Постанова

від 18.09.2019 по справі 904/5632/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.

розглянувши касаційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 (суддя Бондарєв Е.М.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Криворізької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012 у запропонованій позивачем редакції

За участю представників:

позивача - Ряснянська І.С. - адвокат

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 14.12.2018 Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012 у запропонованій позивачем редакції, а саме:

1) доповнити договір п.4.1 та викласти його в наступній редакції: "4.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 873 728 036,46 грн. станом на 01.01.2018р.";

2) внести зміни до пункту 7 розділу "Орендна плата" договору, виклавши його в наступній редакції: "7. Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 5 460 800,23 грн. (п`ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч вісімсот грн. 23 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та Рішення Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" від 27.06.2018 №2816, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку №1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди, 08.11.2018 позивач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, листом від 08.11.2018 надіслав на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів оренди (серед іншого і до договору №121100004001043 оренди земельної ділянки від 07.02.2012). У запропонованій редакції додаткових угод до договорів оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної плати, що відповідає змінам до податкового законодавства України. Позивач, як підприємство, що використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, має право на пільги зі сплати орендної плати (як форми плати за землю) у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Податкового кодексу України. Станом на 07.12.2018 відповідь або підписаний примірник додаткової угоди від відповідача на адресу позивача не надходили. Позивач стверджує, що відповідач своїми діями (у вигляді не підписання запропонованої позивачем редакції додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №121100004001043 від 07.02.2012) намагається уникнути належного виконання умов укладеного договору в частині необхідності зміни розміру орендної плати за земельну ділянку у разі зміни розмірів земельного податку, що в свою чергу призводить до безпідставних та значних фінансових втрат позивача.

3. Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що цільове призначення та мета використання орендованої земельної ділянки за означеним договором є саме розміщення будівель і споруд гірничого підприємства. Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", який набрав чинності з 1 січня 2018 року, статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу. Земельні ділянки у межах наданого гірничого відводу можуть використовуватись гірничими підприємствами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин. В матеріалах справи містяться надані позивачем Спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 585) та Акт про надання гірничого відводу від 02.11.2016 №3139. Однак, незрозумілим залишається те, яким чином між собою співвідносяться орендована земельна ділянка площею у 642,2589 га з площею гірничого відводу у 837,0 га та спеціальним дозволом на користування надрами у 400,0 га.

Також відповідач зазначив, що 27.06.2018 Криворізькою міською радою було прийнято рішення №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році". Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2019 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. Таким чином Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. При цьому, умови, запропоновані позивачем у Додатковій угоді, яка є предметом спору в даній справі, не можуть бути прийняті Криворізькою міською радою, оскільки не узгоджуються з рішенням міської ради від 27.06.2018 №2816, при цьому ст. 288 Податкового кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4. ст. 284 Податкового кодексу України при визначенні розміру орендної плати. Податковим законодавством окремо встановлено межі розміру: 1. річної орендної плати за землю; 2. земельного податку. При цьому, статтею 284.4 Податкового кодексу України чітко визначено "25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 277 цього Кодексу", тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст.288 Податкового кодексу України.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 у справі №904/5632/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 02.07.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Криворізькою міською радою до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18.

6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019 у справі № 904/5632/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 18.09.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

8. Позивачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу.

9. У судове засідання 18.09.2019 з`явилася представник позивача, яка виклала заперечення проти касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі Криворізька міська рада (скаржник, відповідач) просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Відповідач вказує, що укладенню договору оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" передувала процедура погодження сторонами на підставі норм діючого законодавства України та з дотриманням принципу свободи договору, його умов, у тому числі, й тих, що стосуються орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Тому вважає, що умови, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, є неприйнятними для відповідача, оскільки не узгоджуються з рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816, суперечать вимогам законодавства й принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

На думку Криворізької міської ради, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам, котрі підтверджують протиправність вимог позивача про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати, що призвело до неправильного вирішення існуючого спору між сторонами.

Скаржник вважає, що оскільки позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього не розповсюджуються положення пункту 284.4. статті 284 ПК України, які встановлені для платників земельного податку.

Крім того, на думку відповідача, судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про те, що орендована земельна ділянка була надана позивачу для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки згідно з умовами договору спірна земельна ділянка була надана для розміщення Лівобережного відвалу та ланкозбірної бази.

Криворізька міська рада також посилається на те, що позивачем не доведено, що орендована ним земельна ділянка площею 2589 га, земельна ділянка, зазначена у спеціальному дозволі, площею 4,00 км кв. та земельна ділянка, зазначена в акті про надання гірничого відводу, площею 837 га, якимось чином співвідносяться між собою, а також, що орендована земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу.

Разом з тим, скаржник вважає, що при винесенні рішення судом залишено поза увагою надані Криворізькою міською радою докази, а саме: копію технічної документації із землеустрою земельної ділянки площею 642,2589 га, де у експлікації земельних угідь зазначено чіткий перелік земель із зазначенням їх загальних площ.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18 залишити в силі, оскільки вважає, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним вивченням всіх матеріалів справи.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 07.02.2012 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - орендар), укладено договір №121100004001043 оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.12.2011 №874 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення Лівобережного відвалу, ланкозбірної бази, яка знаходиться в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу.

В оренду передана земельна ділянка площею 642,2589 га (п. 2 договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:05:192:0005 (п. 4 договору).

