Ухвала

від 26.03.2019 по справі 904/5632/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

26.03.2019 Справа № 904/5632/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Інгулецький район)

до Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1)

про визнання укладеною додаткову угоду до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012 у запропонованій позивачем редакції

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №52-16/155 від 20.12.2018

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №17/26/4303 від 28.12.2018

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №52-16/32 від 07.12.2018 до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткову угоду до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012 у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди, 08.11.2018 позивач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, листом від 08.11.2018 надіслав на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів оренди (серед іншого і до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012). У запропонованій редакції додаткових угод до договорів оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної плати, що відповідає змінам до податкового законодавства України. Позивач, як підприємство, що використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин має право на пільги зі сплати орендної плати (як форми плати за землю) у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 податкового кодексу України. Станом на 07.12.2018 відповідь або підписаний примірник додаткової угоди від відповідача на адресу позивача не надходили. Позивач стверджує, що відповідач своїми діями (у вигляді не підписання запропонованої позивачем редакції додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №121100004001043 від 07.02.2012) намагається уникнути належного виконання умов укладеного договору в частині необхідності зміни розміру орендної плати за земельну ділянку у разі зміни розмірів земельного податку, що в свою чергу призводить до безпідставних та значних фінансових втрат позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 відкрито провадження у справі №904/5632/18, ухвалено справу розглядати на правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.01.2019.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що цільове призначення та мета використання орендованої земельної ділянки за означеним договором є саме розміщення будівель і споруд гірничого підприємства. Законом України від 07.12.2017 № 2245-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", який набрав чинності з 1 січня 2018 року, статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу. Земельні ділянки у межах наданого гірничого відводу можуть використовуватись гірничими підприємствами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин. В матеріалах справи містяться надані позивачем ОСОБА_3 дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 585) та Акт про надання гірничого відводу від 02.11.2016 №3139. Однак, незрозумілим залишається те, яким чином між собою співвідносяться орендована земельна ділянка площею у 642,2589 га з площею гірничого відводу у 837, 0 га та спеціальним дозволом на користування надрами у 400,0 га.

Також відповідач зазначає, що 27.06.2018 Криворізькою міською радою було прийняте рішення №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_4 у 2019 році". Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами) з 01.01.2019 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. Таким чином Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. При цьому, умови запропоновані позивачем у Додатковій угоді, яка є предметом спору в даній справі, не можуть бути прийняті Криворізькою міською радою, оскільки не узгоджуються з рішенням міської ради від 27.06.2018 №2816, при цьому ст. 288 податкового кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4. ст. 284 Податкового кодексу України при визначенні розміру орендної плати. Податковим законодавством окремо встановлено межі розміру: 1. річної орендної плати за землю; 2. земельного податку. При цьому, статтею 284.4 Податкового кодексу України чітко визначено "25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 277 цього Кодексу", тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Податково кодексу України, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст.288 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні 17.01.2019 оголошувалась перерва до 07.02.2019.

Позивачем 31.01.2019 до суду подано відповідь на відзив де вказує, що не погоджується з тим фактом, що земельні ділянки надані позивачу за договором відносяться до земель з видобування корисних копалин, а їх цільове призначення та мета використання є розміщення будівлі і споруд гірничого підприємства. Надана в оренду земельна ділянка відповідно до Договору оренди №121100004001043 від 07.02.2012 використовується позивачем для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, про що зазначено і у п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України.

Щодо заперечень відповідача, що до спірних правовідносин не можливо застосувати вимоги п.284.4 ст.284 Податкового кодексу України, оскільки платником земельного податку в даному випадку є власник земельних ділянок та землекористувачі, позивач зазначає, що він не заперечує, що платником земельного податку є власник земельних ділянок та землекористувачі, однак відповідач не вірно трактує, норми податкового законодавства, оскільки п.284.4 ст.284 Податково кодексу України регулює не розмір земельного податку, а розмір плати за землю. В розумінні положень ст.265 Податкового кодексу України плата за землю є податком на майно. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України). Виходячи з вказаних положень Податкового кодексу України, земельний податок та орендна плата за земельну ділянку є формами плати за землю. А отже, твердження Криворізької міської ради відносно нерозповсюдження на взаємовідносини сторін даної норми законодавства через те, що вона стосується земельного податку, а не орендної плати за землю є таким, що не відповідає положенням Податкового Кодексу України. передбачена пільга у розмірі 25 відсотків встановлена відносно плати за землю, яка в свою чергу включає в себе і земельний податок, і орендну плату (тобто застосовується як при сплаті земельного податку так і орендної плати).

13.02.2019 позивачем подано заяву про зупинення провадження у справі №904/5632/18 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №904/3714/18 в касаційному порядку.

21.03.2019 позивачем подано додаткові пояснення по справі, згідно яких зазначив що ПАТ "ПІВДГЗК" використовує земельну ділянку площею 642,2589 га безпосередньо для видобування корисних копалин. Зазначена позиція позивача повністю кореспондується із положеннями, як податкового законодавства, яке дає визначення поняттю "добування корисних копалин" та встановило відповідну пільгу щодо плати за такі землі, як і з нормами права, які регулюють процедуру і порядок видобутку корисних копалин гірничодобувними підприємствами.

26.03.2019 позивачем подано заяву про залишення заяви ПАТ "ПІВДГЗК" №52-16/102 від 12.02.2019 про зупинення провадження у справі №904/5632/18 без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 учасники справи мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи викладене суд вбачає підстави для залишення без розгляду заяви позивача від 12.03.2019 про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №904/3714/18 в касаційному порядку.

Представники сторін з'явилися в судове засідання.

Заслухавши у підготовчому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства "Південний Гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення провадження у справі №904/5632/18 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №904/3714/18 в касаційному порядку.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 04.04.2019 о 11:00год. яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.

3. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов'язковою.

4. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

Учасникам:

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

5. Роз'яснити учасникам справи про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

8. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 26.03.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Дата складення повного тексту ухвали 28.03.2019

Суддя ОСОБА_5