Постанова

від 30.07.2021 по справі 461/121/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 461/121/18

провадження № 61-14310св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи за позовом:

позивач - Первинна профспілкова організація працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова ,

відповідачі: Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальник Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ,

третя особа із самостійними вимогами - головний лікар комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова Павлів Юрій Орестович,

учасники справи за позовом третьої особи із самостійними вимогами:

позивач -головний лікар комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова Павлів Юрій Орестович,

відповідач - Первинна профспілкова організація працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У січні 2018 року Первинна профспілкова організація працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова звернулася до суду із позовом до Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальника Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування наказу про призначення на посаду головного лікаря.

У лютому 2018 року головний лікар комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова Павлів Ю. О. звернувся до суду з позовом до Первинної профспілкової організації працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова про скасування рішення.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2019 року відмовлено в задоволенні позову Первинної профспілкової організації працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова.

Позов третьої особи із самостійними вимогами головного лікаря комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова Павліва Ю. О. задоволено.

Скасовано рішення профкому Первинної профспілкової організації працівників комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова, оформлене протоколом № 44 від 09 листопада 2017 року, про звернення до Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з головним лікарем комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова Павлівим Ю. О.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

31 травня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2019 року та письмове клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення мотивуючи це тим, що рішення районного суду зачіпає його права та інтереси. Також судом безпідставно було відмовлено йому в залученні до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами, в зв`язку з чим просить відновити його порушене конституційне право на звернення до суду

(т. 4 а. с. 98).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2019 року закрито.

Апеляційний суд виходив із того, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1 встановлено, що оскарженим судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Предметом судового розгляду є трудовий договір з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі, ухвалою Галицького районного суду від

03 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні його заяви про вступ у справу

у якості третьої особи із самостійними вимогами (т. 3, а. с. 299). Доводи скаржника на незаконність рішення суду з тих підстав, що призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_2 наказом начальника управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної Львівської міської ради відбулось всупереч чинному законодавству не є підставою вважати, що оскарженим рішенням суду першої інстанціївирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Аргументи учасників справи

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 березня 2019 року безпосередньо зачіпає його право та законний інтерес, який має правовий характер, є визначеним, пов`язаним з конкретним матеріальним або нематеріальним благом, є суб`єктивним та полягає у тому, що він як працівник комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова, член профспілки цього закладу знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні у головного лікаря поліклініки - ОСОБА_2 , протиправна діяльність якого на зазначеній посаді негативно відображається на діяльності поліклініки та невиплаті заробітних плат. Позаяк ОСОБА_2 умисно й свідомо вчиняє дії з припинення діяльності поліклініки, що суперечить інтересам заявника у контексті реалізації гарантованого Конституцією України права на працю та отримання плати за неї.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

В ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПКУкраїни учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПКУкраїни дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення

і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі

у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті .

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Апеляційний суд встановив, що предметом спору у цій справ є трудовий договір з головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_2 , ухвалою Галицького районного суду від 03 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу у якості третьої особи із самостійними вимогами, ОСОБА_1 оскаржив судове рішення з підстав незаконності призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_2 наказом начальника управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної Львівської міської ради.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про закриття апеляційного провадження, оскільки доводи скаржника не дають підстав вважати, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішувалися питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов