Постанова

від 27.03.2019 по справі 914/1622/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Справа №914/1622/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді - Плотніцького Б.Д.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: Михайлишин С.В.

та представників учасників судового процесу

від позивача:ОСОБА_2;

від відповідача(апелянта):ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської міської ради, №2901/вих-797 від 26.12.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/78/19 від 03.01.2019),

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2018, суддя Запотічняк О.Д. (повний текст складено та підписано 03.12.2018),

у справі №914/1622/18,

за позовом: Приватного підприємства «ВЕЕМ» , м. Львів,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У серпні 2018 року Приватне підприємство «ВЕЕМ» звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 30.08.2011р. за №Ш-2335 та в Управлінні Держкомзему у місті Львів 02.11.2011 за №461010004000475.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 позов задоволено. Внесено зміни до укладеного 30 серпня 2011 року між Львівською міською радою та Приватним підприємством«ВЕЕМ» Договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки: 4610137500:04:004:0032), шляхом викладення п.5 та п.9 Договору в наступній редакції:

«п.5: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 688 692 гривень» ;

«абзац перший п.9: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 140 660,76 (сто сорок тисяч шістсот шістдесят гривень 76 копійок) гривень в рік та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 УДК у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: місцевий бюджет для Шевченківського району, ЄДРПОУ 38007662. Код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30 числа місяця наступного за звітним» .

Позивачу за рахунок відповідача відшкодовано понесені судові витрати.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2017 є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.08.2011р., укладеним між позивачем та відповідачем. Відтак, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, то зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов'язковою підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами в договорі оренди землі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Львівська міська рада звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, зокрема, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, становить 0,7. Однак, згідно ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 №631 коефіцієнт 0,7 застосовується для земель громадського призначення, а для земель комерційного використання застосовується коефіцієнт 2,50. Відтак, на переконання скаржника, внесення змін до договору оренди земельної ділянки на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП, без зміни функціонального використання орендованої земельної ділянки на підставі ухвали Львівської міської ради, буде суперечити чинному законодавству. Окрім того, відповідно до Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у місті Львові, договір оренди землі не може бути укладений при наявності розбіжностей між відомостями, які містяться в ухвалі міської ради про надання в оренду земельної ділянки або у протоколі аукціону та в інших документах.

Окрім того, скаржником подано письмові пояснення, в яких останній повідомляє суд, що департамент містобудування Львівської міської ради звернувся з листом до Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням привести дані Державного земельного кадастру України щодо спірної земельної ділянки у відповідність до ухвали Львівської міської ради від 30.12.2010 №113, а саме змінити код цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер №4610137500:04:004:0032, загальною площею 0,6680 га з 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

12 березня 2019 року Відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області листом повідомив департамент містобудування Львівської міської ради, що на виконання листа від 18.02.2019 №2901-вих-212, спірній земельній ділянці змінено код цільового призначення з 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи позивача, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 у даній справі залишити без змін, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП, наданої відділом Держгеокадастру у м. Львові, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим № 4610137500:04:004:0032 становить 4 688 692,00грн, цільове призначення - 03:15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання - для обслуговування торговельно-офісного центру. Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру на запит Львівської міської ради від 03.12.2018, земельній ділянці з кадастровим № 4610137500:04:004:0032 присвоєно код цільового призначення 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) з початку дії договору оренди від 30.08.2011, для якого передбачено застосування коефіцієнту функціонального призначення - 0,7. З врахуванням викладеного, вважає доводи відповідача про наявність правових підстав для скасування судового рішення у даній справі безпідставними.

Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин

30 серпня 2011 року між Львівською міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством «ВЕЕМ» (орендар) на підставі ухвали Львівської міської ради від 30.12.2010 №113 «Про користування ПП «ВЕЕМ» земельною ділянкою на вул. Липинського, 50а» було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6680га, кадастровий № 4610137500:04:004:0032, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Липинського,50-а для обслуговування торговельно-офісного центру.

Вказаний Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Львові, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2011 за №461010004000475, а також у Львівській міській раді 30.08.2011 за № Ш-2335, про що вчинено запис у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-3.

Відповідно до п. 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 466 019,60 грн.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 343 980,59 грн в рік та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерційного використання.

Пунктом 9.2 Договору сторони дійшли згоди про те, що на підставі п. 2.5 ухвали Львівської міської ради від 31.03.2011 №369 «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель міста Львова» подальше нарахування та сплата платежів за землю буде здійснюватись відповідно до нових довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, отриманих після введення в дію відкоригованої нормативної грошової оцінки земель міста Львова.

Договір укладено строком на 10 років - до 30.12.2020.

У зв'язку із введенням в дію з 01.01.2015 нової нормативної грошової оцінки земель у м. Львові згідно ухвали Львівської міської ради від 25.12.2014 №4250, сторонами було внесено зміни в п.5 та п.9 договору. Зокрема визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 12 970 956,80грн, а орендна плата 389 128,70грн в рік, що становить 3% від нормативно-грошової оцінки.

Ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова та встановлено, що ця нормативна грошова оцінка земель м. Львова вводиться у дію з 01.01.2017.

Також даною Ухвалою Львівської міської ради покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов'язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю.

Ухвалу Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» було оприлюднено у газеті «Ратуша» ( №25 (1792) 7-13 липня 2016 року).

На виконання вимог вказаної Ухвали Львівської міської ради позивач у справі звернувся до Відділу Держгеокадастру у м.Львові з відповідним запитом.

ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП, наданого Відділом Держгеокадастру у м. Львові на запит ПП «ВЕЕМ» , нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим № 4610137500:04:004:0032 станом на 13.02.2017 становить 4 688 692,00грн.

На виконання п. 9.2 Договору оренди від 30.08.2011, враховуючи зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач звернувся до Львівської міської ради з проектом додаткової угоди до Договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати, яку відповідач не підписав.

Ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до Договору оренди землі від 30.08.2011 слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Судова колегія вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції

Відповідно до вимог ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статті 13, частини 1 статті 15 та статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за N 388/12262) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 до вказаного порядку.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213 , дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, ОСОБА_4 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП є офіційним документом, який виданий компетентним органом державної влади, а саме управлінням Держгеокадастру у Львівській області, на підставі якого Львівська міська рада в межах повноважень розраховує розмір орендної плати. При цьому, сам Договір оренди від 30.08.2011 у пункті 9 містить умову про те, що орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки.

Тобто у будь-якому разі підставою для визначення щомісячного платежу повинен бути саме витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За змістом статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як було зазначено вище, Ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова та покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов'язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю.

Дана ухвала містить грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3 до ухвали).

Відповідно до п.3 даної Ухвали Відділ у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зобов'язано забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010. №548, в розділі 03 Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування, зазначено підрозділ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

ОСОБА_4 із додатком №3 до ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 №631, коефіцієнт 0,7 застосовується для земель громадського призначення.

Разом з тим, відповідно до ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП, цільове призначення земельної ділянки: 03.15, категорія земель: Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки становить 0,7.

При цьому, як правомірно зазначено місцевим господарським судом, жодна зі сторін не заперечує та не оспорює правомірність ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП, який було виготовлено на виконання вимог Ухвали Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016.

Відповідно до п.9.2 договору сторони визначили, що на підставі п.2.5 ухвали Львівської міської ради від 31.03.2011 №369 «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель міста Львова» подальше нарахування та сплату платежів за землю слід здійснювати відповідно до нових довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, отриманих після введення в дію відкорегованої нормативної грошової оцінки земель міста Львова.

Ухвала Львівської міської ради від 31.03.2011 №369 була скасована ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2012 №2029, однак жодних змін до п. 9.2 договору сторонами внесено не було, і положення Договору про те, що нарахування та сплату платежів за землю слід здійснювати відповідно до нових довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок є чинними.

Відповідно до п. 8.5 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2017 №1995, орендар має право вимагати зменшення орендної плати у випадках, передбачених законодавством України.

Приведення умов діючих договорів оренди землі до норм цього Порядку в частині зменшення розміру орендної плати за землю, здійснюється через внесення змін до таких договорів на підставі цього Порядку, за заявами орендарів (за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду).

Якщо розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду, внесення змін до таких договорів оренди землі в частині зменшення розміру орендної плати за землю здійснюється на підставі відповідного рішення (ухвали) ради.

Однак, у даному випадку розмір орендної плати не було визначено ухвалою Львівської міської ради від 30.12.2010 №113.

Доводи скаржника про те, що внесення змін до договору оренди земельної ділянки на підставі відповідного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.02.2017 №19-1323-0.2-1721/9-17АП без зміни функціонального використання орендованої земельної ділянки на підставі ухвали Львівської міської ради, буде суперечити чинному законодавству, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.3.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2017. №1995, договір оренди землі не може бути укладений при наявності розбіжностей між відомостями, які містяться в ухвалі міської ради про надання в оренду земельної ділянки або у протоколі аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах), та в інших документах.

Відповідно до п.7.3 Порядку, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до п. 8.4 порядку, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, при зміні цільового (функціонального) використання орендованої земельної ділянки на підставі ухвали міської ради управління земельних ресурсів департаменту містобудування вносить зміни до чинного договору оренди землі.

Тобто, саме орендодавець повинен ініціювати питання щодо внесення змін до чинного договору оренди землі у зв'язку із зміною цільового (функціонального) використання земельної ділянки.

В п. 36 Договору сторони дійшли згоди, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до п.13 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відтак, враховуючи те, що зміна коду цільового призначення спірної земельної ділянки, що відбулась 12.03.2019 - під час перегляду справи апеляційним судом, та не була і не могла бути предметом дослідження у суді першої інстанції, а також те, що скаржником не обгрунтовано неможливість подання таких доказів у суді першої інстанції, судова колегія не бере до уваги зміну коду цільового призначення спірної земельної ділянки, як підставу для скасування судового рішення у даній справі, оскільки вказані обставини не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Висновки суду

Відтак, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов'язковою підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами в договорі оренди землі.

Таким чином, враховуючи те, що у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється й річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, то впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2017 є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 30.08.2011, укладеним між сторонами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

З врахуванням викладеного у сукупності, за даних фактичних обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 у даній справі - залишенню без змін.

Судові витрати

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 у справі №914/1622/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2019

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Н.А. Галушко

ОСОБА_1