Відповідно до п.6 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважно право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Пунктом 7 договору, з урахуванням Додаткової угоди від 02.10.2014, сторони погодили, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлений Податковим кодексом України, з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу". Плата вноситься орендарем на рахунок №332 188 127 00023 управління Державної казначейської служби України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у банку ГУДКСУ Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031632.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.12 договору розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

14. Актом приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 642,2589 га для розміщення Лівобережного відвалу, ланкозбірної бази в Інгулецькому районі міста.

15. З 01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Пунктом 50 вказаного Закону статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

16. Рішенням Криворізької міської ради №2816 від 27.06.2018 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2019 році. Рішенням встановлено, що ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД 07, 09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлена на рівні 2,500% від нормативної грошової оцінки земель міста.

17. Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства, згідно пп.284.4 Податкового кодексу України, та укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди, позивач підготував проект додаткової угоди №2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012, зареєстрованого управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 02.03.2012 за №121100004001043. У запропонованій редакції додаткової угоди до договору оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, а саме, ця редакція передбачала:

1) доповнити договір п.4.1 та викласти його в наступній редакції: "4.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 873 728 036,46 грн. станом на 01.01.2018р.";

2) внести зміни до пункту 7 розділу "Орендна плата" договору, виклавши його в наступній редакції: "7. Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 5 460 800,23 грн. (п`ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч вісімсот грн. 23 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та Рішення Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" від 27.06.2018 №2816, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку №1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною".

18. Вказана додаткова угода була направлена на адресу відповідача 08.11.2018 (а.с. 37-40).

19. Запропонована позивачем додаткова угода відповідачем підписана не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

20. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, запроваджені законом зміни (зменшення розміру такої плати) є підставою для внесенні відповідних змін до договорів оренди землі.

Місцевий господарський суд зазначив, що доводи відповідача з посиланням на недоведення факту використання наданої позивачу в оренду земельної ділянки безпосередньо для здійснення видобутку корисних копалин спростовуються наданими у справу доказами, зокрема, змістом договору оренди земельної ділянки №121100004001043 від 07.02.2012, згідно якого, земельна ділянка надана позивачу безпосередньо для розміщення Лівобережного відвалу, тобто, під розміщення відкритої гірничої виробітки, призначеної для розробки та видобутку корисних копалин, а також, наданим у справу спеціальним дозволом на користування надрами та актом про надання гірничого відводу.

Також судом першої інстанції при прийнятті рішенні взято до уваги, що Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є гірничодобувним підприємством основним видом господарської діяльності якого є добування залізних руд.

21. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

VІІ. Позиція Верховного Суду

22. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

23. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 15 вказаного Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

24. Стаття 284 Податкового кодексу України (далі -ПК України) регулює особливості оподаткування платою за землю.

Поняття "плати за землю" наведено у п.п. 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

25. Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4, яким встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Таким чином, положення п. 284.4 ст. 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії в тому числі і у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

При цьому, імперативні приписи ПК України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Отже, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника, що дія положення п. 284.4 ст. 284 ПК України не поширюється на орендарів земель комунальної власності.

26. Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України, гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що його дія поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

У статті 12 Закону зазначено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

27. Відповідно до ст. 17 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно зі ст. 14 вказаного Кодексу, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Кодексу, у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

28. З наведеного випливає, що гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

29. Згідно з п.п.2.8., 2.9. "Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах", затвердженого наказом Міністерства промислової політики № 412 від 17.08.2004, відвал це гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини. Розкривні породи - гірничі породи, які покривають корисні копалини і повинні бути видалені при відкритих гірничих роботах для забезпечення видобутку корисних копалин .

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка згідно договору оренди надавалася саме для розміщення Лівобережного відвалу.

31. Основною діяльністю позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10), даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.59-64).

32. Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл № 585 від 29 липня 1996 року за наказами від 23.08.2016 № 266 та від 21.09.2016 № 319, за видом користування надрами: видобування, мета користування надрами: видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених, назва родовища: Скелеватське-Магнетитове родовище, місцезнаходження: Дніпропетровської області, Інгулецький район, розташоване у 12 км на південь від центра м. Кривий Ріг, площею 4 км кв., строком дії до 29 липня 2036 року.

Державною службою України з питань праці 02 листопада 2016 року Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" видано Акт про надання гірничого відводу з метою розробки Скелеватське-Магнетитове родовища залізистих кварцитів.

Гірничий відвід знаходиться в Інгулецькому районі Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 837 га.

Згідно Акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, що передається в оренду площею 642,2589га, з них під відкритими розробками та кар`єрами, шахтами, які експлуатують - 642,2589 га (а.с.27).

33. Отже, враховуючи обставини даної справи та наведені вище норми права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є гірничодобувним підприємством і має право на визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу, а тому наявні підстави для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного Кодексу.

34. Аналогічні правові позиції викладено в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 29.05.2019 у справі №904/3719/18, від 29.05.2019 у справі №904/3711/18, від 13.06.2019 у справі №904/3715/18, від 08.08.2019 у справі №904/3706/18, від 15.08.2019 у справі №904/3721/18, від 15.08.2019 у справі №904/3710/18, від 15.08.2019 у справі №904/3717/18, від 22.08.2019 у справі №904/3708/18, від 27.08.2019 у справі №904/3718/18, від 10.09.2019 у справі №904/3709/18, які розглядалися з аналогічних предмету та підстав за участю даного відповідача .

35. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

36. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

37. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги Криворізької міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18 - без змін.

38. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 904/5632/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський