ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" березня 2019 р. Справа№ 925/542/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги релігійної громади мусульман м. Черкаси
на рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р.
у справі №925/542/16 (суддя - Грачов В.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ
до релігійної громади мусульман м. Черкаси
про стягнення 4268 грн 40 коп., -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ звернулося до господарського суду з позовом стягнення 4268 грн 40 коп. з релігійної громади мусульман м. Черкаси.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р. позов задоволено повністю: стягнуто з релігійної громади мусульман м. Черкаси, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 246, кв. 24 код ЄДРПОУ 38469506 на користь публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 33282969 4268 грн 40 коп. основного боргу та 1 378 грн судових витрат.
Не погоджуючись з судовим рішенням, релігійна громада мусульман м. Черкаси звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2016 року по справі № 925/542/16 за позовом публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до релігійної громади мусульман м. Черкаси про стягнення 4268 грн. 40 коп. Звільнити відповідача - релігійну громаду мусульман м. Черкаси від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 19 липня 2016 року по справі № 925/542/16 за позовом публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до релігійної громади мусульман м. Черкаси про стягнення 4268 грн. 40 коп. Рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2016 року у справі № 925/542/16 за позовом публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до релігійної громади мусульман м. Черкаси про стягнення 4268 грн. 40 коп. - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ відмовити.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
За положенням ч. 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов.
Відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, оскільки заявником даної апеляційної скарги є юридична особа, а обставини стосовно неможливості сплати судового збору, вказані у заяві, не передбачені вищевказаними приписами закону, така заява релігійної громади мусульман м. Черкаси про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України).
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
З огляду на приписи Закону України Про судовий збір сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 2 067,00 грн та розраховується наступним чином: 1 378,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (при поданні апеляційної скарги).
За таких обставин апеляційна скарга релігійної громади мусульман м. Черкаси підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави неподання доказів сплати судового збору у розмірі 2 067,00 грн.
Окрім того, релігійна громада мусульман м. Черкаси у апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р. Заявник зазначає, що як вбачається з матеріалів справи - її розгляд був здійснений без участі відповідача - релігійної громади мусульман м. Черкаси, рішення складено 19 липня 2016 року, але на адресу відповідача судом не надсилалося, а про ухвалення даного рішення відповідач дізнався від працівників державної виконавчої служби, отримавши постанову про арешт майна боржника та, після цього, лише 27 лютого 2019 року, звернувшись до господарського суду Черкаської області, представником відповідача було отримано рішення від 19 липня 2016 року.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначено, що державна реєстрація базується на основних принципах зокрема як об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі
Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 38469506) місцезнаходженням релігійної громади мусульман м. Черкаси є Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 246, квартира 24, 18002.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 р. про порушення провадження у справі було надіслано судом релігійній громаді мусульман м. Черкаси на адресу: Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 246, квартира 24, 18002, та повернулося з відділення поштового зв'язку з відміткою за закінченим терміном зберігання (а.с. 33-35).
Також, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 р. про порушення провадження у справі було надіслано судом релігійній громаді мусульман м. Черкаси на адресу: Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 325, 18000 (а.с. 30-32).
У свою чергу, рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р. у справі №925/542/16 судом було надіслано релігійній громаді мусульман м. Черкаси на адресу: Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 246, квартира 24, 18002, та повернулося з відділення поштового зв'язку з відміткою за закінченим терміном зберігання .
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
Так рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р. у справі №925/542/16 було надіслано судом 05.09.2016, зареєстровано 06.09.2016 та оприлюднено 09.09.2016 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи встановлені обставини справи, посилання апелянта про необізнаність про розгляд цієї справи господарським судом Черкаської області, спростовується матеріалами справи.
Можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер.
Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р у справі № 916/2189/17).
У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".
Таким чином, процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону, а наведені стороною спору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є об'єктивно непереборними і виникли внаслідок недобросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.
Частиною 4 статті 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.
Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України, відповідно до ч. 3 якої такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 164, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви релігійної громади мусульман м. Черкаси про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р.у справі №925/542/16.
2. Апеляційну скаргу релігійної громади мусульман м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2016 р. у справі №925/542/16 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 2 067,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, в частині неподання доказів сплати судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2019 |
Оприлюднено | 28.03.2019 |
Номер документу | 80752538 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Руденко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні