Рішення

від 20.03.2019 по справі 924/20/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2019 р. Справа № 924/20/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Проект" м. Одеса

про визнання укладеним договору оренди землі

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 02-14-1440 від 23.10.18р.

відповідача: ОСОБА_2 адвокат за ордером АА №075143 від 19.02.19р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 08.02.19р. відкритого провадження у справі №924/20/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 27.02.19р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/20/19 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про визнання укладеним договору оренди землі між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" площею 2075 кв.м по вул. Озерній, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024 для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном 10 років в редакції орендодавця - Хмельницької міської ради.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішенням Хмельницької міської ради від 27.12.2017 № 60 ТОВ "Скай Проект" було передано в оренду земельну ділянку площею 2075 кв.м. по вул. Озерній, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024, для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном на 10 років. На виконання зазначеного рішення 10.10.2018 згідно акту приймання-передачі працівником управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів представнику ТОВ "Скай Проект" було передано два примірники проекту договору оренди земельної ділянки для підписання. На адресу Хмельницької міської ради 13.12.2018 від ТОВ "Скай Проект" надійшов протокол розбіжностей до договору оренди землі, датований 10.12.2018р., з підписаним примірником договору оренди землі з врахуванням протоколу розбіжностей до нього. Суть протоколу розбіжностей стосується викладення в новій редакції пункту 14 проекту договору щодо встановлених штрафних санкцій у разі невчасного внесення орендарем орендної плати, зокрема, виключення з тексту проекту договору умови про сплату орендарем у 10-ти денний термін штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.

Позивач відмічає, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належнійформі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Відповідно до ст.ст. 6, 13, 14, 16 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, якою і передбачено наявність у договорі оренди землі пункту щодо сплати орендарем у 10-ти денний термін штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором, у випадку невчасного внесення орендної плати. Враховуючи вищезазначене, позивач вказує на відсутність підстав щодо погодження запропонованої ТОВ "Скай Проект" у протоколі розбіжностей редакції пункту 14 проекту договору оренди землі.

У зв'язку з вищевикладеним, Хмельницькою міською радою рішенням від 27.12.2018 №17 було вирішено не погоджувати запропоновану ТОВ "Скай Проект" в протоколі розбіжностей від 10.12.2018 редакцію пункту 14 проекту договору оренди земельної ділянки площею 2075 кв.м. по вул. Озерній, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024, для обслуговування будівлі автозаправної станції та звернутись до суду для вирішення питання щодо узгодження розбіжностей та укладання договору оренди землі між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" щодо земельної ділянки площею 2075 кв.м. по вул. Озерній, 2А для обслуговування будівлі автозаправної станції в редакції, запропонованій орендодавцем - Хмельницькою міською радою.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Посилаючись на положення ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.179, 181 Господарського кодексу України, ст.638 ЦК України зауважує, що типовий договір оренди може бути взято за основу під час складання тексту договору та в обов'язковому порядку повинен враховувати істотні умови, встановлені Законом про оренду землі, що не виключає можливості доповнення такого договору іншими додатковими умовами, про які сторонами досягнуто домовленості.

На думку товариства, з аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, не вбачається законодавчо закріпленої обов'язковості укладення спірного договору для відповідача, оскільки останній може не реалізовувати надане йому право та відмовитися від оренди земельної ділянки. Відтак, правові підстави для розгляду судом такого спору, як визнання укладеним договору, що не є обов'язковим для укладення, відсутні.

Поряд із цим, за положеннями ст. 20 ГПК України та ст. 181 ГК України господарський суд розглядає справи саме у спорах, які виникають, зокрема, при укладанні господарських договорів, тобто має розглядатися переддоговірний спір, якому передує стадія складання протоколу розбіжностей.

Частина 5 ст. 181 ГК України передбачає, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо па це є згода другої сторони.

Тобто, зауважує відповідач, проект договору та протокол розбіжностей є доказами щодо вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, вони є свідченням існування спору, котрий виник при укладенні договору, і який сторони передають на вирішення господарського суду. Відтак, предметом розгляду суду можуть бути лише розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами, та в разі наявності на таку передачу згоди другої сторони.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами не було досягнуто згоди щодо укладення договору у запропонованій позивачем редакції та з урахуванням складеного відповідачем протоколу розбіжностей, у зв'язку з чим між ними залишилися неузгоджені пункти договору. Проте, за умови відсутності між сторонами згоди щодо передачі на розгляд суду неврегульованих розбіжностей, такий переддоговірний спір за положеннями ч. 1 ст. 187 ГК України не може бути предметом розгляду суду. За наведених обставин, вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради № 60 від 27.12.17р. "Про припинення права користування земельними ділянками, розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду, постійне користування юридичним та фізичним особам, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку із зміною цільового призначення, формування земельної ділянки із земель комунальної власності міста Хмельницького для розміщенні індустріального парку, втрату чинності рішення, пунктів рішення сесії міської ради, внесення змін в рішення сесії міської ради" ТОВ "Скай Проект" надано в оренди земельну ділянку для обслуговування будівлі автозаправної станції по вул. Озерній, 2-А площею 2075 м.кв. терміном 10 років.

10.10.2018р. згідно акту приймання - передачі головним спеціалістом відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів передано представнику ТОВ "Скай Проект" проект договору оренди землі в двох екземплярах для підписання.

13.12.18р. листом ТОВ "Скай Проект" направило міській раді підписаний проект договору оренди землі із протоколом розбіжностей та просило протягом 20 днів з моменту отримання примірника договору з протоколом розбіжностей підписати дані протоколи розбіжностей та повернути один примірник протоколу розбіжностей та договору оренди землі представнику товариства.

Згідно протоколу розбіжностей відповідачем запропоновано свою редакцію п.14 договору, а саме - "у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня відповідно до діючого законодавства" замість запропонованої редакції позивачем, а саме - "у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; справляється пеня у розмірі 0, 5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення".

Рішенням позачергової двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради №17 від 27.12.18р. вирішено не погоджувати запропоновану ТОВ "Скай Проект" в протоколі розбіжностей від 10.12.2018 редакцію пункту 14 проекту договору оренди земельної ділянки площею 2075 кв.м. по вул. Озерній, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024, для обслуговування будівлі автозаправної станції та звернутись до суду для вирішення питання щодо узгодження розбіжностей та укладання договору оренди землі між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" щодо земельної ділянки площею 2075 кв.м. по вул. Озерній, 2А для обслуговування будівлі автозаправної станції в редакції, запропонованій орендодавцем - Хмельницькою міською радою.

Враховуючи викладені обставини позивач звернувся із даним позовом до суду в якому просить визнати укладеним договір оренди землі між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" площею 2075 кв.м по вул.Озерна, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024 для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном 10 років в редакції орендодавця - Хмельницької міської ради.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем заявлено позовну вимоги про визнання укладеним між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" площею 2075 кв.м по вул. Озерна, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024 для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном 10 років в редакції орендодавця - Хмельницької міської ради.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

За змістом процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "ОСОБА_1 проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Судом зважається на те, що відповідачем у справі може бути особа, яка своїми діями (поведінкою) порушує певне право позивача. Тобто відповідач вчиняє неправомірні дії, що суперечать вимогам чинного законодавства, чим порушує права позивача чи перешкоджає реалізації законного інтересу. Однак, на стадії укладення договору сторони діють як рівноправні партнери і при недосягненні згоди жодна із сторін не може визначатися як сторона, яка діє неправомірно.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявлена Хмельницькою міською радою вимога про визнання укладеним між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Скай Проект" площею 2075 кв.м по вул.Озерна, 2А, кадастровий номер 6810100000:16:006:0024 для обслуговування будівлі автозаправної станції терміном 10 років в редакції орендодавця - Хмельницької міської ради не призведе до поновлення порушеного права позивача і така вимога не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки немає механізму виконання такого рішення.

Крім того, судом звертається увага, що наявність обставин, за яких у відповідача наявне нерухоме майно на земельній ділянці, якою він вправі користуватися, виключно на умовах оренди, свідчить про виникнення кондиційних відносин та обов'язків внесення плати на підставі ст. 1212 ЦК.

Як встановлено судом між сторонами виник спір щодо укладення договору оренди землі. Дані відносини регулюються спеціальними нормами, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими спеціальними нормами. Поряд із цим для господарюючих суб'єктів регуляторним актом є також Господарський кодекс України, норми якого співвідносяться до спеціальних норм як норми загальні.

Норми спеціального законодавства в сфері земельних відносин можуть передбачати спеціальні положення, якими регулюється порядок укладення, зміни чи припинення орендних відносин щодо землі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на норми Закону України "Про оренду землі" які визнають поняття договору оренди землі, форму його укладення, істотні умови та обов'язковість його укладення. Натомість позивачем не наведено норм спеціального законодавства, які б, за умови недосягнення згоди з відповідачем щодо умов договору, передбачали можливість укладення спірного договору за рішенням суду саме з приводу земельної ділянки на якій розташоване належне відповідачу майно (АЗС).

Судом критично сприймаються доводи позивача стосовно неможливості застосування у спірних правовідносинах норм ГК України (ст. 181) щодо загального порядку укладення господарських договорів з посиланням на п. 1 ст. 4 ГК України, з огляду на те, що дані норми не врегульовують та не вирішують питання в сфері земельних відносин, а є регуляторними нормами, які носять загальний характер щодо укладення будь-яких договорів (які укладаються на основі вільного волевиявлення) у сфері господарювання.

Тому, судом вказується, що спірні відносини, як переддоговірний спір, підпадають під регулювання ст. 181 ГК України, за змістом якої до суду може бути передано спір, в частині розбіжностей, які виникли між сторонами щодо умов договору. Проте, недосягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов договору (п. 14 проекту договору стосується відповідальності за невчасне внесення оренди, що є істотною умовою), з врахуванням п. 8 ст. 181 ГКУ може бути лише свідченням неукладеності договору і не дає право жодній з сторін звертатись до суду з позовом про визнання договору укладеним в цілому. При цьому, сторони не скористалися процедурами, визначеними ст. 181 ГК України, та не передали на розгляд суду переддоговірний спір в частині неврегульованих умов договору.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства, позов задоволенню не підлягає з підстав наведених вище.

У зв'язку із відмовою у позові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 33332218) до товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Проект" (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 40695209) про визнання укладеним договору оренди землі відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.03.19р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу (вул.Чорноморського козацтва, 72, м.Одеса, 65003). Всім з повідомленням про вручення.