Рішення

від 18.03.2019 по справі 911/69/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Справа № 911/69/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Мишко С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел ОСОБА_1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантаун»

про стягнення 59 718,74 гривень

представники учасників справи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел ОСОБА_1» (далі - ТОВ «Імпел ОСОБА_1» /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантаун» (далі - ТОВ «Сантаун» /відповідач) про стягнення 59 718,74 гривень, з яких: 27 133,24 грн основного боргу, 2 441,99 грн 3% річних, 10 607,58 грн інфляційних втрат та 19 535,93 грн відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків з оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу №1644/П від 09.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2019 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел ОСОБА_1» до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 18.02.2019, а також, зокрема, зобов'язано позивача до 18.02.2019 надати суду докази на підтвердження обставин відображення у бухгалтерській та податковій звітності господарської операції по поставці Товариству з обмеженою відповідальністю «Сантаун» товару за договором купівлі-продажу №1644/П від 09.09.2015 згідно видаткової накладної №2951 від 29.10.2015; зобов'язано відповідача до 18.02.2019 надати суду докази оплати вартості отриманого за договором купівлі-продажу №1644/П від 09.09.2015 товару у розмірі 27 133,33 грн, надано йому строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей: 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Ботанічна, будинок 1/6, кімната 11, тоді як іншої адреси відповідача матеріали справи не містять. Конверт з відповідно надісланою ухвалою повернуто органом зв'язку до суду із зазначенням причини такого повернення - вибули .

До того ж, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі доказів, витребуваних судом у порядку ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

14.02.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за 2015 року та податкові накладні №№331, 103 від 29.10.2015 та 20.10.2015 відповідно.

В судових засіданнях 18.02.2019 та 11.03.2019 судом оголошено про відкладення розгляду даної справи на 11.03.2019 та 18.03.2019.

Водночас, 11.03.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення стосовно спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2015 між ТОВ «Імпел ОСОБА_1» (далі - продавець) та ТОВ «Сантаун» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №1644/П (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця господарські товари (надалі - товар), в кількості та якості, згідно специфікації №1 та супровідних документів, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар відповідно до специфікації №1 та супровідних документів по кількості та якості, та оплатити його в строк, передбачений цим договором.

Відповідно до пп. 2.1., 5.2. та 8.2. договору продавець зобов'язується передати товар покупцю відповідно по кількості, зазначеній у видатковій накладній та в строк (термін) узгоджений сторонами при отриманні заявки покупця.

Повна вартість товару складає 81400,00 грн у тому числі ПДВ (13566,66 грн).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно підписаної сторонами специфікації до поставки погоджено товар (офісні меблі та побутову техніку) загальною вартістю 81400,00 грн у тому числі 20% ПДВ 13566,66 грн, на оплату якої позивач 30.09.2015 виставив рахунок №2601.

Копії вказаних вище договору, специфікації та рахунку наявні в матеріалах справи.

20.10.2015 на підставі виставленого позивачем рахунку №2601 від 30.09.2015 відповідачем сплачено позивачу 16 133,22 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №40 від 20.10.2015.

Як зауважив в обґрунтування заявлених вимог позивач, ним 29.10.2015 передано відповідачу погоджений до поставки товар загальною вартістю 81 399,68 грн та, відповідно, сторонами підписано видаткову накладну №2951.

Водночас, позивач зауважив, що оригінали видаткової накладної №2951 від 29.10.2015 та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 19.10.2015 у нього відсутні, оскільки вказані документи вилучено на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2018 у справі №359/6207/18 та протоколу обшуку від 10.08.2018.

З метою додаткового підтвердження обставин здійснення господарської операції по поставці ТОВ «Сантаун» товару за договором купівлі-продажу №1644/П від 09.09.2015 згідно видаткової накладної №2951 від 29.10.2015 позивач надав податкові накладні та податкову декларацію за 2015 рік, яка містить, зокрема, відомості стосовно постачання товару обсягом 67 833,07 грн без пдв, який складає 13 566,61 грн.

Надалі, 12.11.2015 на підставі виставленого позивачем рахунку №2601 від 30.09.2015 відповідачем сплачено позивачу 38 133,22 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №48 від 12.11.2015.

Отже, за доводами позивача, відповідач вартість отриманого за договором товару оплатив частково у розмірі 54 266,44 грн, у той час як решту коштів у розмірі 27 133,24 грн відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього виникла відповідна сума боргу.

Як зауважив позивач, відповіді на надіслану ним 22.02.2016 до відповідача претензію про сплату відповідної суми заборгованості не надано, а тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ «Сантаун» , зокрема, 27 133,24 грн основного боргу.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 5.3. та 5.4. договору сторони узгодили, що покупець сплачує частину вартості товару у розмірі 33,34% від повної вартості у розмірі: 27133,33 грн у т.ч. ПДВ не пізніше 3 (трьох) днів з моменту фактичної передачі товару згідно п. 4.2. даного договору, та сплачує залишок від усієї повної вартості товару у розмірі: 54 266,67 грн у т. ч. ПДВ рівними частинами протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту фактичної передачі товару.

Покупець повинен здійснити повний розрахунок вартості товару на протязі 2 (двох) календарних місяців з моменту підписання акту його передачі.

За приписами ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов свідчить про погодження відповідача із вказаним правочином, що, з урахуванням обставин отримання відповідачем товару за видатковою накладною №2951 від 29.10.2015 у відповідно погодженій кількості, породжує для ТОВ «Сантаун» обов'язок по оплаті вартості такого товару у повному обсязі до 30.12.2015 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, залишок вартості отриманого за договором товару не сплатив, що також є встановленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 133,24 грн основного боргу як таку, що доведена позивачем належним та допустимими доказами та не спростована відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 441,99 грн 3% річних та 10 607,58 грн інфляційних втрат, нарахованих з 30.12.2015 по 28.12.2015 на 27 133,24 грн основного боргу.

Відповідно до приписів ст. ст. 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевказані законодавчі приписи та передбачені договором строки розрахунків, суд дійшов висновку, що право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість з оплати товару у позивача виникло з 31.12.2015, як наслідок позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку день, коли відповідач не вважався таким, що прострочив.

З огляду наведеного, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з 31.12.2015 по 28.12.2015 на 27 133,24 грн основного боргу.

Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду з урахуванням законодавчих приписів та встановлених обставин справи, складає 2 437,53 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 441,99 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 437,53 грн.

Водночас, оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат, перерахований судом в межах вказаного позивачем періоду урахуванням законодавчих приписів та встановлених обставин справи, складає 10 909,50 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 10 607,58 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 535,93 грн відсотків, нарахованих з посиланням на п. 5.2. договору з 30.12.2015 по 28.12.2018 на 27 133,24 грн боргу за розрахунковою ставкою - 24% річних, слід зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктами 5.2. та 5.6. договору передбачено, що повна вартість товару складає 81 400,00 грн у т.ч. 20% ПДВ (13 566,66 грн).

У разі порушення строків проведення розрахунків за цим договором покупець сплачує продавцю:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно перерахованої суми за кожний прострочений день.

- окрім пені, в разі несплати покупцем протягом двох днів суми заборгованості, продавець нараховує 2% на місяць від суми заборгованості.

За таких обставин, оскільки розмір процентів (24%) ані укладеним між сторонами договором, ані положеннями Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють відносини поставки/купівлі-продажу, не передбачений, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 535,93 грн відсотків, а тому про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 74, 129, 231, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 625, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантаун» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Ботанічна, будинок 1/6, кімната 11, ідентифікаційний код 38260190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел ОСОБА_1» , 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 38 Б, кімната 12, ідентифікаційний код 35634872) 27 133 (двадцять сім тисяч сто тридцять три) грн 24 коп. основного боргу, 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 53 коп. 3% річних, 10 607 (десять тисяч шістсот сім) грн 58 коп. інфляційних втрат та 1 292 (одну тисячу двісті дев'яносто дві) грн 44 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 28.03.2019.

Суддя В.А. Ярема