплачується заробітна плата, матеріальна і вихідна допомога, в порушення п. 4.1 колективного договору працівників не забезпечено необхідними матеріально-технічними ресурсами, замість створення умов для підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників поліклініки (п. 6.3 колективного договору) з боку ОСОБА_3 має місце брутальне перешкоджання лікарям у проходженні ними кваліфікаційних курсів і атестації. Крім того, він відверто ухиляється від видачі наказів і підписання необхідних документів щодо надання чергових відпусток працівникам. Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 профспілкова організація працівників Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова звернулася з вимогою до ОСОБА_2 охорони здоров'я Львівської міської ради про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. Позивач, скориставшись передбаченим законами України правом, прийняв рішення про вимогу до відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР розірвати трудовий договір (контракт) з ОСОБА_3 і 13.12.2017р. звернувся до відповідача з відповідною вимогою. Натомість, на адресу позивача було скеровано відповідь від 18.12.2017 вих. № 2602-1699, якою, незважаючи на чисельні порушення ОСОБА_3 вимог колективного договору, відмовлено у розірванні трудового договору на вимогу позивача. Ст. 45 КЗпП України передбачено, що у разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації не виконано і не оскаржено у двотижневий строк, виборний орган первинної профспілкової організації у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації. Оскільки відповідачем з моменту прийняття вимоги не вчинено жодних дій щодо розірвання трудового договору (контракту) з ОСОБА_3 просив позов задовольнити. У відповіді на відзив додатково зазначив, що рішення профспілкової організації у разі надіслання вимоги про розірвання договору є обов'язковим до виконання, а у випадку незгоди з ним, повинно бути оскаржено до суду. На даний момент, за обставинами справи позивачем було надіслано рішення і вимогу про розірвання трудового договору (контракту), а відповідачем було надано відмову від виконання рішення профспілкової організації, оформлену листом від 18.12.2017. Проте відповідачем, який є уповноваженим органом розірвати вказаний трудовий договір, рішення позивача про розірвання трудового договору виконано не було та до суду відповідне рішення оскаржено також не було. Натомість відповідачем скеровано лист від 18.12.2017 про відмову від виконання вимоги про розірвання договору, попри те, що єдиною формою волевиявлення є звернення з позовом до суду в порядку ст. 45 КЗпП.

У відзиві на позов третьої особи із самостійними вимогами представник позивача зазначив, що у зв'язку з умисним і свідомим порушенням Галицьким районним судом м. Львова розумних строків розгляду справи зазначена позовна заява втратила актуальність. Разом з тим заяв до суду про відмову від позову чи залишення його без розгляду позивач не подавав. При цьому вказує, що термін дії незаконно укладеного контракту ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з ОСОБА_3 закінчився 31 липня 2018р. Укладання нового контракту з 01 серпня 2018р. не є предметом розгляду у справі № 461/121/18. Укладання нового контракту на дворічний термін (серпень 2018-серпень 2020) з ОСОБА_3 оскаржується у судовому порядку, й справа знаходиться на розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Третя особа ОСОБА_3 звернувся до суду із самостійними позовними вимогами до ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, яким просив скасувати рішення профкому ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту економічної політики Львівської міської ради з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з ним як головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова. Позов мотивує тим, що, оскільки позивачем в позовній заяві було невірно вказано адресу його проживання, копію позовної заяви з доданими документами він не одержував. А тому визначений у ч. 2 ст. 45 КЗпП України строк на оскарження рішення профкому Профспілкової організації, оформленого протоколом № 44 від 09.11.2017, ним не пропущено, так як про прийняття цього рішення він дізнався лише 08.02.2018 з відзиву на позовну заяву, наданого ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а з текстом оспорюваного рішення зміг ознайомитися лише 14.02.2018 під час ознайомлення з матеріалами справи у суді. Таким чином, він дізнався, що 09.11.2017 профкомом Профспілкової організації прийнято рішення про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою розірвати трудовий договір (контракт) з ним у зв'язку з начебто систематичним порушенням ним умов колективного договору, законодавства про працю, про колективні договори та угоди. Вказане рішення профкому Профспілкової організації оформлено протоколом № 41 від 09.11.2017. Вважає його необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, ним за час перебування на посаді головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова (надалі - поліклініки) не порушувалось законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а наведені в рішенні Профспілкової організації твердження про таке порушення та його невідповідність займаній посаді є надуманими і безпідставними. Зокрема, наказом начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР № 204-к від 31.07.2017 його було призначено на посаду головного лікаря поліклініки, однак з дня його призначення на вказану посаду по даний час невеликою групою працівників поліклініки систематично вчиняються незаконні дії, які перешкоджають йому виконувати посадові обов'язки. Так, з часу призначення його на посаду згадані працівники поліклініки за допомогою невідомих осіб не допускають його до приміщення поліклініки. У зв'язку з незаконними діями вказаних осіб він позбавлений можливості видавати накази чи посвідчувати документи щодо проходження атестації медичних працівників, накази про відпустки, табелі обліку робочого часу тощо. З метою належного функціонування поліклініки та забезпечення прав її працівників він неодноразово намагався отримати доступ до приміщення поліклініки та документації, яка там перебуває, однак вищевказані особи перешкоджають йому в такому доступі. Зазначені обставини підтверджуються численним актами, складеними за наслідками недопуску його до приміщення поліклініки. У зв'язку з вчиненням незаконних дій з недопуску його до приміщення поліклініки Залізничним ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017140060000271 від 16.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Безпідставними є також твердження Профспілкової організації, що ним порушуються умови законодавства про працю, оскільки працівникам поліклініки не виплачується заробітна плата, матеріальна та вихідна допомога, а також, що ним в один день було звільнено працівників бухгалтерії поліклініки, що унеможливлює прийняття коштів, сплату платежів тощо. Саме у зв'язку з неправомірними діями вищевказаних осіб, які перешкоджають нормальній діяльності поліклініки, працівники поліклініки, які займали посади бухгалтерів поліклініки, подали заяви про звільнення з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Й він був зобов'язаний видати відповідні накази про звільнення з роботи зазначених працівників, оскільки відмова у звільненні була б порушенням законодавства про працю та трудових прав вищевказаних працівників. Невиплата заробітної плати працівникам поліклініки зумовлена відсутністю фінансування відповідних видатків з міського бюджету м. Львова. З цього приводу керівником ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР за результатами його звернень неодноразово вносились подання про фінансування поліклініки до постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради, однак відповідні рішення не були прийняті на пленарних засіданнях Львівської міської ради за відсутністю необхідної кількості голосів. Таким чином, наведені обставини повністю спростовують твердження Профспілкової організації про порушення ним законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Наявні у справі докази свідчать, що порушення законодавства про працю здійснюється невеликою групою працівників установи, які взяли участь в прийнятті оскаржуваного ним рішення. Крім того, вищевказані обставини справи, в тому числі в частині доводів про порушення ним законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки. їх права та гарантії діяльності" вже були предметом судового розгляду, і такі були повністю спростовані судовим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.10.2017 у справі № 461/5866/17, яке набрало законної сили, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова до начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_4, третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання незаконним рішення про призначення його на посаду відмовлено. Підставами позовних вимог були ті ж самі твердження про порушення ним законодавства про працю та невідповідність його займаній посаді. Текст позовної заяви у справі в частині обгрунтування позовних вимог в обох справах є фактично ідентичним. Враховуючи наведене, вважає, що рішення профкому Профспілкової організації, оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання із ним трудового договору (контракту) є безпідставним, а відтак його слід скасувати.

Представник відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що призначення ОСОБА_3 відбулося відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Львівської міської ради та установчих документів комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, а саме: ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , п. 3.6.11 Положення про ОСОБА_2 охорони здоров'я, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 № 1121, абзацу 2 п. 8.2 Статуту комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, прийнятого загальними зборами трудового колективу поліклініки (протокол № 7 від 01.11.2016, голова зборів ОСОБА_5Т.). На виконання цих документів заява ОСОБА_3 на ім'я начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_4 про призначення його головним лікарем 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова погоджена директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_6, після чого начальник ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР видав наказ від 31.08.2017 № 204-к Про призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_3О. та уклав з ОСОБА_3 контракт строком на один рік. Щодо кваліфікаційних вимог до головного лікаря, визначених наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117 Про впровадження випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров'я (надалі - Довідник кваліфікаційних характеристик), то ОСОБА_3 у 2003 році закінчив Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького і отримав повну вищу освіту за спеціальністю Стоматологія , у 2005 році закінчив навчання в інтернатурі за спеціальністю Стоматологія , у 2014 році закінчив Львівський регіональний інститут держаного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримав повну вищу освіту за спеціальністю Державне управління та здобув кваліфікацію магістра державного управління, пройшов атестацію в атестаційній комісії департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, за результатами якої йому присвоєно кваліфікацію лікаря-стоматолога першої категорії, безперервний стаж його роботи за фахом становить 11 років. Також факт призначення ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства України засвідчений у листі т.в.о. заступника директора департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА від 12.09.2017 № 01-12-03/278/02/14. Водночас, слід зауважити, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 13671/5387-0-26-16/10 Довідник кваліфікаційних характеристик не підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки за своєю правовою природою не є актом нормативно-правового змісту, тобто фактично не породжує виникнення прав і обов'язків у невизначеного кола осіб, тобто носить рекомендаційних характер. Норми наведених у позовній заяві статей Закону України Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності , а також статей Кодексу законів про працю України не можуть бути застосовані до головного лікаря ОСОБА_3, оскільки колектив поліклініки жодного дня (окрім дня представлення) не допустив його до свого робочого місця у приміщенні поліклініки за адресою: м. Львів вул. С. Петлюри, 17, та не дав можливості йому виконувати свої функціональні обов'язки. Враховуючи зазначене, не маючи доступу до документів закладу, головний лікар не може взяти на себе відповідальність за діяльність закладу, видавати накази, підписувати чи засвідчувати шляхом проставлення відбитку печатки на документи від його імені, в тому числі і документи для проходження атестації медичних працівників, накази про відпустки, табелі обліку робочого часу тощо. З цієї ж причини в ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР не було законних підстав для розірвання трудового договору на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, про що директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР надані відповіді колективу поліклініки від 11.09.2017 № 2602-1326, голові профкому первинної профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_7 від 14.09.2017 № 2602-1352, від 15.09.2017 № 2602-1361, від 21.11.2017 № 2602-1699 та від 18.12.2017 № 2602-1858, голові комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_8 від 20.09.2017 № 2602-1396. Зважаючи на викладене, твердження позивача щодо відсутності довіри колективу поліклініки до ОСОБА_3, порушення ним прав працівників поліклініки, загрози з його боку нормальному функціонуванню поліклініки, нехтування ним своїми обов'язками є необґрунтованими, абсурдними та такими, що не відповідають дійсності. У зв'язку з недопущенням головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 до свого робочого місця наказом ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР від 02.08.2017 № 214-к Про визначення тимчасового робочого місця головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова визначено тимчасово з 02.08.2017 до врегулювання ситуації робоче місце ОСОБА_3 у приміщенні ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР. При цьому 01.08.2017 наказом ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР від 31.07.2017 № 204-к ОСОБА_3 призначено на посаду головного лікаря З СП, а на наступний день 02.08.2017 у кабінеті директора департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відбулася нарада за участю директора департаменту ОСОБА_6, начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_4, головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 Після завершення наради головний лікар відбув до очолюваного ним закладу. О 09.30 год. ОСОБА_3 повідомив телефоном начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР, що група осіб перешкоджає йому у доступі до приміщення поліклініки за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 17. З метою з'ясування ситуації до поліклініки прибули директор ДГП ЛМР ОСОБА_6, начальник ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_4, начальник управління молоді та спорту ЛМР ОСОБА_9, заступник начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_10 та працівники муніципальної дружини, які зафіксували факт недопущення групою невідомих осіб головного лікаря 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 до очолюваного ним закладу. До цього часу група осіб, здійснюючи протиправні дії, не допускає працівників управління охорони здоров'я Львівської міської ради, муніципальної дружини та головного лікаря у приміщення закладу, яке є власністю територіальної громади міста Львова. Отже, дестабілізація роботи комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова спричинена не діями головного лікаря чи ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР, які з дня призначення головного лікаря ОСОБА_3 не допущені в приміщення поліклініки, а деструктивними діями працівників цього закладу. За цим фактом за заявою Львівського міського голови від 10.08.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017140000000271 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Враховуючи той факт, що призначення ОСОБА_3 на посаду головного лікаря поліклініки було здійснено відповідно до вимог чинної процедури та законодавства, а також той факт, що ОСОБА_3 не був допущений працівниками установи до фактичного виконання обов'язків головного лікаря, твердження позивача, що ОСОБА_3 порушив чиїсь права, є надуманими. Станом на теперішній час у ОСОБА_3 не було і немає можливості ні захистити права працівників поліклініки, ні їх порушити. При цьому 23.08.2017 первинна профспілкова організація працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова вже зверталася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_4 з позовом про визнання незаконним його наказу від 01.08.2017 про призначення ОСОБА_3 головним лікарем поліклініки та укладення з ним договору, у задоволенні якого рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.10.2017 відмовлено.

Відповідач начальник ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не подавав до суду самостійних заяв по суті спору.

Позовна заява надійшла до Галицького районного суду м. Львова 02.01.2018 року. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження . Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 надійшла до Галицького районного суду м. Львова 16.02.2018. Представником відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відзив на позов подано до Галицького районного суду м. Львова 09.02.2018, представником позивача відповідь на відзив подано до Галицького районного суду м. Львова 15.02.2018 та до Личаківського районного суду м. Львова подано відзив на позов третьої особи із самостійними вимогами 14.02.2019.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.07.2018 справу в частині збільшених позовних вимог ОСОБА_1 профспілкової організації працівників Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівського міського голови, голови комісії з припинення шляхом перетворення комунальної некомерційного підприємства Стоматологічної поліклініки № 3 ОСОБА_11, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду України, Міністерства охорони здоров'я про забезпечення виділення коштів на погашення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати у зв'язку із затримкою термінів її виплати та зобов'язання комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова виплатити таку заборгованість, та оформити належним чином та оплатити листки непрацездатності провадженням закрито.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19.12.2018 за поданням голови Галицького районного суду м. Львова визначено підсудність справи за позовом ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування наказу про призначення на посаду головного лікаря, та позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про скасування рішення за Личаківським районним судом м. Львова.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29.01.2019 зазначену справу прийнято до розгляду судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі, клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача суддю Волоско І.Р. та заяву про збільшення позовних вимог від 03.12.2018 залишено без розгляду, роз'яснено сторонам право та порядок подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 20.02.2019 заяву представника позивача ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про розгляд справи у загальному позовному провадженні залишено без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 29.01.2019 про прийняття справи до свого провадження та призначення до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у справі було скеровано сторонам. Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав вищезазначену ухвалу суду 06.02.2019 (повторно за заявою 13.02.2019), відповідачі 06.02.2019, а третя особа із самостійними вимогами 07.02.2019, що підтверджується відповідними відмітками на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Ч.ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Жодна зі сторін із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Всі наявні у справі докази були надані сторонами або витребувані за їх клопотанням Галицьким районним судом м. Львова. З будь-якими клопотаннями про витребування доказів до Личаківського районного суду м. Львова сторони не зверталися, клопотань про виклик свідків чи заслуховування усних пояснень до Личаківського районного суду м. Львова також не надходило. А тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова слід відмовити, а позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12 , 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що наказом начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 204-к від 31.07.2017 р. ОСОБА_3 призначено на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова з 01 серпня 2017 року терміном на один рік. Станом на даний час строк дії вказаного наказу сплив, оскільки є чинним новий наказ начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.07.2018 № 119-к, яким продовжено строк дії контракту із третьою особою ОСОБА_3 на новий дворічний термін, що однак не виключає право позивача оскаржувати в судовому порядку первинний наказ про призначення третьої особи на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова.

Позивачем заявлено позовну вимогу про скасування зазначеного наказу. При цьому в позовній заяві зазначені неправильні реквізити наказу, зокрема датою його видання помилково вказано 01.08.2017, однак зі змісту оспорюваного наказу зрозуміло, що оскаржується саме він. Одночасно в останньому відзиві на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 від 14.02.2019 представником позивача зазначається, що позовна заява втратила актуальність, оскільки термін дії незаконно укладеного контракту з ОСОБА_3 за підписом начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР ОСОБА_4 закінчився 31 липня 2018 року. Укладання нового контракту з 01 серпня 2018 року не є предметом розгляду у справі № 461/121/18 та оскаржується позивачем у судовому порядку в межах іншого судового провадження. Разом із тим, позивач заяв про відмову від позову чи залишення його без розгляду не подавав, а тому суд розглядає такий в межах первинно заявлених позовних вимогою.

Позивачем наказ від 31.07.2017 оскаржується з підстав його невідповідності закону, оскільки ОСОБА_3О не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо освіти та стажу роботи.

Доводи позовної заяви у цій частині суд вважає необґрунтованими. Зокрема, підставою видання наказу є заява ОСОБА_3 від 31.07.2017 р. з резолюцією начальника управління охорони здоров'я та погодженням директора Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та положення ч. 9 ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я .

Згідно з дипломом № ВК 22444742 від 27.06.2003 р. ОСОБА_3 закінчив у 2003 році Львівський державний медичний університет імені ОСОБА_12 і отримав повну вищу освіту за спеціальністю Стоматологія та здобув кваліфікацію лікаря-стоматолога.

Відповідно до сертифіката спеціаліста № 168/10-2005, виданого ОСОБА_3, останній 17.01.2005 р. атестувався на визначення знань та практичних навичок в атестаційній комісії при Львівському національному університеті ім. Данила Галицького, і наказом по Львівському національному університеті ім. Данила Галицького від 27.01.2005 № 110-з йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю стоматологія.

Дипломом № ВК 45985470 від 28.02.2014 стверджується, що ОСОБА_3 закінчив у 2014 році Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю Державне управління та здобув кваліфікацію магістра державного управління.

З посвідчення № 362-к/62, виданого ОСОБА_3, вбачається, що останньому на підставі наказу ОСОБА_2 охорони здоров'я Львівської ОДА від 26.05.2015 р. № 362-к присвоєна кваліфікація лікаря-стоматолога за спеціальністю Стоматологія , перша категорія.

Даними трудової книжки ОСОБА_3 серії АХ № 124897 підтверджується факт роботи ОСОБА_3 за фахом в період з 01.08.2003 по 01.02.2005, з 01.09.2006 по 18.02.2011, з 21.02.2011 по 31.07.2017, з 01.08.2017 р. по даний час.

Згідно з приписами ч.ч. 5, 6 ст. 16 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров'я керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства. При цьому судом враховується, що положення ч. 9 ст. 16 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров'я щодо призначення на посади головних лікарів закладів охорони здоров'я на конкурсній основі введено в дію з 06.11.2017, тоді як ОСОБА_3 призначений на посаду з 01.08.2017, тобто до набрання чинності зазначеними положеннями закону.

Відповідно до розділу 1 Положення про управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 1121 від 02.12.2016 р. (далі - Положення), ОСОБА_2 є виконавчим органом Львівської міської ради і є юридичною особою. П. 3.1 Положення встановлено, що ОСОБА_2 очолює начальник, який відповідно до п. 3.6.11 призначає та звільняє керівників комунальних підприємств, установ, організацій, які перебувають в підпорядкуванні ОСОБА_2, укладає з ними контракти за попереднім погодженням директора департаменту гуманітарної політики.

Згідно з положеннями розділу 1 Статуту комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, затвердженого начальником ОСОБА_2, стоматологічна поліклініка є бюджетною установою комунальної власності. Засновником установи є Львівська міська рада, уповноваженим органом його є ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР.

Пунктом 8.2 Статуту встановлено, що Уповноважений орган призначає на посаду та звільняє з посади керівника установи відповідно до процедури, визначеної засновником.

Розпорядженням Львівського міського голови № 150-к від 31.01.2017 Про кадрову політику Львівської міської ради встановлено, що термін дії контрактів з керівниками підпорядкованих підприємств, установ, організацій, які приймаються на роботу вперше, не може перевищувати одного року.

Відповідно до листа Міністерства юстиції від 20.04.2016р. № 13671/5387-0-26-16/10 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров'я , затверджений наказом МОЗ України від 29.03.2002р. № 117, в Міністерстві юстиції України не підлягає реєстрації, оскільки за своєю правовою природою не є актом нормативно-правового змісту, тобто фактично не породжує виникнення прав і обов'язків у невизначеного кола осіб.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем не надано доказів призначення ОСОБА_3 на посаду головного лікаря стоматологічної поліклініки з порушенням порядку, встановленого законодавством та статутом стоматологічної поліклініки, а відтак доводи позивача про порушення такого порядку і невідповідність ОСОБА_3 встановленим вимогам щодо освіти та стажу роботи є безпідставними і не підтверджуються наявними у справі доказами.

При цьому дотримання вимог законодавства при призначенні ОСОБА_3 на відповідну посаду встановлено також перевіркою, проведеною департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, про що свідчить лист т.в.о. вказаного департаменту від 12.09.2017 р. № 01-12-03/278/02/14.

Одночасно суд звертає увагу, що 23.08.2017 позивач уже звертався до Галицького районного суду м. Львова з подібним позовом (аналогічний за змістом позовних вимог спір, однак за участю інших сторін, співвідповідачем у цій справі також є ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР, яке участі у справі № 461/5866/17 не приймало, що було зазначено судом однією з підстав відмови у позові) про визнання незаконним наказу начальника від 01.08.2017 про призначення ОСОБА_3 головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова та укладення з ним договору, у задоволенні якого рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.10.2017 відмовлено. При цьому обставини щодо законності оспорюваного наказу, в тому числі відповідності ОСОБА_3О встановленим законодавством вимогам щодо освіти та стажу роботи, вже перевірялись та встановлені у судовому рішення, яке набрало законної сили.

З приводу позовної вимоги щодо визнання незаконними дій ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР щодо відмови у задоволенні вимоги позивача від 13.12.2017 про розірвання трудового договору (контракту) з ОСОБА_3 та позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про скасування рішення позивача, оформленого протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 суд приходить до наступних висновків.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження.

Ст. 33 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачено, що профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Відповідно до ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Як встановлено судом, рішенням позивача, яке було оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, було вирішено звернутися до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 у зв'язку з систематичним порушенням ним умов колективного договору, законодавства про працю, про колективні договори та угоди. Після цього позивач звернувся із відповідною вимогою від 13.12.2017 № 126 до начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР.

ОСОБА_3 як керівник комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова 16.02.2018 звернувся до Галицького районного суду із позовом третьої особи із самостійними вимогами про скасування рішення позивача, оформленого протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з ним. При цьому у позовній заяві третьої особи вказано, що в первинній позовній заяві було невірно зазначено адресу його проживання, а тому лише 14.02.2018 через свого представника він ознайомився з матеріалами первинного позову, з якого дізнався про існування рішення позивача, оформленого протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з ним. Копія зазначеного рішення раніше йому не надсилалась, й про існування його він не знав. Оскільки докази протилежного у матеріалах справи відсутні, а тому суд констатує, що ОСОБА_3 не пропустив визначений у законі двотижневий строк оскарження рішення профспілкового органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 КЗпП України , у разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

Як встановлено судом, із позовом про оскарження дій ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР позивач звернувся до суду 02.01.2018 після отримання ним відповіді від 18.12.2017 вих. № 2602-1858 на вимогу від 13.12.2017 № 126 до начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3, якою у розірванні трудового договору на вимогу позивача відмовлено.

Однак із відповіді від 18.12.2017 вих. № 2602-1858 вбачається, що вимогу від 13.12.2017 № 126 було залишено без розгляду, оскільки мало місце повторне звернення із питання, яке вже було вирішено по суті, а саме у відповіді від 21.11.2017 № 2602-1699.

З відповіді начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР від 21.11.2017 № 2602-1699 вбачається, що останнім розглянуто вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником, оформлену протоколом позивача № 41 від 09.11.2017, та відмовлено у розірванні трудового договору на вимогу позивача з підстав того, що інформація щодо численних фактів систематичного порушення головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 умов колективного договору, законодавства про працю, про колективні договори та угоди є необгрунтованою та такою, що не відповідає дійсності, оскільки з часу призначення ОСОБА_3 головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова він жодного дня не був допущений до фактичного виконання обов'язків.

Таким чином, вже 21.11.2017 відповідачем начальником ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР було розглянуто вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником, оформлену протоколом позивача № 41 від 09.11.2017, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання до вчинення дій із пропуском визначеного у ч. 3 ст. 45 КЗпП України строку звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.

Окрім пропуску строку звернення до суду підставою для відмови у первісному позові та задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами суд вбачає в тому, що позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_3 законодавства про працю, про колективні договори та угоди, про професійні спілки.

Згідно з приписами ч.1 ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Пунктом 9 статті 247 КЗпП України передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , законодавство про працю, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Із оспорюваного рішення позивача, яке було оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 вбачається, що підставою для звернення з відповідною вимогою, на думку профспілкового органу, стали наступні порушення третьою особою ОСОБА_3 умов колективного договору, законодавства про працю, про колективні договори та угоди: всупереч п.п. 7.6, 7.13, 7.15 колективного договору працівникам поліклініки понад 3 місяці не виплачується заробітна плата, матеріальна і вихідна допомога; в порушення п. 4.1 колективного договору працівників не забезпечено необхідними матеріально-технічними ресурсами; замість створення умов для підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників поліклініки (п. 6.3 колективного договору) з боку ОСОБА_3 має місце перешкоджання лікарям у проходженні ними кваліфікаційних курсів і атестації; ухилення останнього від видачі наказів і підписання необхідних документів щодо надання чергових відпусток працівникам; створення паралельного діловодства, протиправне примушування персоналу до прибуття у вказане ним місце поза поліклінікою в робочий час; звільнення всіх працівників бухгалтерсько-економічного відділу; підбурювання зубних техніків до протистояння з більшістю колективу; порушення громадського порядку і фізичний вплив на працівників поліклініки.

Як встановлено судом, з часу призначення наказом начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР № 204-к від 31.07.2017р. третьої особи ОСОБА_3 на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова останній працівниками поліклініки до свого робочого місця у приміщенні поліклініки за адресою: м. Львів вул. С. Петлюри, 17 фактично допущений не був. Зазначена обставина підтверджується, зокрема, численним актами, складеними за наслідками недопуску ОСОБА_3 до приміщення поліклініки: від 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14 серпня 2017 року, актами про відмову у допуску комісії ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР у приміщення поліклініки для проведення комплексної перевірки від 07.08.2017, для проведення інвентаризації від 07.08.2017, з метою перевірки відпрацьованого часу працівниками поліклініки від 22.08.2017, актом про створення перешкод інспекційного відвідування поліклініки від 31.10.2017 та актами за фактом недопущення головного лікаря та працівників ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР у приміщення поліклініки від 06.02.2018, від 17.02.2018. З приводу вчинення незаконних дій з недопуску до приміщення поліклініки за заявою міського голови м. Львова ОСОБА_13 Залізничним ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017140060000271 від 16.08.2017 за ст. 356 КК України, що стверджується листом СУ ГУ НП у Львівській області від 30.08.2017.

Таким чином, жодного дня з моменту призначення на посаду до прийняття оспорюваного рішення позивача, яке було оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, третя особа ОСОБА_3 не був допущений до робочого місця в приміщенні поліклініки та не мав можливості належним чином виконувати свої функціональні обов'язки, зокрема видавати накази, підписувати чи засвідчувати шляхом проставлення відбитку печатки на документи від його імені, в тому числі і документи необхідні для проходження атестації медичних працівників, накази про відпустки, табелі обліку робочого часу тощо. При цьому у зв'язку з недопущенням головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 до свого робочого місця наказом ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР від 02.08.2017 № 214-к Про визначення тимчасового робочого місця головного лікаря 3-ї стоматологічної поліклініки визначено тимчасово з 02.08.2017 до врегулювання ситуації робоче місце ОСОБА_3 у приміщенні ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР. А тому доводи позивача щодо створення паралельного діловодства, протиправного примушування персоналу до прибуття у вказане ним місце поза поліклінікою в робочий час є необґрунтованими.

Безпідставними та недоведеними також є й інші обставини, зазначені як підстава для розірвання трудового договору із керівником у рішенні позивача, яке було оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017. Так, із листа комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова від 16.02.2018 № 22 вбачається, що працівники поліклініки, які займали посади бухгалтерів поліклініки, були звільнені з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін на підставі добровільно поданих ними заяв. Щодо невиплата заробітної плати працівникам поліклініки, то така зумовлена не діями (бездіяльністю) третьої особи ОСОБА_3, а відсутністю фінансування відповідних видатків з міського бюджету м. Львова. При цьому у матеріалах справи наявні численні листи ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР (від 17.09.2017, від 10.11.2017, від 19.12.2017) щодо необхідності фінансування поліклініки до постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради, однак відповідні рішення не були прийняті на пленарних засіданнях Львівської міської ради за відсутністю необхідної кількості голосів. З приводу обставин підбурювання зубних техніків до протистояння з більшістю колективу та порушення громадського порядку, фізичного впливу на працівників поліклініки у позовній заяві та матеріалах справи відсутні будь-які доводи та докази на їх підтвердження.

Таким чином, наведені обставини спростовують твердження позивача про порушення третьою особою ОСОБА_3 законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Доводи позовної заяви не підтверджуються наявними у справі доказами, й позивачем не доведено обставин, на які він вказує як на підставу заявлених позовних вимог.

Більше того, суд враховує, що конфліктна ситуація у зв'язку з призначенням на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 виникла між уповноваженим органом власника в особі ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР та профспілковим органом в особі позивача одразу з моменту призначення третьої особи на посаду. Після цього мали місце неодноразові звернення з приводу незаконності такого призначення, які були розглянуті, та ОСОБА_2 охорони здоров'я ДГП ЛМР були надані мотивовані відповіді щодо відсутності законних підстав для розірвання трудового договору із керівником поліклініки, зокрема від 11.09.2017 № 2602-1326, голові профкому первинної профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_7 від 14.09.2017 № 2602-1352, від 15.09.2017 № 2602-1361, від 21.11.2017 № 2602-1699 та від 18.12.2017 № 2602-1858, голові комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_8 від 20.09.2017 № 2602-1396. Окрім того, законність призначення ОСОБА_3 на посаду, як було вже зазначено вище, була предметом судового розгляду у справі №461/5866/17. Станом на момент постановлення рішення судом термін дії укладеного з ОСОБА_3 контракту закінчився 31.07.2018, після чого з ОСОБА_3 було укладено новий дворічний контракт з 01.08.2018, який не є предметом розгляду у цій справі, однак оскаржується в порядку адміністративного судочинства у справі №1340/6103/18, що перебуває у провадженні Львівського окружного адміністративного суду. Таким чином, для суду є цілком очевидним, що першопричиною спору між сторонами є саме законність призначення ОСОБА_3 на посаду, з приводу чого вже давалась оцінка судом, а не порушення ним законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Враховуючи той факт, що призначення ОСОБА_3 на посаду головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова було здійснено відповідно до вимог чинної процедури та законодавства, а також той факт, що ОСОБА_3 не був допущений працівниками установи до фактичного виконання обов'язків головного лікаря, твердження позивача, що він порушив чиїсь права є надуманими, а доводи позовної заяви безпідставними. За цих обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, натомість, встановлені підстави для задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про скасування як незаконного, необгрутованого, прийнятого за відсутності законних підстав, рішення профкому ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, оформленого протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3

Оскільки позов третьої особи із самостійними вимогами задоволено, з позивача на користь третьої особи слід стягнути сплачений останнім судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12-13, 52, 247, 259, 265, 279 ЦПК України, ст.ст. 45, 247 ЦК України, ст.ст. 33, 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальника ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування наказу про призначення на посаду головного лікаря - відмовити.

Позов третьої особи із самостійними вимогами головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати рішення профкому ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, оформлене протоколом № 44 від 09.11.2017, про звернення до ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_1 профспілкової організації працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_3 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Дата складення рішення суду - 27.03.2019 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 профспілкова організація працівників комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, ЄДРПОУ: 38557691, 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17;

Відповідач: ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 02013030, 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Відповідач: начальник ОСОБА_2 охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Третя особа із самостійними вимогами: головний лікар комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_3 , реєстраційний номер: 29803112818, 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 82а.

Суддя: В.Я. Мармаш